Методичний портал викладача та майстра виробничого навчання

Департамент  науки і  освіти, спорту та молоді

Луганської облдержадміністрації

Біловодський професійний аграрний ліцей

Методична розробка

Розділ

«Виробниче навчання в майстернях»

Тема: Використання інтерактивних методів навчання при вивченні теми «Ремонт двигуна»

                                              Майстер виробничого навчання

Біловодського професійного аграрного ліцею

                                                      Малищенко А. М.

смт.Біловодськ

 2021р.

ЗМІСТ

1.    Вступ

2.    План-конспект

3.    Інструкційно-технологічні картки

4.    Інструкція з охорони праці

5.    Перелік навчально-виробничих робіт

6.    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

7.    Література

8.    Додатки

9.    Тематична атестація

ВСТУП

Методична розробка з розділу виробничого навчання «Виробниче навчання в майстернях» за темою: «Система технічного обслуговування і ремонту машин». На цю тему на другому курсі відводиться 24 години. Одним з робочих місць є «Ремонт двигуна», де учні відпрацьовують прийоми розбирання, дефектації, збирання та регулювання складових одиниць. Заняття розроблені з урахуванням формування нових знань, умінь і навичок з теми. В ході занять вирішується методична проблема - використання комп'ютерних технологій в навчанні -  для підвищення якості знань учні в процесі навчання.

В ході мотивації уроку і формуванні знань з нової теми викладач ставить питання з проблемних ситуацій, на яких учні повинні дати відповіді, при цьому розвивається логічне мислення і пізнавальна активність на уроці.

Головна мета уроку – закріплення знань, отриманих на теоретичних заняттях, і отримання практичних умінь з ремонту двигуна.

У методичній розробці уроку розкриті наступні питання:

1.    Підготовка викладача до уроку

2.    Підготовка учнів до уроку

3.    План уроку

4.    Зміст уроку

5.    Додаток:

ü Тести для проведення атестації з теми.

ü Диск з презентацією уроку.

На першому занятті до відома учнів доводяться правила поведінки в майстерні, порядок проведення занять, цілі занять, мета занять. Учні знайомляться з правилами охорони праці під час виконання завдання, правилами користування інструментами, обладнанням, характеризується кожне робоче місце. Проводиться перевірка знань учнів по матеріалу вступного інструктажу, по правилам охорони праці. Виставляється оцінка. Під час вступного інструктажу майстер застосовує мультимедійний центр для перегляду відеофільмів з охорони праці при слюсарно-ремонтних роботах, з ремонту головки двигуна. Учні отримують інструменти, інструкційно-технологічні картки, опорні конспекти, підручники, міні-підручники і приступають до виконання завдання. Після закінчення теми проводиться тематична атестація. Атестація проводиться у вигляді тестів, а також пропонуються творчі роботи з кросвордами, тренінгами і завданнями підвищ

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

Розділ: Виробниче навчання в майстернях.

Тема уроку: Система технічного обслуговування і ремонту машин. Ремонт двигуна.

Мета уроку:

ü Закріпити теоретичні знання учнів, досягти практичних умінь і навичок з ремонту головки циліндрів.

ü Розвивати логічне мислення, пізнавальну активність і спостережливість на заняттях.

ü Виховувати і формувати у учнів значущі цінності в своїй роботі, відчуття відповідальності і уважність.

Тип уроку: Засвоєння нових знань, умінь і навичок

Методична мета: використання комп'ютерних технологій в навчанні

Дидактичне забезпечення: ноутбук, проектор, екран, планшети, відеофільм з теми занять «Охорона праці під час проведення слюсарно-ремонтних робіт», «Ремонт головки двигуна», тестові завдання, роздатковий матеріал для учнів (інструкційно-технологічні картки, опорні конспекти, міні-підручники і т.д.), критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, перелік навчально-виробничих робіт, підручники, довідники, додатки.

Обладнання та оснащення уроку: двигун Д-65, комплект інструментів, аптечка, мікрометр, матеріали та обладнання для притирання клапанів, масляний фільтр, водяній насос, паливний насос, нутромір, чистики, динамометричний ключ, штангенциркуль, пристрій для розсухарювання клапанів, комплект фрез.

Хід уроку

І. Організаційна частина – 2-3хв.

      1. Перевірка присутності учнів, зовнішній вигляд, відповідність одягу, згідно з правилами охорони праці.

ІІ. Вступний інструктаж – 42хв.

1.    Повідомлення учням теми і мети уроку.

2.    Перевірка знань учнів, відповідно до теми.

3.    Ознайомлення учнів з об’ємом та змістом роботи, порядком і послідовністю виконання завдання.

4.    Правила охорони праці, протипожежні заходи та індивідуальна гігієна.

5.    Попередження можливих помилок при виконанні завдання.

6.    Ознайомлення учнів з учбово-технічною документацією та літературою, інструкційно-технологічними картками, правилами користування інструментом, обладнанням.

7.    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

8.    Здійснити розподіл учнів по робочим місцям, видати інструмент, інструкційні картки, підручники.

9.    Окремо кожній ланці повідомити тему і мету завдання, порядок виконання завдання, правила охорони праці.

10.          Виставити оцінки за знання по темі, правил охорони праці.

11.          Відповісти на запитання учнів.

ІІІ. Самостійна робота учнів і поточний інструктаж – 210хв.

1.    Перший обхід – допомогти учням включитися в роботу, забезпечити безпеку виконання завдання, розподіл роботи між членами ланки, допомога в підборі інструменту, обладнання, додержання послідовності виконання операцій.

2.    Другий обхід – перевірити правильність виконання завдання, користування інструментом, обладнанням, навчальною документацією, дотримання правил безпеки праці.

3.    Третій обхід – перевірка правильності виконання ремонту двигуна, основних його систем, стан робочого місця, інструменті. Вказівки по приведенню в порядок робочих місць у кінці заняття.

IV. Заключний інструктаж – 10хв.

1.    Прибирання робочих місць, здача інструменту.

2.    Підсумки проведення заняття, як з групою, так і з окремим ланками та учнями.

3.    Аналіз помилок, допущених учнями, причини і способи їх усунення.

4.    Виставлення та обгрунтування оцінок учням.

5.    Видача домашнього завдання.

