Усе найголовніше – у моїх книгах. Там я розкрив свою душу…
Микола Кагарлицький
Його книжки звучать, як музика сонячного спектра.
Петро Перебийніс
Творчий доробок Миколи Кагарлицького
1. Оксана Петрусенко. Народна артистка УРСР: Художньо-документальний нарис. Київ, 1973.
2. Оксана Петрусенко: Спогади, листи, матеріали. Київ, 1980.
3. Оксана Петрусенко: Біографічна повість. Київ, 1983.
4. Михайло Донець. Спогади, листи, матеріали. Київ, 1983.
5. Наодинці з совістю: Образи діячів української культури: Нариси. Київ, 1988.
6. «Квіти мої, діти»: Повість-есе. Київ, 1988.
7. Оксана Петрусенко: Повесть. Москва, 1989.
8. Катерина Білокур: «Я буду художником!»: Документальні оповіді. Київ, 1995.
9. Катерина Білокур очима сучасників (спогади, есеї, розвідки). Київ, 2000.
10. Легендарна Оксана Петрусенко: Художньо-документальна повість. Київ, 2007.
11. Листами, мов зорею, засвітилася: Документальні оповіді. Київ, 2007.
12. Україна, батьку, в нас одна. Сповідь сина. Спогади про Миколу Кагарлицького. Київ, 2019.
13. Велич і трагедія Михайла Донця. Київ, 2020.
Опублікував понад 300 праць про діячів літератури та мистецтва, цикл досліджень «Генієм Шевченка опромінені».
У перекладі Миколи Кагарлицького
з болгарської мови українською вийшли збірники «Коли мовчать слова: Образи великих композиторів» (Київ, 1968–69, книги 1–2),
з німецької – «Легенди про Артеміду та інші новели» А. Зеґерс (Київ, 1971).
1968 ПЕРЕКЛАД Коли мовчать слова. Образи великих композиторів
1971 ПЕРЕКЛАД Легенди про Артеміду та інші новели
1988 Наодинці з совістю. Образи діячів української культури
Микола Кагарлицький увічнив образ талановитої співачки у книгах:
«Оксана Петрусенко. Народна артистка УРСР: Художньо-документальний нарис» (1973)
«Оксана Петрусенко. Спогади, листи, матеріали» (1980)
«Оксана Петрусенко: Біографічна повість» (1983)
«Оксана Петрусенко: Повесть» (Москва, 1989)
«Легендарна Оксана Петрусенко: Художньо-документальна повість» (2007)
1973 Оксана Петрусенко. Художньо-документальний нарис
1980 Оксана Петрусенко. Спогади, листи, матеріали
1983 Оксана Петрусенко. Біографічна повість
1983 Оксана Петрусенко. Біографічна повість Автограф
1989 Оксана Петрусенко. Повесть
2007 Легендарна Оксана Петрусенко
2007 Легендарна Оксана Петрусенко Автограф
Володимир Сосюра
ТИ З НАМИ
Погасло небо України
Навік для тебе в смертний час,
Замовк твій голос солов’їний –
Йому не чарувати нас.
Та з нами ти. Дзвінкий, чудесний.
Твій рідний голос не погас.
Із ним і ти не раз воскреснеш
У нашій пам’яті не раз.
Безсмертним сповнена горінням,
Ти станеш знов в красі своїй.
На пам’ять нашим поколінням
Ми записали голос твій.
Павло Тичина
Пам’яті Оксани Петрусенко
Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно!
А голос був – із щирого срібла!
Ой рано, рано, дуже рано,
Оксано, ти від нас пішла…
Я вдячний благовісним екстремальним обставинам, завдяки яким співачка з найранішого дитинства увійшла в моє життя, заполум’яніла, освятила його, покликала на творчість.
І коли мене запитують: «Що для Вас означає Оксана Петрусенко?» – не вагаючись відповідаю: «Доля! Творча доля!»
Микола Кагарлицький
Оксанина «Вода каламутна» скаламутила і мою душу. Все вмить згадалося, пов’язане з дитинством, все зв’язалося в один вузол. Тієї миті до мене прийшло усвідомлення: любити спів Петрусенко, образ Петрусенко – замало, цією геніальною жінкою можна і треба запалити весь наш народ.
Микола Кагарлицький
Зізнаюся: я так духовно зжився, зріднився з Оксаною Петрусенко, що, пишучи про неї, буквально її бачу, чую на оперній сцені й концертній естраді, разом з артисткою переживаю її щоденні життєві радощі, перемоги, труднощі й драми.
Інакше навіщо братися за перо, якщо серце не переповнене любов’ю до героя.
Микола Кагарлицький
Про Оксану Петрусенко Микола видав кілька книжок, використавши багато свідчень з різних періодів її життєпису. Ці книжки написані з любов’ю, тактом і натхненням. Перед читачами постає співачка з неповторним голосом, людина чистої душі й нелегкої долі.
Олександр Пономарів, письменник,
доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи
Книги Миколи Кагарлицького про Катерину Білокур
«Квіти мої, діти (повість-есе)» (1988; 2017)
«Катерина Білокур. Я буду художником!» (1995)
«Катерина Білокур очима сучасників (спогади, есеї, розвідки)» (2000)
«Листами, мов зорею, засвітилася» (2007)
Пошанування Миколи Кагарлицького
У січні 2011 надано звання лауреата премії імені Катерини Білокур.
