Торгівля людьми – це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Кожен, незалежно від віку, статі, матеріального чи соціального становища може постраждати від нього.
З метою привернення уваги світової спільноти та підвищення рівня поінформованості населення у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 30 липня проголошено Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми.
Відзначення цього дня допомагає привернути увагу до важкого становища осіб, які стали жертвами цього злочину, а також заохотити людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
У сучасному світі торгівлю людьми визнано кримінально-карним злочином, який за рівнем доходів випереджають лише продаж наркотичних речовин та зброї.
Воєнні дії, які відбуваються на території нашої держави вже 8 років підвищують вразливість українців до потрапляння в ситуації торгівлі людьми. З 24 лютого 2022 року із початком широкомасштабного вторгнення росії на територію України ризик стати жертвою експлуатації стрімко зріс.
За даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців, з лютого 2022 року близько 10 мільйонів осіб вимушено виїхали за кордон. Переважна більшість осіб, які рятуючи життя покинули Україну – жінки, діти та люди з інвалідністю.
Ризики стати жертвою експлуатації за кордоном зростають. Наші співгромадяни, рятуючи своє життя, подекуди виїжджали без відповідно оформлених документів, а після прибуття в іншу країну не були достатнім чином обізнані про необхідність постановки на консульський облік. Така ситуація виступає передумовою до потрапляння в ситуації торгівлі людьми під час працевлаштування, пошуку житла та пересування.
Внутрішньо переміщені особи також є вкрай вразливою категорією для потрапляння в ситуації торгівлі людьми, оскільки під час пошуку роботи або житла, можуть бути піддані різним видам експлуатації.
На сьогодні Україна стикається з багатьма викликами у цій сфері і я, як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважаю, що необхідно підвищити інформування громадян про ризики та наслідки потрапляння в ситуації торгівлі людьми як на території нашої держави, так і за кордоном; забезпечити постраждалих осіб необхідною допомогою та захистом, а також здійснити вичерпних заходів із притягнення винних у цьому ганебному злочині до відповідальності.
Особам, які постраждали від торгівлі людьми українським законодавством гарантується одноразова матеріальна виплата та надання комплексної допомоги (психологічної, соціально-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, допомоги у працевлаштуванні та перекваліфікації та інші), виходячи з особистих потреб таких осіб.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми та не отримали належної допомоги можуть звернутись до Уповноваженого за захистом та поновленням своїх прав, поштою (адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008), електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua або зателефонувати на гарячу лінію (тел.: 0800501720).
10 ФАКТІВ, ЯКІ ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ
1. Торгівля людьми – це експлуатація людей з метою отримання вигоди.
2. Як правило, жертви потрапляють у трудове, сексуальне або домашнє рабство.
3. Торгівля людьми – найбільш активно розвивається злочинна діяльність, що приносить щорічний дохід, оцінюваний в 150 мільярдів доларів США.
4. Особливо вразливі ті особи, які через бідність або відсутність роботи мають намір покинути свій будинок в пошуках кращого життя.
5. У сучасному рабстві перебувають понад 20 мільйонів людей.
6. У більшості випадків люди стають жертвами торгівлі людьми через обман чи шляхом примусу.
7. Злочинці – як правило, люди, яких жертви добре знають і довіряють їм.
8. Коли люди стають об'єктами експлуатації, вони змушені працювати багато годин поспіль, або взагалі не отримуючи винагороди за свою працю,
або отримуючи мізерну оплату. Крім того, жертви можуть нерідко піддаватися фізичному або психологічному насильству: загрозам, зґвалтуванням, вбивствам.
9. Найчастіше у жертв забирають документи і примушують платити вигадані борги.
10. Торгівля людьми – це глобальне явище, яке має місце прямо зараз
в кожній без винятку країні.
Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини в сучасному світі вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни.
Нагадуємо, що небезпеку видно не одразу. Привабливі пропозиції
з працевлаштування можуть виявитися пасткою торгівців людьми. Це означає, що зароблених коштів ви не отримаєте. Це означає, що вас можуть залякувати
та змушувати виконувати роботу, яку ви не хочете робити.
