Вітаю, шановні колеги, батьки, діти та гості кабінету психолога!
Я горда за професію свою!
За те, що душу людям зігріваю,
За те, що можу зрозуміти дітвору.
Й дитинство ще раз з ними проживаю.
Тож сумніви нехай відійдуть геть.
Відійде хай і сумнів, і тривога
Частинку серця людям дарувать
У цьому є психолога робота.
Грабчак Наталія Миколаївна, практичний психолог вищої категорії
Моє перше знайомство з Чечельницькою середньою загальноосвітньою школою відбулося ще в 1983 році. Саме тоді я стала ученицею цієї школи. А вже в 1992 році , після закінчення Вінницького педагогічного інституту ім.М.Коцюбинського , я переступила поріг школи вчителем початкових класів. Згодом отримала другу освіту- практичного психолога закладів освіти. І ось уже 30 років працюю в нашій школі практичним психологом та вчителем початкових класів.
У своїй роботі я дотримуюся клятви шкільного психолога:
Ступаючи на шлях практичної психології, я присягаюся, що всі мої знання і здібності вкладу в свою непросту роботу.
У моїх руках душа значить, і доля того, хто звернувся до мене за допомогою. Все, що я умію і знаю, все, чим природа і люди обдарували мене як особистість, — для тих, хто йде до мене.
Я не допущу, щоб те, що я дізналася про людину, обернулося проти неї. Оволодіваючи професією психолога, щиро бажаю тільки одного — бути для людей тим, кому можна довіритися. І я не зганьблю свою професію некомпетентністю, некваліфікованістю, непорядністю, байдужістю.
І хай успіх супроводить мені в моєму щирому прагненні спонукати і розвивати добро в дитині, допомагати їй в скрутні хвилини її поступового дорослішання, прийняти, цінувати і берегти загадку її неповторної індивідуальності.
Мої принципи:
Не нашкодити. Необхідно організувати свою роботу так, щоб не завдати шкоди здоров'ю дітей, педагогів і батьків.
Дитина унікальна. Необхідно прийняти її такою, якою вона є, з усіма її почуттями і емоціями.
Простягни руку допомоги! Не буває поганих людей .Бувають люди, які потребують допомоги.
Основне завдання практичного психолога — сприяти гармонійному психічному та особистісному розвитку дітей, надавати допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу: здобувачам освіти, вчителям, батькам.
В нашому закладі навчаються 460 здобувачів освіти і працюють 43 педагога. У вирі сучасного шкільного, непередбачуваного життя та дистанційного навчання не завжди вдається приділити увагу особисто кожному повною мірою. Тому і було прийнято рішення про створення сторінки практичного психолога, на якій ви можете знайти для себе корисну інформацію, а також звернутися по допомогу.
Це можливість розповісти про себе, поділитися досвідом роботи та хвилюваннями, створити сучасний спосіб надання психолого-педагогічної допомоги і підтримки всім учасникам освітнього процесу.
Саме тут розміщена корисна інформація для педагогів, батьків, які можуть познайомитися з різними рекомендаціями по вихованню та розвитку дітей.
Тут підібраний матеріал ,який буде корисний і цікавий колегам, батькам, дітям.
Бажаю приємних емоцій, корисної інформації та плідної роботи над собою.
Вітаю вас, дорогі діти, батьки та вчителі!
Як знизити рівень тривоги? (за порадами О.Шабловської)
Треба проговорювати, що ми насправді відчуваємо, якщо нам страшно — це нормально, треба проговорювати це.
Потрібно багато розмовляти, ділитися своїми емоціями, своїми думками, це розвіює те, що в нас накопичилося.
Поруч мають бути ті, хто заземлятиме в реальність, бо надмірна тривога її змінює, нам здається все страшнішим, ніж є насправді.
Також у разі сильної тривоги треба відволікатися — зробити щось по дому, будь-які фізичні вправи.
Якщо ж поруч нікого немає, треба створити відчуття безпеки. Укутатися теплим пледом, зробити так, щоб ноги відчували підлогу, спертися спиною на стіну. Також ефективними можуть бути обійми — наприклад, обіймаємо самого себе (одну руку кладемо на груди, другу — на живіт).
Крім того, треба нормалізувати дихання: носом вдих, ротом видих. Робити до десяти разів.
Ще можна порахувати предмети одного кольору, попити води, походити — змінити обстановку.
Як заспокоїти дітей ?
Коли говорите – зберігайте спокій. Нехай з дитиною говорить та людина, яка найбільш спокійна.
Варто сказати, що ви відповідально ставитесь до ситуації і зробите все, щоби захистити себе і їх.
Дорослий має демонструвати надійність і спокій.
Правила для "цивільної оборони":
✅ Слухати "старшого" – вчителя, батька, маму.
✅ Не сперечатися, слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку зараз.
✅ Домовитися з рідними про зв'язок на випадок втрати мобільного зв'язку, де зустрічатися, де можна переховуватися.
Зараз будуть доречні:
обійми;
гумор;
рутинні справи (сумісні);
квадратне дихання (вдихаємо – затримка дихання – видихаємо – затримка дихання);
комп'ютерні ігри;
пиття теплих (не холодних, не гарячих) напоїв;
розповідання казок, історій, читання дітям вголос;
мультики, серіали;
смачна їжа.
Психологиня Світлана Ройз рекомендує обійняти дитину, взяти її за руку і сказати:
"Зараз дуже складна ситуація. Сталося те, чого ми побоювалися. І нам важливо бути дуже зібраними і допомагати один одному. Ми разом.
Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці. Ми можемо чути страшні звуки, навкруги люди можуть боятися. Можливо, нам треба буде перейти у безпечніше місце. Які речі або іграшки ти б хотів взяти з собою?
Ти пам'ятаєш, що зараз дуже важливо робити те, що я говорю. Мені самій страшно. Але я впевнена, що ми впораємося. Наша армія зараз нас захищає".
Якщо є можливість, запропонуйте дитині рух, дихання.
Дайте дитині відповідальність, наприклад, стежити за іграшкою.
Поставте телефон на зарядку і дайте дитині пограти в тетрис чи інші ігри.
Якщо дитина трясеться (або ви бачите страх), можна попросити дитину, щоб вона дуже сильно стиснула вашу руку.
Варто багато обійматися.
Важливо давати по ковтку води.
Чудово, якщо вдасться розсмішити дитину.
Якщо дитина маленька – тримайте животик до живота, як кенгуру, і намагайтеся простукувати долонею спину – 1 легкий стук на секунду.
Покачайте дитину, почніть співати разом.
Пропонуйте вибір із двох дій: ти хочеш пити чай чи воду, дивитись мультфільм чи грати.
Якщо відчуваєте, що в малечі холодні руки та її трусить – розтирайте руки, розмовляйте, давайте пити солодкий чай.
Пропоную також скористатися онлайн-платформою "Розкажи мені", створеною Інститутом когнітивного моделювання , Міністерством охорони здоров'я та Офісом Президента України, які стають на варту психологічного здоров'я українців. Платформа працює цілодобово та безкоштовно.
Щоб отримати допомогу, потрібно лише залишити заявку на сайті та коротко описати власну проблему. Далі для вас добирається( відповідно проблеми) фахівець , який з вами з'єднується.
