Як подолати паніку

Дієвими вправами ділиться сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз. Рекомендуємо зберегти в нотатки або виписати, адже у стані стресу можете не згадати. І за можливості — перечитувати й повторювати.

Вправа на контроль стоп, спини, очей і рук

У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки.

Стопи. Що б не відбувалося, перевіряйте себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. Коли чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Контакт із ногами дає можливість рухатися.

Спина. Якщо у вас є можливість на щось спертися, зробіть це. Коли стає страшно, притуліться до стіни чи спинки стільця.

Очі. Роздивіться, що є навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним/нею поглядом. Коли страшно, ми часто говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. Покліпайте очима й знайдіть яскраву точку, аби сфокусуватися.

Руки. Стисніть і розтисніть кулаки, потріть руки, обійміть себе. У сильному стресі ми втрачаємо контакт зі своїм тілом. Буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше загортайтеся в ковдру.

Вправа: точка між підмізинним пальцем і мізинцем

Екстрена допомога під час паніки. Знайдіть точку між безіменним пальцем і мізинцем. Натисніть на неї.

Вправа на простукування грудної клітки

Простукуйте грудну клітку, з’єднуючи руки, з періодичністю один удар на секунду, чергуючи руки. Проговоріть: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшується.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

Вправа “потягуньки”

Цю вправу треба обов'язково запам'ятати. Як тільки з’являється можливість, робіть “потягуньки”: тягніться вверх. Якщо вмієте займатися йогою чи стретчингом, саме час згадати ці вправи.

У стані стресу м’язи спазмуються. Треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.

Якщо перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоб швидко думати й реагувати.

Рекомендації батькам

щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей

Саме підтримка, яку надають дитині протягом і після неприємних або травматичних подій батьки, родичі та дорослі друзі сім’ї, є вирішальним чинником у подоланні негативних наслідків травматичного стресу в дітей. Прислухаючись до того, що відбувається, батьки можуть знайти шляхи допомогти дитині впоратися зі своїми почуттями.

Якщо батьки можуть бути разом з дітьми, дітям набагато легше. Дорослі, які можуть говорити з дітьми про події і сприймати їх почуття, допомагають дітям пережити травматичний стрес з меншими втратами.

Загальні рекомендації для батьків, які живуть на кризових територіях у стані соціальної та політичної напруги:

Потурбуємось про тіло:

1.     намагайтесь якомога менше змінювати звичний ритм життя дитини;

2.     побільше сну, відпочинку, позитивних вражень;

3.     організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги – заняття спортом, танцями, рухливі ігри; 

4.     харчування – може бути частим і маленькими порціями, не примушуйте дитину їсти, якщо вона не має апетиту. Харчування може бути легким і корисним (фрукти, овочі, соки);

5.     дитині (і вам також) необхідно побільше пити (вода, солодкий чай, 

6.     не відмовляйте дитині у солодкому. Неміцний чай із цукром, цукерка, чашка какао викликають позитивні емоції, почуття безпеки та стимулюють роботу мозку;

7.     не бійтесь зайвий раз обійняти, погладити дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги;

8.     теплий душ або ванна також допоможуть зняти зайву напругу.

Потурбуємось про емоційну стабільність:

•  не потрібно без особливих причин водити дитину в місця масового скупчення людей. Це може підвищити її тривогу. При відвідуванні таких місць необхідна обов’язкова присутність поруч СПОКІЙНОГО дорослого. Поясніть дитині, куди і навіщо ви йдете;

•  не варто дозволяти дитині на самоті дивитися телевізійні новини. Взагалі, чим менше теленовин із місць страшних подій побачить дитина, тим краще.  У будь-якому разі, навіть якщо ваша дитина – підліток, вона потребує пояснення вашого ставлення до подій;

•  створіть атмосферу безпеки (обіймайте дитину якомога частіше, розмовляйте з нею, приймайте участь в її іграх);