Методичні вказівки по проведенню заняття

      На початку занять майстер проводить з учнями всієї групи вступний інструктаж, в ході якого ознайомлює учнів з задачами і цілями навчання, комплексними роботами по ремонту двигуна, правилами техніки безпеки та протипожежними заходами при роботі в майстерні; знайомить з основним під’ємно-транспортним обладнанням, умовами його експлуатації; демонструє, к ним користуватися, знайомить з технологічною послідовністю ремонту, змістом робочих місць, технічною документацією; розподіляє учнів по робочим місцям, а також знайомить з подальшим переміщенням ланок. Навчання учнів ремонтним роботам проводиться в складі групи, але з поділом її на ланки. Інструктаж завершується оглядом робочих місць, на яких будуть працювати учні. Через велику різноманітність робіт, вступний інструктаж потрібно давати конкретно кожній ланці, а при необхідності, і окремим учням, безпосередньо на робочому місці. Майстер знайомить учнів з інструкційно-технологічними картками, де вказуються найменування вузла, механізму чи деталі, перелік обладнання, інструментів, пристроїв, послідовність виконання ремонтних робіт. В процесі освоєння операцій, учні допускають помилки. В інструктажі не можна просто перераховувати ці помилки. Основні увагу потрібно направити на причину їх появи та наслідки, до яких вони приведуть, міри їх запобігання та усунення.

      Під час вступного інструктажу майстер проводить перевірку знань учнів з теми, з техніки безпеки, виставляє кожному обґрунтовану оцінку, і учні приступають до виконання завдання.

      Поточний інструктаж майстер проводить шляхом обходу робочих місць в період самостійного виконання учнями ремонтних робіт. Зміст і час проведення поточного інструктажу визначається ходом виконання учнями учбових робіт.

      Слід звернути увагу на дотримання правил техніки безпеки і протипожежних заходів. Деталі двигуна, які працюють на етиловому бензині, перед розбиранням потрібно протирати ганчірками, змоченими в гасі. Всі ці роботи проводити в спецодязі і в гумових рукавицях. При порушенні техніки безпеки одним учнем, майстер проводить повторний інструктаж. Якщо теж саме порушення допустили кілька учнів, майстер повинен провести повторний інструктаж для всієї групи. Під час виконання самостійної роботи, потрібно привчати учнів до самостійного рішення питань, опираючись на раніше отримані знання і набутий досвід. Ступінь самостійності повинен бути відповідний здібностям і підготовці кожного учня. Керуючи роботою учнів на різних стадіях, майстер ставить різноманітні задачі. Спершу – володіння прийомами роботи, правильності організації робочого місця, вибору необхідного інструменту, обладнання; потім – оволодіння чіткості дій, темпу роботи. Важливе місце в поточному інструктажі повинна займати перевірка майстром осмисленості дій учнів по виконанню завдання. Дуже часто окремі учні випереджають інших в виконанні завдання. В цьому випадку, майстер повинен заздалегідь підготувати і видати учням додаткові завдання, які розширять їх кругозір і дадуть можливість набути нові вміння. Результат виконання учбових завдань залежить від організованості учнів. Тому майстер повинен постійно слідкувати за робочим місцем учнів.

      Закінчується заняття перевіркою виконання завдання. Потрібно проводити загальну перевірку, щоб по ходу аналізу дати рекомендації, які можуть бути використані учнями на наступних заняттях.

      Під час заключного інструктажу майстер підводить підсумки роботи учнів, оцінює кожного учня окремо і ланки в цілому. Вказуючи на недоліки в роботі, потрібно зупинитися на позитивних моментах. Аналізуючи роботу учнів, майстер оголошує оцінки, обґрунтовуючи їх. В кінці заключного інструктажу майстер дає учням домашнє завдання, яке може включати в себе підготовку до наступного заняття, поглиблення і вдосконалення знань і вмінь, отриманих на даному уроці.

Інструкційно-технологічна картка №1

Розділ: «Виробниче навчання в майстернях», «Система технічного обслуговування і ремонту машин»

Тема: Ремонт двигуна

Час: 6 год.

Мета: Закріпити навики уміння дефектовки і ремонту гільз, поршнів, поршневих пальців, шатунів, колінчастих валів і навчити складати шатунно-поршневу групу.

Зміст і послідовність виконання завдання

Технічні умови та вказівки для виконання завдання

1.  Очистити двигун від бруду і закріпити на стенді

Підйомник, стенд, двигун Д-240, чистик, компресор, комплект інструментів, миючі засоби.

2.      Зняти з двигуна деталі ГРМ

3.      Зняти з двигуна деталі КШМ

4.  Ремонт блоку двигуна

  а) ремонт тріщин блока штифтами

  б) ремонт тріщин полімерними матеріалами

  в) ремонт обірваних шпильок

Продіагностувати на наявність тріщин, зношення різьбових отворів, зношення втулок розподільчого валу, посадочні місця під вкладиші корінних підшипників, короблення площини головки блока циліндрів.

Засвердлити тріщину по всій довжині. Отвори повинні перекривати один-одного на 1/3. Нарізати різьбу в отворах, вкрутити штифти з червоної міді і зачеканити їх до повної герметичності.

Засвердлити кінці тріщин діаметром 3 мм, а тріщину по всій довжині засвердлити під кутом 60°-70°. Обезжирити і нанести полімер товщиною 1 мм. Накласти заплату, прикатати і нанести другий шар полімеру.

Просвердлити отвір в зламаній шпильці і з допомогою екстратора вивернути зламану шпильку. Або приварити до шпильки гайку чи пластину. Пошкоджені різьбові отвори під шпильки ремонтують шляхом нарізання різьби більшого діаметру.

5.  Заміряти розміри корінних та шатунних шийок колінчастого валу, розміри гільз, визначити спрацювання цих деталей.

Мікрометр, нутромір. За допомогою довідника визначити придатність деталей до експлуатації.

Для відновлення форми корінних та шатунних шийок, шийки шліфують до ремонтних розмірів, а потім полірують. Прийнято чотири основних ремонтних розмірів (Р1, Р2, Р3, Р4) з інтервалом 0,75 мм для шатунних і 0,5 мм для корінних шийок. Між основними ремонтними розмірами передбачені додаткові з інтервалом 0,25 мм, які позначаються Д1, Д2, Д3. Колінчастий вал вибраковують якщо є тріщини і зломи на щоках і шийках, риски, здирки, забоїни, і якщо їх не можна ліквідувати шліфуванням, а також зменшенням діаметра шийок останнього ремонтного розміру.

Залежно від ступеня спрацювання, гільзи ремонтують розточуванням або шліфуванням з наступним хонінгуванням, або тільки хонінгуванням до ремонтних розмірів.

