Посміхайтесь!

Пропонуємо розгадати загадку: «Вона немає ціни. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона продовжується одну мить, пам’ять же про неї часто зберігається надовго. Немає таких багатих, які могли б прожити без неї, і немає таких бідних, які б не стали багатші її милістю. Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах і служить паролем для друзів. Разом з цим її не можна купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона являє собою таку цінність, яка не принесе ніякої користі, якщо тільки не буде йти від чистого серця». Так що ж це? Звичайно ж, посмішка!

Тож поговоримо про посмішку. Вчинки красномовніші за слова, а посмішка означає: «Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити». Я кажу про справжню щиру посмішку — посмішку, сповнену сердечної доброти, що йде з глибини душі, посмішку, яка високо цінується в людських стосунках. Що можна порадити, якщо ви не відчуваєте бажання посміхатись? Спробуйте змусити себе: якщо ви наодинці, наспівуйте якусь веселу пісеньку, згадуйте приємні хвилини вашого життя, коли ви чудово повеселилися у товариша на іменинах, коли ви добре відповідали біля дошки і одержали заслужену гарну оцінку, коли вам посміхнулася дівчина, яка вам симпатична, і погодилася піти з вами в кіно. Поводьтеся так, як ніби ви вже щасливі, і це приведе вас до щастя!

Щоразу, коли виходите з дому, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте на повні груди, «пийте» сонячне світло, вітайте посмішкою ваших друзів. Намагайтеся зосередитися на думці про те, що вам хотілося б здійснити, намалюйте в своїй уяві образ симпатичної і достойної людини, якою вам хотілося б стати. Підтримуваний вашою думкою, він буде щохвилини перетворювати вас саме в таку особистість! Посміхайтеся! І люди, зігріті вашою посмішкою, будуть тягнутися до вас! Посміхайтеся! І ваша посмішка створить щастя у вашому домі, атмосферу доброзичливості в спілкуванні. Тільки ця посмішка має йти від чистого серця, тоді ви станете багатші з її милості.

Адже, якщо ви здатні завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться вам!

"Секрети успішного навчання"

Вчися, навчаючи:

Саме цей секрет нам хотілося б тобі розкрити першим, тому що надалі він може допомогти тобі освоїти інші.

Отже, повторимо: щоб щось добре засвоїти самому, можна (і потрібно!) Навчити цьому іншого!

Якщо ти вирішив скористатися нашими пам'ятками і освоїти секрети успішного навчання, вибери людини (свого друга, подругу чи просто однокласника, брата чи сестру), якому ти будеш допомагати у навчанні. Звичайно, ця людина повинна погодитися прийняти твою допомогу (ти повинен переконатися в тому, що йому дійсно це потрібно)!

Передавати секрети успіху в навчанні можна і дорослому: мамі, татові, бабусі, дідусеві ...

Тільки не перевантажував інформацією свого слухача, пропонуй її "маленькими порціями"!

Секрети успіху на уроці

Успіх на уроці забезпечує не тільки якісна самостійна підготовка до нього, але й ефективна робота під час уроку. Аналіз відповідей твоїх однокласників допоможе не тільки краще засвоїти матеріал, але й удосконалити твої власні відповіді за формою та змістом.

Запам’ятай, важливе:

Підготувати все необхідне для уроку до дзвінка.

Не відволікатися, зосередитися на завданні.

Не вигукувати з місця, піднімати руку.

Не жувати на уроці.

Не базікати з сусідом по парті.

Не списувати.

Готувати свою відповідь.

Дотримуватися правил етикету.

Сидіти рівно.

Вимикати мобільні телефони.

"Переробляти" інформацію.

Готуючись до відповіді на уроці:

1. Згадай зміст матеріалу.

2. Подумай або запиши план відповіді.

3. Виділи найголовніше в темі, при відповіді сконцентруйте на цьому увагу.

4. Кожне положення обов'язково доводь, приводь приклади, але коротко і ясно.

5. Обов'язково роби узагальнення і висновки зі сказаного.

6. При необхідності користуйся таблицями, схемами, посібниками, моделями.

7. Якщо твоя відповідь потребує доведення експериментом, підготуй заздалегідь все необхідне.

Секрети планування:

Слово "планування", швидше за все, не асоціюється у тебе з яких-небудь цікавим і захоплюючим заняттям. Але саме планування може стати твоїм вірним другом і помічником у навчанні, своєрідним "ангелом-охоронцем" від стресів і неприємних несподіванок. Існує думка, що ми втомлюємося від незроблених справ і особливо від того безладу в голові, який виникає, коли невирішені проблеми накопичуються і нашаровуються одна на іншу. Крім того, планування допомагає людині затрачати менше часу на одноманітну і нудну роботу.

Уміння планувати забезпечить не тільки успіх в навчанні, а й майбутні високі професійні досягнення. З чого починається планування? У першу чергу, необхідно вміти виділяти головне, тобто тобі належить навчитися вибудовувати проблеми і справи за ступенем важливості. Потім визнач цілі і склади план дій, необхідних для її досягнення. Важливо також навчитися відстежувати виконання плану і оцінити отриманий результат!

Що кажуть вчителі та МОН

За словами радниці міністра освіти Іванни Коберник, якість дистанційного навчання буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя — наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки якісним є доступ до інтернету у вчителів та дітей і наскільки вони вміють ним користуватися.

“Дистанційне навчання — це не написати в вайбері “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”. Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок”, — написала вона у Facebook.

УНІАН

Радниця міністра зазначила, що школа впорається зі справжнім дистанційним навчанням лише у разі, якщо раніше вже працювала через онлайн-платформи, використовувала методики перевернутого класу чи змішаного навчання, якщо зможе організувати роботу вчителя і надати покрокові інструкції батькам та дітям, як організувати самостійну роботу вдома.

Зокрема, для цього вчителі мають бути впевненими користувачами комп'ютерів, можуть проводити уроки через Skype (має бути premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб, а також мати зв’язок хорошої якості) та мають досвід роботи з різними навчальними платформами. Наприклад, ahoot, Quzizz, IDroo, Miro т інші.

“Це ми обговорили лише ситуацію, яка за замовчуванням передбачає, що діти мають доступ до інтернету. А якщо ні? Якщо ні, то чесна відповідь буде дуже сумна: буде те, що відбувається в багатьох українських школах щороку. Ви знаєте, що чимало українських шкіл не вчаться весь січень? Так, продовжують канікули, щоб менше платити за опалення. Знаю такі випадки навіть цієї теплої зими. Ці діти отримали менше годин навчання і відповідно — менше знань і, можливо, отримають прогалину в знаннях, яка супроводжуватиме їх все життя”, — додала вона.

Одним із варіантів вирішення цього питання, на її думку, може бути скорочення літніх канікул, але це — непопулярне рішення, яке у МОН зараз приймати нікому.

“Тому в цій ситуації можу дати лише пораду батькам — включаємо план індивідуального порятунку для наших дітей. Надії на систему зараз немає”, — наголосила Коберник.

Самі вчителі теж намагаються розібратися, як їм організувати дистанційне навчання, щоб їхні учні не відставали. Особливо це стосується старшокласників, які мають складати ЗНО. Наприклад, у групі Facebook “Союз освітян України” вони діляться порадами щодо роботи з окремими навчальними платформами та організації навчальних планів. Кажуть, що вже організували групи у соцмережах з учнями та хто як може продовжують навчання.

