Мудрі думки

Моя мати – найбільший учитель у житті.

****

Моя мати – совість моя.

****

Печальна матір! Жертовна матір! Найдорожча мені у світі людина.

Україна, батьку, в нас одна.

****

Я сільський хлопець, який піднявся, але довів, що я є, є і українство!

Творче кредо – слова Людвіга ван Бетховена: «Я візьму свою долю за карк. Я не дам їй зви тяжити над собою. Від темряви до світла, через боротьбу до перемоги»

Я багата людина: мені цікаво жити на світі.

****

Усе найголовніше – у моїх книгах. Там я розкрив свою душу… Головне, щоб написане небайдужою рукою і зігріте любов’ю.

****

Я щасливий, що увіковічив Катерину Білокур.

Я вірю у свій народ, у щасливе майбутнє України.

****

Мабуть, ніде так гостро не відчуваєш душу поета [Тараса Шевченка], як на його малій, до щему рідній батьківщині.

Я вдячний Богові й обставинам, що мої книжки про Оксану Петрусенко та про Катерину Білокур побачили світ не з благословення наших видатних письмовців, а з поміччю порядних благодійників.

****

Я хотів щастя своєму народові, своїй державі. І намагався робити те, що можу: повернути українцям їхні неоціненні культурні скарби, про які більшість навіть і не знає.

Звичайно, важливо, щоб кожна людина стала особистістю. Та в тім і річ, що вона формується не на порожньому місці, а на певному культурному підґрунті. Як гілка від кореня, вона має ввібрати в себе найкраще від свого роду: духовність, мораль, традиції, філософію, світосприйняття…

****

А ще народ передає у спадок наступним поколінням любов до рідної землі, свою історію, в яку ці покоління мають вписати гідні сторінки.