Пам’ятка для батьків

Режим харчування дитини вдома

     Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

– перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

– під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

–  після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

   Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

  Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

– привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

– виховувати слухняність, пошану до дорослих;

– заохочувати висловлювати прохання;

– навчати словам ввічливості.

  Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

Кальцій як важливий елемент для організму дитини

     Діагностика,  лікування та профілактика недостатності кальцію у дітей до семи років

          Кальцій — це життєво важливий елемент, який має постійно надходити в організм дитини в достатній кількості для забезпечення стабільного метаболізму. Він допомагає дошкільнику рости міцним і здоровим. Розглянемо докладно, у якій саме кількості дитячому організму потрібен кальцій і чи необхідно дитині вживати його не лише з їжею, а й додатково.

       Ріст і формування організму людини триває протягом усього жит­тя, однак особливо активно це відбувається в дитинстві. І саме кальцій бере участь практично в 300 різних біологічних процесах, основними з-поміж яких є формування кісткової тканини, дентину і емалі як молочних, так і постійних зубів дитини, скорочення м’язів, підтримання нервової, м’язової провідності та м’язового тонусу на належному рівні. Іони кальцію беруть участь у процесі згортання крові, зменшують проникність судин і регулюють кислотно-лужний баланс організму. Кальцій активує численні ферменти і гормони ен­докринних залоз. Окрім того, він має антистресову, протизапальну, протиалергійну дію і бере участь у процесах формування навчаль­них навичок та короткочасної пам’яті.

       Організм людини містить 1000- 1300 мг кальцію, і 99% від цієї кількос­ті — в скелеті у формі різних сполук, а залишковий 1% розподілений по всьо­му організму — в тканинах і м’язах.

Існує два види кальцію:

• іонізований або вільний;

• зв’язаний з білками, в основному — альбумінами.

Іонізованого кальцію має бути близько 50% від усієї його кіль­кості в плазмі крові. Саме він має біологічну активність і його рівень відображає стан кальцієвого обміну в організмі найбільш адекватно. Цей показник використовують для оцінювання стану гіпокальціємії, адже він відображає реальну кількість кальцію на мембранах і все­редині клітин, що беруть участь в обміні речовин.

Денні норми споживання кальцію для дошкільників

         Кількість кальцію, яка має надходити в організм, коливається залежно від віку, статі та стану організму дитини.

Відповідно до віку норма кальцію в організмі становить:

• до шести місяців — 400 мг;

• від шести до дванадцяти місяців — 600 мг;

• від року до десяти років — 800 мг.

       Ці норми підтримуються, якщо в організм надходить кількість кальцію, що перекриває мінімальну денну норму хоча б наполови­ну, тобто в організм дитини мають надходити 500-1000 мг каль­цію щодня. Надлишок кальцію просто не всмоктується і виводиться з організму із сечею та калом, зазвичай ця частка становить 20-50% від отриманого кальцію. До того ж існує і фізіологічна втрата каль­цію з секретами залоз.                                                                                       

        Засвоєння кальцію обер­нено пропорційно його вмісту в їжі. Якщо його замало, то він всмок­тується сильніше, ніж у разі його надлишкової кількості. І навпаки: що більше кальцію в їжі, то гірше він всмоктується з неї. Варто зауважити, що на всмоктування кальцію впливав над­ходження в організм дитини ліків, жиру, фосфору, фітинової та щавлевої кислот. Усі ці речовини, зв’язуючи кальцій, утворюють солі, які не всмокту­ються. На рівень засвоєння кальцію організмом негативно вплива­ють захворювання шлунку і кишківника, недостатність печінкової або панкреатичної функції.

     На рівень кальцію також можуть впливати його надлишкові втрати, навіть у разі надходження кальцію в достатній кількості. За­хворювання нирок, застосування сечогінних препаратів і надлишок білка в харчуванні посилюють втрати кальцію із сечею, що може призвести до його недостатності.

        У разі недостатності кальцію організм виділяє особливі гормо­ни, які вимивають його з кісток, оскільки достатня концентрація кальцію в крові є пріоритетнішою для організму і має бути постій­ною. Саме тому недостатнє надходження кальцію з їжею може при­зводити до крихкості кісток.

Речовини, що сприяють обміну кальцію в дитячому організмі

        Із кальцієвим обміном тісно пов’язаний обмін фосфору. Він як і кальцій більшою мірою міститься в скелеті, утворюючи з ним твер­ду основу кістки. Окрім того, фосфор бере участь у:

• перенесенні енергії у складі особливих сполук;

• обміні вуглеводів і жирів;

• структуруванні ДНК і РНК;

• роботі м’язів;

• системі кровообігу.