Для гільз циліндрів тракторних двигунів прийнято один нормальний розмір (внутрішній діаметр) и два ремонтних – Р і Р1, а для циліндрів автомобільних двигунів – три ремонтних розміри з інтервалом 0,5 мм. У свою чергу, гільзи нормального і ремонтного розмірів сортують на три групи – М, С, Б. Марку групи наносять клеймом на верхній бурт гільзи.

6.  Провести дефектовку і ремонт поршнів, поршневих пальців, шатунів

Поршні випускають нормального і двох ремонтних розмірів Р та Р1 діаметром, збільшеним відповідно на 2 мм та 0,7 мм. Поршні, як і гільзи циліндрів, поділяють на три розміри-групи: М, С, Б. У поршнях спрацьовується юбка, канавки під кільця і отвори у бобишках під поршневий палець. Тепер поршні і поршневі кільця, як правило, не ремонтують, а замінюють на нові. Поршневі пальці відновлюють роздачею або хромуванням. Перед хромування м їх шліфують до одержання правильної герметичної форми, після роздачі шліфують і полірують. Вибраковують поршневі пальці, якщо є відколки, тріщини, відшарування цементного шару. Зараз поршневі пальці практично не відновлюють, а також замінюють на нові. Шатуни можуть мати такі дефекти: згин, скрученість, спрацювання поверхні рознімання з кришкою, спрацювання опорних поверхонь під болти, втулка верхньої головки і поверхні отвору під втулку. Якщо є обломи, тріщини, згини, шатуни вибраковують. Для шатунів двигунів усіх марок допустимий згин 0-0,8 мм, а скручування 0,12 мм на ділянці завдовжки 100 мм. Скручені і загнуті шатуни випрямляють на пресі або за допомогою пристроїв. Найдоцільніше проводити випрямлення при нагріванні середньої частини шатуна до 450°- 600° С. Поверхні рознімання шатуна і кришки фрезерують і пришабровують. Вони повинні розташовуватись в одній площині з точністю до 0-0,2 мм.

7.  Скласти шатунно-поршневу групу.

Спочатку підбираємо комплект гільз, поршнів, поршневих пальців і кілець. Поршні підбирають за масою і розмірними групами, відповідно до розмірних груп гільз циліндрів, встановлених в блок-картері, а також за діаметром отвору у бобишках. Різниця маси поршнів для одного двигуна Д-240 не повинна перевищувати 5 г. Нормальний зазор між гільзою циліндра і юбкою поршня для двигуна Д-240 становить 0,14 – 0,18 мм, а допустимий без ремонту – до 0,4мм. Поршневі кільця перед установленням перевіряють на пружність, вимірюють зазор між кільцем і канавкою (за висотою). Нормальний зазор у замку для кілець двигуна Д-240 при встановленні у гільзу становить 0,45 – 0,75 мм, а пружність кілець при нормальному зазорі – 55-81 Н. Зазор між кільцем і канавкою поршня становлять для компресійних кілець 0,02 мм, а для масло знімних 0,03 мм. Шатуни, як і поршні, підбирають за масою. Різниця маси шатунів для одного двигуна допускається – 20 г. Втулки верхньої головки шатуна повинні мати такий самій розмір як і поршневі пальці, підібрані раніше відповідно до розміру поршня. Правильно підібраний поршневий палець повинен плавно входити в отвір втулки при натискуванні на нього великим пальцем руки. Перед складанням деталі шатунно-поршневої групи промивають, протирають і обдувають стисненим повітрям. Поршні нагрівають у воді або у маслі до 75°-85°С і з’єднують з шатунами, запресовуючи пальці у бобшики поршнів, а у канавки бобишок вставляють стопорні кільця.

8.  Установити зазор у корінних і шатунних підшипниках.

Зазор у корінних і шатунних підшипниках визначають як різницю діаметрів вкладишів, затиснених у гніздах кришками і діаметром шийок колінчастого вала. Для двигуна Д-240 нормальний зазор у шатунних підшипниках становить 0,06 – 0,12 мм, у корінних – 0,07 – 0,13 мм. Допустимі зазори – 0,16 – 0,28 мм. Гайки підшипників затягують спеціальним динамометричним ключем для двигуна Д-240, момент затягування корінних підшипників становить 200-220 , а шатунних – 140 – 160 Н·м.

Основні вимоги охорони праці

1.      Розбору і зборку деталей потрібно проводити на спеціальних стендах, столах, які забезпечують стійке положення.

2.      Під час роботи користуватися справним інструментом.

3.      Ключі повинні відповідати розміру гайки чи гвинта. Забороняється збільшувати довжину ключа іншим ключем чи трубою.

4.      При ви пресування чи запресуванні гільз, втулок слід користуватися з’ємниками і пресами.

5.      Важкі деталі і агрегати піднімати під’ємно-транспортним обладнанням. Забороняється розбирати агрегати і вузли, підвішені на під’ємниках.

Склав майстер в/н Малищенко А.М. ______________________

Інструкційно-технологічна картка №1

Розділ: «Виробниче навчання в майстернях», «Система технічного обслуговування і ремонту машин»

Тема: Ремонт двигуна

Час: 6 год.

Мета: Закріпити навики уміння дефектовки і ремонту гільз, поршнів, поршневих пальців, шатунів, колінчастих валів і навчити складати шатунно-поршневу групу.

Зміст і послідовність виконання завдання

Технічні умови та вказівки для виконання завдання

9.  Ремонт головки блока циліндрів

10.  Перевірити клапани на виступи чи утоплення

 Штанген-циркуль

Великі тріщин виявляють при зовнішньому огляді головки. Головки вибраковують, якщо виявлено тріщину, що проходить через отвори під шпильки кріплення, під напрямні втулки клапанів або через перемички гнізд, а також при пробоїнах стінки водяної оболонки. Інші тріщини ремонтують зварюванням, склеюванням епоксидними сумішами або накладанням латок. Спрацьовану різьбу ремонтують встановленням перехідних втулок на різьбі. Жолоблення площини прилягання до блоку допускається до 0,15 мм. При великих значеннях жолоблення, площина шліфується. 

11.  Розсухарити клапани

Пристрій для розсухарювання клапанів. Видалити нагар та бруд із впускних та випускних каналів та клапанів. У клапанах спрацьовуються фаски, тарілки, стержні по діаметру і торцю. Ці дефекти ліквідують шліфуванням. Спершу шліфують торець стержня, а потім стержень, після чого обробляють фаски тарілки.

12.  Фрезерування клапанних гнізд головки циліндрів.