Деякі з вчителів реєструються на платформі Google classroom (вебінар, як працювати з додатком). Це безкоштовний веб-сервіс, створений Google для навчальних закладів з метою спрощення поширення і класифікації завдань безпаперовим шляхом. Основна мета сервісу — прискорити процес поширення файлів між вчителями та учнями, і може використовуватись як у школах, так і в інших навчальних закладах.

Інструменти для спільної роботи вчителів та учнів:

• Зробити цікаві тести, опитування, кросворди та комплексні завдання з готових матеріалів допоможе цей застосунок.

• Готові навчальні вправи й інструменти для створення тестів, завдань.

• Організувати клас до роботи з елементами гри можна тут.

• Соцмережа, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об'єднавшись навколо навчального процесу.

Що робити батькам

У переддень карантину, забираючи зі школи сина-першокласника, журналістка Суспільного запитала у вчителя, що і як вивчати вдома, аби дитина не забула весь пройдений до цього матеріал.

“Допишіть зошит з математики, багато читайте та переписуйте тексти з Букваря, щоб тренувати письмо. Більше нічого порадити не можу. Для першокласників дистанційне навчання неможливе”, — відповів на це вчитель.

Засновниця громадської спілки “Освіторія” Зоя Литвин стверджує, що організовувати онлайн-навчання для учнів початкової школи справді немає сенсу. Як свідчать результати експерименту Організації економічного співробітництва та розвитку, це не дасть результатів.

Що ж до організації самостійного навчання старших дітей, вона дала кілька порад:

• По-перше, треба розуміти, що це не час для відпочинку. Тому графік дитини має залишатись таким, як і в навчальний період.

• Дітям із середньої та старшої школи важливо мати чітко визначені робочі години для виконання завдань онлайн, щоб час за ноутбуком не розмивався.

• Важливо, аби ця робота відбувалася спринтами — проміжками у 20-25 хвилин із перервами на чай, перекус або прогулянку.

Щоби краще організувати навчання вдома, існує безліч платформ та YouTube-каналів для вивчення тих чи інших предметів. Наприклад, з 16 березня телеканал Київ транслюватиме у YouTube відеоуроки зі шкільної програми, які вестимуть найкращі вчителі столичних шкіл і ліцеїв.

Найкориснішими уроки будуть для учнів старших класів, щоб підготуватися до здачі ЗНО.

Відеоуроки виходитимуть щодня по буднях, по три-чотири на день — о 9:30, 11:30, та 13:30. Тривалість — 30 хвилин. Усього в програмі трансляцій 12-13 предметів: біологія, хімія, українська мова та література, історія України, світова історія, географія, фізика, алгебра, геометрія, німецька, англійська мови.

Також у цьому допоможуть різні навчальні платформи. Зокрема:

• Студія онлайн-освіти для школярів — EdEra

• Гейміфікована платформа для підготовки до ЗНО — iLearn

• Безкоштовна підготовка до ЗНО — Be smart

• Онлайн-курси для школярів, студентів і дорослих — Prometheus

Для тих, хто добре володіє англійською мовою, є курси на сайтах - www.edx.org, www.udacity.com, www.canvas.net, www.udemy.com, але деякі з них платні.

Також на YouTube є такі канали, як Вшколе, Топ школа, Цікава наука, Сергій Ткаченко, який веде блог про математику. Усі вони українською мовою. Там цікаво і легко розповідається про фізику, хімію, біологію, українську мову та інші шкільні предмети.

NEED/animation studio та Книга-мандрівка (просвітницькі канали) будуть цікавими для учнів молодших класів.

Якщо ж батьки все-таки хочуть спробувати самостійно навчати дітей початкових класів вдома, то у цьому можуть допомогти практичні завдання для учнів 1-2 класів на сайті Освіта.ua, платформа для вивчення математики Matifik, а також завдання на Порталі вчителів початкових класів “Урок”, Вчитель вчителю, учням та батькам та сайт з дитячої творчості Крокотак.

Поки що карантин запроваджено на три тижні. Далі у дітей заплановані весняні канікули. Але чи будуть вони і як взагалі відбуватиметься подальше навчання, поки не до кінця зрозуміло. Як і те, як бути батькам з дітьми молодшого віку. Юристи стверджують, що батьки дітей до 14 років можуть просити у роботодавців скорочений робочий день у зв'язку з карантином.

Але питання освіти це не вирішує. Нині окремі керівники навчальних закладів ведуть консультації з МОН та батьками щодо організації освітнього процесу. Можливо, діти відпрацьовуватимуть карантин у вихідні та під час канікул. Те саме стосується студентів, яких уже попередили про продовження навчання влітку.

Як учителю захистити себе? Шість документів, які варто знати

Теми статті: булінг, вчителям, директорам

11 Жовтня 2019

Юлія Пилипко

123 460

0

В одній з українських шкіл молода вчителька переживала ситуацію відвертого мобінгу. По-перше, їй постійно віддавали години колег на заміну, навіть якщо її робочий день уже закінчувався. По-друге, вона примусово виконувала роль педагога-організатора. По-третє, не мала навіть власного столу в учительській, щоб перевіряти роботи чи готуватися до уроків – дирекція мотивувала це тимчасовими незручностями.

У чому тут головна проблема? У тому, що вчителька не мала посадової інструкції. І це реальна історія, яких ми в проєкті Pro.Школу отримуємо десятки.

ЩО МАЄ ЗНАТИ І МАТИ ВЧИТЕЛЬ

Як таке може бути, що вчитель у державній школі не має посадової інструкції? На жаль, це може статися будь з ким. До нас у безкоштовну консультацію вчителів надходять питання, які можна було би легко попередити, якщо знати свої права та документи, де їх шукати.

Учителю важливо не просто на словах обговорити свої умови праці, а вичитати їх, ретельно ознайомитися та розуміти, де ставити свій підпис. Адже саме від цього залежать комфорт і умови праці. А головне – можливість не відволікатися від роботи з дітьми.

“Я лише підписала документ, що ознайомлена зі своїм навантаженням. Але, як виявилося, мені поставили меншу кількість годин, ніж 18 – і тепер мотивують усе тим, що я ж підписала наказ”, – каже Ірина, учителька географії в загальноосвітній школі.

Запам’ятайте, що ваше навантаження може бути меншим за 18 годин виключно у випадку, якщо ви дали письмову згоду на це. Не просто ознайомилися, а погодилися. У жодному іншому випадку ніхто не має права забрати у вас години.

Аби подібних історій не траплялося – учителям варто знати, як захистити себе.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ДОПОМОЖУТЬ З ВАШИМИ ПРАВАМИ

1. Обов’язково вивчіть (і взагалі перевірте наявність) свою посадову інструкцію. Здається, що це очевидно. Але згадайте історію на початку – інколи краще зайвий раз пересвідчитися, що ця інструкція є, вона актуальна та ви її вичитували.

2. Перегляньте Інструкцію про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти. Так, вона чималенька і звучить формально, а деякі пункти необхідно перечитувати кілька разів. Але саме в ній ви знайдете відповіді про свою зарплатню – наприклад, скільки вам мають додати за класне керівництво, перевірку робіт та заміну колег.

3. Не зайве – перечитати Типове положення про атестацію педагогічних працівників. Саме там ви знайдете відповіді і про позачергову атестацію, і про те, хто та як може подавати на неї заяви й коли взагалі можна її проходити.

