АРГЕНТИНА

ЕМПАНАДАС

ТІСТО

500 г борошна
200 г масла
одне яйце
чайна ложка солі
вода або молоко

---------------------------

2 1/4 cups unbleached all-purpose flour 315 g
1 1/2 teaspoons salt
1 stick (1/2 cup/100 g) cold unsalted butter, cut into 1/2-inch cubes
1 large egg
1/3 cup ice water
1 tablespoon distilled white vinegar

НАЧИНКА

700 г жирного волового фаршу
дві більші цибулини
3 ст. л. олії + 1,5 ст. л. (50 г ) масла
склянка росолу чи води
4-5 варених яйця
жмуток зеленої цибулі
пів-склянки родзинок
пів-склянки зелених оливок
дві чайні ложки цукру
чайна ложка солі
пів чайної ложки чорного перецю
півтори? столові ложки меленого римського кумину
столова ложка солодкої паприки
чайна ложка сушеного орегано
чверть чайної ложки меленого кайєнського перцю

Емпанадас (Empanadas) – такий собі пиріжок з м'ясною начинкою (переважно яловичина). Емпанадас, як і чорізо, приїхало в Америку з іспанськими конкістадорами. Це популярна страва по цілій Латинській Америці. Їх печуть і смажать, готують з курятиною, воловиною, або навіть і з шоколадом. До начинки крім обсмаженої цибулі та м'яса, додають оливки, родзинки, варені на твердо яйця, зелену цибулю, горіхи та різні спеції. В Аргентині м'ясо перемелюють, в Перу дрібно ріжуть. Є кілька способів запечатування краю емпанадас – руками, або виделкою. Скільки родин, стільки переписів...

Емпанадас часто пов'язують з аргентинським частуванням «асадо» (печене на вогні м'ясо з сосом «чімічурі»).

Добираючи перепис в книжках чи інтернеті (навіть від найповажніших авторів) завжди ретельно аналізуємо вагові пропорції складників! Похибки бувають випадковими або й навмисними, деколи дуже значними. В одному з переписів начинки до емпанадас були подані такі кількості спецій на півтора фунти фаршу: ТРИ СТОЛОВІ ЛОЖКИ меленого кумину; 2 ст. л. солодкої паприки; 1 ст. л. сушеного орегано – чи не занадто?

СОС ЧІМІЧУРІ

добрячий жмут петрушки
3 столові ложки сушеного орегано
2 столові ложки меленого кайєнського перцю
чверть-склянки води
чайна ложка меленого чорного перцю
2-4 зубці часнику
чверть-склянки винного оцту
пів-склянки оливкової олії

Якщо врахувати, що значну кількість сільськогосподарських культур до Латинської Америки принесли на своїх мечах іспанці, то логічним стає використання в приготуванні чімічурі оливкової олії. Якщо ж зважити, що цей сос називають креольським, то не менш логічним стає присутність у переписі кукурудзяної олії замість оливкової. У "народному" варіанті додають винний оцет, а більш витончені версії пропонують цитриновий сік чи біле сухе вино. Ймовірно, присутність усіх трьох кислих компонентів тільки збагатить смак. Крім орегано та перцю часто зустрічаємо в переписах деякі інші спеції, які безперечно смаку не погіршують, але то вже за бажанням. База завжди одна: свіжа петрушка, сушений орегано, часник, мелений чорний та червоний перець, сіль, олія, оцет.

Послідовність буває найрізноманітнішою, як бачимо на багатьох відео в мережі, коротких і зрозумілих, веселих і простих, довгих і мудрих, екстравагантних і артистичних, але завжди іспаномовних.

Google Sites

Report abuse