Громадяни, яким загрожує небезпека потрапити у ситуацію з торгівлею людьми мають право на допомогу!
Для отримання допомоги чи консультації звертайтесь за вказаними телефонами:
☎️ 15 47 – урядова «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
☎️ 0-800-500-202 – «гаряча лінія» Національної поліції України;
☎️ 527 або 0 800 505 501 – національна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
☎️ (098) 222 28 27 – управління боротьби зі злочинами, пов’язаними
з торгівлею людьми ГУНП в Дніпропетровській області;
☎️ (096) 130 18 79 – громадська організація «Промінь Дніпро».
Протидія торгівлі людьми: про що важливо пам'ятати кожному
Україна є однією з перших країн Європи, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 ККУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942). Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу.
На сьогодні для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.
Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.
Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:
забрали паспорт або інші документи;
позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
примушували відпрацьовувати вигадані борги;
працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.
Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:
безробітні люди працездатного віку;
жителі сільської місцевості;
люди, які мають низький рівень доходів;
особи, що працюють за кордоном нелегально;
особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
особи, які працюють у сфері розваг;
особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.
Що ж робити людям, які стали жертвами трудової експлуатації?
Перш за все, закликаємо потерпілих або людей, яким загрожує небезпека, звертатися на урядову «гарячу» лінію з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.
Також допомогу завжди можна отримати за наступними номерами:
0 800 500 202 / 102 «гаряча лінія» Національної поліції України
0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
527 «гаряча лінія» з протидії експлуатації
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча «гаряча лінія»
Джерело: https://dmsu.gov.ua/news/dms/14609.html
Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.
З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.
Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.
У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: Здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.
З приведених вище визначень випливає, щоторгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.
У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін«трафікінг»або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, работоргівля є цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.
Україна насамперед вважається країною походження постраждалих від торгівлі людьми. Але останніми роками вона стала також країною призначення. Так іноземці, що приїжджають в Україну із країн, де військові конфлікти продовжуються десятиріччями, у пошуках безпечного місця проживання можуть постраждати від торгівлі людьми на території України, так само, як і громадяни України, можуть потрапити у схожу ситуацію у власній країні.
Об’єднаними зусиллями світова спільнота може протидіяти торгівлі людьми: підвищення рівня інформованості населення; превентивна робота; виявлення випадків торгівлі людьми; посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми; ідентифікація та реабілітація жертв торгівлі людьми; надання всебічної допомоги постраждалим від торгівлі людьми; захист їх правового статусу та соціальна реінтеграція – ось приоритетні завдання суспільства у сфері протидії торгівлі людьми.
Верховна Рада України ухвалила 20.09.2011р. Закон«Про протидію торгівлі людьми». У Законі визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми; повноваження органів виконавчої влади під час здійснення заходів з протидії торгівлі людьми; механізм запобігання торгівлі людьми, боротьби з нею, надання допомоги та захисту постраждалим особам. Також закон визначає права постраждалих від торгівлі людьми осіб, які звернулися за допомогою; засади міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми. Крім того, передбачено посилення відповідальності за правопорушення, пов`язані з торгівлею людьми.
Не вірте рекламі фірми, яка не відповідає вимогам законодавства України (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав). Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи:
Різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном;
Туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу – бізнесу;
Оголошення, рекламу в ЗМІ та Інтернеті;
Незнайомих людей, а часом навіть Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих.
Не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом:
Запросіть взяти участь у переговорах довірену особу – це може бути Ваш юрист або хтось із Ваших близьких.
Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію Ви можете отримати в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.
Зв’яжіться з Посольством країни, куди Ви плануєте подорож та дізнайтесь про правила щодо працевлаштування або навчання іноземців.
Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову залежність або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави.
Посольства або Консульства України у країні Вашого перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину.
Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище.
Міжнародних, громадських, благодійних організацій, де Ви також зможете отримати допомогу та підтримку.
Ваша обізнаність – Ваша безпека: https://www.helpforukrainians.info/ukrainian/
Щорічно у світі з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, але відзначатися він почав ще з 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо у 1960 році.