“Наш міський відділ освіти забороняв директору відправляти мене на позачергову атестацію. І так не лише зі мною. Як виявилося згодом, просто це було для них незручно. Але і я, і мої колеги мали повне право проходити ці атестації”, – розповідає Тетяна, учителька математики в районній школі.

4. Час від часу зазирайте у Статут школи. Звісно, для цього доведеться попросити його в адміністрації. Але принаймні ви маєте знати, про що в ньому йдеться. Адже є ряд питань, які вирішують виключно на рівні вашого навчального закладу. І тут уся влада в руках дирекції. Аби для вас нічого не стало несподіванкою, будьте озброєні знаннями та володійте ситуацією.

5. Якщо ви взяли на себе відповідальність класного керівника – хоча б одним оком перегляньте Положення про класного керівника. Час на прочитання – 5 хвилин, але там є всі обов’язки та ваші законні права.

6. І ще один універсальний корисний документ, яким чомусь часто нехтують, а дарма – Закон “Про охорону праці”. Тут, наприклад, можна знайти відповіді на запитання, чи можна вам мати додаткові години роботи, якщо уже є ставка та ще й пів ставки зверху? Спойлер – можна. А все інше шукайте в законі.

Звісно, є цілий стос документів – і навчальні плани, і різні “порядки”. Але для того, щоб більше знати і розуміти, вам достатньо паперів, перерахованих вище. І не забувайте, що ви завжди маєте право подавати заяви директорам про випадки мобінгу чи булінгу, вимагати проведення розслідувань складних ситуацій, звертатися до департаменту чи управління освіти своєї місцевості та навіть спонукати перевірки.

Але нехай краще подібних ситуацій у школах буде менше, а поваги до вчителів та їхньої роботи – більше. Якщо у вас виникають будь-які юридичні запитання, ставте їх на proshkolu.com.

Юлія Пилипко, засновниця проєкту безкоштовної онлайнконсультації вчителів Pro.Школу

Поради молодому вчителеві і не тільки…

Необхідно:

• - любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати;

• - не дискредитувати свій авторитет – він повинен бути незаперечним;

• - посміхатися, особливо працюючи зі слабкими учнями;

• - постійно стежити за своїм мовленням;

• - бути добрим, але не добреньким; вимогливим і чесним щодо всіх учнів;

• - постійно дізнаватись щось нове із книг, журналів, телебачення, Інтернету; якнайбільше розповідати учням на уроці, не  боючись, що вони не зрозуміють;

• - крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні технології, не забуваючи про досвід учителів-новаторів, ноу-хау в роботі;

• - працювати під гаслом “Класна робота в зошиті учня не повинна мати помилок”;

• - розвивати в собі важливу якість – вислуховувати учня до кінця, не підказуючи, не підводячи учня до правильної відповіді підказками;

• - не давати учням контрольних робіт, знаючи, що половина класу не впорається;

• - не демонструвати свою любов до окремих учнів;

• - пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося;

• - нічого не забувати, щоб діти не могли сказати: “А Марія Іванівна забула”;

• - у жодному разі не висловлюватися про колег погано, не критикувати їх у присутності учнів;

• - співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скаржитися їм принагідно на їх дітей;

• - одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм;

• - намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки вчитель ставить самому собі за невміння навчити;

• - не боятися брати участь у різноманітних конкурсах;

• - знати, чого вчити та як найкраще вчити;

• - завжди відстоювати своїх дітей, а не сварити їх привселюдно – це ваші діти, а ви – їхня шкільна мама;

• - ніколи не дозволяти дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити батьків при дітях;

• - пам’ятати, що кожний з учнів – це унікальна й неповторна особистість;

• - не забувати, що учень – не “чистий аркуш паперу”, а особистість, яка має власний життєвий досвід, свої погляди й особистий досвід у вигляді емоцій, почуттів, переживань.

Слід навчитися:

• - варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його;

• - обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці, а для цього потрібно відмінно знати методики викладання предмета;

• - розв’язувати будь-яку складну ситуацію;

• - на уроці працювати зі слабкими й сильними учнями;

• - працювати над мовленнєвими помилками учнів не тільки на уроці, але й поза ним;

• - детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів не тільки на уроці, але й поза ним;

• - детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів на головному, тобто на тому, чого ви повинні навчити їх;

• - використовувати картки там, де вони доречні, а не під час фронтальної роботи із класом, де можуть і повинні брати усі учні;

• - берегти час на уроці;

• - організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: “Як швидко минув урок!”

Важливі моменти для виконання на “автоматі”

• - Починати урок завжди вчасно.

• - Завжди бути готовим до уроку.

• - Приходити до класу хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів та ін.

• - Обов’язково записувати на дошці тему уроку й домашнє завдання; стежити, щоб усі учні записали домашнє завдання до щоденників.

• - Розподіляти увагу в такий спосіб, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, запитуючи учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось особисте.

• - Не зневажати записами на дошці, навіть нескладними кресленнями, малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки до зошита.

Самоосвіта

• - Не боятися вчитися у своїх колег, в учнів, на семінарах і курсах, із книжок та журналів.

• - Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи кепські. У такий спосіб, можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.

Підготовка до уроку

• - Готуватися до кожного уроку творчо, придумуючи щоразу щось цікаве.

• - Докладно розробити конспект одного або декількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних уроків за формою, методами, насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.

• - Готуючись до уроку, краще розв’язувати всі завдання на окремих картках; причому завдання з одного підручника – на картках одного кольору, з посібника – на картках іншого кольору. У такий спосіб створюється корисна картотека – розв’язник.

• - Обов’язково передплачувати методичні журнали й газети, вести картотеку статей.

• - Готуючись до кожного уроку, визначити мінімальну добірку основних запитань, понять і тримати їх у полі зору учнів протягом усього уроку. Аналогічно в кожній темі визначити основні поняття, багаторазово їх повторювати впродовж усієї теми.

• - Застосовувати на уроках принцип “Нехай ті, хто знають, розкажуть тим, хто не знають”.

• - Робочий кабінет повинен бути естетично оформлений, але не в яскраві кольори. У кабінеті вчитель повинен усе мати попідруч, щоб не займатися пошуком перед уроками або під час їх проведення. Це значно полегшує учителеві роботу з учнями

(Використано матеріали навчального видання з серії “Золота педагогічна скарбниця” – О.М.Ворожейкіна. 100 цікавих ідей для проведення уроку. -Х.: Вид. група “Основа”, 2011.)

Поради психолога на допомогу ВИКЛАДАЧУ

ШАНОВНІ !

1. Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!

2. Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.

3. Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.

4. Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.

5. Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.

6. Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.

7. Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.

8. Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.

9. Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.

10. Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.

11. Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.

12. Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

ПОРАДИ  ВИКЛАДАЧАМ ДЛЯ  ПОЛІПШЕННЯ  НАСТРОЮ

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з”явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам”ятайте: думати про себе – ваш головний обов”язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

ЗОЛОТІ  ПРАВИЛА  ПЕДАГОГА

1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице.

2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво.

3. Гроші та педагогіка мало сумісні.

4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.

8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.

9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11. Намагайся їсти кожен день.

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.

13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.

14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку.

15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина

16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.

19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

20.Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в цей хтось не повірить.

23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла".

24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.

25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка.

ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.

2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.

3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів.

Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.

4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.

5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день ;

6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.

7. Категоричним правилом має стати відмові від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.

