Перегляньте відео. Це цікаво.
Любий друже! Я благаю -
Природу вмій любити,
Не смій ніколи і нізащо
Їй шкоду спричинити!
Даремно квіточку не рви,
Пташині спокій дай,
Усе, що є навколо тебе,
Люби й оберігай!
Перегляньте відео. Це цікаво.
Кожну хвилину Земля пролітає 19 300 кілометрів.
Температура на орбіті Землі дорівнює + 4 °С
Навколо нашої планети обертається понад 8 тисяч одиниць космічного сміття.
Відстань до найближчої (після Сонця) від нас зірки (Проксими Центавра) становить 4,24 світлових роки.
Вчені вважають, що планети, схожі на Землю, є у кожної шостої зірки. Це означає, що тільки в нашій Галактиці може бути близько 33 млрд планет, придатних для життя.
Люди завжди бачать один і той же бік Місяця. Гравітаційне поле Землі сповільнює обертання Місяця навколо своєї осі, тому своє обертання планета проходить за той же час. Крім того, зворотна сторона Місяця більш горбиста порівняно з тією, яку видно.
Міжнародна космічна станція – найдорожчий об'єкт в історії людства. На орбіті Землі МКС перебуває із 1998-го. Ціна створення і підтримки станції в працездатному стані, за приблизними підрахунками експертів, вже наближається або навіть перевищила 150 млрд доларів.
Найбільший метеорит, який впав на Землю, – це 2,7-метровий "Гоба" (Hoba). Його виявили в Намібії. Вага метеорита становила 60 тонн, а на 86% він складався із заліза, що зробило його найбільшим шматком заліза природного походження на планеті.
Якби Земля оберталася навколо Сонця в зворотну сторону, то рік був би на два дні коротшим.
Нагадаємо, що сам Місяць не світить. Те світіння, яке ми спостерігаємо по ночах, – це відбите супутником Землі світло Сонця.
Січень - перший місяць року й найсуворіший місяць зими. Кажуть, що це зими половина, бо січе зиму навпіл. Проте є й інші пояснення назви цього місяця. Січень, бо сніг січе з вітрами. Народна мудрість каже, що в січні сонце повертає на літо, а зима - на мороз. У цьому місяці найясніші, сонячні, але разом з тим - морозні дні.
Саме на цей місяць припадає найбільше свят, що позначені особливою поетичністю Щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, ви дізнаєтесь сьогодні на нашій бесіді про Свято Водохреща
Напередодні Водохреща робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною.
Урочиста й найтаємніша частина свята починалась опівночі - службою Божою в церквах. Перед світанком уся процесія йшла до річки святити воду. Заздалегідь парубки й дорослі чоловіки вирубали на льоду великого хреста, витягали з води, тут же, на льоду, установлювали його, обливали буряковим квасом (він фарбував лід у малиновий колір). Поруч установлювали також вирубані з льоду престол, вівтар, інші церковні оздоби. Після короткого сяткового служіння священик освячував воду, тричі занурюючи в ополонку хреста та прихиляючи до води запалену свічку, а тоді кропив освяченою річковою водою всіх присутніх, вітав зі святом. Тут хлопці випускали з рук принесених із собою голубів.
Освячену воду люди набирали у принесений із собою посуд. Потім найсміливіші юнаки купались в ополонці й усі співали:
Йордан, Йордан, вода студенька,
Пречиста Діва воду брала,
Своє Дитя напувала.
Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважають цілющою, своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують домівки і тварин,двір. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Зберігали також і свічку, що горіла біля води. Але, щоб свячена вода приносила користьу, треба дбати про чистоту своїх думок та дій.
Після Водохреща слабшали морози. Тому казали: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі».
У християнському розумінні слово «Пасха» позначає перехід від смерті до життя, від земного – до небсного. За сорок днів до настання свята віруючі дотримуються суворого посту, а потім відзначають воскресіння Ісуса і перемогу життя над смертю.
Першим бібліофілом вважають київського князя Ярослава Мудрого, який славився великою любов’ю до книжок і збирав їх. Доставлені з Болгарії та Греції книжки при княжому дворі перекладали й переписували. Книголюбами були і сини Ярослава Мудрого Святослав і Всеволод, онук Володимир Мономах і правнук Роман Смоленський.
Першу відому бібліотеку, точніше – книгосховище, заснував у Києві при Софійському соборі князь Ярослав Мудрий. Книгозбірня налічувала понад 950 томів. А найдавніша бібліотека, котра діє донині, – це наукова бібліотека Львівського університету, заснована 1603 р.. Основу книгозбірні становлять видáння, вік яких починається з 14-ого сторіччя. У Києві та Львові відкрито музеї книги і друкарства. Український нарід завжди цінував книгу. Рідна мова, особливо українська, з величезним словниковим запасом, з її неповторною образністю, пребагата на численні.
Прислів’я і приказки, невичерпні скарби великого народу. Й тому здавна є в українському народному мудрослів’ї чимало приказок про мову, знання і вчення:
Вік живи – вік учись.
Книга вчить, як на світі жить.
Розумний навчає, а дурний повчає.
Вчи не словом, а прикладом.
Вола в’яжуть мотузком, а людину – словом.
На те коня кують, щоб не спотикався.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові.
Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
Яка головонька, така й розмовонька.
І сорока розказує, та толку з того мало.
Якби люди і риба не відкривали рота, коли не треба, то багато лиха обминули б.
Ліпший розум, аніж готові гроші.
Хто розуму не має, тому й коваль не скує.
Треба розумом надточити, де сила не візьме.