Як дітей зараховують у 1 клас – роз’яснення освітнього обмудсмена

Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного. Зокрема, гуманізм як норма поваги до особистості, доброзичливе, бережне ставлення до дитини без спонукання і насилля; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини; опора на досягнення попереднього етапу розвитку; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; забезпечення реалізації можливостей дитини тощо.

     У Базовому компоненті дошкільної освіти (у редакції 2012 р.) та Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) визначається пріоритетність особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової освіти. Обидва документи покликані забезпечити становлення особистості дитини, її фізичний, комунікативний, пізнавальний, соціально-моральний, художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею практичного досвіду.

    Зрештою, принципи побудови дошкільної та початкової освіти за умов реформування загальної середньої освіти в рамках Концепції Нової української школи мають багато спільного.

         Принципи побудови дошкільної та початкової освіти:

гуманізм як прояв поваги до особистості – доброзичливе, турботливе ставлення до дітей без застосування примусу й насилля;

урахування вікових особливостей дітей і досягнень попереднього етапу розвитку;

 визнання самоцінності кожного вікового періоду;

 орієнтація на індивідуальні схильності, інтереси, темпи розвитку дітей;    створення умов, комфортних для:

розвитку пізнавальних та психічних процесів у дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;

усвідомлення мотивів власної поведінки;

позитивної самооцінки;

самоповаги та ввічливого ставлення до інших;

забезпечення реалізації можливостей і здібностей дитини.

   Основна спільність нового Державного стандарту початкової освіти – 2018 та Базового компонента дошкільної освіти (у редакції 2012 року) – орієнтованість на здобуття компетентностей.

Новий Держстандарт націлений на:

формування особистості;

фізичний розвиток;

розвиток комунікативності;

формування пізнавальних, соціально-моральних, художньо-естетичних, креативних здібностей;

 набуття практичного досвіду.

Ключові компетентності учня початкової школи

Компетентності учня, окреслені у Держстандарті початкової освіти:   вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною   та  іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інформаційно-цифрова компетентність;

інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі;

екологічна компетентність;

громадянська та соціальна компетентності;

підприємливість та фінансова грамотність;

навчання впродовж життя;

культурна компетентність; 

  Окреслені компетентності учня Нової української школи  мають формуватися на ґрунті компетентностей, закладених ще в дошкільному віці.

Ключові компетенції дитини дошкільного віку

Компетенції, які мають бути усталені на етапі дошкільної освіти: 

здоров’язбережувальна;

соціально-комунікативна;

ігрова;

родинно-побутова;

предметно-практична;

сенсорно-пізнавальна;

математична;

природничо-екологічна;

художньо-продуктивна;

мовленнєва; фонетична; лексична; граматична; діалогічна; монологічна; комунікативна;

особистісно-оцінна.

     Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку мають бути збережені і змістовно доповненні у молодшому шкільному віці.

     Серед провідних напрямів розвитку старших дошкільників: спілкування, гра, рух, пізнання, господарсько-побутова діяльність, художньо-естетичний розвиток: конструювання, малювання, аплікація, ліплення;  спів, слухання музики, хореографія, театралізація.

     Збереження провідних напрямів розвитку сприятиме поступовому переходу до процесу навчання як до нового виду діяльності у першому (адаптаційно-ігровому) періоді початкової освіти.

 Разом з тим, метою цієї діяльності має бути:

 розвиток різних видів активності дітей;

 постійна творча самореалізація;

 формування нових компетентностей. 

   На виконання Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 06.07.2010 № 2442-VІІ, рекомендацій листа МОН, молоді та спорту України від 19.08.2011 № 1/9-634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного віку і молодшого шкільного віку», інструктивно-методичних рекомендацій листа МОН від 19.04.2018 № 1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти», які передбачають безперервну освіту та наступність між суміжними ланками освіти, на виконання міської Програми наступності між закладами дошкільної освіти та закладами загальної середньої освіти міста, наказу міського відділу освіти від 03.09.2019 № 253 «Про організацію роботи з наступності між ЗДО та ЗЗСО міста в 2019-2020 н. р.», наказу дошкільного закладу від  03.09.2019 №  253 «Про організацію роботи з наступності між КДНЗ «Білочка» та ПЗШ № 2 в 2019-2020н.р.» та з метою наближення умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів Нової української школи у 2019-2020н.р. проводилася робота з наступності між КДНЗ «Білочка» та  ПЗШ № 2.

17 грудня 2019 року у комунальному дошкільному закладі «Білочка» пройшла конференція для батьків «Стартуємо в НУШ», на якій виступали заступник директора з навчально-виховної роботи в    ПЗШ № 2 Іванова І.Б. та психолог Курінна В.О. Вони розповіли батькам про суть Нової української школи, що полягає у переході від школи інформаційної, яка дає учням лише знання та деякі вміння та навички, до школи компетентностей XXI століття.