8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Пам’ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»

 РЕКОМЕНДАЦІЇ  ПЕДАГОГАМ  У  РОБОТІ  З ОБДАРОВАНИМИ  ДІТЬМИ

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

 ПРОБЛЕМИ  ДИСЦИПЛІНИ

5 найтиповіших проблем, пов’язаних  з  дисципліною        

  1. Некеровані  розмови  на уроках.

  2. Відсутність шанобливого ставлення до дорослих.

  3. Нечесність.

  4. Пасивний опір.

  5. Зухвала, нахабна, груба поведінка.

 Учителі  повинні знати закони, які є в  основі поведінки  учнів

1. Учні обирають певну модель поведінки за певних обставин.

2. Усяка поведінка підпорядкована певній меті – відчувати себе приналежним до шкільного життя.

3. Порушуючи    дисципліну,   учень  може усвідомлювати, поводиться

неправильно і що за цим порушенням стоїть одна з чотирьох причин:

-          привернення уваги;

-          влада;

-          помста;

           - уникання невдачі.

  Типи реакції вчителя  на «неприпустиму» поведінку своїх вихованців:

1.Невтручання.  Вчителі, в кращому випадку, пояснюють учням, що трапилося,  розраховуючи,  що діти самі поступово навчаться керувати своєю   поведінкою.

2.Контроль.  Основні методи впливу – погрози і шантаж.

3.Взаємодія.  Вчителі обирають  складну  роль  ненав’язливого   лідера,  щоразу cтавлячи   дітей   перед   необхідністю   усвідомленого   вибору та   відповідальності.  Вони  залучають  дітей  до  процесу  встановлення правил, програму  дисципліни  будують  на  підвищенні самоповаги учнів за  допомогою  стратегії  підтримки.

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ЧАС

1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили

5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

РЕКОМЕНДАЦІЇ   ЩОДО  РОБОТИ  З ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ ,  ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ  ДО  ГРУПИ  РИЗИКУ

1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.

2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.

3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...

4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.

5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

Статус учнів як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно - правовими актами чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про освіту», основними правами учнів як учасників навчально-виховного процесу є:

право на навчання для здобуття відповідного освітнього рівня;

вибір навчального закладу, форми навчання та позакласних занять;

користування навчальною, науковою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

доступ до інформації в усіх галузях науки;

участь у олімпіадах, виставках, конкурсах і т.п.;

участь в об'єднаннях громадян (законодавством України передбачено створення молодіжних та дитячих громадських організацій, зокрема відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років,  метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх  прав  і  свобод,  творчих  здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства, молодіжні громадські організації -- об'єднання громадян віком від  14  до  35  років,  метою  яких  є   здійснення   діяльності, спрямованої  на  задоволення  та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів);

право на безпечні та нешкідливі умови навчання;

користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

право на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність;

право на безкоштовне регулярне підвезення до школи і зі школи рейсовим транспортом або транспортом підприємств, установ та організацій, для учнів, які проживають у сільській місцевості на відстані понад 3 км від школи;

Відволікання учнів в навчальний час для проведення заходів, не пов'язаних з навчанням, забороняється.

Обов'язками учнів, як учасників навчально - виховного процесу є:

дотримання законодавства, моральних та етичних норм;

систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, підвищення загальног

Учні мають право:

- на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;

- на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-  спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;

- на доступ до інформації з усіх галузей знань;

- брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах,   виставках, конкурсах тощо;

- брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;

- брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-  виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);

- брати участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках,   групах за інтересами тощо;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують   права або принижують їх честь, гідність;- на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;

- на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.

Учні зобов'язані:

- оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками,     підвищувати загальнокультурний   рівень;

- дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;

- бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

- дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

- брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним   законодавством;

- дотримуватися правил особистої гігієни;

- піклуватися про своє здоров'я і безпеку свого життя і однокласників;

- дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;

- діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;

- дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати   жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у   веденні домашнього господарства);

- дотримуватися ділового стилю одягу;

- займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням   віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.

Учням забороняється:

- допускати прояви грубості, вульгарності;

- палити у приміщеннях і на території навчального закладу;

- використовувати петарди;

- вживати алкогольні вироби, наркотичні та токсичні речовини;

- псувати державне, громадське та особисте майно.

Заохочення і покарання учнів:

Учні, які відзначилися у навчанні, праці заохочуються подякою з занесенням до особової справи, Похвальним листом „За відмінні успіхи у навчанні", Похвальною грамотою „За особливі успіхи у вивченні окремих предметів", цінними подарунками, туристичними путівками тощо.

По закінченні школи учні, які мають високий рівень навчальних досягнень, нагороджуються Похвальними грамотами, золотими і срібними медалями.

За рішенням виконкому для учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень, та переможців олімпіад встановлюються учнівські стипендії.

У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися такі міри дисциплінарного покарання:

- зауваження вчителя;

- зауваження чи догана директора школи;

- догана директора школи у присутності всіх учнів;

-направлення подання щодо порушника до підрозділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому Законодавством порядку;

- клопотання про позбавлення учня статусу школяра, виключення зі школи.

Рішення про позбавлення статусу школяра приймається на загальних зборах колективу з урахуванням думки органів учнівського самоврядування, громадської думки та погодження із відділом у справах сім'ї та молоді.

Учні, які порушили адміністративне право або вчинили злочин, за поданням правових органів ставляться на облік, як правопорушники, а в разі притягнення до кримінальної відповідальності - виключаються зі школи.

За нанесення умисних матеріальних збитків майну чи обладнанню учнями матеріальну відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють.

Правила поведінки на уроках

1. Учні зобов'язані приходити до школи за 10-15 хвилин до початку занять.

2. Заборонено перебувати в класах у верхньому одязі.

3. Одяг учнів має бути чистим і охайним та відповідати вимогам, викладеним у Статуті школи.

4. Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.

5. Під час уроку не можна створювати галас, без дозволу підводитись, відвертати увагу інших учнів від уроку.

6. Заборонено виходити з класу без дозволу вчителя.

7. Урок закінчується тоді, коли вчитель оголосив про це. Тільки після цього учні можуть йти на перерву.

8. Учні повинні охайно вести щоденник і давати його вчителю без будь-яких заперечень.

9. Учень повинен дбайливо ставитися до своїх підручників та зошитів.

10. Учні зобов'язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.

11. Забороняється користуватися мобільним телефонами під час проведення уроків.

Правила поведінки під час перерви

1. Під час перерви учень зобов'язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися до наступного уроку.

2. Під час перерви забороняється:

- бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях;

- штовхатися або грати у м'яча у приміщеннях, не пристосованих для цього;

- сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з'ясовувати стосунки за погані слова,   битися.

3. У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги вчителів, працівників їдальні та чергових і дотримуватися черги.

4. Заборонено перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.

5. Заборонено виносити їжу і напої за межі їдальні.

Рекомендації до зовнішнього вигляду учню

1. У школу учні повинні приходити в охайному одязі, призначеного для занять.

2. Одяг повинен відповідати віку, виражати повагу хазяїна до самого себе й суспільству.

3. Рекомендується не застосовувати зайву косметику й не носити багато прикрас на заняттях

4. Спортивний одяг призначений для уроків фізичної культури, на інших уроках вона недоречна.

5. Перебування в школі у верхньому одязі, без особливих на те причин, не дозволяється.

6. На уроках технології хлопчики повинні мати робочий халат, дівчата - фартух і головні убори.

