заява про відвід судді Вівчар Г.А.

Новоселицький районний суд Чернівецької області

60300, м. Новоселиця, вул. 1 Травня, 4-А, тел. (03733) 5-03-66

Веб-сайт:https://nv.cv.court.gov.ua

E-mail:inbox@nv.cv.court.gov.ua

Телефони:Контакт-центр: 0-800-501-492

(безкоштовно по всій території України)

Відповідач : Макаревич Тетяна Іванівна

вул.1Травня,4 кв. №1

Позивач: Новоселицька міська рада

об'єднаної територіальної громади

e-mail: novmeria@i.ua

Тел.: +38 (03733) 2-04-61

Адреса для листування:60300,м. Новоселиця,

вул. Чкалова,3,

Справа № 720/1924/18

Заява про відвід судді,який своїми діями вчиняє свавілля / упередженість / зацікавленість при розгляді справи 720/1924/18 та повністю позбавив права сторону відповідача бути почутим/вислуханим та в повному сенсі вчиняє дискримінацію прав сторони відповідача .

17.10. 2019 року було поданим Клопотання про визнання дій позивача при подані даного позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки зловживанням процесуальними правами. Та вжитя заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, залишивши позовну заяву без розгляду або повернувши її.

Зазначено у клопотанні від 17.10.2019 , а саме:Клопотання про визнання дій позивача при подані даного позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки зловживанням процесуальними правами. Та вжитя заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, залишивши позовну заяву без розгляду або повернувши її.

Зазначено суддею в ухвалі від 17.10.2019, а саме:В судовому засіданні відповідач подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не належить до комунальної власності позивача.

Однак сторона відповідача просить :

На підставі вищевикладенного Прошу : 1. Визнати факт подання завідомо безпідставного позову/ позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер,яким відбулось завідомо безпідставне залучення особи як відповідача тощо;

2.У разі задоволення даного клопотання щодо визнання зловживанням процесуальними правами залишити без розгляду безглуздий позов стороні позивача;

3. Вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та застосувати до сторони позивача заходи, визначені ЦПК України на розсуд суду.

А суд трактує :Відмовити у задоволенні клопотання Макаревич Т.І. про залишення без розгляду позову Новоселицької міськоїради до Макаревич Т.І. ,третя особа Головне управління державного земельного кадастру в Чернівецький області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Стороною Відповідача зазначено було про залучення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

А суддя зазначає у своїх ухвалах чомусь Головне управління державного земельного кадастру в Чернівецький області

Таким чином така поведінка підкреслює про повну неграмотність судді або повну упередженість /зацікавленість при розгляді даної справи 720/1924/18 так як суддя жодним чином не чує взагалі про вимоги відповідача а перекручує все сказане стороною відповідача на свій лад. У вище зазначеній таблиці вказано на такі дії де сторона відповідача подає клопотання Клопотання про визнання дій позивача при подані даного позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки зловживанням процесуальними правами. Та вжитя заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, залишивши позовну заяву без розгляду або повернувши її. А суддя видає це клопотання , як клопотання про залишення позовної заяви без розгляду посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не належить до комунальної власності позивача.

Як так взагалі не чути або дійсно суддя не володіє українською мовою та перекладає з молдавської мови на українську так фігово .ЩО ВЕСЬ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ ВИДАЄТЬСЯ В ІНШІЙ ПЛОЩИНІ.

Тому постає питання чи може самостійно без прекладача розглядати дану справу 720/1924/18 суддя Вівчар Г.А.?

Відповідь -ні так як попереднє подане клопотання він 7 сторінок читав майже 27 хвилин тощо.

Тому фундаментальна не довіра такому судді,який все висказане стороною відповідача не чує та все видає так ,як самий хоче почути.

Тим паче ,що всі наявні матеріали справи поповнювались клопотаннями ,які реєструвались через канцелярію та велась відео фіксація стороною відповідача та висвітлювалась публічно на каналі ютуб тощо.

