Меморіальна дошка

1 вересня 2016 року в Черняхівській школі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатному земляку.

До нас завітала дружина письменника Ольга Зіновіївна, друзі Олександр і Надія Шугаї.

Під звуки «Козацького маршу» пані Ольга перерізала блакитну стрічку.

Спав жовто-блакитний прапор – і всі побачили увічнений образ митця-подвижника…

До слова запрошені директор школи, голова сільської громади, вдова письменника, побратим Олександр Шугай.

Розпочався загальношкільний урок патріотизму «Життя Миколи Кагарлицького – подвижництво в ім'я розбудови незалежної України».

Письменник живе доти, доки його пам’ятають, читають твори, вшановують…

Непосидючий, енергійний, Микола весь випромінював тепло й радість, заряджаючи, наснажуючи цією благодатною енергією й навколишніх.

Одержимий, Кагарлицький ходив по лінії найбільшого опору, як і його улюблений письменник Іван Багряний.

Ім’я Миколи Кагарлицького не забудеться, а житиме доти, поки світитимуть зорі видатних майстрів, насамперед Оксани Петрусенко, Катерини Білокур, Михайла Донця, яким він сповна, до крихти присвятив і віддав себе.

Олександр Шугай

Микола вважав, що він щаслива людина, оскільки спілкувався з видатними особистостями, писав про них. Він був переконаний, що за щастя треба боротись. Усе своє життя він боровся і виборював його важкою працею. «Таке важке моє щастя», – у хвилини роздумів повторював.

З вершини прожитих разом понад 30 літ я щаслива і безмежно вдячна Долі, що подарувала мені Миколу, – чоловіка, друга, з Божої ласки талановитого письменника, глибинного мистецтвознавця, музикознавця.

Він увів мене в свій Храм Краси, прилюбив до класичної музики, мистецтва, до своїх героїв.

Ольга Кагарлицька