Користуються комплектом фрез для фрезерування клапанних гнізд. Спочатку фрезерують фаску під кутом 45° до видалення слідів спрацювання. Потім під кутами 15° та 75° і чистовою фрезою-зенківкою з кутом 45° зачистити фаску до утворення робочої фаски завширшки 2-3 мм. Для щільного прилягання тарілки клапана до гнізда застосовують притирання. Притирання виконують вручну за допомогою комплекту паст та коловороту зворотно-обертальними рухами на 1/4 в один бік і на 1/3 об в інший бік. Притирають клапан до гнізда зі зміною напряму обертання і одночасним підніманням коловорота. Клапан трохи піднімається підкладеною пружиною. Притирають доти, поки на конічних поверхнях тарілки і сідла не утвориться рівна матова кільцева смужка. Розриви цієї смужки, а також помітне її заглиблення на поверхні тарілки не допускається. Ширина матової смужки для різних двигунів становить 1-2 мм. Верхня її кромка повинна розміщуватися від краю циліндричного пояска на відстані не менше як 1,5 мм.

13.  Складання головки двигуна

а) перевірити герметичність клапанів

Головку блока циліндрів складають так. Запресовують напрямні втулки клапанів, розсвердлюють у них отвори під розмір стержнів. Внутрішні поверхні втулок мають бути чисті без рисок і задирок. Стержні повинні вільно обертатись і переміщуватися у втулках. Після притирання головку циліндрів промивають, протирають клапани і гнізда, змащують стержні дизельним маслом і вставляють клапани у втулки. На стержень клапана надівають попереднє кільце, на втулки – клапанні пружини, а на них – тарілки. Необхідним пристроєм по черзі стискують пружини, поміщають на кожний клапан по два сухарики і обтискують їх ударом молотка по стержню. Сухарики повинні щільно прилягати до конусних поверхонь стержня клапана і тарілки клапанної пружини. Різниця у виступанні половин сухариків не повинна перевищувати 0,3 мм. Максимальне заглиблення сухариків відносно верхнього торця тарілки клапанної пружини допускається не більш, як 0,9 мм, а виступання – не більше, ніж 1,3 мм. Тарілка не повинна хитатися відносно стержня клапана.

Залити гас у впускні та випускні канали. Якщо через 5 хв гас не проник між клапаном та гніздом – герметичність нормальна.

Клапанний механізм регулюють при складанні двигуна.

14.  Затягування гайок болтів кріплення головки циліндрів двигуна (відповідно до нумерації)

Основні вимоги охорони праці

6.      Розбору і зборку деталей потрібно проводити на спеціальних стендах, столах, які забезпечують стійке положення.

7.      Під час роботи користуватися справним інструментом.

8.      Ключі повинні відповідати розміру гайки чи гвинта. Забороняється збільшувати довжину ключа іншим ключем чи трубою.

9.      При ви пресування чи запресуванні гільз, втулок слід користуватися з’ємниками і пресами.

10.  Важкі деталі і агрегати піднімати під’ємно-транспортним обладнанням. Забороняється розбирати агрегати і вузли, підвішені на під’ємниках.

Склав майстер в/н Малищенко А.М. ______________________

Інструкційно-технологічна картка №2

Розділ: «Система технічного обслуговування і ремонту машин»

Тема: «Ремонт двигуна»

Час: 6 годин

Тема завдання: «Ремонт системи живлення, системі мащення, системі охолодження»

Мета: Закріпити теоретичні знання і навчити учнів на практиці ремонтувати агрегати і деталі основних систем двигуна

Зміст і послідовність виконання завдання

Технічні умови та вказівки для виконання завдання

Ремонт системи живлення

а) Ремонт паливного бака

Зняти бак, очистити від пилу і бруду. Перевірити на тріщини на стінках і місцях кріплення, заливної горловини, штуцерів, кранів. При необхідності ремонту бак випарюють і паяють м’яким припоєм

б) Ремонт паливного насоса

Корпус насоса вибраковують при тріщинах, зломах, пробоїнах, відколах стінок направляючих пазів під осі роликів товкачів. Тріщини в чавунних корпусах заварюють електрозварюванням, а в алюмінієвих – газозварюванням, або закладають епоксидними сумішами. Після відновлення перевіряють короблення площин і герметичність заварки. Короблення більш 0,05 мм усувають шліфуванням.

в)Ремонт паливопідкачувального насоса

Насос очищають від пилу і бруду, розбирають і дефиктують на зношення поршня, отвору під поршень, зношення клапанів і їх гнізд, зношення штовхача і його отвору, зношення пружин. Зазор між поршнем і його отвором повинен бути 0,015 – 0,03мм. Зношений поршень, клапана, пружини, штовхач міняють на нові. Гнізда клапанів фрезерують, шаровий клапан пристукують до гнізда молотком.

г)Ремонт форсунок

Роботу форсунок перевіряють шляхом відклячення кожної форсунки окремо, ослабляючи накидні гайки кріплення трубок високого тиску до штуцерів насоса. При відключенні несправної форсунки ритмічність роботи двигуна не зміниться. Форсунку перевіряють на тиск, вприскуванняі якість розпилювання на працюючому двигуні максиметром або еталонною форсункою. Початок вприскування палива перевіряючої і еталонної форсунки повинно відбуватись одночасно.            

д)Ремонт паливних фільтрів

Розібрати фільтри, замінити фільтруючий елемент, ущільнюючі кільця. Перевірити різьбові отвори, корпус на тріщини. Фільтр грубої очистки миють і очищають. Перевіряють і випробують на герметичність і гідравлічний отвір. Підтікання палива в любих місцях фільтрів на протязі двух хвилин не допускається.     

е) Ремонт повітроочисника

Очистити  від пилу і бруду. Вийняти фільтруючі касети, продути їх стиснутим повітрям. Продиагностувати касети, ущільнювальні прокладки на пошкодження. Пошкоджені міняють на нові. Пошкоджені різьби на шпильках, гайках обновляють.

Ремонт системи мащення:

а) Ремонт масляного насоса двигуна

Насос перевіряють на стенді на зниження подачі і щільності редукційного клапана. Продіагностувати деталі на тріщини, короблення, зношення втулок, гнізд під шестерні. Зношені деталі відновлюють чи заміняють новими. При необхідності шпоночку канавку шестерні ремонтують заварюванням і нарізанням нової канавки. При збиранні насоса не допускаються виступи втулок по відношенню до торців. Запресовують втулки з натягом 0,08 – 0,12 мм. Зазори між торцями шестерень і кришкою насоса повинні бути 0,025 – 0,15 мм. Боковий зазор між зубами шестерень – 0,12 – 0,34 мм. Відремонтований насос видає тиск 6 - 6,5 кг/см2. Подача мастила 60 л/хв.