•  подивіться разом з дитиною «хороші» фотографії – це дозволить звернутися до приємних образів з минулого, послабить неприємні спогади;

•  читайте книжки – оповідання і казки, де описуються сюжети подолання страху героями;

•  якщо дитина відчуває тривогу або страх, ви можете забезпечити для неї свою спокійну присутність, ненав’язливий фізичний контакт (обійняти, взяти за руку), тепло (укрити, дати теплий чай). Важливо говорити, що ви – поруч, що все добре, вона у безпеці;

•  якщо дитина особливо «не слухається», виявляє надмірну активність, з незрозумілих причин кричить або сміється, – постарайтеся не відповідати агресивно. Можливо, рухова активність допомагає дитині впоратися зі стресом. «Супроводжуйте» її в русі (будьте поруч), намагаючись поступово знижувати темп. Можна спробувати ввести рамки – запропонувати рухливу гру «за правилами». Або переключити на активність, де є правила (бігати наввипередки, «битися» подушками, м’яти і рвати папір і ін.);

•  дитині можуть снитися кошмарні сновидіння. Підтримайте її, вислухайте і заспокойте, переконайте, що в цьому немає нічого страшного;

•  дайте дитині зрозуміти: ви всерйоз ставитеся до її переживань і ви знали інших дітей, які теж через це пройшли («Я знаю одного сміливого хлопчика, з яким теж таке трапилося»);

•  поговоріть з дитиною про ті почуття, яких вона зазнала або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні. Розмову про почуття можна супроводжувати малюванням на вільну тему або ліпленням. А потім обговорити – що намальовано, що це означає, яким буде розвиток сюжету, як далі житиме персонаж, як йому допомогти і т.п.;

•  зведіть розмову про подію з опису деталей на почуття.

Подбаємо про осмислення подій:

•  Будь-яка, навіть маленька дитина, потребує пояснення того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому батьки тривожаться, сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї, в місті. Постарайтеся пояснити це коротко (4–5 фраз) і спокійно. 

•  Розмовляйте з дитиною про події, що відбулися, стільки, скільки їй потрібно. Не варто говорити: «Тобі це не зрозуміти», «Зрозумієш, коли виростеш», «Я не можу тобі пояснити». Завжди є що сказати. Постарайтеся, щоб ваші фрази були зрозумілими і не лякали дитину. 

•  У будь-якій розмові про події, що відбулися, необхідно час від часу нагадувати дитині, що зараз ситуація більш стабільна, що дорослі знають (або вирішують), що робити. Що дитині є на кого покластися, поруч є дорослі турботливі люди. 

•  Також можна сказати, що зараз багато фахівців думають про те, як допомогти людям у переживанні складних почуттів. Що багато людей – разом. І навіть у найскладнішій ситуації є ті, хто зможуть допомогти дитині. 

•  Не можна дозволяти дитині стати тираном. Тому не виконуйте будь-які її бажання з почуття жалю. 

Особлива важливість гри:

•  зараз, як ніколи, для дитини важливо АКТИВНО ГРАТИСЯ. Можливо, дитина буде будувати барикади, грати в «Війну», «бендерівці» і «майданівців», військових. Інсценувати бійки, стрілянину, поранення, смерті. Ці ігри можуть спричинити безлад в вашій квартирі, але допоможуть знизити напругу дитині;

•  вагому роль можуть зіграти ігри на відреагування агресії. Дитина може «озброюватися», нападати або захищатися, бути пораненою або «убитою» в грі. Усе це є нормальним способом дитини впоратися зі стресом. Можна запропонувати дитині «битву» подушками, повітряними кульками та ін. Також добре м’яти тісто, глину, пластилін і ліпити фігурки;

•  заохочуйте ігри дитини з піском, водою, глиною (допоможіть їй винести назовні свої переживання у формі образів);

•  велику роль серед ігор можуть зайняти ігри «в лікарню». Це також є нормальним і сприяє подоланню стресу. 

