Вплив комп’ютера на здоров'я дитини

Комп’ютер сьогодні став важливою і необхідною частиною способу життя і відкриває перед дитиною величезні можливості для саморозвитку та самовдосконалення. Тому не варто позбавляти дітей цих переваг, але щоб робота за комп’ютером не перетворилася на залежність і негативно не позначилась на здоров’ї, але слід пояснити дитині про ризики, які виникають при тривалому сидінні біля монітора, подбати про правильно організоване робоче місце та навчити дитину правил поведінки при роботі на комп’ютері.

Тривала робота за комп’ютером негативно позначається на багатьох функціях нашого організму: нервової діяльності, ендокринної, імунної та репродуктивної системах, на гостроті зору і кістково – м’язевій системі.

Гігієнічні рекомендації щодо зайнятості дитини на комп’ютері та зменшення негативного впливу на здоров’я.

Обмежити час користування комп’ютером. Використання комп’ютера відповідно до віку дитини становить: діти до 6 років – не більше 20 хв.на день, 7-10 років – до 45 хв.на день, 11-13 років – 1-1,5 години, 14-16 років – не більше 2-х годин на день).

Проводити періодичні перерви. Необхідно привчити дитину періодично через кожні 15-20 хв. робити перерви, хоча б на 5 хвилин, а через кожні 45хв. – перерва має становити 10-15 хв. При цьому необхідно включити вправи для профілактики зорової втоми, а також проводити активні рухи для всього тіла та окрему увагу приділяти кистям рук.

Правильно облаштувати робоче місце. Необхідно придбати спеціальний стіл та стілець для комп’ютера. Розташувати комп’ютер необхідно задньою поверхнею до стiни в добре освiтленому мiсцi, але щоб на екранi не було виблискування. Стiлець, за яким буде сидiти ваша дитина, обов’язково повинен бути зi спинкою. Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб монітор був розташований не менш, ніж на відстані 50 см від очей, впираючись поглядом безпосередньо в центр екрана. Мiж корпусом тiла i краєм стола повинен залишатися вiльний простiр приблизно 5 см. Руки повиннi вiльно лежати на столi. Пiд ноги можна поставити пiдставку, щоб вони були зiгнутi в колiнних та кульшових суглобах приблизно пiд прямим кутом.

Налаштувати монітор в оптимальному світловому режимі. Необхідно вибрати для монітора оптимальну яскравість, контрастність, без мерехтіння зображення. Прослідкуйте, щоб за замовчуванням стояв досить великий шрифт, а на робочому столі була встановлена картинка спокійних кольорів.

Проводити комплекс вправ гімнастики для очей. Необхідно навчити дитину робити гімнастику для очей в ході виконання будь якої роботи, де є зорове навантаження, і нагадувати про важливість виконання таких вправ для профілактики порушень гостроти зору.

Найпоширеніші серед ризиків щодо здоров’я дитини, які виникають при роботі на комп’ютері:

Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп’ютером в одній позі замість занять спортом і активними іграми на свіжому повітрі призводить до того, що м’язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється. До того ж сидяче положення негативно позначається на спині та попереку, псується постава.

Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м’язів, а також негативно впливає на внутріочні судини і сітківку ока.

Навантаження на руки. Під час роботи за комп’ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію. В результаті виникає стійке стомлення м’язів рук, що потім виражається в болях суглобів. Крім того, через порушення кровообігу і погіршення нервової прохідності можлива поява судом, порушення координації пальців.

Навантаження на шию. Під час роботи за комп’ютером шийний відділ хребта також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. В результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що проявляється в головних болях.

Вплив на центральну нервову систему. Тривале використання комп’ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші порушення – сонливість, апатію, неуважність, нестриманість, зниження уваги тощо.

Психологічний аспект. Часто діти, захоплені інтернет-спілкуванням, втрачають здатність до живої комунікації – їм складніше знаходити спільну мову з однолітками, нецікавими стають інші прояви активності в дитячому колективі. Дитина замикається в собі і починає уособлюватися.