б)  Ремонт масляного фільтра

Корпус фільтра перевіряють на тріщини і зношеність різьбових отворів. Пошкоджену різьбу перерізують на більший розмір. Корпус замінюють на новий. Вісь ротора вибраковують при тріщинах, згибах. Корпус ротора очищають від бруду. При наявності тріщин вибраковують. Зношені втулки замінюють на нові. Ослаблені форсунки затягують або замінюють. Сітчасті фільтруючі елементи прочищають і промивають, перевіряють на дефекти. При необхідності заміняють. Редукційний клапан пристукують до сідла. Спрацьовує редукційний клапан при тискові 7 кг/см2, зливний клапан – при тискові – 3,5 кг/см2. При збиранні фільтра вставити нове гумове кільце, перевірити фільтр на герметичність.

Ремонт системи охолодження

а) Ремонт водяного насосу і вентилятора

Зняти водяний насос, помити і перевірити на зношення підшипників,  пошкодження ущільнень. Розібрати насос. Замінити зношені підшипники і ущільнення новими. Корпус вибраковують при тріщинах посадочних площин. Різьбові отвори обновлюють нарізанням різьби збільшеного розміру. Вал  водяного насосу дефектують на посадочне місце під підшипник, крильчатку, шків, шпоночну канавку. Відхилення посадочних місць під підшипник допускаються 0,01 мм. Зношену шпоночну канавку нарізають під збільшену шпонку. Зношену крильчатку міняють на нову. На вентиляторі міняють лопасті, підтягують клепку. В зібраному насосі шків і вал повинні обертатися без заїдань.

б) Дефектовка і ремонт радіатора

Зняти радіатор, продути стислим повітрям, почистити від бруду. Радіатор можна не розбирати, якщо підтікання незначне і можна запаяти. Накип в серцевинах і баках промивають розчином каустичної соди 1,5 – 2 год при температурі 80 – 900 С. При збиранні радіатора приділяють увагу з’єднанню серцевини з бачками. Радіатор перевіряють на герметичність під тиском 1 кг/см2.

в) Дефектовка і ремонт клапана  термостата

Деформовані деталі вирівнюють, тріщини запаюють. Перевіряютьтермостат в гарячій воді на початок відкриття – 700 С, повне відкриття – при температурі 85 0 С. Несправний термостат замінюють на новий.

Правила охорони праці

1.      Забороняється користуватись несправним інструментом.

2.      Забороняється бслуговувати і ремонтувати двигун в підвішеному стані.

3.      Забороняється працювати з електропристроями без гумових рукавиць і гумових підставок.

4.      Забороняється залишати інструмент і запасні частини  в місцях підходу до двигуна.

Підготував майстер в/н Малищенко А.М. ____

Департамент  науки і  освіти, спорту та молоді

Луганської облдержадміністрації

Біловодський професійний аграрний ліцей

Інструкція

з охорони праці для учнів № 63

смт.Біловодськ

2013

Критерії

оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення занять з розділу виробничого навчання «Виробниче навчання в майстернях»

Тема: «Система технічного обслуговування і ремонту машин», «Ремонт двигуна»

Професія: «Тракторист машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту с/г машин і устаткування»

№ п/п

Критерії

Характеристика рівня

Бали

1

Рівень володіння прийомами та технологічними операціями при виконанні завдання

Недостатньо впевнено проводить дефектовку КШМ і ГРМ. Допускає помилки в ремонті поршнів, шатунів, клапанів, агрегатів системи живлення, охолодження, мащення.

1

Правильно виконує операції по ремонту головки циліндрів, ремонту клапанів, блоку циліндрів, радіаторів, фільтрів, форсунок з незначною допомогою майстра.

2

Вірно і впевнено виконує ремонтні роботи

3

2

Самостійність в роботі

Недостатня самостійність учня в плануванні і проведенні ремонтних робіт при суттєвій допомозі майстра.

1

Планує і виконує ремонт клапанних гнізд, шатунів, повітряних фільтрів, масляних насосів.

2

Проявляє повну самостійність при виконанні завдань.

3

3

Знання теорії і застосування їх на практиці

Недостатньо знає технологію ремонту блоку циліндрів, головки циліндрів, водяного насоса, паливного насоса, центрифуги. Потребує значної допомоги майстра.

1

Наявність знань і умінь в складанні головки циліндрів, шатунно-поршневої групи. Потреба незначної допомоги майстра.

2

Має тверді знання і вміння ремонту двигуна і вміло застосовує їх на практиці.

3

4

Вміння організувати робоче місце та дотримання правил охорони праці

Проявляє невпевненість в організації робочого місця, проведенні ремонтних робіт, допускає порушення правил охорони праці.

1

Вміє організувати робоче місце, інструмент, приладдя з незначними порушеннями правил охорони праці.

2

На високому рівні організовує робоче місце, технологічно правильно виконує ремонт двигуна, механізмів і систем двигуна, не порушуючи правила охорони праці.

3

         Розглянуто на засіданні методичної комісії ________________________

Література

1.                Ковальчук В.І.

«Організація роботи майстра виробничого навчання»

Київ. 2012.

2.                Андрєєв Н.Н.

«Методика проведення занять з предмету: Система технічного обслуговування та ремонту техніки»

Москва. Агропроміздат.

3.                «Державний стандарт професійно-технічної освіти»

Київ. 2010.

4.                Бабусенко С.М.

«Ремонт тракторов и автомобилей»

Москва. Агропромїздат.

5.                Головчук А.Ф., Орлов В.Ф. Строков О.П.

«Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки. Трактори».

Видавництво Грамота. Київ. 2003.

6.                Старічков В.С.

«Практикум зі слюсарних робіт»

Москва.

7.                Гречуха В.А.