Реагування дитини на травматичний стрес зазвичай нормалізується протягом місяця. Робота психіки над травматичним стресом позитивно завершується, не переходячи у формування посттравматичного стресового розладу. ЯКЩО РЕАКЦІЇ ДИТИНИ, НА ВАШУ ДУМКУ, є надмірними або незрозумілими ВАМ, якщо ІГРИ АБО СИМПТОМИ повторюються БЕЗ ОСОБЛИВИХ ЗМІН, ЯКЩО ВИ турбуєтесь – зверніться за консультацією до психолога або психотерапевта.

 Розвиваючі ігри для дітей

Пройшли ті часи, коли діти захоплено грали в шахи, шашки, доміно, лото один з одним і дорослими. Уже з 5 річного віку сучасних дітей відірвати від комп'ютерних ігор неможливо, що сильно турбує батьків. Адже про негативний вплив комп'ютерних ігор на здоров'я та психіку дітей знають всі батьки, але мало хто знаходить способи обмеження часу користування дитини комп'ютером. Є ефективний спосіб відволікання дітей від комп'ютера - це захоплюючі настільні ігри. Просто потрібно приділити своїй дитині більше часу і пограти разом з нею, також як з вами в дитинстві грали ваші батьки.

Зараз знайти хорошу настільну гру дуже просто. Її можна купити в дитячих магазинах або ж розмістити замовлення на спеціалізованих сайтах в Інтернеті. Щоб дитина навчилася слідувати правилам і не відставала від однолітків, батьки повинні навчити її грати. Доміно, лото, ігри на теми "Хто тут живе?", "Що тут росте?", "Що їде, літає або плаває?" навчать малюка класифікувати місця проживання тварин і рослин, виділяти транспортні засоби.

П'ятирічну дитину потрібно знайомити з настільно-друкованими іграми з буквами і цифрами. Ігри "Азбука" і "Ми вважаємо" допоможуть дитині навчитися читати і рахувати. Наприклад, якщо в грі є картки, на яких зображено 5 кольорів і 3 метелики, то малюка треба запитати: "Чи всім метеликам вистачає квіточок?" або "Скільки метеликів повинні ще прилетіти, щоб на кожну квітку зміг сісти один метелик?". Відповідаючи на такі питання, малюк швидко вчиться вирішувати математичні задачки.

Дуже корисно з дітьми дошкільного віку грати в ігри "Мій день" і "Цілий рік", які складаються з великих і маленьких карт. На великих картах нанесені зображення пір року, а на маленьких відповідні малюнки кожного сезону, що ілюструють зміни в природі. Такі ігри розвивають гнучкість розуму дитини, підвищують його знання про навколишній світ.

Відомі всім батькам з дитинства ігрові набори "Юний модельєр", "Конструктор", "Юний архітектор" в даний час мають безліч різновидів. Найбільш цікаві та захоплюючі моделі цих ігор об'єднують набори "Лего". Всі ці ігри тренують дрібну моторику дитини та гартують його характер. Скрупульозно і терпляче збираючи деталі під час гри, діти вчаться досягати своєї мети, не боятися припускатися помилок і правильно оцінювати свої можливості. Дівчаткам дошкільного віку вибирайте ігри на тему "Одягни ляльку", "Допоможи мамі" та "День ляльки Барбі". Створення колекції лялькової одягу або виконання разом з лялькою домашньої роботи вчить маленьких принцес правилам поведінки в сім'ї та спілкуванню з іншими людьми.

Дітей шкільного віку більше приваблюють ігри типу "Морський бій", шашки, шахи, доміно, ігри в карти і лото. Всілякі ігри, де дитина має можливість змагатися з кимось іншим у своїх знаннях, викликають неймовірний інтерес у школярів. Розвивати уміння вести себе правильно під час гри в хокей, футбол і баскетбол допомагають настільні ігри на ці теми. Правила цих ігор досить складні і тому малюків дошкільного віку вони можуть не зацікавити. Не слід пропонувати грати дітям з великою різницею у віці, щоб уникнути зайвих проблем. Адже старша дитина буде завжди вигравати, а у молодшого через це можуть розвинутися комплекси.

