платформа Правозахистного Експертного Центру Журналістських розслідувань та Соціально Правового Захисту Людей що Опинилися в Екстремально тяжких Життєвих обставинах ( скорочено Правозахистний Експертний Центр Журналістських розслідувань та Соціально Правового Захисту ЛщОвЕТЖО)

Скарга щодо дисциплінарного проступку судді Пташник А.М

Вища рада Правосуддя

вул.Студентська,12-а,м.Київ,04050

Скарга щодо дисциплінарного проступку судді

(дисциплінарна скарга)

Сторожинецьким районним судом Чернівецької області була розглянутою

Справа № 723/206/20 Провадження № 1 -кс/723/712/20 . А от ухвала 28 січня 2020 року ,якою :“Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Пташник А.М.

за участю секретаря Полішенко С.П.

слідчого Кучерявого В.В.

заявника Сивицької Н.Ф.

розглянувши скаргу Сивицької Ніни Феліксівни на бездіяльність службових осіб Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області щодо невнесення відповідних даних до ЄРДР на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

Сивицька Н.Ф. звернулася до слідчого судді Сторожинецького районного суду зі скаргою на бездіяльність службових осіб Сторожинецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області щодо невнесення відповідних даних до ЄРДР на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення зазначила, що 08.01.2020 року вона звернулася до Сторожинецького ВП з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак службовими особами поліції не були внесенні відомості до ЄРДР, тому змушена звернутися зі скаргою до слідчого судді.

Просила визнати протиправною бездіяльність службових осіб Сторожинецького відділу поліції ГУНП України в Чернівецькій області, зобов’язати внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування на підставі її заяви.

Пунктом 1 ч.І ст. 303 КПК України, передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно положень ет. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дій або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

В судовому засіданні Сивицька Н.Ф. підтримала свою скаргу просила її задовольнити.

В судовому засіданні заступник начальник слідчого відділу Кучерявий В.В. суду пояснив, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки Сивицька Н.Ф. не має статусу заявник в кримінальному провадженні.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, з підстав що особа яка подала скаргу, не є особою яка має право подавати скаргу в кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303-308 КПК України, слідчий суддя, -ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Сивицької Ніни Феліксівни на бездіяльність Сторожинецького ВП, яка полягає у невнесення відомостей в ЄРДР - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.”

Розгляд самої скарги МКП КФ “КОНСУЛ-97”вих.№ 11 від 13.01.2020 року є публічно висвітленим на Платформі Правозахисного Експертного Центру Журналістських Розслідувань,а саме:

- https://youtu.be/QVJgg5CT7s4

- https://youtu.be/gMTAhbBGEUg

Однак слідчий суддя Пташник А.М. чує /бачить /ознайомлюється із документами ,які чітко вказують про злочин правова кваліфікація ,якого ч.1ст.367 КК України.Переходить до з'ясування обставин /допиту з'ясовуючи чи є злочин взагалі.

В той час коли це прерогатива Слідчого Відділу і тільки після внесення у базу ЄРДР можуть наступати законні підставі для вчинення слідчих дій.

Але чомусь з'ясовується, що я взагалі не маю права представляти інтереси потерпілого в час коли я заявляю що я ЗАЯВНИК в силу вимог КПК України . Адже я заявляю про вчинення злочину.

А це початковим етапом слідчіх дій які риторично мають свою хронологію дій,а саме реєстрація заяви -внесення даних до ЄРДР=досудове слідство.

А не жодним чином як на засіданні 28.02.2020 суддя забуває про той факт що є на той момент який наділений повноваженнями ,як слідчий суддя .Однак суддя Пташник А.М. переплутує все на світі та поводить себе із заступником начальника слідства Кучерявим В.В.,як на судовому слідстві.

Це повний абсурд!

Чим порушує не виконання вимог КПК України в тому числі ст.ст.214,303 КПК України

Адже я подаючи скаргу на бездіяльність вчинила дію яка направлена на оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування!!!

А оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентується саме

Статтею 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, представником юридичної особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Частиною 5 ст.214 КПК України визначено, зокрема, що достатнім для початку досудового розслідування є повідомлення даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Дана обставина зобов`язувала уповноважену особу СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що 08.01.2020 року після подання до чергової частини заяви в порядку ст.214 КПК України, а в силу термінології КПК України мала наступити площина досудового розслідування тобто одразу після реєстрації даної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Однак відповідні відомості про кримінальні правопорушення не були внесені уповноваженою особою СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є порушенням вимог КПК України,а слідчий суддя дійшов до хибного висновку нехтуючи що є фактична обґрунтованість доводів скарги забуває про послідовність вчинення дій регламентованих КПК України.

Своїми діями затверджує те що я не мала жодного права подавати скаргу на бездіяльність посадових осіб Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій областів кримінальному проваджені.А як так в якому кримінальному провадженні коли дані не внесено до ЄРДР та не присвоєно ідентифікатора тощо.

В час коли ще не наступила можливість вчиняти будь які дії досудового слідства.А все що є має бути розглянутим у досудовому розслідуванні.

Так беручи текст самої ухвали ,а саме: “В судовому засіданні заступник начальник слідчого відділу Кучерявий В.В. суду пояснив, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки Сивицька Н.Ф. не має статусу заявник в кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 303-308 КПК України, слідчий суддя, -ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Сивицької Ніни Феліксівни на бездіяльність Сторожинецького ВП, яка полягає у невнесення відомостей в ЄРДР - відмовити.”

Адже, скарга МКП КФ “Консул-97”вих.№ 11 від 13.01.2020 року є поданою до Сторожинецького районного суду з причин того що не відбулось виконання вимог ст.214 КПК України після подачі 08.01.2020 заяви про вчинення кримінального правопорушення.Таким чином виникла площина що вказує на повну бездіяльність уповноважених осіб СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою , підлягала задоволенню.

Однак слідчий суддя Пташник А.М. вчинила так що акцентує увагу, згадуючи про ст.303 КПК України ,але мабуть її не читала взагалі.

Тим паче що я суддя прийшла до хибного висновку про відмову у задоволенні скарги, з підстав що особа яка подала скаргу, не є особою яка має право подавати скаргу в кримінальному провадженні в час коли я подаю скаргу в порядку ст.214 КПК України.

Тим паче, беручи до уваги Загальні положення досудового розслідування Стаття 214-початок досудового розслідування.

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви,

повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України

1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

5) досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

6) досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів;

10) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

17) слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;

18) слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду;

19) сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;

25) учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник;

Так як є реальний злочин за ознаками ч.1ст.367 КК України ,яку вчинив начальник Тодорчук тобто вчинив повну бездіяльність .

А на сьогдні моя заявавід 08.01.2020р. про злочин не є внесеною до ЄРДР по нині . Значить СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецької області вчинив повну бездіяльність ,яка виражена у невнесені до ЄРДР заяви про злочин тощо.

Однак посадові особи, які причетними до розгляду даної заяви мають не порушувати ЗУ "Про звернення громадян", вимоги розділу З КПК України, ст. 214 КПК України, Інструкцію про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 року №100. Тобто мали б відбутись такі дії після подання складання протоколу відібрання усної заяви від 08.01.2020 р. :

1. Реєстрація заяви безпосередньо до ЄРДР.

2. Розпочатись невідкладно після спливу 24годин з моменту подання заяви про злочин досудове розслідування щодо викладених в заяві фактів.

3. Надання заявнику документа, що підтверджує прийняття і реєстрацію повідомлення про злочин.

Органи досудового розслідування не мають змоги посилатись на необхідність проведення перевірки, як причину невнесення відомостей до ЄРДР по суті заяви юридичної особи . Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР.