7. На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у відповідній формі: дівчинки в темних спідницях або штанях і світлих блузках, хлопчики - у темних костюмах і світлих сорочках. Бажана наявність краватки для останніх.

8. На святкові вечори, концерти учні вибирають одяг за своїм розсудом.

Що треба знати про дезадаптацію учнів

АДАПТАЦІЯ – існування організму в мінливих умовах.

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ передбачає:

1)Адекватне сприйняття оточуючого світу.

2) Адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими.

3) Здатність до праці, навчання відпочинку.

4) Здатність до самообслуговування, самоорганізацію.

5) Адаптивність поведінки в результаті очікувань інших.

ШКІЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ - з цим поняттям пов’язують відхилення у навчальній діяльності, утруднення у навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку.

Звідси результат об’єктивних утруднень, небажання відвідувати школу. Цілком природньо, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптивності повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають. Дитина потрапляє в нову соціальну групу. Ситуація нового, невідомого для неї є в деякій мірі тривожною. Дитина переживає емоційний дискомфорт, перш за все через невизначеність щодо вимог вчителів, про умови навчання, цінностей поведінки в колективі. Такий стан можна назвати станом внутрішньої напруги, настороженості, слабкої здатності у вирішенні інтелектуальних питань. Неможливо говорити про адекватне сприйняття дитиною оточуючого світу, через призму власної тривоги. Все це ускладнює весь навчально-виховний процес, продуктивність праці на уроці стає проблемною. Навіть потенційний відмінник може стати відстаючим в умовах дезадаптації. Не менш важливим є процес адаптації вчителя, якщо вчитель не знає своїх учнів, він не може успішно організувати їх самообслуговування, індивідуалізувати, диференціювати навчання. І не має значення яким чином розпочався навчальний рік в школі, процес адаптації все одно йде. Питання в тому, скільки часу, і на скільки ефективно. Суть адаптаційного періоду в школі полягає в тому, щоб створити неминучий процес адаптації більш інтенсивнішим. Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного і психічного здоров’я ди-тини. Саме уцьому є суть адаптаційного періоду в школі.

ДЕЗАДАПТОВАНІСТЬ. ПРИЧИНИ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ.

ДЕЗАДАПТОВАНІСТЬ – не процес, а стан, що виникає від незадоволення основних потреб у результаті використання неадекватних способів поведінки.

Дезадаптованість учнів приводить до неадекватної, погано контрольованої поведінки, конфліктних стосунків, проблеми у навчальній діяльності.

Причини шкільної дезадаптації різні: низький рівень розвитку загально-розумових здібностей, високий ступінь емоційної нестійкості, не сформованість мотиваційної сфери, високий рівень домагань на тлі низьких можливостей, характерологічні особливості, незрі-лість психіки, особливості сімейного виховання, стиль керівництва педагогів. При цьому виникає загроза появи неврозів, психопатій. Аналіз таких ситуацій підштовхує до створення необхідних умов перехідного адаптаційного періоду не тільки для дітей першокласників, а й для дітей, що потрапляють в умови новостворених колективів, нових форм занять

Шкільна дезадаптація є симптомом ускладнень або неможливості подальшого розвит-ку дітей в умовах, що склалися. Саме тому велика увага приділяється учням 5-х класів, що зіштовхуються з проблемами адаптації і потребують участі компетентних дорослих у безболісному проходженні саме адаптаційного періоду, якого неможливо уникнути, саме за умов, що слалися при переході з початкової ланки, у якій діти навчались чотири роки , у се-редню з новими більш дорослими вимогами і правилами навчання.

Для ефективності адаптаційного періоду і уникнення дезадаптації дітей 5-х класів не-обхідно враховувати особливості підліткового віку. Підлітковий вік деякі науковці назива-ють біологічним дозріванням і соціальною затримкою. Молодшим шкільним віком закінчується епоха дитинства (10-11років). Починається з перебудови всього організму – дія статевих гормонів. Ця перебудова не співпадає з соціальним дозріванням. Криза переміщається на кінець підліткового віку при переході до юнацького. У підлітків виникають нові фізіологічні відчуття. Може виникнути аутизм-орієнтація на внутрішню картину світу, зосередження на самому собі, відбувається підйом соціальної активності (пошук спілкування, тісні дружні зв’язки, романтична закоханість). В підлітків спостерігається посилення конформізму – прагнення бути як всі з однієї сторони, а з іншої відрізнятися. З’являється потреба в самоствердженні, демонстрація незалежності. Ранній підлітковий вік характеризується загостренням почуттів, а світ людських відносин не викликає таких емоцій, як предметність світу. Недостатність уваги зісторони дорослих робить особистий світ підлітка соціально вузьким. В зв’язку з формуванням рефлексії дитина особливо чутлива до безтактовності дорослої людини. Частіше всього ми спостерігаємо у підлітковому віці авторитарний стиль спілкування в системі Дорослий-Підліток. Біологічні фактори мають великий вплив на психологічний розвиток підлітка. Змінюється збудливість нервових процесів, в наслідок цього виникають неадекватні реакції. Значно збільшується кількість немотивованих, грубих афективних вчинків, дівчатка можуть змінюватися в емоційному плані – вони стають більш плаксиві. Формується статевий потяг. В соціальному відношення підліток починає активно входити в світ дорослих. З’являються авторитетні дорослі, змінюється оцінка особистості. Дорослі часто з запізненням фіксують нові зміни, збільшується кількість негативних оцінок. В мотивах спілкування переважає потреба отримати підтримку зі сторони дорослого. Основні потреби пов’язані з успішністю у школі. Але в той же час часто трапляється погіршення результатів навчання. В зв’язку з цим змінюютьсявідношення з батьками.

Американський психолог Адлер стверджував, що 30% підлітків мають труднощі у спілкуванні з батьками, 70% переживають ці стосунки, 20% вступають у конфліктні стосун-ки, 10% дітей протестують, частіше покидаючи рідну домівку. Зростає потреба у спілкуванні з однолітками. Часто дівчата-підлітки переживають почуття одинокості, і в зв’язку з цим час-то не можуть залишатися наодинці з собою. Вчені вважають, що підлітковий вік характеризується вакуумом мотивації, але водночас вона характеризується прагненням до самоствердження.

Криза підліткового вікуПідлітковий вік часто називають “критичним”. У психології критичними називають такі періоди розвитку, коли організм має підвищену сензитивність (чутливість) до якихось певних зовнішніх і внутрішніх впливів, дії яких саме в цей (і ні який інший) період розвитку мають особливо важливі, безповоротні наслідки. Такі періоди часто супроводяться психологічною напруженістю, перебудовою. У психології вони мають назву “вікових криз”. Це складні стани, які характеризуються більш-менш вираженою конфліктністю. Вони є істотними, статистично нормальними, тривають не довго за часом (до року). Їх називають нормативними життєвими кризами, на відміну від “ненормативних” – таких, як невротичні які мають в основі випадкові, особливі обставини (наприклад смерть батьків).

Нормативна криза підліткового віку відрізняється від інших криз (1,3 і 7 років) біль-шою тривалістю за часом і силою. Їх проявами є бурхливі негативні реакції з приводу будь-яких дій дорослих. Якщо такий стан триває надто довго і бурхливо, це може вказати шкільному психологу на наявність “ненормативної” кризи у підлітків. Якщо дорослі чуйно ставляться до підлітків, знають, розуміють і враховують їхні вікові особливості, то можливий так званий безкризовий розвиток дитини, тобто криза проходитиме у згладженій, не агресивній формі.