Гідно оцінили працю Миколи Кагарлицького земляки художниці, присвоївши йому звання «Почесний житель села Богданівка».
У 2012 році востаннє був у селі на першому фестивалі народної творчості «Катеринина пісня».
У Книзі відгуків його останній запис:
«Я щасливий, що доторкнувся до душі Катерини Білокур, що ця її душа пішла мені назустріч, наші душі схрестились, і народилися мої твори...»
У 2015 році у Богданівці на честь Миколи Кагарлицького названо вулицю.
Я щасливий, що увіковічив Катерину Білокур.
Микола Кагарлицький
«Доля випробовує тих, хто надумав дійти якої великої мети. Але сильних духом не злякає ніщо. Вони з стиснутими вустами сміливо, уперто і гордо ідуть до наміченої мети крок за кроком, все вперед і вперед. І тоді Доля нагороджує їх сторицею і відкриває перед ними усі таємниці дійсно прекрасного і ніким не перевершеного мистецтва», – стверджувала Катерина Білокур.
Восени 1957 року Микола-студент у Музеї українського образотворчого мистецтва вперше зустрів Катерину Білокур.
У 1971 році у цьому ж музеї на вечорі пам’яті художниці почув, що до відкриття таланту від Бога причетна співачка Оксана Петрусенко.
З того часу доля повела письменника тернистими стежками геніальної художниці.
У березневому числі журналу «Вітчизна» за 1982 надруковано декілька листів Катерини Білокур.
Зріс інтерес до її непересічної особистості й творчості.
«З моїх рук вибухає геній Катерини Білокур», – написав Микола Кагарлицький.
З його ініціативи у Києві з’явилася вулиця Катерини Білокур.
До таких сміливців і обранців долі, безумовно, належить Микола Федосійович Кагарлицький.
Понад 30 років письменник досліджував життєвий і творчий шлях народної художниці.
Письменник-ентузіаст, мистецтвознавець здійснив справжній творчий подвиг.
1995 Катерина Білокур. Я буду художником! Документальні оповіді
1995 Катерина Білокур. Я буду художником! Документальні оповіді Автограф
2000 Катерина Білокур очима сучасників Автограф
2000 Катерина Білокур очима сучасників
2007 Листами, мов зорею, засвітилася
2017 Квіти мої, діти. Повість-есе ПЕРЕВИДАННЯ
Краще співати маленькі ролі добре, ніж великі погано.
Михайло Донець
Володимир Сосюра
Марії Донець-Тессейр
Дивлюсь крізь марево заграв…
Донець. Я в опері стрічав
Його з дружиною. Як любка
Вона була йому тих днів.
Ішов, як голуб між стрільців,
Донець. І з ним його голубка.
Його за голос я любив.
Не тільки я – усі любили!
Але орлу відбили крила
В годину горя і боїв…
1960
Трагічні обставини вирвали Михайла Донця, повного творчих сил і високих задумів, із життя...
Перед нашими мистецтвознавцями стоїть завдання гідно висвітлити роль Донця в історії нашого театру, нашої музики, нашої культури...
Максим Рильський
Тернистою дорогою до Михайла Донця
Багато років добродій Кагарлицький присвятив дослідженню творчості Михайла Донця – унікального талановитого баса.
У 1983 році видав книжку «Михайло Донець. Спогади. Листи. Матеріали».
До столітнього ювілею співака того ж року влаштував вечір пам’яті, двогодинну передачу по радіо. Відтоді голос Михайла Донця почав звучати.
Я щасливий, що доклав зусилля до реабілітації чесного імені Михайла Івановича Донця – славетного українського співака, який був і залишається найбільшим басом України.
Микола Кагарлицький
В анотації до видання зазначено:
«Його забрали майже зі сцени Оперного театру.
Катували й вимагали зізнатися в тих гріхах, яких він не мав. Мав тільки єдиний – український патріотизм. Його розстріляли 1941-го в катівні НКВС.
Так Україна втратила неповторного корифея, про якого з великим захопленням згадували Іван Козловський, Максим Рильський, Марія Литвиненко-Вольгемут, Михайло Гришко…
Микола Кагарлицький 40 років віддав цій темі, збираючи по крупинці з цього страченого життя.
Це перша біографічна книга про велета національної оперної сцени».
ЛЮДИНА ВИСОКОЇ ПАТРІОТИЧНОЇ ПОСВЯТИ
Життя Миколи Кагарлицького продовжується у духовному просторі України. У 2020 році у видавництві «Ярославів Вал» вийшла його книга «Велич і трагедія Михайла Донця», що стала дарунком шанувальникам, а особливо нам, землякам.
Микола Кагарлицький, сумлінний дослідник історії українського оперного мистецтва, одним із перших правдиво відтворив життєпис замордованого оперного співака Михайла Донця, якого називали «українським Шаляпіним».
Удова письменника Ольга Кагарлицька, хранителька його творчої спадщини, за допомогою друзів підготувала до друку вимріяне, виплекане та вистраждане видання. Фінансувала вихід книжки поетеса Леся Ткач (Богуславець), яка проживає в Австралії.
«Велич і трагедія Михайла Донця» – духовний пам’ятник обом митцям-подвижникам. Наш земляк повернув Україні чесне ім’я її сина – співака світового рівня.
2020 Велич і трагедія Михайла Донця.
1983 Михайло Донець. Спогади, листи, матеріали Автограф