Крім того, на емоційний і розумовий розвиток дитини істотно впливає інтенсивний потік інформації з інтернетної мережі, яка не завжди є корисною та безпечною.

Проблеми з харчуванням. Захоплена комп’ютером дитина часто забуває про їжу або і зовсім втрачає апетит. Чи навпаки дитина починає харчуватися неконтрольовано – перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати про якість їжі.

Комплекс вправ гімнастики для очей.

Швидко покліпати очима, закрити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5-ти. Вправу повторити 4-5 разів.

Міцно зажмурити очі, рахуючи до 3-х, відкрити очі та подивитися вдалечінь, рахуючи до 5-ти. Вправу повторити 4-5 разів.

Витягнути праву руку вперед і стежити очима, не повертаючи голови, за повільними рухами вказівного пальця витягнутої руки вліво і вправо, вгору і вниз. Вправу повторити 4-5 разів.

Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок до 4-х, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок до 6-ти. Вправу повторити 4-5 разів.

Проводити по 3-4 кругових рухи очима в праву сторону, стільки ж у ліву. Розслабити очні м’язи, подивитися вдалечінь – рахуючи до 6-ти. Вправу повторити 1-2 рази.

Корисні поради для батьків з питань вакцинації

Що таке вакцинація? Вакцинація — найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує навведену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує у вашої дитини захист проти хвороби.

В основному, вакцини вводяться в організм у вигляді уколу (ін’єкції). Деякі вакцини, наприклад, „жива” вакцина проти поліомієліту (ОПВ) — у вигляді крапель у рот (орально).

Чому для дитини важливо робити щеплення?

Вакцинація потрібна для захисту вашої дитини. Інфекційні хвороби дуже небезпечні, можуть викликати ускладнення, інвалідність, деякі — смерть.

Вакцинація захищає вашу дитину від інфекцій, запобігає тяжкому перебігу хвороби й ускладненням у випадку інфікування. Загартовування, добре харчування важливі для здоров’я дитини, але, на жаль, вони не захищають від інфекційних хвороб. Ніщо не зможе захистити вашу дитину від небезпечних інфекцій краще за вакцинацію. Альтернатив вакцинації немає. Дитина, яка не отримала щеплення, наражається на великий ризик захворіти й отримати ускладнення. Зокрема, у таких дітей при зараженні гепатитом В розвивається хронічний гепатит В, який призводить до розвитку цирозу і раку печінки. У дітей до 1 року туберкульоз протікає у вигляді генералізованої форми — з ураженням печінки, нирок, кісток. Часто він викликає ураження мозкових оболонок — туберкульозний менінгіт. Гемофільна паличка (Хіб-інфекція) у дітей перших років життя, яким не робили щеплення, призводить до розвитку пневмонії (запалення легенів), гнійного менінгіту (запалення оболонок мозку), сепсису („зараження” крові), епіглотиту (запалення надгортанника, що призводить до задухи) і отиту (запалення середнього вуха), гнійного артриту (запалення суглобів), гнійного остеомієліту (запалення кістки).

Від яких інфекцій дитина отримує захист за календарем щеплень в Україні?

Згідно з календарем профілактичних щеплень в Україні дитина отримує захист від 10 інфекцій: гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюка, правця, поліо мієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи і паротиту (свинки). Необхідні для дитини щеплення проти цих захворювань проводяться у поліклініці безкоштовно.

Що таке безпечність вакцини?

Безпечність вакцини визначається тим, наскільки часто вона може викликати тяжкі реакції. Реакція на вакцину — це зміна стану здоров’я, пов’язана з властивостями самої вакцини, тобто з її компонентами (консервантом, стабілізатором, ад’ювантом, збудником хвороби — живим чи вбитим).

Не всі зміни у стані дитини після вакцинації є реакціями на вакцину. Частіше порушення здоров’я пов’язані із захворюваннями, що збіглись у часі в період після вакцинації. При будь-якому погіршенні стану дитини після вакцинації її має оглянути лікар.