Підлітковий вік у своїх проявах не однорідний і має певні етапи. Так, деякі психологи (наприклад, Шерлота Блер) вбачають у підлітковому віці дві фази – негативну і позитивну. Вік негативної фази у дівчаток припадає приблизно на 11-13 років, а у хлопчиків – на 14-16.

Негативна фаза характеризується почуттям тривоги, занепокоєності, роздратованістю, диспропорцією у психічному та фізичному розвитку, агресивністю і т.д. Це період внутріш-нього метушіння, суперечливих почуттів, абстрактного бунту, меланхолії та зниженої праце-здатності.

Позитивна фаза наступає поступово. Її прояв можна побачити у почутті єдності з природою, в умінні по-новому сприймати мистецтво. З’являється новий світ цінностей, по-треба в інтимно-особистісному спілкуванні, коханні, мріях.

У психології існує розподіл на молодший і старший підлітковий вік. Вони мають певні розбіжності. Так для молодшого підлітка новоутворенням є здатність до ідентифікації, для старшого – почуття самостійності і перше кохання.

У підлітковому віці відбувається бурхлива взаємодія, взаємопроникнення зовнішньо-го середовища і внутрішнього світу дитини. У процесі цієї взаємодії йде розвиток самосві-домості підлітка. У зв’язку з цим для нього стає можливим більш глибоке і широке розуміння інших людей. Соціальний розвиток, що приводить до утворення особистості, набуває у самосвідомості опору для свого подальшого розвитку.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕДУЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У школярів 5-го класу істотно змінюється зміст діяльності – ведучою стає суспільно корисна діяльність. На новому рівні протікають психічні процеси. Якісні новоутворення ха-рактеризуються інтенисивністю проявів відбувається якісне зрушення в розвитку самосві-домості, у результаті чого в підлітка формується уявлення про себе як про дорослу людину. Прагнення до дорослості і самостійності, критичне ставлення відношення до навколишніх, уміння підкорятися нормам колективного життя визначають всі інші особливості – поведінки, спрямованість активності.

Підлітковий вік характеризується значними змінами в будові тіла, у протіканні фізіо-логічних процесів, статевим розвитком.Зміни що відбуваються в цьому віці, мають пряме відношення до рухової діяльності підлітка.

ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ

Неодмінною умовою правильного виконання вправи в процесі його засвоєння є усвідомленість, розуміння виконуваних дій. Під усвідомленістю дій варто розуміти дифференційованість відчуттів, правильність сприйняття, чіткість уявлень, здатність аналізувати. У зв’язку з цим необхідно враховувати наступні особливості пізнавальних процесів підлітків. При сприйманні предмета в підлітків велику роль грає перше враження. Разом з тим тим підліток здатний до тонкого аналізу сприйманих об’єктів. Сприйняття його більш змістовне, послідовне, планомірне, що дає можливість формувати спостереження як цілеспрямоване організоване сприйняття.

Мислення в підлітка (особливо в 11 – 12 років), значною мірою носить конкретно-образний характер. При засвоєнні знань підліток прагне обпертися на наочний матеріал. То-му величезне значення має застосування при аналізі дій чітко намальованих плакатів, піктограм із найважливішими елементами вправ.

У той же час мислення в підлітковому віці стає більш логічним, системним, доказо-вим і обґрунтованим, розвивається здатність самостійно аналізувати, порівнювати, узагаль-нювати

У цьому віці яскраво виявляється бажання проникнути в сутність явища, зрозуміти йо-го причину, установити зв’язки між окремими предметами і явищами. Основний засіб фор-мування чітких уявлень підлітків – вимога правильно словесно описати виконувану вправу. Зв’язок рухового центру з другою сигнальною системою є основою цілеспрямованого, усвідомленого виконання дії.

Важливою психологічною умовою правильного засвоєння і виконання вправ є організація уваги. Увага підлітка стає усе більш довільною. Займаючись цікавою і важливою справою, підліток може зберігати тривалий час стійкість і високу інтенсивність уваги. У ньо-го виробляється уміння швидке концентрувати і чітко розподіляти свою увагу. У той же час спостереження показують, що в підлітків увага значна погіршується в порівнянні з молод-шими школярами. Це пояснюється багатьма причинами причинами. По-перше, змінюються умови життя й навчання підлітків. Світ вражень і переживань у них значно розширюється. Серйозніше стають пропоновані до них вимоги, багатобічне – обов’язку. У результаті увага часом не може справитися з великоб кількістю вражень і переживань, зосередитися на чому-небудь одному. По-друге, нерідко причиною поганої уваги може стати неврівноваженість процесів збудження і гальмування, особливо при тривалій одноманітній роботі, що зв’язано з процесом статевого дозрівання. Нарешті, неуважність підлітка може бути результатом пога-ного виховання уваги в молодшому віці. Тому вирішальне значення у вихованні і розвитку уваги підлітка має правильна організація його роботи: у нього не повинно бути ні часу, ні бажання, ні можливості відволікатися.

ЕМОЦІЙНА СФЕРА ПІДЛІТКІВ

У підлітковому віці емоційні переживання якісно змінюються, тому що змінюються і самі відносини підлітка з навколишнім світом. Більш складними стають відносини з дорос-лими, з однолітками, особливо з однолітками іншої статі. По-новому підлітки починають відноситися до навчальної діяльності і самим собі. Усе це є джерелом різноманітних, склад-них, нерідко суперечливих переживань. Разом з тим, незважаючи на загальний більш висо-кий рівень розвитку емоційної сфери в цей період, прояви емоцій недостатньо стійкі. Підлітковий вік характеризується підвищеною емоційною збудливістю, імпульсивністю, пе-ревагою збудження над гальмуванням, швидкою зміною настрою, схильністю до афектів – жагучому, різкому і бурхливому вираженню пережитих почуттів.

Отже коротка характеристика підліткового віку має такий вигляд:

1. Підлітковим ми називаємо вік з 10 до 15 років з нормативною кризою в 13 років (яка може зміщуватися за часом). Він характеризується спадом успішності, зниженням працездатності, дисгармонійністю у внутрішній будові особистості, відмирання насамперед усталеної системи інтересів, негативним, протестуючим характером поведінки.

2. Однією з головних тенденцій підліткового віку є переорієнтація спілкування з до-рослих на однолітків.

3. Провідною діяльністю для даного періоду є інтимно-особистісне спілкування, яке будується на основі морально-етичних норм.

4. Характерним новоутворенням є “почуття дорослості”, розвиток самосвідомості і самооцінки, інтересу до себе, як до особистості, критичне ставлення до оточуючих, уміння

підкоряти свої інтереси нормам колективного життя, здатність до ідентифікації.

5. Діяльність (навчальна, організаційна, трудова, пізнавальна тощо) спрямована на систему відносин в різних ситуаціях.

Педагог має орієнтуватися на:

– Фізіологічні особливості дитини, початок пубертатного періоду, розвиток когнітив-ної сфери учнів уяви, процеси запам’ятовування, які протікають гірше на фоні психофізіоло-гічного розгальмування для адекватного відображення зовнішньої реальності й саморегуляції емоційного стану, й поведінки.

– Розуміння і осмислення змісту педагогами, класними керівниками ідеї адаптаційного періоду.