Упродовж шістнадцятиденного періоду акції відзначається 8 важливих дат.
З-поміж них: Всесвітній день боротьби зі СНІДом, Міжнародний день боротьби з рабством, Міжнародний день волонтера, Міжнародний день людей з інвалідністю, Міжнародний день прав людини. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини. Це означає: будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. Законодавством України передбачені заходи з протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства. В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні вважається кримінальним злочином. Важливим у цій сфері є ухвалення у 2020 році Указу Президента України «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Одним із інструментів його реалізації є Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 24 лютого 2021 року № 145. Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, насильство є медичною проблемою. Саме тому в Україні ввели системний підхід до виявлення домашнього насильства та надання медичної допомоги. МОЗ України затвердило наказ, що регламентує надання медичної допомоги дітям і дорослим, які постраждали від домашнього насильства. Затверджений порядок - принципово новий підхід, що включає алгоритми дій медиків і пацієнтів у разі сексуального, фізичного чи психологічного насильства.
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Інформація щодо діяльності
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
Інформаційні матеріали
системи безоплатної правової допомоги ,
яку можуть отримати постраждалі від домашнього насильства
ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.
Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:
· вербування;
· перевезення;
· передача;
· продаж;
· усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
· використання у військових конфліктах;
· залучення до злочинної діяльності;
· трансплантація чи насильницьке донорство;
· примус до заняття проституцією;
· рабство і ситуації, подібні до рабства;
· примусова праця;
· залучення в боргову кабалу;
· використання шантажу, погроз, насильства.
Лист МОН № 1/3663-22 від 25.03.2022 "Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії"
Електронні курси для навчання з протидії торгівлі людьми https://ctcourse.org.ua/register
Презентація електронного навчального курсу
«Протидія торгівлі людьми»
Організатор: Міністерство соціальної політики України
Міністерство соціальної політики є Національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми та здійснює заходи стосовно формування державної політики у цій сфері, координації діяльності центральних та місцевих органів влади, забезпечує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, залучає до співпраці міжнародні та громадські організації.
З метою удосконалення державної політики у сфері протидії торгівлі людьми 20 листопада 2018 року заступником Міністра соціальної політики Наталією Федорович та головою Представництва МОМ в Україні Д-м Томасом Лотаром Вайсом презентовано електронний навчальний курс „Протидія торгівлі людьми”, який спрямований на приведення до єдиного стандарту надання освітньої послуги щодо навчання спеціалістів в рамках поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, через створення уніфікованого навчального матеріалу для кінцевих користувачів, а також методичного інструментарію для тренерів.
Метою навчального курсу є приведення до єдиного стандарту надання освітньої послуги щодо навчання спеціалістів в рамках поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, через створення уніфікованого навчального матеріалу для кінцевих користувачів, а також методичного інструментарію для тренерів.
Під час проходження курсу можна дізнатися, що таке торгівля людьми, як вона з'явилася, чому так поширена станом на сьогодні та до яких наслідків призводить, які особливості міжнародного та національного законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, як виявити осіб, постраждалих від торгівлі людьми і як їм допомогти. Відповіді на ці запитання також проілюстровані реальними життєвими прикладами. Під час навчання на цьому курсі та після його завершення особи зможуть перевірити рівень здобутих знань, і в разі успішного проходження фінального тестування - отримати іменний сертифікат.
Курс доступний за посиланням - http:\\ctcourse.org.ua.
Всесвітня акція «16 днів проти насильства»
25 листопада в світі розпочинається міжнародна інформаційна кампанія “16 днів проти насильства”. Така кампанія проводиться щороку і триває з 25 листопада, Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, до 10 грудня – міжнародного Дня прав людини.
У ці дати Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй щороку проводить кампанію з боротьби з насильством щодо жінок (UNiTE), яка закликає до глобальних дій, спрямованих на підвищення обізнаності, обговорення і розв’язання проблем насильства в усьому світі. Кампанія закликає уряди всіх країн, громадські, неурядові, жіночі організації, чоловіків, молодь, приватний сектор, ЗМІ та всю систему організацій ООН об’єднатися заради запобігання та ліквідації всіх форм насильства щодо жінок та дівчат в усьому світі.