Сьогоднішній ринок настільних іграшок дуже різноманітний. Крім всім відомих ігор, на полицях магазинів можна побачити всілякі головоломки і кросворди для розвитку логічного мислення дітей, електронні конструктори, дитячий ноутбук, "ходилки" і "бродилки". Особливо великий інтерес викликає у дітей гра "Монополія".

Настільні ігри корисно грати батькам разом з дітьми. Під час гри стираються вікові кордони між поколіннями, що сприяє зміцненню родинних зв'язків і взаємин у сім’ї. Гра разом з батьками дає можливість дитині відчути себе дорослим і відповідальним за свої вчинки, а для батьків гра - це шанс розслабитися після робочого тижня і завоювати авторитет в очах своєї дитини.

Спогади про часи, коли ми грали разом з батьками в настільні ігри, залишилися в нашій пам'яті дуже світлими і барвистими.

Грайте в настільні ігри разом з дітьми! Тепер їхня черга запам'ятати на все життя цей радісний і щасливий період дитинства.

ПРОПОНУЄМО ПЕРЕЛІК РОЗВИВАЮЧИХ САЙТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Сучасні діти вже не уявляють свого життя без комп’ютера та Інтернету: ігри, соцмережі, відео, мультфільми – це ще не весь перелік занять, які захоплюють дітей.

Про негативний вплив такого проведення часу відомо усім. Тому, аби зробити “інтернетний час” дитини кориснішим. Ми підібрали добірку найкращих розвиваючих сайтів для дітей українською мовою.

Тут ви знайдете безліч цікавих матеріалів для свого чада: ігри, лічилки, віршики, казки, розмальовки, смачні рецепти для випічки, матеріали для творчого розвитку, мультфільми та багато іншого.

Слід додати, що вся інформація зібрана на даних сайтах цілком безпечна для дітей.

Сайт-помічник у спілкуванні з дитиною у віці 3-6 років – платформа розвитку дошкільнят НУМО numo.mon.gov.ua

1. “Левко” – сайт для дітей та батьків, що пропонує великий вибір ігор, лічилок, загадок, віршів, казок, аудіо та відео матеріалів, поради з рукоділля, розмальовки, найпростіші кулінарні рецепти для малечі, та сценарії дитячих свят. http://levko.info

2. “Пустунчик” – інформаційно-розважальний портал присвячений розвитку, навчанню та відпочинку дитини. Сайт пропонує різноманітний контент: ігри, аудіотеку, творчість, рукоділля, дозвілля, віртуальну школу та багато цікавого, що дозволить огранізувати відпочинок вашої дитини. https://pustunchik.ua/ua

3. “Зроби Сам(А)” – цікавий сайт з рукоділля від Яни Смакули, що обов’язково сподобається дітка та батькам, які полюбляють проводити час разом та створювати речі своїми руками. Також тут зібрана велика кількість схем, матеріалів та уроків для початківців, які допоможуть опанувати мистецтво хендмейду. https://www.zrobysama.com.ua

4. “Казкар” – один з кращих сайтів подібної тематики на просторах українського Інтернету. Тут є всі необхідні матеріали для малечі та батьків: казки (українські та народів світу), легенди про міста, села, гори, річки, рослин і тварин, мультфільми, аудіоказки, ігри, сценарії свят, ілюстрації та окремий розділ для батьків. http://kazkar.info

5. “Кращі казки світу” – гарно проілюстрований сайт для малят та їхніх батьків, який містить улюблені казки з усього світу українською мовою. http://kazki-svitu.org.ua

