Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:
- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
- формування мовленнєвої культури;
- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
Принципи національно-патріотичного виховання
• принцип національної спрямованості виховання
• формування у молоді:
- національної свідомості
- любові до України
- свого народу
- шанобливого ставлення до української культури
- здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
• принцип культуровідповідності
• виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
• принцип гуманізації виховного процесу
• акцент на особистості як на вищій цінності
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії
• учасники виховного процесу:
- виступають рівноправними партнерами у спілкуванні
- беруть до уваги точку зору один одного
- визнають право на відмінності у поглядах
- узгоджують свої світоглядні позиції
• принцип цілісності
• організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на:
- гармонійний та різнобічний розвиток особистості
- формування цілісної картини світу
- забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
• акмеологічний принцип
• орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості
• створення умов для досягнення життєвого успіху
• розвиток індивідуальних здібностей
• принцип особистісної орієнтації
• розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
• принцип життєвої творчої самодіяльності
• становлення особистості як творця свого життя, який:
- здатен приймати особисті рішення
- нести за відповідальність за свої рішення
- повноцінно жити і активно діяти
- постійно самовдосконалюватися
- адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
• принцип толерантності
• інтегрованість української культури в європейський та світовий простір
• формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів
• здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах
• сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської
Нормативна база