«Трактор. Будова та експлуатація»

Вища освіта. Київ. 2006.

https://sites.google.com/view/tehno17/%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BA%D1%83%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0 

https://docs.google.com/document/d/1IAVXw9a3Kl-wG4a4_xEkcqx8jCK4bYhg/edit

Біловодський професійний аграрний ліцей

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Формування в учнів інтересу до обраної професії

Майстер виробничого навчання :

Цвєткова Оксана

 Зміст

Введення………………………………………………………………………ст. 2-3

1. Робота з новим контингентом учнів……………………………………...ст. 4-6

2. Формування професійного інтересу в процесі навчання…………………..…………  ст. 7-9

3. Виховання інтересу в учнів до професії в позаурочний час…….………ст.10-12

4.Додатки ……………………………………………………..…………..…..ст 13-14

12Висновок…………………………………………………………………….. .ст.15

Список використаної літератури……………………………………………… ст.16

Введення

   Під професійним інтересом розуміються стійка соціально-психологічна орієнтація особистості на певний вид трудової діяльності, яка проявляється в усвідомленому, емоційно - вольовий, позити вне ставлення до обраної професії. А таке ставлення особистості до професії виступає в діалектичній єдності і є найважливішим стимулом трудової діяльності. Інтерес до професії спонукає до постійного вдосконалення професійної майстерності, збуджує і акумулює енергію працівника, робить трудову діяльність привабливою і внутрішньо необхідної для особистості. Усвідомлений професійний інтерес є гарантією сумлінної праці, в якому зливаються мотиви і цілі трудової діяльності. У кінцевому рахунку, він сприяє формуванню сумлінного ставлення до праці. Тому формування в учнів стійкого інтересу до обраної професії, готовність працювати після закінчення училища за обраною професією одне з важливих напрямків педагогічного процесу. Професійний інтерес виступає як один з глибоких внутрішніх мотивів трудової діяльності. Він безпосередньо впливає на успішність оволодіння спеціальністю. Безсумнівно, і те, що в закріпленні молодих робітників у селі, в їх професійній стійкості поряд зі створенням гарних умов праці та побуту важливу стабілізуючу роль грає інтерес до обраної професії.

      Навчання та виховання кваліфікованого робітника має свою специфіку: тут учні більше зайняті фізичною працею, ніж їх однолітки в містах. Починаючи з першого курсу, вони працюють на полях і фермах навчального господарства, безпосередньо знайомляться з особливостями сільськогосподарського виробництва з потужними тракторами. Високопродуктивними комбайнами, комбінованими агрегатами, спеціалізованими транспортом, засобами комплексної механізації і автоматизації, різноманіттям механізованих робіт. Професія, одержувана у сільській місцевості вимагає вироблення в учнів особливих професійних якостей і розвитку сенсорних здібностей, виховання у них інтересу до любові і техніці, до природи, до землі, поваги до праці сільських трудівників.                          Ця професія вимагає вироблення в учнів високої свідомості і особливих професійних і вольових якостей.

    Формування в учнів стійкого професійного інтересу є важливим з декількох сторін: з виховної - інтерес до професії є основною трудового виховання, з дидактичною - інтерес до професії є один з найбільш сильних мотивів навчання; з психологічної - інтерес до професії викликає моральне й емоційне задоволення навчально- виробничою діяльністю; соціально-економічної - глибокий стабільний інтерес до професії підвищує професійну стійкість молодих робітників - випускників профтехучилищ.

    Інтерес до професії сприяє розвитку здібностей самостійно здобувати нові знання, виробляти професійні навички та вміння, що дуже важливо, коли швидко старіють знання, вдосконалюється сільськогосподарська техніка і сам технологічний процес. Під час навчання у майбутніх робочих формується засади професійного інтересу, що включає в себе:

-Розуміння соціальної цінності і величі праці.

-Прив'язаність до землі і дбайливе ставлення до неї;

- Інтерес до сільськогосподарської техніки і прагнення працювати на неї №

-Глибокі та міцні знання наукових основ і економіки сільськогосподарського виробництва;

- Високу технічну культуру, культуру праці в поєднанні із загальною культурою;

- Працьовитість, вірність трудовим традиціям старших поколінь, потреба працювати за обраною професією.

1. Робота з новим контингентом учнів

     Процес професійного самовизначення в ранній юності суперечливий, складний і динамічний. Разом з тим ранній юнацький вік - це пора активної діяльності. Для цього віку характерна загострена чутливість на ставлення до оточуючих. У той же час підліток багато в чому будує свою поведінку на основі самооцінки і критичного ставлення до вчинків однолітків і дорослих. Прагнення до самоствердження себе як особистості заради товаришів і дорослих - явище позитивне і закономірне. Робота педагогічного колективу з комплектування училища починається задовго до початку навчального року. Система орієнтації учнів розробляється і затверджується педагогічною радою. Працівники училища знайомлять школярів з професією, розповідають про навчання та життя училища, для школярів організовуються екскурсії. Тут їх ознайомлять з його історією та традиціями. Хлопці присутні на заняттях, відвідують їдальню, їм показую виставку технічної творчості. Безпосереднє знайомство з училищем допомагає школярам скласти власну думку про навчальний заклад, дозволяє їм співвіднести свої життєві і професійні устремління з можливостями їх реалізації в училищі. Слід зазначити, що багато першокурсники у відповіді на анкету вказали, що саме знайомство з училищем остаточно визначило їхній професійний вибір. Інженерно - педагогічні працівники беруть активну участь у підготовці та проведенні спільно з органами освіти різні зльоти, готують виставки, демонструють підготовлені кінофільми про життя і навчання учнів, організовують зустрічі з колишніми своїми випускниками.

       Перші враження мають важливе значення для подальшого його професійної орієнтації, визначають самопочуття і позицію у новому колективі, безпосередньо позначаються на процесі формування у нього нового динамічного стереотипу, натомість суворо створеного на основі минулого досвіду. Початковий період адаптації пов'язаний з певними труднощами: велике навантаження, які опинилися в незнайомому середовищі однолітків і дорослих, незнайомий технічний мову перших занять, невпевненість у собі, страх виявитися нездатний до обраної професії, сувора регламентація життєвого скарбу. Все це проявляється в своєрідному психічному стані, яке виражається в критичному ставленні до нової обстановки, тузі по будинку, тязі до усамітнення.

      Бесіди-з учнями, письмові опитування великої групи першокурсників протягом ряду років дозволяє стверджувати, що такий психічний стан переживає переважна частина новачків.

      Добрі знання майстром індивідуальних особливостей своїх вихованців, їх ставлення до майбутньої професії багато в чому визначає систему педагогічної роботи, спрямовану на якомога швидшу адаптацію учнів до нових умов життя і навчання. Суть цієї роботи полягає в наступному:

- З перших днів перебування майстра і викладачі з'ясовують життєві устремління першокурсників;

-Кожен вихованець чує від майстра, викладача слова схвалення, підтримки, завдяки чому у нього формується впевненість в тому. Що він успішно впоратися зі своїми новими обов'язками;

-Постійне спілкування педагогів з учнями у позанавчальний час використовується як важливий засіб створення здорового психологічного клімату в середовищі новачків;

-Вся система навчально-виховної роботи спрямована на створення соціальної значущості обраної професії, розкриття професійної перспективи, виховання у них почуття гордості за училище;

- Зусилля майстра групи і класного керівника концентрується на формуванні і згуртування учнівського колективу, на створенні в групі сприятливого мікроклімату.