Дане клопотання є в повній мірі обгрунтованим та має бути задоволеним не з причин не згоди із винесеними рішеннями суддею Вівчар Г.А. , а з причин того , що всі емоційно виказані / викладені думки мають бути почутими прочитаним в такому порядку та з повним текстовим змістом ,як його викладено . А не так як суддя Вічар жадає проявляючи повну свою не грамотність у знанні української мови та маючи зацікавленість /упередженість при розгляді даної справи.

Також не можливо залишити поза уваги той факт ,що 17.10.2019 року на засіданні було одразу заявлено відвід судді Вівчар Г.А. , який він видав що сторона відповідача не згідна із винесеною ухвалою тощо.

Так як зазначено як самим суддею та суддею ,який розглядав заяву про відвід тощо.

Чому така солідарність та умисні дії щодо видати бажане за дійсне ?

Відповідь одна жоден суддя даного суду працює по старінці доказом цього є

після проведення моніторінгу даної справи у единому реєсті судових рішень та скриншоти зняті з реєстру судових рішень це підтвердження цього, а саме у судді Вівчар Г.А. далі є діючим Головне управління державного земельного кадастру в Чернівецький області коли сторона відповідача подавала клопотання про залучення третьої сторони Головне управління Дергеокадастру :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85064199

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85064204

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84203545

А солідарність судді Ляху також є очевидною та внього також є діючим Головне управління державного земельного кадастру в Чернівецький області в час коли такого управління не існує майже 2015 року:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84995086 ,який наголошу навіть глянув в матеріали справи та не читав та не аналізував подані клопотання стороною відповідача тощо.

Тим паче ,що ауді /відео фіксація засіданнь говорить протилежне а виникла думка про заперечення щодо проведення відео фіксації суддею Вівчар Г.А.вказує на те ,що останій жадав щоб не було можливим висітити та мати докази його протиправних дій,але це інша площина розгляду тощо.

Цікавим є також те що при заявлені відводу представником Сивицькою Н.Ф. було зазначено також те щоб у разі не задоволення заяви про відвід суддею якому заялено відвід мав зазначити в ухвалі що розгляд відводу проводити із викликом сторін заздалегіть їх повідомивши .

Однак після перерозподілу справ попадає до судді Ляху ,який вже 17.10.2019 року виніс ухвалу.

Парадокс ? Ні так задумано!!!( справа через півгодини попадає до цього судді ,який так прискорив розгляд відводу що забув відкрити справу навіть тощо.

Зазначає про стислий термін розгляду заяви та повторює /дублює всі помилки свого керівника -головуючого Новоселицьким районним судом.

Новоселицький суд це ексклюзів- де саме судочинство залишено в межах минулих років та цікаві ухвали в яких зазначається те, що бажає головуючий суддя Вівчар Г.А. тощо

Це не критика -реаліність . Тому викладене є фактажом/багажом того щоб висловити свою не довіру даному судді в тому числі і всім суддям цього судду.

Так як є фактаж за яким є низька виниклих казусів (випадків), що розгляд даної справи : судове свавілля та в повному сенсі процесуальне свавілля!

Напевно це з причин того,що стороною позивача є потужна машина від якої судді є в частковій залежності в повному сенсі -Новоселицька міська рада.

В ході авторського журналістського розслідування Сивицької Н.Ф. було встановлено безліч смужок за якими місцева влада вчиняє маніпулювання на суддів-почну з останнього ,якого було автопризначено до розглядуданої справи тощо.

Тим не менш ці розбіжності просто було проігноровано національним судом в особі Новоселицького районного суду Чернівецької області.

Наголошу , що спосіб отримання ключових доказів проти відповідача ставить під сумнів їх надійність і точність. Враховуючи важливість цих доказів,такий спосіб ,я переконана, що є наявна сукупність процесуальних порушень під час розгляду даної судової справи ,які зробили//роблять судовий розгляд в цілому несправедливим. Отже, було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції,а саме порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з порушенням принципу рівності сторін під час провадження

Дотримання принципу рівності сторін у зв’язку з відсутністю права бути почутим так як висказано/написано поданими клопотаннями стороною відповідача у засіданнях під час головування суддею Вічар Г.А. .