6. “Читанка” – дитяча публічна онлайн-бібліотека, вякій містяться книги українською мовою, які вже не можна придбати у книжкових магазинах. Однак ви маєте можливість завантажити на комп’ютер чи інший пристрій будь-яку з книг представлених на сайті. http://chytanka.com.ua

7. “МегаЗнайка” – сайт для дітей та батьків, для вчителів початкових класів та вихователів дитячих садочків. На ньому зібрана величезна кількість цікавої і корисної інформації: казки, вірші, ігри, пісні, цікаві факти про різноманітні предмети та явища, про рослинний і тваринний світ, про людину та її діяльність. http://www.megaznaika.com.ua

8. “Весела Абетка” – сайт, де зібрано безліч оповідань, загадок, казок, ігор, віршів, цікаво викладених для дітей відомостей з різних галузей знань. Ідея проекту та наповнення належить Миколі Владзімірському із Севастополя. http://abetka.ukrlife.org

9. “Дітвора” – сайт створений батьками для батьків. Тут зібрано безліч матеріалів з відповідями на повсякденні запитання стосовно батьківства. Для вас доступні такі розділи: вагітність, немовля, дитина, родина, здоров’я, життя, знання, позитив та творчість. https://ditvora.com.ua

10. “Янко Гортало” – чудовий україномовний сайт, що працює переважно на ниві дитячої літератури. Його авторами є Інга та Владислав, а Янко Гортало – то, звісно, псевдонім. Вони виховують 5-ро діток, тож віршики, оповідки, ілюстрації, відеопрезентації, пісеньки та інші вигадки – це продукт натхнення великою родиною. https://yankogortalo.com

Заповіді батьківства

Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?

Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

1.Люби свою дитину!

Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

4.Грай зі своєю дитиною!

Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

6. Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

7.Покажи дитині можливості і межі людської волі!

Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною!

Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!

Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями

Як дізнатися про готовність дитини до школи

Прочитавши цей текст, Ви дізнаєтеся за якими критеріями можна визначити готовність дитини до школи, будете знати які виникають проблеми та шляхи їх вирішення.

Критерії повної готовності дитини до школи

На 1 вересня Вашій дитині вже буде більше 6 років. Ви вирішили – пора готуватися до школи! Тим більше вона сама вже збирається стати школярем.

Все це чудово! Але не забувайте, що це дуже серйозна і відповідальна сходинка для кожного! Щоб точно знати чи готова до школи Ваша дитина, спочатку постарайтеся чесно відповісти собі на питання анкети:

1. Чи хоче Ваша дитина  йти до школи?

2. Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

3. Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хв? (наприклад, збирати конструктор)

4. Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

5. Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із 5 речень?

6. Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

7. Чи вміє вона відміняти іменники за відмінками?

8. Чи вміє Ваша дитина розмальовувати не виходячи за контури, має розвинену моторику руки?

• Якщо Ви відповіли ТАК на 5-8 питань, тоді Вам залишилося тільки приготувати документи для вступу до школи.

• Якщо Ви відповіли ТАК 2-4 рази, тоді  варто використати вільний час, щоб підготувати дитину до навчальної діяльності. Давайте розглянемо всі важливі критерії.

Всього фахівцями виділено 2 найбільш важливі напрями в загальному розвитку, які дуже важливі для майбутнього учня: фізіологічна і психологічна готовність. 

Фізична готовність – розвиток дрібної моторики рук, енергійна дитина у повсякденній діяльності, володіє навичками догляду за здоров’ям та гарний стан здоров’я.

Психологічна готовність включає наступні компоненти:

Соціальна готовність

Емоційно-вольова готовність

Мотиваційна готовність

Інтелектуальна готовність

Всі ці компоненти неодмінно дуже важливі під час підготовки до школи.

Чи готова сама дитина до школи?

На це питання відповідь може дати навіть вона сама.

Ви можете провести невеликий тест для Вашої дитини. Тільки постарайтеся створити сприятливу обстановку перед тим, як вона почне відповідати на запитання тесту, не намагайтеся чинити ніякого впливу, інакше не отримаєте точних відповідей.

