Життєпис
Валентина Іванівна Біленька-Гаманчук народилася в с.Блидні Полонського району Хмельницької області 20 січня 1960 року.
Валентина Іванівна Біленька-Гаманчук народилася в с.Блидні Полонського району Хмельницької області 20 січня 1960 року.
Зростала уважною і допитливою дівчинкою, купалася в любові та турботі рідних людей, захоплювалася красою української землі. Звідси черпала сили для написання ліричної й ніжної поезії, яку почала писати ще в ранньому віці.
Зростала уважною і допитливою дівчинкою, купалася в любові та турботі рідних людей, захоплювалася красою української землі. Звідси черпала сили для написання ліричної й ніжної поезії, яку почала писати ще в ранньому віці.
Навчалася в Полонській середній школі №6, яку закінчила у 1977 році.
Навчалася в Полонській середній школі №6, яку закінчила у 1977 році.
Поетеса із батьками та молодшою сестрою
Цього ж року вступила до Хмельницького педагогічного училища, закінчила заклад з відзнакою.
Цього ж року вступила до Хмельницького педагогічного училища, закінчила заклад з відзнакою.
Поетеса була майстром не тільки пера, але й майстром у вихованні дітей. Адже працювала вихователем спочатку в Полонському садочку №3, а з 1986 року – у Понінківському дошкільному закладі «Барвінок».
Поетеса була майстром не тільки пера, але й майстром у вихованні дітей. Адже працювала вихователем спочатку в Полонському садочку №3, а з 1986 року – у Понінківському дошкільному закладі «Барвінок».
«Що найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей», - писала Валентина Іванівна.
«Що найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей», - писала Валентина Іванівна.
Вона не просто виховувала, вона жила цією роботою, творила, зігрівала в своїх обіймах маленькі дитячі душі, а вони, в свою чергу, бачили в ній свого друга й порадника.
Вона не просто виховувала, вона жила цією роботою, творила, зігрівала в своїх обіймах маленькі дитячі душі, а вони, в свою чергу, бачили в ній свого друга й порадника.
І зростали чомучки у світі казки, гри, музики, створеному поетесою. Бо всі заняття базувалися на власному дидактичному матеріалі.
І зростали чомучки у світі казки, гри, музики, створеному поетесою. Бо всі заняття базувалися на власному дидактичному матеріалі.
В.І. Біленька – Гаманчук виростила двох прекрасних дітей, які звили свої гніздечка, – доньку Олесю та сина Ярослава.
В.І. Біленька – Гаманчук виростила двох прекрасних дітей, які звили свої гніздечка, – доньку Олесю та сина Ярослава.
У поетичному доробку поетеси – любов дочки і матері, якій болить за кожен колосок, зім’ятий негодою; за кожну душу, яка не розкрилась надією; за потоптану чужинцями рідну землю.
У поетичному доробку поетеси – любов дочки і матері, якій болить за кожен колосок, зім’ятий негодою; за кожну душу, яка не розкрилась надією; за потоптану чужинцями рідну землю.
Друкувалася в літературно-мистецьких збірках «Полонь», «Безсоння вишень», «Осик осінній сон», «Трилисник». Лауреат літературної премії ім.Лесі Українки.
Друкувалася в літературно-мистецьких збірках «Полонь», «Безсоння вишень», «Осик осінній сон», «Трилисник». Лауреат літературної премії ім.Лесі Українки.
Дорогою недуги та болю проходить авторка, але ця дорога для неї стає дорогою очищення, дорогою на жнивове пшеничне поле любові, істини.
Дорогою недуги та болю проходить авторка, але ця дорога для неї стає дорогою очищення, дорогою на жнивове пшеничне поле любові, істини.
Устигнуть все, що прагнула зробити:
Устигнуть все, що прагнула зробити:
Дітей зростити, виплекать зерно,
Дітей зростити, виплекать зерно,
Щоб в цім холоднім і байдужім світі,
Щоб в цім холоднім і байдужім світі,
Мов дивоплід засяяло воно.
Мов дивоплід засяяло воно.
Не встигла… Хвороба обірвала життя 18 травня 2008 року у віці 48 років.
Не встигла… Хвороба обірвала життя 18 травня 2008 року у віці 48 років.