            Майстер комплектованих груп в перші тижні занять, як правило, звільняються від позанавчальних робіт в училищі. Їх головне завдання - робота з новим учнівським колективом. Перша індивідуальна бесіда майстри з новачком - це початок становлення особистих взаємин між ним і. Від його доброзичливості і щирості багато в чому залежить, як складеться надалі ці відносини. Сталі зв'язок вихователь - вихованець в ході спілкування отримує сові наступні розвиток. Характер зв'язку з цим ставати найважливішою умовою успіхів або невдач майстра в роботі з групою. У бесіду включають, як правило, такі питання: який склад сім'ї, де працюють батьки. Що приваблює в професії, ніж любить займатися у вільний від навчання час, чи думає в майбутньому продовжувати навчання, які є прохання, і т.д.

     Бесіди, контакти дуже необхідні учням. Адже дружнє спілкування - одна з важливих моральних потреб особистості в ранньому юнацькому віці. Спілкування з ними робить сильний вплив на учнів. До першого знайомства з вихованцями потрібно готуватися не менш ретельно і продумано, ніж до першого уроку. Дуже важливо уважно зустріти нових учнів, влаштувати їх, дати їм відчути, що в училищі вони не самотні, що кожен з них у полі зору майстра та викладача, що група - це їхня нова сім'я. Вперше місяці навчання особлива увага повинна бути приділена виробленню в учнів навичок правильної організації навчально-виробничої праці. Враховувати своєрідність цього періоду значить, перш за все, допомагати учням повніше розкрити свої здібності і творчі сили, проявити активність, самостійність, ініціативу, стимулюючи тим самим їх ідейно-моральний і професійний ріст.

      Основу такого педагогічного стимулювання складають:

-Повага до особистості учнів;

-Доброзичливість. Справедливість і тактовність;

-Взаєморозуміння і співпрацю.

-Педагогічний оптимізм;

Різноманітність мотивів вступу до училища і вибору професії вимагає від педагогів диференційованого підходу до вихованців, особливо в початковому періоді навчання.

2. Формування професійного інтересу в процесі навчання

              При розгляді найбільш ефективних методів і засобів формування інтересу до професії в учнів у процесі виробничого та теоретичного навчання доцільно виходити в наступних положень:

  -При педагогічно правильній організації навчального процесу інтерес учнів до обраної професії, викликаючи в них задоволення вибором. Що в своєму чергу безпосередньо відображається на успішному оволодінні професією.

Розширення професійного кругозору формує специфічне почуття «професійне потреби», задоволення якого сприяє самоствердженню, зміцненню впевненості в тому, що обрана професія має велике соціальне значення.

Теоретичне навчання має викликати в учнів потребу у практичній реалізації набутих знань, що пов'язано з виробленням нових динамічних стереотипів. Розвитку нових критеріїв по відношенню до навчання, до оточуючих одноліткам і дорослим.

        Спонукаючи інтерес до знань майстер, викладач дають тим самим психологічний імпульс для зміцнення професійного інтересу.

      Професіоналізація навчання пов'язана з глибокими інтелектуальними та емоційними переживаннями учнів, що викликаються змінами, які виникають і відбуваються в процесі навчально-виробничої діяльності.

Виробниче навчання відіграє вирішальну роль у підготовці кваліфікованого робітника до реальних умов трудової діяльності.

      Які ж шляху формування стійкого професійного інтересу в учнів у процесі навчально-виробничої діяльності, тобто в виробничому навчанні?

Відомо, що формування професійного інтересу протікає ефективно, якщо досконала методика навчання поєднується з продуманою системою виховання на основі комплексного підходу. Не можна прищепити людині стійкий інтерес до професії, якщо не виховувати його свідомість, почуття, волю так, щоб він відчув себе пов'язаним з професією всім своїм єством.

          Урок виробничого навчання надає широкі, і сприятливі можливості. По-перше, при навчанні професії використовується діюча техніка, машини, обладнання, по-друге, заняття в значній мірі індивідуалізовані, по-третє - заняття складається з кількох уроків і тому не обмежена тільки навчальним часом.

        Вивчення передового досвіду кращих майстрів показує, що процес формування в учнів професійного інтересу в ході практичного навчання включає в себе: виховання любові до техніки, дбайливого ставлення до неї, розвиток здатності відчувати техніку, поні мати її конструктивні особливості; розкривати значущості і краси праці; зміцнення віри учнів у свої сили і можливості; виховання у них почуття професійної гордості та робочої честі.

Характерною особливістю уроків виробничого навчання, що проводяться майстром є цілеспрямована навчально-виробнича діяльність учнів протягом усього заняття. Для цього майстер до найдрібніших подробиць продумує весь хід уроку, розробляє плану уроку, готує необхідні пристосування, перевіряє комплектність і справність технічного обладнання для проведення, визначає і конкретизує діяльність учнів та свою на кожному етапі уроку.

       Ясна і доступне пояснення майстра-педагога, чіткий показ прийомів виконання робочих операцій, посильность завдання - все це дозволяє учням успішно оволодіти спеціальними навичками і вміннями, набувати впевненість у власних силах і можливостях. Це має важливе значення для хорошого психічного та емоційного стану вихованця.

        Дуже відповідальний етап у формуванні професійного інтересу - перехід учнів від теоретичного навчання до результативного праці, коли йому довіряють машину для самостійної роботи. Такий педагогічний підхід допомагає майстру, викладачеві виховувати інтерес до професії, спираючись на отримані учням знання і його можливості

            Розвиток професійних навичок і вмінь на діючій техніці, робить процес оволодіння професією притягальним для переважної більшості учнів. Елемент змагання, при виконанні учням вправ або навчально-виробничих завдань педагогічно розумно використовується майстром, вносить у практичну діяльність творчу радість, зміцнює і поглиблює інтерес до професії. Учні з великим ентузіазмом виконують всі доручення і завдання по технічному обслуговуванню. Ефективно сприяють розвитку інтересу до професії проведення оглядів-конкурсів на звання «Кращий за професією», змагання на краще проведення різних операцій. Складовою частиною виробничого навчання є виробнича практика учнів. У період виробничої практики учні опановують навички оволодіння технікою, обладнанням, несе відповідальність за результати своєї праці. Саме цей період є вирішальним етапом у формуванні професійного інтересу в учнів.

