ГОТУЄМОСЬ ДО ШКОЛИ: РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

 Вступ до школи – новий момент в житті маленької особистості. Це зустріч з новим світом – загадковим, бажаним, цікавим і водночас, дуже непростим. Через це не дають спокою батькам нескінченні питання: що необхідно знати дитині, як готуватися, що означає «готова до навчання дитина»?

Часто батьки вважають основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається існуючою програмою та методикою навчання. Проте важливо щоб у дитини дошкільного віку була сформована психологічна готовність до шкільного навчання, яка є обов’язковою передумовою успішного початку навчання та визначає найбільш сприятливий варіант розвитку дитини.

Що необхідно знати майбутньому першокласнику:

– Своє прізвище, ім’я, по-батькові, вік, домашню адресу, місто, країну, в якій живе.

– Прізвище, ім’я, по батькові, професії батьків.

– Лічбу, математичні цифри і знаки, операції з числами (складання, віднімання, порівняння, задачі).

– Голосні, приголосні звуки, розподіл слів на склади, речення — на слова).

– Пори року (послідовність, місяці, календар), явища природи.

– Свійських тварин та їхніх дитинчат, тварин теплих країн; зимуючих, перелітних птахів.

– Види транспорту за способом пересування та призначенням.

– Одяг, взуття за призначенням.

– Фрукти, овочі, ягоди.

– Народні казки, вірші.

Підготувати дитину до школи означає:

– Потурбуватися про її фізичне здоров’я;

– Збагатити життєвий досвід;

– Закріпити побутові навички;

– Розвивати правильне мовлення;

– Навчити спостерігати, думати, аналізувати, збирати інформацію, знаходити відповіді, осмислювати побачене і почуте;

– Вчити поважати думку іншого;

– Виховувати позитивне ставлення до себе, своєї зовнішності, поведінки, досягнень, уміння бачити свої недоліки й виправляти їх, відстоювати свої інтереси;

– Перевірити психологічну готовність до навчання у школі;

– Поступово формувати зацікавленість до навчання і позитивне відношення  до школи в цілому.

         Гра  «Хто сховався?»

         Мета: розвиток образної пам’яті, уваги, спостережливості.

      Дитині пропонують роздивитися, бажано запам’ятати,  певну кількість (від 6 до 10) картинок, іграшок або будь-яких предметів. Просять малюка закрити очі. В цей час дорослий забирає один предмет. Завдання дитини назвати те, що зникло. Коли дитина засвоїть гру, можна ускладнювати завдання: ховати по декілька іграшок, міняти їх місцями.

      Гра  «Порівняй і покажи»

      Мета: розвиток логічного мислення, сприйняття величини, форми та кольору предмета.

      Дитині пропонують роздивитися два предмети і назвати схожі та відмінні ознаки. За допомогою даної гри дитина краще засвоїть такі поняття, як коротше-довше; нижче-вище; більше-менше; ширше-вужче та ін.

         Гра «Хто зайвий?»

      Мета: розвиток уваги, пам’яті, мислення.

      Дитині показують малюнок на якому зображено три предмета однієї групи, а один іншої. Завдання малюка знайти зайвий предмет. Пояснити до якої групи належать предмети.

      Гра «Знайди відмінності»

         Мета: розвиток довільної уваги, пам’яті та мислення.

      Дитині пропонують роздивитися два малюнки і знайти чим ці малюнки відрізняються один від одного.

         Гра «Вмілі рученята і впевнені пальчики»

      Мета: розвиток тонкої моторики руки та зорово-моторної координації.

      Дитині пропонують виконати різні маніпуляції руками:

– Нанизування бісеру, намистинок або вермішелі на шнурочок.

– Складання різних візерунків з мозаїки.

– Вирізання фігури з паперу за контуром (плавно, не відриваючи ножиці від паперу).

– Ліплення з пластиліну, глини чи будь-якого тіста.

– Пришивання ґудзиків (дошкільники дуже люблять таке заняття, воно надає їм  відчуття дорослості і значущості).

– Розфарбовування малюнків  і  штрихування.

– Змальовування графічних зразків: геометричних фігур та візерунків різної складності.

     Всі запропоновані вправи бажано проводити в ігровій формі, адже період дошкілля – це період ігрової діяльності. Цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює те, на що в інших умовах довелося б докласти значних зусиль. У грі дитина краще запам‘ятовує, зосереджується і усвідомлює. Без “ігрового” періоду не буває успішного навчання у шкільному віці, а пізніше не відбувається розвитку зрілої повноцінної особистості. Тож, грайтеся із задоволенням! Перетворюйтеся частіше у добрих чарівників і даруйте своїм малюкам ті самі радісні і безтурботні хвилини,  які залишаться на завжди у дитячих серцях солодкими спогадами.