Значить я відповідно в силу КПК України п. 5,6,10,25 ст.3 в тому числі загальних положень досудового розслідування ст. 214-початок досудового розслідування є особою яка має статус заявниці,що є учасницею кримінального провадження починаючи 09:30 08.01.2020 (тобто з моменту складання протоколу відібрання усної заяви про вчинення злочину де засвідчується про вчинення кримінального правопорушення,яке є очевидним та вже завершеним навіть),яка мала не пізніше 09:30 09.01.2020 від слідчого відділу Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. А слідчий відділу Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області був зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування тощо.

Однак цього не відбулось по нині.

Таким чином вчиняється вже інший злочин ,яким прикривається факт злочину який мною викладено у протоколі відібрання усної заяви від 08.01.2020р.та в силу настання причино наслідкового звязку є завершеним та має всі докази тим паче є встановлені особи ,які йоговчинили в тому числі є свідки та співучасники тощо.

А в силу ст.303 КПК України я як заявниця захищаючи своє право вчиняю подання заяви до суд на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення керуючись ст.ст.214, 303, 306, 307, 309 КПК України, А слідчий суддя Пташник А.М.ухвалила, що в задоволенні скарги Сивицької Ніни Феліксівни на бездіяльність Сторожинецького ВП, яка полягає у невнесення відомостей в ЄРДР — відмовити. Та ще винесена ухвала оскарженню не підлягає.

В той час коли очно слідчий суддя чує про факт доведенного завершеного злочину тощо.

Наголошу що порушення процесуальних норм вчинено слідчим суддею Пташник А.М.вперш за все з причин того ,що скарга подається від імені юридичної особи МКП КФ “Консул-97”представником /керівником /журналісткою розслідувачкою якою є Сивицька Н.Ф.

Тому сама Ухвала від 28.01.2020року є винесеною у не законний спосіб по перше з причин того що 28.01.2020року було проголошено тільки вступну результативну частину ухвали через навантаження судді в колегії.

Читаючи текст слідчий суддя зачитує що присутності заступника начальника СВ Кучерявого .Також зазначає що повний текст буде виготовлена 31.01.2020р.

Однак слідчий суддя Пташник А.М. мала прямий обов'язок вказати час та дату коли буде проголошено повний текст ухвали.

Значить те , що зазначено у повному текстовому змісті ухвали від 28.01.2020 р. Є недостовірні дані так як в час коли слідчий суддя читає вступну результативну частину зазначає що присутнім є заступник начальника СВ Кучерявий .Але у повному тексті зазначає що за участю слідчого Кучерявого В.В,заявника Сивицької Н.Ф. Хоча дана ухвала не була проголошеною після складання повного тексту за моєю участю. Так як слідчий суддя умисно не вказує у вступній результативній частині час та дату проголошення ухвали в ім'я України.

Однак в формальному вигляді це вчинено.

Але така дія є свавіллям слідчого судді так як дана ухвала не є проголошеною в ім'я України за участю сторін тощо.

Так в силу вимог КПК України в ухвалі я зазначена заявником,однак на прикінці даної ухвали слідчий суддя категорично мене позбавляє цього статусу так як розумник- Заступник начальника слідчого відділу Кучерявий В.В. взагалі не знає про те, що хто має подавати скарги /заяви про злочини.

А слідчий суддя Пташник А.М гарно підігрує чи взагалі вносить в ухвалу правовий каламбур.

Також зазначу що 28.01.2020 року було проголошено текст

В № 11 від 13.01.2020 року

В ухвалі 28 січня 2020

скарга на повну бездіяльність Сторожинецького ВП Чернівецького

ВП ГУНП в Чернівецькій області …

Визнати факт бездіяльності слідчого відділу, як органу досудового розслідування слідчого відділу Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, яка виражена у не внесенні даних викладених в заяві Сивицької Н.Ф. від 08.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією злочину ч.1ст.367 КК України.

