Історія закладу

Серед вікових дубів і сосон, на берегах тихоплинних поліських річок Візні та Ірші в 1927 році було засноване робітниче селище Гранітне. З року в рік воно росло і розвивалося, збільшувалось населення, народжувались діти. Виникла потреба в їх навчанні та вихованні.

В 1939 році було відкрито Гранкар’єрівську початкову школу. На прохання батьків та дітей на школу було відпущено приміщення бараку на чотири класні кімнати.

1 вересня 1939 року до початку навчання перед приміщенням школи відбулося урочисте відкриття Гранкар’єрівської початкової школи. Під звуки маршу 90 дітей увійшли до своїх класів

В 1940 році початкова школа розширюється і стає семирічною. Мирну працю перервала Велика Вітчизняна війна. На той час в школі працювали директором – Гунченко Олександр Іванович, вчителька Малинська Ганна Йосипівна, піонервожатою – Захлівна Ольга Петрівна.

В 1953 році школу перейменовують на Пинязевицьку семирічку. На цей час у школі навчається більше 190 дітей. Тим часом селище росте і розквітає новими будовами і гарними садами.

В 1964 році вже Гранітнянська восьмирічна школа розмістилася у новому двоповерховому будинку, це була новобудова, що призначалася для робітничого гуртожитку, в якому навчання проходить і на сьогоднішній день. (сл. 7,8,9) Директором школи протягом 1962 – 1982 років була Ліснічук Ганна Михайлівна. За час керівництва Ганни Михайлівни покращилася матеріальна база школи, зріс науково – методичний рівень викладання предметів. За досягнуті успіхи у навчанні і вихованні школа неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами, перехідним Червоним прапором.

З 1982 – 1989 рр. директором школи була Доронкіна Ніна Михайлівна. Велика увага в той час приділялась зміцненню матеріально – технічної бази, шефським зв’язкам з базовими підприємствами, суспільно – корисній праці учнів. В 1984 році відбулося довгождане відкриття нового спортзалу. В цьому ж році наша школа була нагороджена почесною грамотою за перше місце у соціалістичному змаганні між школами району.

Враховуючи потреби суспільства, кадровий потенціал та матеріальну базу, в 1989 році школу було реорганізовано в Гранітнянську середню. Школу почали відвідувати учні з Федорівки.

З 1 вересня 1990 року директором Гранітнянської ЗОШ І-ІІІ ст. було призначено Давиденко Любов Андріївну, яка працює в нашій школі з 1976 року.

В 1987 році Любов Андріївна була делегатом V зїзду вчителів УРСР. На сьогоднішній день, Любов Андріївна має значок «Відмінник народної освіти», медаль «За трудову відзнаку», вищу кваліфікаційну категорію і звання «Старший вчитель».

Ось вже 30 років – як Любов Андріївна очолювала нашу школу. Протягом цих років педагогічний колектив постійно поновлювався новими кадрами.

Велика робота проводилася і проводиться по зміцненню матеріально – технічної бази:

- в листопаді 1993 року відкрилася шкільна їдальня на 200 посадкових місць.

- в 2003 році в школі відкрито комп’ютерний клас, в 2010р підключено до мережі інтернету.

- замінені всі парти, стільці та дошки у класних кімнатах;

- в 2009 році- завдяки сприянню депутата Верховної Ради Рудченка М.М., в школі були замінені всі вікна на пластикові, вхідні двері.

- завдяки шефській допомозі, а саме компанії « Юнігран»- Диняку С.В., педколектив школи має можливість працювати в зручній учительській, а також зроблений ремонт в кабінеті директора, побудована бетонна огорожа, шкільний поріг, доріжка, стенди.

- завдяки шефській допомозі, РАЙВО, обласним депутатам, випускникам - в школі є 5 ноутбуків,4 проектори, принтер, без провідникові мікрофони, колонки, цифровий фотоапарат , 2 екрана, 3 мультимедійні дошки, а також поповнено матеріально-технічну базу комп’ютерною технікою.