ТЕСТ НА ПСИХОЛОГІЧНУ ТА СОЦІАЛЬНУ ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Інструкція: я задам тобі декілька запитань. Якщо ти згоден, постав + на листку паперу.

1. Коли я піду до школи, у мене з’явиться багато нових друзів.

2. Мені цікаво, які у мене будуть уроки.

3. Думаю, що буду запрошувати на день народження весь свій клас.

4. Мені хочеться, щоб урок був довший, ніж перерва.

5. Коли піду в школу, буду добре вчитися.

6. Мені цікаво, що в школі дають на обід.

7. Найкраще в шкільному житті – це канікули.

8. Здається, в школі набагато цікавіше, ніж в садку.

9. Мені дуже хочеться в школу, тому що мої друзі теж ідуть в школу.

10. Якби було можна, я б ще в минулому році пішов в школу.

Оцінка результатів:

Високий рівень – якщо дитина поставила не менше 8 плюсів.

Середній рівень – від 4 до 8 плюсів, дитина хоче в школу, але вона приваблює її своїми не навчальними сторонами. Якщо більша кількість + на перші 5 пунктів, то дитина мріє про нових друзів та ігри; якщо ж на пункти від 6 до 10 – уявлення про школу сформоване, ставлення позитивне.

Низький рівень – від 0 до 3 плюсів. Дитина не має уявлення про школу, не прагне до навчання.

Якщо Ваша дитина поставила від 4 до 8 плюсів – це означає, що Вам необхідно правильно організувати всю роботу по підготовці до школи. Якщо ж Ваш малюк поставив до 3 плюсів, то йому, швидше за все просто в школу ще рано!

Бажаємо успіхів у підготовці до такого важливого кроку в житті кожної дитини! Гарних шкільних років!

Однакові вимоги до дитини обох батьків збережуть спокій у сім’ї

Виховання в сім'ї - це виховання діями, прикладами.

Добра людина не падає з неба її потрібно виховувати.

В. Сухомлинський

Родинне виховання має свою специфіку, свої особливості. Система виховання відносин у сім'ї характеризується природною близькістю між батьком і матір'ю, між батьками і дітьми. Вся атмосфера родинного виховання саме по собі формує у дітей ті чи інші звички, потреби, риси характеру.

Роль сім'ї у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують щастя в родині. «Нащо клад - коли в сім'ї лад», - говорять у народі. І в цьому вислові закладено глибокий педагогічний зміст. Особливу роль у вихованні дитини в сім'ї відіграє загальний мікроклімат, настрій, уклад, спрямованість.

Дитина потребує турботи їй любові з перших хвилин свого життя не тільки матері, а й батька для її майбутнього. Уже в цей час дитиною повинні займатися обоє - як батько, так і мати, - і в їх методиках виховання повинна бути узгодженість і послідовність: малюк день у ден стає розумнішим і незабаром збагне, що він може собі відповідно до нього дозволити.

Що ж робити для того, аби всього діти навчилися? Скажіть, у вас вистачає наполегливості й послідовності ? Чи збігаються ваші погляди з поглядами вашого чоловіка (вашої дружини)? Тут ви мусите бути заодно.

Якщо один з батьків скаже дитині, що перед тим, як дивитися телевізор, треба прибрати іграшки, а другий, побачивши, що дитина зволікає і може не встигнути на вечірню казку, дозволить їй сісти до телевізора, іграшки прибере сам, - це породжує в ній недисциплінованість і сподівання на « доброту» когось із батьків.

Ви гніваєтесь, що дитина півдня пробігала надворі, а уроки залишила на вечір? Але ж ви як батьки повинні допомогти дитині скласти щоденний розпорядок і неухильно домагатися, щоб він послідовно виконувався. Це означає, що й батьки повинні так само визначити свої обов'язки щодо сім'ї і дому, мати свої особисті плани щодо проведення вільного часу, як з дитиною так і з батьком або матір'ю.