Що Начальник Сторожинецького РВ ДВС Південо- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) Тодорчук О.І. вчинив повну бездіяльність при розгляді скарги на дії державного виконавця ,яка була поданою 21.12.2019 року від імені МКП КФ “Консул-97” вих.№189 від 21.12.2019 та дану скаргу передав для виконання особі на дії якого є поданою дана скарга

28 січня 2020року (справа №723/206/20)було розглянуто скаргу Сивицької Н.Ф.на бездіяльність службових осіб Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області щодо не внесення відповідних даних до ЄРДР на підставі заяви про вчиненння кримінального правопорушення .

Так дійсно слідчий суддя Пташник А.М.,як суддя порушив права людини і основоположні свободи та допустив поведінку, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя і свідчить про порушення ним норм суддівської етики.

Вказані дії судді Пташник А.М. я ,як автор скарги кваліфікую ,як :

- істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків та призвело до фарисейства КПК України та чинного законодавства ;

- умисного зазначення в судовому рішенні хибних мотивів прийняття чим внесено правовий каламбур в текстовий зміст ,який не відповідає з попередньо зачитаним в голос (не повний текст результативної частини) чим у незаконий спосіб відбулись безпідставно відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

- допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя;

- умисного та внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

- підрив авторитету правосуддя та суперечать стандартам поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

- явного /умисного порушення права та охоронюваного законом інтересу, підриву авторитету правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

- факт викривлення інформації ,яка є недостовірною, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, визнання дій такими, що порушують право на справедливий суд, судовий захист, розгляд справ.

Згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із статтею 8 Закону № 1402-VІІІ ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст. 8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Водночас наголошу що слідчий суддя Пташник А.М. при застосуванні чинного кримінально-процесуального законодавства допустила помилки, які тягнуть порушення зазначеного права і негативно вплинуди на якість здійснення правосуддя.

А це вже наявність випадку в діях судді злочинного наміру з причин того ,що суддя не виконав свої обов'язки ефективно та належним чином.

Таким чином суддя не виконала вимоги КПК України,а саме :

ст. 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

ст .376

1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 1978 року № 7360/76 у справі «Лео Занд проти Австрії» зазначено, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», а й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом», у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) охоплює усю організаційну структуру судів включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (пункт 68). З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом», орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що суд, який без жодних пояснень перевищує звичайні межі повноважень своєї юрисдикції, що є умисним порушенням закону, не є «судом, встановленим на законних підставах», у провадженнях, що розглядаються судом (пункти 27–28).

З огляду на викладене констатую, що помилка слідчого судді Пташник А.М. ,як представника національного суду щодо питання процесуального права була настільки очевидною, що її можна кваліфікувати «як явну помилку», тобто помилку, якої не міг би допустити розумний суд, що можна вважати «грубим свавіллям»(рішення від 5 лютого 2015 року у справі «Бочан проти України (№ 2)»,пункт 62).

Таким чином внаслідок чого допустив ухвалення повного тексту судового рішення у спосіб , не передбачений законом, чим де-факто / свавільно виключив учасника досудового розслідування та заборонив оскаржувати свавільно винесену ухвалу та реалізувати захист права на право щодо внесення даних до ЄРДР за заявою про вчинення злочину .Тим паче виконувати повноваження як заявника, внаслідок чого було заблоковано роботу її як журналістки-розслідувачки тощо і, як наслідок, вчинив дії, які підривають авторитет правосуддя.

Адже судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги КПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

А такі дії слідчого судді Пташник А.М.із грубими порушеннями КПК України як законодавства.

Отже, грубі порушення, допущені суддею Пташник А.М. під час здійснення правосуддя, мають істотні негативні наслідки як для МКП КФ “Консул-97” так і для журналістки розслідувачки Сивицької Н.Ф..