– Індивідуальний підхід до учня, його можливостей, щоб не послабити нервову систе-му, не занизити самооцінку і мотивацію до засвоєння знань.

– Розвиток і реалізація здібностей учнів.

– Формування цінностей та ідеалів.

– Створення програми адаптаційного періоду

– Проведення батьківських зборів для виявлення очікування батьків в зв’язку з на-вчанням їхньої дитини в школі, ознайомлення з матеріалами адаптаційного періоду.

– Створення МППК для аналізу результатів адаптаційного періоду, створення певних рекомендацій, завдань для кожного конкретного класу. Перераховані умови сприяють ураху-ванню саморегуляції, прийнятті адекватних рішень. Для створення цих умов повинні бути задіяні усі шкільні служби, зокрема психологічна.

Завдання адаптаційного періоду:

Необхідно допомогти дітям познайомитись один з одним з вчителями, з новою нав-чальною ситуацією, з умовами шкільного життя. Г. А. Цукерман називає цей період своєрідною ініціацією в новий віковий сенс, в нову систему відносин з дорослими, однолітками, самим собою. Звідси і завдання – “вирощування” власних правил взаємодії на основі реального досвіду співпраці.

Для цього необхідно:

– Створити атмосферу довіри, добрих відносин,

комфортності, взаємопідтримки

– Діагностувати причини дезадаптаційного періоду

– Виявити ресурси розвитку самої дитини, а також можливості сім’ї і школи

– Звернути увагу до “різноголосиці” вимог

– Введення самоконтролю і самоорганізації

– Підбір корекційно розвиваючої програми, враховуючи як причини дезадаптації, так і виявлення ресурсів з ціллю дорозвитку необхідних структур дитини в штучно створених умовах і перенесення сформованих навичок в соціальну ситуацію розвитку дитини.

Відомо, що саме зараз збільшується кількість дітей, що відчувають труднощі адаптації до навчання в школі, до шкільного життя, що призводить до стійких затруднень дітей у на-вчанні, поганої дисципліни, відмови йти в школу. Першим чином для ефективності адаптаційного періоду необхідно поставити перед собою такі завдання і реалізувати їх.

Щоб уникнути проблеми адаптаційного періоду дитини п’ятикласника в першу чергу необхідним завданням є співпраця вчителів з батьками. На даному етапі необхідним є усвідомлення того, що діти переходять від молодшого шкільного віку з початкової школи, де було все налагоджене і знайоме, у більш доросле, дещо самостійніше шкільне життя. Хви-лювання дітей зрозуміле, воно обумовлене незнанням нового, невідомого, співпрацею великої кількості вчителів. Щоб уникнути зайвого хвилювання, допомогти дитині “увійти” в підлітковий період без особливих стресів, необхідно насамперед ознайомитися, вивчити психологофізіологічні особливості дитини-підлітка, його новоутворення провідний вид діяльності. Мати на увазі, щобудь-які перехідні періоди в дітей висувають специфічні про-блеми, що потребують особливої уваги. Умови навчання в середній школі висувають більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до навчальних знань. Однак рівень дітей у цьому віці не однаковий: в одних він відповідає умовам успішного навчання, розвитку, а в інших ледь досягає припустимої межі. Відбуваються зміни у психіці дитини, перебудовуються сформовані раніше життєві onmrr, шкільне навчання сприяє розвитку тео-ретичного мислення. Завдяки розвитку нового рівня мислення відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто “пам’ять стає мислячою, а сприйняття думаючим”. Отже знання психолого-фізіологічних особливостей дитини цього періоду допоможе батькам вчи-телям плавно провести дитину крізь адаптаційний період. Усунення причин, що спричиня-ють затруднення розвитку дитини, можливо тільки з допомогою значимих дорослих. Перераховані умови сприяють урахуванню учнями вимог педагогів, саморегуляції, прийнятті адекватних рішень. Для створення цих умов повинні бути задіяні усі шкільні служби, зокрема психологічна. При цьому проблеми дитини розглядаються як необхідні пе-решкоди в процесі його особистого росту і розвитку, пов’язанні з формуванням новоутворень як цілі розглядаючого вікового періоду, в той час, коли актуальний кризовий стан виступає в якості симптому неможливості подальшого розвитку.

Подолання перешкод, тобто вихід з критичного стану пов’язаний з виявленням індивідуальної для кожної дитини зони її найближчого розвитку, а також з організацією штучного середовища і спеціальної діяльності, що сприятиме деформуванню функцій попередніх вікових періодів при вирішенню задач даного періоду.

При цьому головними умовами при організації корекційно-розвиваючої діяльності є зміни самооцінки дитини, формування мотивації розвитку. Це пов’язано із створенням адекватної моделі потреб майбутнього і прийняттям дитини в якості моделі особистого роз-витку.

Важливою умовою благополучного розвитку дитини є співвідношення сформованості емоційного і когнітивного компоненту, що проявляється в характері його діяльності.Депресивні стани в основному характеризуються відсутністю ресурсів розвитку, тобто негативністю дитини до когнітивного особистісного зросту. Вихід із депресивного стану повинен бути пов’язаний з поступовим розвитком у дитини такого ресурсу, що також є психотерапевтичною задачею. Стан тривоги супроводжується будь-якою стресовою ситуацією. Вона може бути зменшена шляхом введення дитини в ситуацію успіху в спеціально створеному середовищі.

Однак якщо тривожність обумовлена підвищеною чутливістю, як типологічною ри-сою особистості то вона не може бути зменшена нижче визначеного рівня.

У випадку несформованності когнітивних процесів і навичок навчальної діяльності використовуються методи когнітивного тренінгу, які вчитель може використовувати на

уроці.

Так як для молодшого підліткового віку характерним є потреба в самореалізації і самовираженні, то ряд завдань мають бути у формі творчих пошуків. Найголовніше, що діти були організовані таким чином, щоб кожна дитина внесла в загальне представлення своє індивідуальне бачення. Після чого в класі необхідно розприділити всі необхідні доручення.

Адаптаційний період в школі передбачений для створення позитивної благополучної атмосфери, прийняття дітьми і вчителем один-одного і пошук оптимальної для кожного по-зиції нової ситуації. Адаптаційний період в школі полягає в тому, щоб створити неминучий процес адаптації більш інтенсивнішим. Ефективність якого значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного і психічного здоров’я дитини.

Якщо наш мозок – за твердженням учених – надпотужний комп’ютер, то чому ми забуваємо номери телефонів, важливі дати чи не можемо вивчити нову тему? Ні, не варто списувати все спадковість, лінь, обсяг інформації чи невдале розташування зірок. Насправді ми просто не завжди знаємо, як правильно використовувати ресурси, що має наш мозок. А для цього достатньо просто розуміти, які процеси відбуваються у нашому «персональному комп’ютері».

Ми всі – візуали

Саме так! Мозок краще сприймає візуальну інформацію, а 50% усіх його ресурсів використовують саме зоровий канал сприйняття інформації. Цей феномен називають ефектом переваги образу. Науково доведено, що людина за один раз здатна запам’ятати близько 2500 зображень, а точність їх подальшого відтворення становить 90%. Навіть тексти мозок сприймає, перш за все, як картинки, де кожна літера – окреме зображення.

Тобто, якщо ви хочете, щоб ваші учні добре запам’ятали нову тему, то додайте більше зображень! Адже працювати лише з текстовою чи усною інформацією учням буде складніше. А тим, хто хоче досягти разючого результату, варто пам’ятати, що ми приділяємо більше уваги тим речам, які рухаються. Отже, використовуйте анімацію!