Наприклад, дитина у день вакцинації підхопила грип або іншу вірусну інфекцію у черзі в дитячій поліклініці. Протягом наступних кількох днів у неї з’являться симптоми ГРВІ, але таке погіршення здоров’я настане незалежно від зробленого напередодні щеплення.

Які реакції можуть виникнути після вакцинації?

Реакції можуть бути двох типів:

• місцеві (почервоніння, підпухлість чи болісне відчуття у місці ін’єкції) або легкі загальні (підвищення температури тіла, висип після введення „живої” вакцини проти кору, паротиту, краснухи). Ці реакції минають самостійно за кілька діб.

• тяжкі — виникають вкрай рідко. Наприклад, анафілактичний шок - тяжка алергічна реакція, яка може проявитись у перші 30 хвилин після проведення вакцини в одному випадку на мільйон введених доз. При анафілактичному шоку необхідна правильно і вчасно надана медична допомога.

Які існують протипоказання до вакцинації?

Вакцинація не робиться дитині, в якої є високий ризик розвитку ускладнень, чи при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується.

Важливо пам’ятати, що наявність протипоказань ще не означає, що у разі проведення щеплення виникне ускладнення. Незважаючи на те, що в кожній країні перелік протипоказань до вакцинації може дещо відрізнятись, у більшості країн Європи, в США, Канаді та інших країнах світу перелік протипоказань схожий на протипоказання до вакцинації, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). А саме — існує лише кілька протипоказань до вакцинації:

1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.).

3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується.

4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.

5. При вагітності не рекомендоване введення „живих” вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).

В Україні перелік протипоказань ширший. Наприклад, в Україні не можна вакцинувати дітей з підвищеною температурою. Перелік протипоказань визначений наказом Міністерства охорони здоров’я України.

Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване „медвідведення від щеплень” — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній лікувальній установі.

Якщо ваша дитина пропустила щеплення через протипоказання, ви можете продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить ваш педіатр або сімейний лікар.

Про що потрібно сказати лікарю до вакцинації?

Вам обов’язково слід поінформувати лікаря про наступні факти:

• якщо вам здається, що дитина хвора;

• чи є у дитини алергія на медичні препарати, продукти харчування або вакцини;

• чи спостерігалась у дитини серйозна реакція на вакцинацію в минулому;

• чи були у дитини проблеми зі здоров’ям, пов’язані з астмоюхворобами легенів, серця, нирок, метаболічними розладами (наприклад, діабет), хворобами крові;

• чи були у дитини судоми;

• чи приймала дитина препарати, що пригнічують імунітет (кортизон, преднізолон, інші стероїди, препарати для лікування раку), чи проходила променеву терапію;

• чи отримувала дитина переливання крові або продуктів крові, імуно(гамма) глобулін;

• чи приймає вона якісь ліки;

• чи отримувала дитина будь-які вакцини протягом останніх 4-х тижнів.

Використовуйте кожен візит до лікаря, щоб з’ясувати усі питання здоров’я і розвитку дитини, які вас цікавлять.

Що зробить лікар перед вакцинацією?

Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчить картку дитини, виміряє їй температуру і проведе загальний огляд. Лікар також надасть вам форму інформованої згоди і оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів дитини. Заповнений документ залишається у медичному закладі, в якому проводиться вакцинація. Ця форма затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується на всій території України.

Крім того, лікар повідомить вам про:

• можливі реакції на вакцину і терміни, в які вони можуть виникнути;

• симптоми, при яких потрібно терміново звертатися за медичною допомогою;

• у якому дозуванні і яке саме жарознижувальне давати дитині;

• коли необхідно зробити наступне щеплення.

Обов’язково задайте перед вакцинацією усі питання щодо неї, які вас цікавцікавлять.

На що звернути увагу після вакцинації?

Іноді щеплення, що захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги.