У ці дві неділі, які дістали назву “16 днів проти насильства”, також відзначають низку міжнародних днів і річниць: 29 листопада – Міжнародний день захисту прав жінок; 1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом; 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством; 3 грудня – Міжнародний день інваліда, 5 грудня – Міжнародний день волонтера; 6 грудня – Річницю з дня «Монреальської різанини»; 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
Ключові дати акції акцентують увагу на непересічній цінності таких принципів ненасильницького людського співіснування у суспільстві, сім’ї, учнівському середовищі, як свобода, взаємоповага, справедливість, особиста недоторканість, милосердя.
Кампанія була започаткована першим Інститутом жіночого глобального лідерства в червні 1991 року та учасниками Форуму з питань жінок, насильства та прав людини, представленого учасницями з 20 країн світу, що закликали до спільних глобальних дій.
Сьогодні ця міжнародна кампанія використовується як організаційна стратегія для окремих осіб та організацій у всьому світі, щоб закликати до ліквідації насильства щодо жінок та дівчат.
Україна приєдналась до цієї кампанії у 2000 році, об’єднавши 20 регіонів України та 75 державних та неурядових організацій.
Незважаючи на той факт, що план заходів з проведення Національної кампанії "Стоп насильству!", затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року № 2154-р, був розрахований тільки до 2015 року, Україна продовжує долучатися до Всесвітньої акції, оскільки проблема насильства стосовно жінок та дівчат потребує об'єднаних зусиль держави, громадських та міжнародних організацій, для протидії цьому порушенню прав людини.
Основними завдання акції “16 днів проти насильства” є:
– привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, у тому числі стосовно жінок та дівчат;
– активізування партнерського руху громадських організацій та державних органів щодо попередження насильства та захисту прав жінок та дівчат в Україні;
– сприяння утвердженню ненасильницької ідеології в територіальних громадах та в українському суспільстві в цілому.
З 2018 року почали діяти нові норми законів України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та ”Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків”, направленні на посилення захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
До Кримінального кодексу України додали статтю, яка передбачає кримінальну відповідальність за скоєння домашнього насильства. Зроблені акценти на пріоритетності захисту дитини. Розширене коло осіб, насильство між якими вважається домашнім насильством. З 2019 року запрацював Єдиний Державний реєстр, куди будуть заноситись випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також відомості про правопорушників та потерпілих осіб.
На виконання положень закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, 22 серпня 2018 року Кабінетом Міністрів України були прийняті три постанови № 654 “Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі”, № 655 “Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі” та № 658 “Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі”, які передбачають системний підхід у боротьби з домашнім насильством та насильством за ознакою статі.
Реалізовуючи норми нового законодавства про протидію та запобіганню домашньому насильству та насильству за ознакою статі в Україні будується нова система боротьби з цим ганебним явищем.
Перші шляхи у будуванні в нашій області нової системи боротьби з домашнім насильством та насильством за ознакою статі зроблено – 05 червня 2018 року розпочав свою роботу Кризовий центр для жінок, постраждалих від насильства в сім’ї “З надією в майбутнє”, який розрахований на цілодобове перебування 30 жінок з дітьми.
На цей час заклад є найбільшим в Україні серед 8 функціонуючих.
В п’яти містах та районах області (Дніпрі, Кам’янському, Кривому Розі, Нікополі та Нікопольському районі, Павлограді та Павлоградському районі) створені і майже 3 роки працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.
Але це не означає, що всю роботу у цьому напрямку вже виконано. Від всіх нас знадобиться ще дуже багато зусиль у боротьбі з домашнім насильством та насильством за ознакою статі.
Можливо для когось першим кроком такої боротьби буде участь у акції “16 днів проти насильства”. Почни з себе, зі своєї сім’ї. Тому що подолання такого негативного явища, як домашнє насильство та насильство за ознакою статі можливе лише за умови об’єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина України. Кожен з нас має сказати “Ні!” насиллю у власній родині. Адже сім’я — це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.
Приєднуйтесь до Всесвітньої акції “16 днів проти насильства”!