З урахуванням всіх зібраних матеріалів та доказів встановлюються обставини, які свідчать, що зазначені порушення слідчим суддею Пташник А.М. вчинено умисно, а тому Дисциплінарна палата має дійти до висновку, що грубе порушення закону суддя допустив внаслідок недбалості.

Що вказані дії слідчим суддею Пташник А.М. , допущені під час розгляду справи № № 723/206/20, слід оцінити як грубу недбалість. Такі дії слідчого судді Пташник А.М. кваліфіковати за підпунктами «а», «б» пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції; незазначення в судових рішеннях мотивів їх прийняття; допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя та грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону № 1402-VIII визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

У пункті 16 розділу II доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) від 4 квітня 2011 року № 512/2009, схваленої Комісією на 86-му пленарному засіданні 25–26 березня 2011 року «Верховенство права» (CDL-AD(2011)003rev), вказано, що Rule of Law («верховенство права») є невід’ємною частиною будь-якого демократичного суспільства. У рамках цього поняття вимагається, щоб усі, хто наділений повноваженнями ухвалювати рішення, ставилися до кожного з виявом поваги, на основі рівності та розумності й відповідно до закону, і щоб кожен мав можливість оскаржити незаконність рішень у незалежному та безсторонньому суді, де кожен має бути забезпечений справедливими процедурами. Отже, предметом верховенства права є здійснення влади і стосунки між особою та державою. Пунктом 41 розділу IV визначено, що обов’язковими елементами верховенства права є, зокрема: законність, заборона свавілля та доступ до правосуддя, де законність – це принцип, який означає дотримання законів (пункт 42). Заборона свавілля полягає в тому, що деклараційні повноваження органами державної влади мають здійснюватися відповідно з принципом верховенства права, з яким є несумісне ухвалення несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень (пункт 52). Відзначено, що доступ до правосуддя полягає, зокрема, в тому, що роль судівництва є істотно важливою в державі, заснованій на верховенстві права. Судівництво є гарантом справедливості – основоположної цінності у державі, керованій правом. Справою першочергової ваги є те, щоб судівництво мало повноваження визначати, які закони є застосовними та ваговитими щодо конкретної справи, вирішувати питання факту і застосовувати закон до фактичних обставин згідно з відповідною – тобто достатньо прозорою і передбачуваною – методологією тлумачення (пункт 54).

Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

А всіма ознаками це вже грубе порушення закону слідчим суддею ,як суддею Пташник А.М. допущено внаслідок недбалості.

Дане підтверджується джерелом інформації:

- http://reyestr.court.gov.ua/Review/87299411

- http://reyestr.court.gov.ua/Review/87205495

значить те,що посилання на ст.376 це ілюзорність верховенства права ,які вчинила слідча суддя ,як суддя тощо.

Тим паче що закон у своєму тектстовому змісті є затвердженим ,і жодна особа його не в праві перетлумачувати на свій лад. В тому числі особа ,яка є суддею.

Це підкреслює сумнівність достовірності анкети доброчесності.

Згідно зі статтею 6 Конституції України носіями судової влади в Україні є професійні судді.

Частиною другою статті 48 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів (місто Лондон, 16 жовтня 2015 року) зазначено, зокрема, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування. Тому судова влада повинна насамперед звітувати про роботу суддів, які розглядають передані їм судові справи, а особливо про винесені ними рішення та їх обґрунтування. Судові рішення повинні бути відкритими для вивчення та оскарження. Це можна назвати «підзвітністю судової влади», яка є дуже важливою. Відповідно до основоположного принципу судової незалежності система оскарження – це, в принципі, єдиний шлях, яким може бути скасовано чи змінено судове рішення після того, як його було винесено, і єдиний спосіб, у який судді відповідатимуть за свої рішення, за винятком того, коли вони діють недобросовісно (розділ 4, пункт 23).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно із Кодексом суддівської етики, затвердженим XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Вступаючи на посаду, суддя бере на себе зобов’язання об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством.