Іноді після щеплення у дитини може підвищитися температура. У такому разі дайте дитині жарознижувальне без вмісту аспірину — наприклад, парацетамол. Уважно прочитайте інструкцію і дайте ту дозу, яка відповідає віку дитини. Не одягайте на дитину забагато одягу і не загортайте у кілька ковдр. Температура у кімнаті, де перебуває дитина, повинна становити близько 22°С. Дитина має пити багато рідини. Повідомте лікарю про підвищення температури чи інше погіршення стану дитини.

Коли слід негайно звернутися за медичною допомогою?

Негайно звертайтеся за медичною допомогою, якщо:

• у дитини температура тіла 39°С та вище;

• дитина виглядає незвичайно блідою;

• дитина стала млявою, пасивною і загальмованою;

• дитина безупинно плаче впродовж 3 годин і більше;

• дитина плаче дивним, відмінним від звичайного голосом;

• дитина тремтить, здригається чи у неї почалися судоми;

• дитина відмовляється від їжі, блює.

До приходу лікаря:

• не панікуйте;

• при підвищеній температурі тіла дайте жарознижувальне;

• заспокоюйте дитину;

• підготуйтесь до можливої госпіталізації;

• тримайте під рукою медичну картку дитини (виписки, консультативні висновки, зроблені раніше).

!Невакциновані діти не можуть відвідувати школи та дитячі садки!

Музика в житті малюка

Музика, як вид мистецтва повинна увійти в життя дитини якомога раніше. Музичне мистецтво ближче дитині, ніж інші види мистецтва, тому що слуховий аналізатор дитини починає формуватися одним із перших. Для дітей раннього віку інтонаційна виразність музики близька до інотонації голосу людини і має велике значення. Вона позитивно діє на настрій дитини, викликає перш за все почуття задоволення. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Сприйняття музики дитиною допомагає формуванню більшості процесів її організму та психіки. Різноманітні рухові реакції малюка, які викликають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком. Музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсною. Залучення дитини до музики зможе закласти в ній «ядро» музичності.

Основне завдання - навчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння рітмічно рухатись під музику. Батькам достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Дитина емоційніше сприймає і голос і рухи батьків, і з задоволенням повторює їх. Якщо в заняті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (бубон, барабан, трикутник, маракас та інші) це збагатить уяву дитини про звукову палітру музики.

Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький паросток майбутньої талановитої особи. Крім того, Ви, мабудь, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуйною, яка розуміє та цінує красу оточуючого світу. Ці прекрасні людські почуття можуть бути вихованні мистецтвом, якщо почати з самого раннього дитинства.

Адаптація дитини до дитячого садочка

Дитина ідедо дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.

1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.

2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.

3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.

4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив для дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там будеш мусити ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитячому садку, коментуючи все, що побачили.

5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.

6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптуватися до дитячого садочка.

7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.

8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — “добра”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.

9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумувати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.

10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.). Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до ЗДО. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.

11. Увага, ласка, тепло. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.

12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.

13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.

14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не не магайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати.

Усе, що варто знати батькам про

"НОВУ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ"

Нова українська школа — це назва реформи загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні.

Головна ідея Нової української школи — компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто набуватимуть знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Школа має сформувати ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінності та навички.

Робота в команді. Значну частину навчального часу в НУШ присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

Дослідження і вміння вчитися. Навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому. Тому в НУШ діти часто навчатимуться граючись. Діти опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. А вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру — тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань — учні зможуть дізнатись набагато більше.

Емоційний інтелект і вміння спілкуватися. Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому — одне з важливих завдань нової школи. Дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного, не робити іншим людям того, що їм неприємно тощо. Цьому навчатимуть під час ранкового кола — щоденної зустрічі, коли діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя або ж просто спілкуватимуться на цікаві їм теми.

Оцінювання в НУШ — спонукальне, а не каральне. Тобто вчитель за допомогою оцінки: фіксує, на якому рівні перебуває дитина, і показує ціль, до якої вона має прямувати. Тому в першому і другому класах не буде балів — замість них запропоноване вербальне оцінювання. Мета — оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Кожна дитина отримуватиме винагороду за свої старання, розуміючи, що робить успіхи, а також матиме портфоліо особистих досягнень — добірку всіх поробок і творів, які вона виконувала на уроках.