Однак на всіх засіданнях суддя Вівчар припустився дій , які підтверджують ганебну поведінку /упереджене ставлення /та перефразування чинника закону на свій лад зазначу ,що цей факт підтверджується відео записом даного засідання : https://youtu.be/hfFOL0jhiys

де на 05:08 хвилині суддя читає всліх одне а в своїх ухвалах викривлює все на свій лад нехтуючи правом сторони відповідача ,який на 6:20хвилині обґрунтовує своїми доводами факт зловживання процесуальними правами позивачем .

Відбувається повна діскримінація сторони відповідача ,якоою сторона відповідача позбавлена права бути почутою словами ,які висловлює а не так як видає це суддя Вівчар ,видаючи бажане за дійсне.

Наголошу,що вперш за все воно починається не в призначений час — а суддя собі дозволяє красти час та розпоряджається ним на свій розсуд- це ознака повної не поваги до простих громадян,але маючи із останнім певний фактаж казусів ,на мою думку , це умисна дія ,щоб в позачерговий раз мене принизити та дискримінувати.

Така поведінка з богу судді Вівчара є неприпустимою та дана заява є такою що несе в собі виклад істинних обставин ,які ганьблять судову гілку влади в особі судді Вівчара ,який є головою Новоселицького суду та втратив всі чесноти віри в правосуддя та верховенства права не тільки мені а людям ,які вже зіткнулись в реаліях сьогодення з несправедливим та упередженим ставленням.

Адже правосуддя – одна із головних форм втілення справедливості як найвищої цінності правної держави, яка поважає людську гідність, свободу, рівність, демократію та верховенство права. У конституційних демократіях вчинення правосуддя ґрунтується на загальновизнаних засадах «добропорядного врядування» (з анг. good governance»), що спрямовані на забезпечення панування справедливості як найважливішого суспільного блага.

Морально-етична категорія "справедливість" має два фундаментальних виміри в контексті правосуддя: мовиться про матеріально-правову справедливість та процесуальну справедливість (або ж її ще йменують "процедурна справедливість").

Водночас, якщо говорити про повагу до прав людини, то суддя Вівчар Г.А. він своєю поведінкою переформотував на свій лад стандарти дотримання прав людини та це є факт що даний суддя своєю поведінкою доводить що він особисто ,як суддя нехтує такими гарантіями.

А це ілюструє те, що така поведінка доводить про не компетентність /не знання / нехтування доктриною верховенства права та меті /цілі правосуддя .Та такі вчиненні дії несе ознаки судової несправедливості та ці наслідки потенційно можуть бути доведеними для судді, що продукує таку несправедливість. Чим констатує /підтверджує формування /спородження фабули досліджених судових дій:

Зухвалі порушення приписів та принципів права, які допустив суддя Вівчар Г.А.

1) Щодо нехтування суддею гарантіями справедливого судового розгляду.

Необґрунтованість таких дій -свавільне порушення права на непорушність права на право - права бути почутим та не бути діскрімінованим у свої правах .

Чим підтвердив свою ілюзорність дотримання кодексу суддівської етики /Банглагорським принципім і вуаля типа він особа в мантії -вчиняє правосуддя по своїм власним критеріям вчиняє фарисейство чинника законодавства спотворюючи правосуддя .

Погоджуюсь ,що Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Але це не для виконання гарантій правосуддя .Так як проголосивши присягу суддді Вівчар Г.А. мав би виконувати свої функціональні обов'язки , а ні жодним чином своєю ганебною поведінкою підривати довіру до судової влади в особі Новоселицького районного суду тим паче головою якого він являється.

А судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність із здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів.

Як зазначається у Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії», довіру й повагу потрібно постійно завойовувати і зберігати за допомогою відмінної роботи судів на основі найвищих стандартів. Судді повинні визнати, що вони є публічними особами і їм не слід бути занадто чутливими.

З огляду на викладене, встановлено факти порушення суддею Вівчар Г.А. присяги.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А така зухвала поведінка п.Вівчара , як голови Новоселицького районного суду /судді є ганебною .