         А найголовніше — фосфор сприяє всмоктуванню іонів каль­цію в кишківнику, активуючи цей процес. Якщо фосфору надходить з їжею недостатньо або збільшується його втрата із сечею, то пору­шується й обмін кальцію.

        Регуляцію обміну кальцію також здійснюють вітамін D і гормо­ни паращитовидних залоз — паратиреоїдний гормон та кальцито- нін. Вітамін Б — це унікальна гормоноактивна речовина, яку орга­нізм синтезує самостійно під дією ультрафіолетових променів. Крім того, частково він надходить ззовні з їжею.

Основними ефектами вітаміну D є:

• посилення всмоктування кальцію і фосфору в кишківнику;

• активація обміну кальцію в кістках;

• посилення виділення кальцію із сечею.

Паратгормон і кальцитонін виділяються в організмі для підтри­мання постійної концентрації кальцію в крові, що забезпечує функ­ціонування нервової системи, скорочення м’язів тощо.

Кальцій у продуктах харчування

          Максимально кальцій засвоюється з молочних продуктів, осо­бливо тих, які містять фосфор — це сир кисломолочний, тверді сири і молоко. Добре засвоюється кальцій із продуктів харчування, що містять одночасно кальцій, фосфор і вітамін D. Це здебільшого тваринні продукти: рибна і яловича печінка, морепродукти, масло вершкове, яєчний жовток і кунжут. Та­кож корисними для дошкільників є про­дукти з одночасним умістом кальцію і фосфору — яблука, зелений горошок, боби, цілі зерна пшениці, свіжі огірки, усі види капусти (особливо цвітна), селера, салат латук, редис та білі сири.

       Якщо дитина не сприймає або певний час не вживає молочні продукти, то джерелом кальцію для неї є вівсяна крупа, бобові, су­хофрукти, горіхи, яйця і риба.

        У дитячому харчуванні важливим є не лише кількість кальцію у страві, а й рівень його засвоєння організмом, тобто збалансова­ність харчування дитини. На всмоктування і засво­єння кальцію з їжі негативно впливає велика кількість харчових волокон, які є в овочах, фруктах, крупах, а також наявність фітину, особливо в манній крупі. Тому задля запобігання порушенням фос­форно-кальцієвого обміну молочні страви недоцільно поєднувати з деякими овочами та фруктами, хоча це і смачно. А каша молочна манна, незважаючи на вміст молока, через невдале поєднання про­дуктів не збагачує дитячий організм кальцієм. Крім того, солі фос­форної кислоти, що містяться в рибі і м’ясних продуктах, а також солі щавлевої кислоти, що містяться в шоколаді, какао, шпинаті, ускладнюють всмоктування кальцію. Кофеїн і солодкі газовані на­пої посилюють виведення кальцію із сечею, а надлишок жирної їжі не дає кальцію всмоктатися з кишківника, і внаслідок цього утворю­ються нерозчинні сполуки кальцію. Надлишок солі і білка в їжі та­кож ускладнює всмоктування кальцію.

       Слід наголосити, що найефективніше засвоєнню кальцію дитя­чим організмом сприяє молочний цукор — лактоза. Тому дуже важ­ливо, щоб у харчуванні дитини було достатньо молока і молочних продуктів.

Діагностика недостатності кальцію та порушень кальцієвого обміну

        Якщо до дитячого організму надходить замало кальцію або він втрачається занадто активно, то це може призвести до недостатнос­ті кальцію. Зазвичай це проявляється порушеннями будови скелета, судин, схильністю до кровотеч і багатьма іншими симптомами.

          Головна ознака недостатності кальцію — витончення або по­вне зникнення емалі з поверхні зубів. У цьому випадку зуби стають особливо чутливими до кислих продуктів. Також спостерігають лам­кість нігтів і волосся. Якщо ж дитина часто ламає кістки, то це вже не просто симптом недостатності кальцію, а доказ. У такому разі по­трібне лікування.

         Одним із способів ранньої діагнос­тики дефіциту кальцію, на думку бага­тьох фахівців, є виявлення постійного бажання дитини поїсти солодкого. Якщо воно переслідує дошкільника, то це най­частіше спровоковано недостатністю кальцію, після прийому якого бажання пройде саме собою.

У дітей недостатність кальцію спричиняє:

• відставання в рості і вазі;

• порушення будови кісток;

• розвиток рахіту в перші півроку життя;

• гальмування психічного розвитку;

• пізнє дозрівання функцій внутрішніх органів.

         На недостатність кальцію в організмі дошкільника вказують також такі симптоми, як швидка стомлюваність, загальна слабкість, зниження інтелектуальної функції, суха шкіра, ламке волосся і нігті, прогресуючі ураження зубів — карієс і пародонтит, відчуття повза­ння мурашок у пальцях рук і м’язові посмикування.