Право на помилку. Помилка — це складова пізнання й дослідження. Тому в НУШ не каратимуть за помилки, а спонукатимуть дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки — запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

Нове освітнє середовище. Серед обладнання класів мають бути парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах. Крім того, буде нова навчальна техніка та розвивальні ігри. Традиційні «класні куточки» на стінах класів мають замінити, наприклад, поробки, виконані спільно з дітьми, чи матеріали, що спонукають дитину до роздумів — цікаві запитання, головоломки тощо. Разом з паперовими підручниками учні мають отримати електронні — тож не доведеться носити важкі книжки.

Поради для батьків майбутніх першокласників

• Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».

• Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.

• Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.

• Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

• Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення — це запорука успішного навчання.

• Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

• Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.

• Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».

• Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.

• Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

• Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.

• Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.

Фрази, які не можна говорити дитині, яку віддають в дитсадок

Ці 10 фраз, які дуже часто використовують батьки, можуть зашкодити швидкій і безболісній адаптації дитини до дитсадка. Деякі з них лякають дитину, інші її обманюють, але всі вони — заважають адаптації.

Дізнайтесь, які фрази слід забути, якщо ваша дитина збирається в садочок.

1. Вчись їсти самостійно, бо в садочку ніхто кормити тебе не буде! — таким способом ми формуємо негативну установку дитини на садочок. Краще скажіть: “Ти вже можеш їсти сам, ти вже такий дорослий! Мені так подобається дивитися, як ти самостійно їси!

2. Ану поділись іграшкою — в садочку доведеться ділитися! Там всі іграшки спільні! — для дитини це не аргумент, а для того, щоб малюк зміг взаємодіяти з іншими дітками, йому потрібно цьому навчитися. Краще скажіть: “Дивись, як хлопчик хоче твою іграшку, давай дамо йому трішки погратися, він пограється і поверне!”

3. Не плач, бо віддам в дитячий садок! — так ми залякуємо дитину, формуємо враження, що в садку погано і там можуть скривдити.

4. Заспокойся, бо заведу в дитсадок і там залишу! — знову ж таки, лякаємо дитину ще й тим, що мама може хотіти позбутися її, а значить не любить…

5. Там не страшно! Не бійся! Вихователька не буде тебе ображати! — “не” дитиною не сприймається. Дитина чує: “Потрібно боятися, в садку страшно, а вихователька може скривдити”

6. Я буду з тобою в групі сидіти! (якщо насправді ви не збираєтесь цього робити) — це обман. Обманюючи малюка ми самі собі копаємо яму, оскільки з часом він перестане нам довіряти, почне обманювати сам. Тому, якщо ви пообіцяли залишитися з дитиною — залишіться, і не йдіть поки малюк на це не погодиться.

7. Я тобі куплю …, якщо ти підеш в садочок! — малюк звикне до того, що кожен раз мама щось купує і з часом почне маніпулювати і вимагати щораз більше і більше.

8. Будь-який негатив про вихователів, помічників вихователя дитини, садочок загалом, навіть просто інтонація (в присутності дитини) — малюк складає враження про вихователів з ваших слів. Якщо ви негативно відзиваєтеся — значить вихователі погані, тому з ними залишатися небезпечно.

9. Не плач! Дивися, інші діти не плачуть! А ти… — не варто порівнювати дитину з іншими. Ніколи. Ні за яких обставин! Краще скажіть: “Тобі сумно / гірко, що доводиться залишатись без мами. я теж сумуватиму за тобою!”

10. В садочку так весело! Там стільки іграшок! Там стільки діток! Всі граються, веселяться! — ці фрази здатні викликати в дитини завищені очікування і сформувати враження, що садочок — це розвага, і що в садочку одразу з першого ж дня буде так прекрасно. Тому краще говоріть правду, більш стримано, попереджайте, що з дітками доведеться спочатку познайомитися, що в садочку будуть заняття і вихователь, яку потрібно буде уважно слухати.