Та так поведінка йде всупереч до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи.

(о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади ,як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Тому така ганебна поведінка судді Вівчар Г.А. підпадає до того що він не може проводити подальший розгляд даної справи у зв'язку вищенаведенного багажу фактичних дій та подій ,які зафіксовано та встановлено після моніторингу всієї судової справи№720/1924/18 тощо.

А це вже всі вагомі наведенні обґрунтування ,що під час розгляду справи № 720/1924/18 суддею Вівчар Г.А. внаслідок неналежного ставлення до службових обов’язків (грубої недбалості) допущено порушення норм права.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень статті 1 ЦПК України (тут і далі здійснено посилання на норми у редакції закону, чинного на момент розгляду суддею Вівчар Г.А. справи № 720/1924/18) завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У пункті 16 розділу II доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) від 4 квітня 2011 року № 512/2009, схваленої Комісією на 86-му пленарному засіданні 25–26 березня 2011 року «Верховенство права» (CDL-AD(2011)003rev), вказано, що Rule of Law («верховенство права») є невід’ємною частиною будь-якого демократичного суспільства. У рамках цього поняття вимагається, щоб усі, хто наділений повноваженнями ухвалювати рішення, ставилися до кожного з виявом поваги, на основі рівності та розумності й відповідно до закону, і щоб кожен мав можливість оскаржити незаконність рішень у незалежному та безсторонньому суді, де кожен має бути забезпечений справедливими процедурами. Отже, предметом верховенства права є здійснення влади і стосунки між особою та державою. Пунктом 41 розділу IV визначено, що обов’язковими елементами верховенства права є, зокрема: законність, заборона свавілля та доступ до правосуддя, де законність – це принцип, який означає дотримання законів (пункт 42). Заборона свавілля полягає в тому, що деклараційні повноваження органами державної влади мають здійснюватися відповідно з принципом верховенства права, з яким є несумісне ухвалення несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень

(пункт 52).

У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів (місто Лондон, 16 жовтня 2015 року) зазначено, зокрема, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування. Судові рішення повинні бути відкритими для вивчення та оскарження. Відповідно до основоположного принципу судової незалежності система оскарження – це, в принципі, єдиний шлях, яким може бути скасовано чи змінено судове рішення після того, як його було винесено, і єдиний спосіб, у який судді відповідатимуть за свої рішення, за винятком того, коли вони діють недобросовісно (розділ 4, пункт 23).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Так при наданні незаконних привілеїв позивачу при відкритті провадження у справі і судовому розгляді суддя Вівчар Г.А. порушив обов’язки, передбачені Кодексом суддівської етики, не був прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, та не здійснює судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом.

Наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», пункт 49). Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу у рішеннях, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (пункт 53 зазначеного рішення).

Тому дії судді Вівчар Г.А. стосовно мене ,Макаревич Т.І. становлять порушення права особи на справедливий суд, закріплене, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному доступ до суду як складову права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру (параграф 1 статті 6).

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ, де неухильне дотримання процесуального законодавства має на меті забезпечення права на справедливий суд та спрямований, перш за все, на забезпечення захисту прав та свобод особи.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Однак констатація фактів підкреслює окреме та цілковиту суперечність в діях судді Вівчар Г.А. при розгляді справи 720/1924/18.

Це в час коли говориться про інші аспекти . Та в даний час це все підкреслює про наявний фактаж того ,що дана справа не має права бути розглянутою в суді Новоселицького району суддею Вівчар Г.А.!!!

Так дана заява є повністю обґрунтованою та має бути повністю задоволеною в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та у відповідності діючого законодавства України,в тому числі враховуючи практику ЕСПЛ,- ПРОШУ:

• Прийняти /розглянути/задовольнити в повному обсязі дану заяву про відвід судді ;
• Розгляд даної заяви про відвід Вівчар Г.А. провести за моєю відсутності;
• Розгляд даної справи у випадку передачі іншому судді щодо відводу судді Вівчар Г.А. проводити за участю сторін шляхом офіційного виклику заздалегідь.

Макаревич Тетяна Іванівна