Ми краще сприймаємо інформацію «в цілому»

Чи звертали ви увагу на те, що під час сприйняття нової інформації деякі учні губляться у великому масиві отриманих даних? Це цілком нормально. Справа у тому, що, коли мозок отримує нову інформацію, вона автоматично співвідноситься з уже наявною. Все зовсім незнане? У такому випадку обробка даних потребує значно більшого часу.

Щоб полегшити сприйняття, варто пов’язувати нові теми з уже вивченими. До речі, у цьому випадку дуже зручно малювати діаграми: в центрі загальний концепт, а навколо нього – додаткові факти та деталі.

Сон та харчування справді впливають на роботу мозку

Думаєте, що для того, аби запам’ятати великий обсяг нової інформації, необхідно цілодобово сидіти над підручниками? Звісно, ні, адже саме повноцінний сон є запорукою вдалого засвоєння матеріалу, а от його нестача може призвести до страшних наслідків. Більше того, недосипання може звести нанівець усі старання щось вивчити. Тому добре висипатися просто необхідно. Єдине, що дозволено, – повторити матеріал перед сном, адже відпочинок підвищує продуктивність мозку.

Їжа також здатна покращити роботу мозку та поліпшити процес навчання. Але, звісно, не будь-яка. Лікарі радять надавати перевагу продуктам, багатим на вітаміни, мікроелементи та жирні кислоти рослинного походження. Особливо важливо, аби організм отримував достатньо магнію, фосфору, кальцію, заліза та цинку. А ще краще – вживати вітаміни!

Запам’ятати легше, якщо інформація чергується

Не варто одразу намагатися дати учням вичерпні теоретичні знання з певної теми. Щось вони, звісно, запам’ятають, але якщо не буде практики, то все це марно. Найбільш вдалим варіантом буде мікс нового матеріалу та тренування навичок, які він має розвивати. Так, під час вивчення іноземної мови не треба акцентувати увагу лише на говорінні, необхідно також тренувати аудіювання та письмо.

Тим, хто грає на музичних інструментах, легше

Гра на музичних інструментах дуже корисна не тільки тому, що дає можливість розвинути природні здібності, а ще й тому, що може бути тренажером для мозку. Регулярні заняття сприяють утворенню нових нейронних зв’язків, а це, у свою чергу, сприятливо впливає на здатність до запам’ятовування. Численні дослідження свідчать, що музиканти легше сприймають нову інформацію та без проблем згадують її за потреби. Ви можете і самі перевірити це твердження, простеживши за учнями, які додатково займаються музикою.

Наш мозок – приголомшливий. І не варто думати, що він не здатний вивчити чи сприйняти щось нове. Це не жорсткий диск, інформація зберігається в усій структурі мозку, а кожен нейрон може утворювати до 20 тисяч зв’язків з іншими. Хочете дізнатися більше? Відвідайте 25 червня о 18.00 наш тематичний вебінар «Навчитися вчитися: Застосування принципів розуміння роботи мозку для підвищення ефективності роботи учнів», під час якого спікерка Ірина Максимова вкотре поділиться своїм досвідом і розкаже про те, як використовувати можливості мозку на 100%, запам’ятовувати складну інформацію та подолати прокрастинацію.

7 правил успішного студента

Пильність (вона ж уважність)

Для початку Ви повинні уважно вивчити своїх викладачів. Мабуть, тут доречна фраза: "Хто володіє інформацією - той володіє світом". Дуже корисно знати звички і слабкості своїх професорів. Так само непогано отримати інформацію про своїх однокурсників (Вам не один рік з ними разом навчаться), а так само і про курс старше на рік (повірте, вони знають багато цікавих речей). Як говориться: "Хто попереджений - той озброєний". Особливу увагу приділіть своєму деканату. Там знаходяться важливі люди, з якими Вам доведеться вирішувати багато навчальних питань.

Un-ледачість

На жаль, більшість молодих людей "хмеліють" від подарованої їм свободи, і починають тотально лінуватися. Шановні студенти! Це неправильна тактика! Так, за Ваші пропуски Вас ніхто не буде лаяти чи карати. Просто перед сесією Ви раптом побачите себе у списках на відрахування. Найпростіший спосіб боротися з лінню складається з двох законів. Перший - "Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні". Це нескладно і ефективно. Другий закон говорить: "Сам себе не похвалиш - ніхто не похвалить". Ставте собі невеликі цілі і робіть самі собі заохочення. Зробили реферат - відмінно. Можна піти погуляти / пограти на комп'ютері / купити щось смачне тощо.

 Допитливість (щира чи вирощена)

Кожному викладачу приємно, коли студент цікавиться його предметом. Задає питання, просить додаткову літературу. За це ви, образно кажучи, отримуєте "плюсики". Викладач відзначить Вас, і швидше за все, заохотить. Мінімальне, що потрібно робити - це сидіти на парах не з відсутнім і замученим обличчям, а зображувати живу цікавість. Дивіться на викладача, кивайте в такт його тексту, робіть помітки в зошиті. На тлі інших одногрупників Ви будете виглядати як старанний відмінник.

Самостійність

У школі за Вами бігав класний керівник, умовляв вчитися, і просив вчителів, для того щоб вони поставили Вам хорошу оцінку. В університеті, на жаль, такого немає. Хочете вчитися - вчіться, хочете дізнаватися додаткову інформацію - ідіть і шукайте. Вам доведеться навчитися самому організовувати свій час. Розподіляти сили і вчитися розставляти пріоритети. На допомогу до самостійності можна запропонувати другий закон боротьби з лінню. З часом відбудеться ефект собачок Павлова - Ви привчите себе до відповідальності, і це стане рисою Вашого характеру (тобто самі заохочення вже будуть не потрібні).

Спокій

Університет - це перевірка на міцність. Для тих, хто хоче в ньому серйозно вчитися - це одна суцільна стресова ситуація. Тому заздалегідь привчіть себе не реагувати гостро на проблеми, що виникають. Вчіть заспокійливі мантри, запишіться на йогу, або просто намагайтеся в такі моменти відключатися від реальності і думати про щось своє, позитивне.

Наполегливість

В університеті Ви повинні наполегливо та самостійно собі допомагати. Вам самим доведеться бігати за викладачем, умовляти його перевірити Вашу роботу (якщо Ви не здали її в строк), або домовлятися про консультації. Деякі можуть відреагувати на це дещо агресивно, але не варто здаватися. Головне ненав'язливо, але наполегливо, "ходити за викладачем" і робити так, щоб він про вас не забував.

Корисні знайомства

У наш час без них ніяк не обійтися. Завжди добре мати "свою" людину в тому місці де Ви вчитеся / працюєте / відпочиваєте. У спірних ситуаціях вона підкаже Вам, як правильно вчинити, вкаже на потрібну людину, чи сама спробує допомогти.

Усіхів Вам, дорогі студенти!!!

Пізнавальні Інтернет- сайти:

http://www.kinder.ru/ – Каталог дитячих ресурсів (Інтернет для дітей)

http://mults.spb.ru – Ресурс для перегляду дитячих мультфільмів

http://www.deti.fm – Сайт дитячого радіо

http://detstvo.ru/library – Сайт дитячої літератури

http://shishkinles.ru – Сайт для тих, хто полюбляє дитячі казки

http://www.englishforkids.ru – Для тих дітей, які вивчають англійську мову