Як підготувати дитину до ЗДО
Адаптація...Що робити?
Адаптація...Що робити?
Передусім слід організувати життя дитини в сім’ї вiдповiдно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел.
Добре, якщо зацікавите дитину дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок з дитиною покажіть будівлю дошкільного закладу, iгровi майданчики, разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхне життя у яслах. Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: «Не слухатимешся – віддам у садок. ” Це викличе страх перед дошкільним закладом, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення.
Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона володіє елементарними навичками самостiйностi. Iнодi, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в не необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, в дошкiльному закладi почуваються безпорадними i самотнiми. Не шкодуйте часу – малятi це дуже знадобиться.
Дуже важливо навчити маля гратися. Діти, якi тривало, не вiдволiкаючись, граються iграшками, захоплюються грою i рiдко згадують про розлуку з рiдними, легше звикають до нового оточення.
Одна з головних причин труднощiв перших днiв дитини в дошкiльному закладi – недостатнiй досвiд спiлкування з iншими дорослими i дiтьми. Дитина, яка спiлкується лише з членами своєї родини, боться стороннiх, не вмiє правильно реагувати на їхнi звертання. Опинившись серед дiтей, незнайомих людей, таке маля почувається неспокiйно. Iнодi батьки самi мимоволi формують у дитини негативне ставлення до стороннiх, говорячи: "Не слухатимешся, оцей злий дядько тебе забере”.
Значну увагу слiд приділяти розвитку мовлення. Це теж полегшить адаптацiю, дитина зможе висловити своє бажання, повiдомити про потребу за допомогою хоча б одного-двох слiв або вiдповiдаючи на запитання простим "так” чи "нi”, i вихователь зможе допомогти їй.
Прагнiть оформити маля в дошкiльний заклад хоч за два-три тижні до виходу матерi на роботу, щоб можна було поступово збільшувати тривалість перебування дитини у закладі. Не слід у перший день залишати дитину до вечора у групі, бо таке тривале перебування в незнайомому оточенні – велике навантаження для неї. Краще спочатку приводити малюка на прогулянку або ввечері. коли частина дітей уже пiшла додому, i педагог зможе придiлити уваги новому вихованцю. Нiколи не виявляйте у присутностi дитини своїх переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться вiддавати її до садочка.
Як треба батькам готувати дитину дошкільного віку до відвідування дитячого садка
Не обговорювати при маляті хвилюючі Вас проблеми, пов'язані з дитячим садком.
Заздалегідь довідатися в дільничного лікаря, який тип адаптації можливий у дитини, вчасно прийняти всі міри при незадовільному прогнозі.
Якомога раніше провести оздоровчі заходи, які призначив лікар.
Відправити дитину в дитячий садок лише за умови, що вона здорова.
Не віддавати дитини в дитячий сад у розпалі кризи трьох років.
3аздалегідь довідатися всі нові моменти в режимі дня в дитячому садку й ввести їх у режим дня дитини вдома.
Підвищити роль заходів, що загартовують.
Оформити в дитячий сад за місцем проживання.
Якомога раніше познайомити малюка з дітьми в дитячому саду та з вихователями групи, куди він незабаром прийде.
Намагатися віддати його в групу дитячого саду, де в дитини є знайомі ровесники, з якими він раніше грав удома або у дворі.
Настроїти малюка як можна позитивніше до його надходження в дитячий сад.
Учити дитини будинку всім необхідним навичкам самообслуговування.
Не загрожувати дитині дитячим садом як можливим покаранням.
Готовити дитину до тимчасової розлуки з Вами, дати зрозуміти малюку, що це неминуче тільки тому, що він уже великий.
Не нервувати й не показувати свою тривогу напередодні надходження дитини в дитячий сад.
Планувати свою відпустка так, щоб Ви могли перший час не залишати дитину на цілий день у дитячому садку.
Увесь час пояснювати малюку, що він для Вас, як і колись є ЛЮБИМИМ.
Налаштовувати дитину на позитивне відношення до дитячого саду, що це дуже здорово, що вона доросла до саду й стала такою дорослою.
Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з'являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги.
Отже, відбувається адаптація, і що це таке?
Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.
І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму.
Діти 2—3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму.
Для емоційно нерозвинутих дітей адаптація, навпаки, відбувається легше — у них нема сформованої прихильності до матері. Що більше розвинутий емоційний зв'язок з мамою, тим важче відбуватиметься адаптація. На жаль, не всі діти можуть витримати проблеми адаптації, і це може призвести до розвитку неврозу у дитини.
Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців.
Вельми важко звикають до дошкільного закладу єдині в сім’ї діти, особливо, ті, якими дуже опікуються, залежні від мами, ті, які звикли до постійної уваги, невпевнені в собі.
Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу: не можуть швидко одягатися, збиратися на прогулянку, їсти. А якщо вихователь не розуміє проблем такої дитини і починає заставляти дитину щось робити скоріше, то стрес виявляється ще сильніше. У результаті дитина стає заторможеною і в'ялою, безучасною.
Якщо ви помітили, що у вашої дитини є проблеми з адаптацією, зверніться до вихователя якомога раніше і запитайте, як краще допомогти дитині подолати цей адаптаційний період. Запропонуйте вихователю звернути на дитину більше уваги.
Фактором, який ускладнює процес адаптації, можуть бути і конфлікти в сім'ї, неспілкування батьків. Діти з таких сімей ведуть себе невпевнено, нерішуче, багато хвилюються.
Якщо у дитини нервове захворювання, то віддавати її до дошкільного закладу потрібно не раніше від 3 років — дівчинку і 3,5 року — хлопчика.
Якщо єдина дитина в сім'ї часто хворіє, має страхи, то її входження в групу має бути поступовим. Спочатку її потрібно привести в дитсадок, ознайомити з групо¬вою кімнатою, вихователем, дітьми; розглянути іграшки, викликати зацікавленість до довкілля; повернутися додому. Далі кілька днів можна приводити дитину у заклад і забирати до денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування можна збільшувати. Удома потрібно більше гратися з дитиною в рухливі, емоційні ігри, щоб дитина в закладі не почувала себе скутою, напружено, і якщо не розрядити цю напругу, вона може стати причиною розвитку неврозу.
Саме Ви, батьки, маєте пам'ятати і знати, що від сформованості навичок адаптованої поведінки та самообслуговування залежить успішність перебування дитини у дошкільному закладі. Дитині легше буде адаптуватися в колективі, якщо вона знатиме не лише імена вихователів, але познайомиться з однією чи кількома дітьми з групи ще до приходу в групу, Маленька дитина має знати, в яких випадках їй варто звертатися за допомогою до дорослого. Усі ці знання дитина може здобути, спостерігаючи за іншими дітьми під час прогулянок, а також удома, у рольових іграх з батьками.
Велике значення мають розповіді батьків про дошкільний заклад. Не можна залякувати дитину тим, що в групі щось буде не так. Так само не Можна і обіцяти дитині «райського» життя в дошкільному закладі. І те, і інше однаковою мірою погано. Бо такі розповіді не відповідають дійсності, з якою дитина стикнеться в дошкільній установі.
Поступово, ще до вступу до дитячого садка, дитину варто привчити до щоденних водних процедур. У період адаптації не потрібно починати загартування, а ось теплі ванночки щовечора допоможуть розслабитися та знімуть нервову напругу. Легенький масаж після ванни заспокоїть дитину перед сном.
Тривале перебування на свіжому повітрі та достатній час для самостійної рухової діяльності сприятимуть нормалізації нервово-психічного стану дитини. Батьки мають пам'ятати, що щеплення потрібно зробити заздалегідь, не пізніше, ніж за місяць до вступу дитини до дошкільного закладу.
Отже, лише у співпраці батьків і педагогів закладу можна полегшити період адаптації для дитини.
Про вступ до дитсадка говорити як про радісну подію.
3апам'ятайте самі і дайте відчути дитині, що нічого страшного з нею трапитись не може.
В перші дні залишайте дитину в дитсадку лише на 1 -2 години (краще під час прогулянок). Далі збільшити час перебування (до обіду).
З терпінням вислухайте всі скарги малюка, витримайте його капризи. Реагуйте однозначно: у всьому можна розібратись і все буде гаразд.
Не вимагайте всього і відразу, якщо малюк не мав якихось навичок в самообслуговуванні до вступу в дитсадок, то за тиждень він їх не набуде. Не помічайте в цей час навіть його шкідливих звичок.
Дайте змогу дитині набути самостійного досвіду, але й не відмовляйте в увазі, коли вона того потребує.
Реагуйте на будь-які позитивні зміни в поведінці дитини: що-небудь, якусь крихітку завжди можна знайти.
Не жалійте, не дражніть, не бійтесь своєї дитини, не будьте до неї надміру поблажливі. Просто знайте - у неї свої особливості нервової системи, які піддаються контролю і управлінню.
Покарати капризуна іноді слід. Будь-яка дитина повинна знати певні межі і відповідати за свою поведінку.
Не бійтесь її гніву. Гнів - це нормальне явище, його можна контролювати, якщо ви розсердились - це не значить, що ви не любите свою дитину.
Намагайтесь тримати себе в руках. Завчасно приготуйтесь до того, що все може пройти легко і приємно.
Пам'ятайте: допомогти дитині по можливості безболісно ввійти в дитячий колектив - наша спільна задача.