3. Виховання інтересу в учнів до професії в позаурочний час

           Центром позаурочної виховної роботи. Яка повинна носити професійно спрямований характер і активізувати всіх учнів є навчальна група. У системі педагогічної роботи з новачками з формування інтересу до професії, поряд з іншими заходами важливе значення мають бесіди. Зустрічі з передовиками виробництва. Такі зустрічі з передовиками розкривають перед учнями перспективи професійного росту і вдосконалення своєї майстерності, підвищують престиж обраної професії, викликаю у них прагнення стати такими ж обізнаними і досвідченими фахівцями, майстрами. Великий інтерес викликає учнів проведення диспутів, усні журнали, тематичні вечори. Професійна спрямованість робить ці форми виховання дуже дієвими у формуванні інтересу до професії. У них органічно поєднуються елементи інтелектуального, емоційного і естетичного впливу на учнів. Серед різноманітних форм позаурочної роботи з учнями слід назвати і предметні тижні. Зорові виховні можливості закладені в засобах наочності. Серед різноманітних засобів наочності необхідно відзначити фотомонтажі. Залучення учнів у творчу діяльність. Організація технічної творчості зазвичай починається з перспективного планування кухлем роботи кабінету спецдисциплін на рік. Педагогічно продумана система роботи і взаємодія гуртків дозволяє їх керівникам визначити лінії зв'язку технічної творчості учнів з теоретичним і виробничим навчанням. Практична спрямованість технічної творчості спонукає учнів засвоювати і поглиблювати теоретичні знання, необхідні для розуміння технічні закономірностей і особливостей створюваного об'єкта. У процесі практичної діяльності учасники гуртків технічної творчості грунтовно знайомитися з конструктивними особливостями сучасної техніки, обладнання, вивчають принципи її роботи. Засуджує увагу і такий педагогічний підхід, як координація роботи кількох гуртків технічної творчості в процесі створення складних моделей. Одним з важливих умов оволодіння професією є поряд з колективними формами роботи індивідуальне виконання учнями навчально-виробничих завдань. Кваліфікований аналіз зробленої учням роботи служить для нього показником його професійного зростання. Тому у виховних цілях дуже важливо, щоб аналіз був педагогічно цілеспрямованим і доброзичливим. Діловий і тактовний розбір майстром роботи учня викликає в останнього реакцію на критичні зауваження на свою адресу, не озлоблює, а спонукає до наполегливої ​​оволодіння виробничими навичками й уміннями. Проведення індивідуальних занять, як відомо, ефективно, коли майстер працює з двома учнями. Досвідчені майстри намагаються так підбирати учнів. Щоб один з них, більш сильний, активно цікавився професією. При виконанні завдання слабоуспевающих, як правило, орієнтується на сильного. Відчуваючи труднощі при виконанні робочих прийомів і операцій, такі учні намагаються дорівнювати за своїм більш сильному напарникові, вдаються в першу чергу до його допомоги, щоб не виявити свого невміння перед майстром. Таким чином, більш слабкі і менш цікавляться справою учні в ході занять піддаються подвійному впливу: майстри і свого товариша.

     Майстри безперервно шукають і знаходять дієві методи і засоби активізації професійної підготовки учнів на уроках виробничого навчання, розвитку в них інтересу до професії. У цих цілях розробляються і застосовуються програмовані картки на всі завдання. У них органічно поєднані теорія і практика. Картки-завдання спонукають хлопців перевірятимуть свої знання, привчають до самоконтролю, вказують їм на прогалини, змушують звертатися до технічної літератури, як до майстра, до викладача, до сильних у навчанні товаришам.            Практичний показ майстрів прийомів виконання завдання в робочому і уповільненому темпі супроводжується вичерпним поясненням. Розповідаючи і показуючи, майстер вчить своїх вихованців правильно виконувати трудові прийоми й операції, дотримуватися правил техніки безпеки, знайомить їх з досвідом передовиків, з новою технікою, прищеплює любов до справи. На таких уроках виробничого навчання засвоєння знань і вироблення професійних знань відбувається продуктивно. Учні виявляють справжню зацікавленість у роботі. Результатом творчого ставлення майстра до професійної підготовки і виховання є висока успішність.

   Серйозної уваги в процесі виховання професійного інтересу заслуговує педагогічно обгрунтоване комплектування ланок і складу ланкових перед проведенням лабораторно-практичних робіт. Знання особистих якостей та індивідуальних особливостей учнів є неодмінною умовою успішного комплектування ланок. При призначенні ланкових керуються наступними міркуваннями: кандидат у ланкові повинен проявляти інтерес до професії і любити техніку, володіти організаторськими здібностями, користуватися повагою і авторитетом у товаришів. Розвиваючи та удосконалюючи колективні форми праці учнів, формування в них у значній мірі опосередковується тими відносинами, які складаються в навчальній групі. Вплив найближчого оточення на учня тим сильніше, чим міцніше внутрішньогрупові зв'язку. Успішне формування професійного інтересу у підлітків знаходиться в прямій залежності від його позиції в групі. Ця позиція забезпечує йому емоційне благополуччя, активність у навчально-виробничої діяльності і накладає відповідальність за справи групи.      Морально-психологічний мікроклімат у навчальній групі визначає самопочуття кожного учня.

Додаток

Висновок

Таким чином, формування в учнів стійкого професійного інтересу є більш успішним, коли ця робота здійснюється комплексно. Саме комплексний підхід до формування професійного інтересу сприяє вирішенню завдань виховання учнів свідомими громадянами.

Виховання інтересу до професії відбувається під час навчально-виробничого процесу, так і під час їх суспільно корисної роботи. Важливу роль в цьому належить мікросередовищі, в якій обертається учні, а також їх сім'ям. Виховання - процес педагогічно керований і цілеспрямований. Провідні місце в ньому належить майстру виробничого виховання, який практично вчить професії, допомагає учням оволодіти професійними навичками і вміннями, стимулює активність особистим прикладом. Майстри і викладачі на уроках виробничого та теоретичного навчання, на виробничій практиці, в позаурочний час вчать передової технології виробництва механізованих робіт, бережного ставлення до техніки, прищеплюють інтерес до професії та любов до землі, формують у них активну життєву позицію.

Список використаної літератури

 1.Активні форми навчальної роботи при вивченні загальноосвітніх дисциплін «Вища школа« 1989года

 2.Бібліотечка майстра виробничого навчання. «Вища школа» 1984год.

 3.М.Я. Любін «Виховання інтересу до професії в учнів« М «Вища школа» 1985