Тому ,що суддя,як слідчий суддя всупереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права, на порушення вимог статей 48, 56 Закону № 1402-VIII, діючи в не в цілях, визначених статтями 214 ,376 КПК України, грубо порушив обов’язки судді , приписів статей 303-309 КПК України, внаслідок чого виготовив повний текст ухвали/розбіжності із проголошеною результативною частиною в якій не зазначено взагалі час проголошення повного тексту ухвали. А повний текст складено за своїм змістом всупереч вимогам процесуального та матеріального права .Тим паче яка не була проголошеною в ім'я України з моєю участю ,як учасника провадження.

Даною ухвалою вчинено фарисейство КПК України чим умисно/свавільно позбавлено учасника досудового розслідування права на очікування судового захисту .

А повним текстом ухвали слідчий суддя доводить що безпідставно та у спосіб, не передбачений законом, вийшовши за межі наданих суду повноважень веде розгляд не як на досудовому розслідуванні ,а проводить розгляд справи №723/206/20 як у судовому провадженні в якому завершено досудове розслідування ;

Також не дотримався вимог статті 19 Конституції України, оскільки діяв не в межах та не у спосіб, передбачений законодавством, чим допустив грубе порушення закону. Такі дії слідчого судді,як судді Пташник А.М. має бути кваліфіковано як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «б» пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ. Водночас ці дії судді є підставою для встановлення факту вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ.

Згідно з пунктами 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, можуть бути визнані, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; а також допущення іншого грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Відповідно до частини восьмої статті 109 Закону № 1402-VІІІ дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Отже, спороджується висновок, що вказані вище дії слідчим суддею /суддею Пташник А.М. слід кваліфікувати як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді, допущення суддею грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Щодо строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності слід зазначити таке.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Отже, строк притягнення слідчого судді Пташник А.М.до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Згідно із частиною другою статті 109 Закону № 1402-VІІІ та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності. Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, в тому числі, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Пташник Антоніна Миколаївна Указом Президента України від 12 червня 2017 року призначена на посаду судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області,

За період роботи суддею до дисциплінарної відповідальності не притягувалась хоча і було подано на її дії скарги тощо.

Однак з огляду на зазначені вище дисциплінарні проступки вказаного судді, які розцінено мною як такі, що підривають авторитет правосуддя і в сукупності становлять істотний дисциплінарний проступок, несумісний зі статусом судді, застосування до слідчого судді /судді Пташник А.М. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді є пропорційним вчиненому цим суддею.

Згідно зі статтею 115 Закону № 1402-VІІІ вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді.

Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Таким чином, вірогідним є тощо необхідно застосувати до слідчого судді /судді Пташник А.М. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі вищевикладенного , керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50, 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктами 12.22–12.40 Регламенту Вищої ради правосуддя,

1.Застосувати до слідчого судді /судді Пташник А.М. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

З Повагою, Правозахистниця Західного регіону України, Експертка СПЗ ЛщОвЕТЖО ( Соціально Правовий Захист Людей що Опинилися в Екстремально Тяжких Життєвих Обставинах, Індивідуальний кореспондент Міжнародної мережі - Молодіжний Правозахисний Рух, " Громадський експерт з усунення конфлікту інтересів та врегулювання спірних питань задля всебічного надання допомоги Людям що Опинилися в Екстремально Тяжких Життєвих Обставинах , Засновник розвитку парадигми синергії в діяльності соціального підприємства із розвитку юридичної журналістики для повноцінного Соціально Правового Захисту ЛщОвЕТЖО

Генеральна директорка МКП КФ “КОНСУЛ-97” в тому числі журналістка -розсліду вальниця та керівниця діючого проекту Платформа Правозахисного Експертного Центру Журналістських Розслідувань та СПЗ ЛщОвЕТЖО

__________________________________Ніна Феліксівна Волощук

( дів.прізвище Сивицька)

Google Sites

Report abuse