«Розвиток мовлення дітей дошкільного віку»

        У віці 3 - 7 років малюк все частіше прагне до спільного обговорення предметів навколишнього світу, явищ, взаємин між людьми. Відомо, що мова самим тісним чином пов'язана з мисленням дитини, тому розвиток мовлення дає можливість дитині покинути межі ситуації, яку він переживає. При цьому збагачуються й розширюються контакти дітей з іншими дітьми старшими чи молодшими за віком. Саме таке спілкування важливо для задоволення соціальних потреб дітей, для успіху в спільній діяльності, для інтелектуального та емоційного розвитку малюка. У взаєминах як з дітьми, так і з дорослими, мова до кінця 6 - 7 років стає найважливішим засобом комунікації. Тому комунікативний розвиток дітей дошкільного віку є, мабуть, найважливішим періодом у розвитку мови у дітей.

     Розвиток потреби в спілкуванні, так і інші види діяльності, освоювані дитиною, ведуть до розвитку мови. Цим і пояснюється факт зміщення пізнавальної активності дитини від звукової сторони слова до смислової стороні.

Варто зазначити, що розвиток мовлення у дітей відбувається дуже стрімко. Так, у словнику чотирирічного дошкільняти налічується приблизно 1300 слів, активний словник 6-ти річної дитини збільшується майже в 3 рази. Якщо перераховувати характерні особливості розвитку мовлення дошкільнят, то варто відзначити «глагольность» (найчастіше у промові діти використовують дієслова, пов'язані з діяльністю та рухом). Впливає на розвиток мови дошколята і оволодіння новими поняттями та їхніми значеннями, та застосування у мовленні узагальнень. Досить розвинутою до шести років є також граматична сторона мовлення дитини: дітьми засвоюються типи спряжений і відмін, вони вчаться будувати більш складні по конструкції пропозиції. Таким чином, розвиток мовлення дошкільнят до моменту надходження в перший клас досягає достатньо.

          У наш час, мабуть, немає жодного класу, де б не зустрічався дитина з яким - небудь дефектом мови. До причин цього явища можна віднести неправильне вимова слів і окремих звуків в сім'ї, і недорозвинення фонематичного сприйняття, і недостатня рухливість органів артикуляційного апарату. А адже розвиток мовлення дитини просто неможливо без правильної вимови звуків. Тому педагоги ЗДО, виявить дефекти у мовленні дітей, повинні відразу направити їх до фахівця. Ніколи не варто відкладати візит до логопеда, тому що неправильна вимова звуків, слів, надалі створюватимуть труднощі дитині і оволодінні грамотою.

        Виникає питання: в якому віці дитини необхідно починати навчати грамоті? На думку ряду дослідників, найбільш сприйнятливі до звуковий боці мови діти у віці 5 років, в той час як шестирічні - до читання. Дуже важливо це враховувати і батькам, і вихователям, під час занять з розвитку мовлення дітей.

Якщо у батьків вийде стати для своєї дитини уважним слухачем, то скоро можна буде зауважити, як малюк охоче і багато буде розповідати про свої враження, переживання, почуття. В розвитку мовлення дитини дошкільного віку немає нічого нездійсненного і складного. Дитячий мозок здатний добре запам'ятовувати будь-яку інформацію. Тому дитина дуже охоче запам'ятовує почуте і побачене.

        Відмінними заняттями з мовленнєвому розвитку дошкільнят можуть послужити посильна допомога дитини батькам по дому, а також за його межами: в саду, на дитячому майданчику, в лісі, на дачі. Дуже важливо пояснювати малюкові те, що ви робите, докладно пояснювати всі свої дії. Найефективніший і простий спосіб у розвитку мовлення дошкільника - просте спілкування з ним. По мірі того, як збагачується досвід малюка, з'являються нові спостереження, починають розвиватися здібності дитини, відбувається розвиток мовлення.

      Розвитку мовлення сприяє читання віршів, казок, оповідань про природу, тварин, рослин, про таких хлопчиків і дівчаток, як він сам. Діти люблять, коли їм читають. Часто вони раді знову і знову слухати повторення однієї і тієї ж історії, вникаючи в найдрібніші подробиці і деталі. Якщо дорослий починає переказувати вже знайому сказу, дитина напевно почне вставляти і доповнювати згаяне.

     Для розвитку мовлення дошкільнят можна практикувати і таке завдання, як придумування кінця недочитанного розповіді, читання якого перервано на цікавому місці. Є ще кілька простих, але дуже дієвих методів з розвитку мовлення дошкільнят.

      У разі, якщо якийсь певний звук або кілька звуків даються дитині з працею, не варто часто поправляти малюка і загострювати увагу на помилку. Дорослим дуже важливо в присутності дитину правильно вимовляти слова, звуки, і, копіюючи мова дорослих, малюк часто сам справляється зі своїм недоліком. Навіть якщо ж до семи років виправлення дефектів мовлення у дитини не сталося, слід звернутися до логопеда.