Батьки не завжди належно підготовлені до того, щоб правильно виховати дітей, і в процесі виховання можуть припуститися помилок, як вплинуть на все життя дитини.

Дитина в сім'ї навчається, беручи приклад з батьків, з того як вони ставляться до своїх обов'язків, одне до одного, до інших людей. Сімейне виховання - це виховання діями, вчинками, прикладами.

Розвиток інтелекту у дітей

Кожна людина наділена від природи різними якостями. Деякі якості є загальними, а деякі індивідуальними. Приміром, такі якості, як інтелект, розум дано кожному, просто кожен по-своєму їх зумів розвинути і кожен має різну ступінь розвиненості цих якостей. Діти народжуються абсолютно безпорадними, вони не можуть самі ходити, говорити, їсти, просити, тому батьки для них є в ролі вчителів. На кожен вік є свої параметри розвитку, правила виховання. Все, що батьки повинні навчати дитину має відбуватися поступово, крок за кроком. Якщо дитину місяці в три почати вчити говорити, але природно нічого не вийде, він і слова не зможе вимовити, оскільки три місяці - це занадто ранній період для здатності говорити.

Розвиток інтелекту у дітей лежить на плечах батьків. Багато помиляються, якщо думають, що інтелект прийде з віком, що дитина, виходячи з особистого досвіду в майбутньому, зможе стати інтелектуально розвиненою людиною. Практично з самого народження батьки можуть починати розвивати інтелект у дитини. Це необхідно робити правильно і покроково, щоб навпаки не порушити психіку малюка. Варто розуміти, що до трьох років діти є своєрідними губками, які вбираю яку інформацію. Не варто думати, що дитина, яка ще толком не може ходити нічого не розуміє, що відбувається в навколишньому світі, все він розуміє і все запам'ятовує. Перед тим, як навчиться розвивати інтелект у дітей, необхідно визначитися з самим поняття інтелект. Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що інтелект - це рівносильне поняття розуму. Інтелект - це здатність кожного з нас пізнавати щось нове. З цього випливає висновок, що розвивати інтелект кожен з нас може протягом усього життя, але у своїх дітей з раннього дитинства ми повинні вкласти цю здатність.

Принципи розвитку інтелекту у дітей

В дитинстві дітям все сприймається через ігри. Практично всі діти не люблять вчитися, їм це час краще провести поруч з іграшками, з книгами, в пісочниці. Всі ми були такими в дитинстві. Виникає питання, а як же розвивати інтелект у дітей, якщо їм нічого не потрібно, крім ігор. Мудрий батько знає, як вміло поєднати гру з уроком на розвиток. З настанням нового віку в дитини з'являються нові здібності до навчання, запам'ятовування чогось, відмінності чогось, найголовніше все нові навчання проводити в точності з віком. Необхідно враховувати вік дитини, його здібності, його переваги і вже сформувалися смаки.

Правила розвитку інтелекту на певний вік

Розвиток інтелекту у дітей залежить від бажання батьків їх чогось навчити. З народження до двох місяців від батьків не потрібно багато чого, їм просто потрібно бути поряд, зігрівати немовляти своїми посмішками і поцілунками. До чотирьох місяців батьки повинні давати дитині можливість знайомиться з навколишнім світом через обмацування різних предметів. Завжди говоріть з дитиною, нехай він буде для вас повноцінним членом сім’ї. У віці від чотирьох до шести місяців дитина стає більш цікавим. Необхідно купити дитині безпечні іграшки декількох кольорів. Не обходить повз співають, танцюють, що світяться іграшки. Великим проривом буде, якщо малюк сам здогадається, як включити іграшку, щоб вона заспівала або затанцювала. Якщо він зробив це сам вперше, то в наступний раз зробіть так, щоб він знову сам включив іграшку. Купуйте іграшки простих квітів, такі які легко запам'ятовуються, такі як жовтий, зелений, червоний, синій.