Embedded Files
Якщо ти став жертвою булінгу
- Не панікуй, не замикайся в собі, не намагайся вирішити проблему самотужки.
- Не бійся просити про допомогу.
- Якщо тебе ображають, не тримай це в секреті, розкажи людям, яким довіряєш ( батькам, класному керівникові, практичному психологу, соціальному педагогу, адміністрації школи).
- Не виправдовуй кривдників, ніхто не має права ображати іншу людину.
- Звернись за порадою до шкільного психолога ( соціального педагога), щоб підвищити впевненість у власних силах і зрозуміти, що робити далі.
Пам’ятай, з булінгом не впоратися самотужки. Дізнайся більше на сайті
stopbulling.com.ua
Відмінності віртуального та традиційного боулінгу
( інформація для вчителів)
Реальний булінг – це ситуація в шкільному дворі, де старші і сильніші діти тероризують молодших. Реальний булінг закінчується, коли дитина приходить зі школи додому. Віртуальний булінг продовжується і вдома. Інформаційно – комунікаційні технології стали такою невід’ємною частиною життя сучасних підлітків, що кібер – булінгу важко уникнути. Таким небезпечним це явище робить те, що розгортаючись на основі конфронтації з жертвою , він підсилюється і прискорюється технічним оснащенням.
На відміну від реального булінгу , для кібер – булінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі, достатньо, щоб був комп’ютер чи мобільний телефон і бажання тероризувати.
Відмінність кібер – булінгу від традиційного булінгу Зумовлюється особливостями Інтернет – середовища: анонімністю, можливістю фальсифікувати свою ідентичність, мати величезну аудиторію одночасно (наприклад для розповсюдження пліток), можливість тероризувати жертву будь – де і будь коли.
Психологічна характеристика ймовірного булера – нападника.
- Прагне домінувати. Схильність до самоствердження з використанням сили.
- Неврівноважений темперамент, імпульсивність.
- Позитивне ставлення до насильства.
- Важко підкоряється правилам.
- Не співпереживає дітям, які зазнають нападів.
- Агресивно ставиться до дорослих.
Психологічна характеристика ймовірної жертви булінгу.
- Зазвичай тиха, обережна, чутлива.
- Особливо беззахисна через брак упевненості в собі і низької самооцінки.
- Соціально ізольована.
- Боїться, що їй заподіють шкоду.
- Тривожна і пригнічена
- Фізично слабша ніж більшість однолітків ( це особливо важливий фактор для хлопчиків).
- Вважає, що краще проводити час із дорослими ( батьками, вчителями).
Діти з такими рисами складають ризик комплексного булінгу, вони найбільш уразливі, потребують додаткової уваги та допомоги.
Вразливість і особливості поведінки жертви замикають коло булінгу, провокуючи повторення нападів і закріплюючи цей стійкий небезпечний феномен.
Практичний психолог: Тетяна Куліш
6 способів
протистояння булінгу
Поради батькам
Пропонуємо вашій увазі стратегії, які допоможуть вберегти дитину від цькування, або ж припинити булінг, який вже почався.
1. Говоріть про це. Станьте ближче до дітей, розкажіть про цькування, яке могло бути у вашому минулому. Якщо після вашої відвертості дитина відкрилась і поділилась проблемою, не забудьте її похвалити, адже така дія потребує сміливості. Поговоріть і з класним керівником, аби з’ясувати, яким чином навчальний заклад може вплинути на ситуацію.
2. Продумайте захисні слова. Придумайте декілька фраз, типу: «Відчепися», «Дай мені спокій», або більш влучні.
3. Нейтралізуйте приманку. Якщо існує певний фактор, який привертає увагу агресорів, спробуйте, по можливості, прибрати подразник. Наприклад, якщо у дитини забирають гроші, запакуйте їй з собою обід.
4. Порадьте зібрати однодумців. Нагадайте, що компанію з двох чи трьох підлітків чіпатимуть з меншою вірогідністю, ніж тих, хто тримаються одинаками. Коли є проблемна ситуація, краще триматися разом.
5. Зберігайте спокій та бережіть себе. Якщо хуліган образить, інколи кращий захист – зберігати спокій. Подіяти може ігнорування, бо це та реакція, на яку менш за все чекають.
6. Не з’ясовуйте стосунків самостійно. Звісно, перше бажання батьків – розібратися з хуліганом та змусити його відповідати за свої дії, в ідеалі – ще б його батьків притягти до відповідальності. Але це погана ідея. Якщо ви хочете говорити з ними, то робіть це з посередником – хтось з адміністрації школи чи психолог. У разі фізичного насилля – звертайтесь до правоохоронних органів.
Практичний психолог: Куліш Т. М.
Практичний психолог: Куліш Т. М.
Page updated
Google Sites
Report abuse