Матеріали з мінної безпеки

Департамент освіти і науки облдержадміністрації повідомляє, що Представництвом Дитячого фонду ООН в Україні 

розроблено ряд освітніх матеріалів з мінної безпеки для дітей, молоді та педагогічних працівників. Зазначені матеріали, які знаходяться за покликанням https://drive.google.com/drive/folders/16uUrNf1ovAXKaaB7GVErr6iWn0Womj3m?usp=sharing 

Що треба знати про укриття

Позаяк у мирному житті ми не вивчаємо правила поведінки під час артатаки, 

зараз нагадаємо бодай деякі із них

У різних областях України лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку. В цей час рекомендовано переміститися до сховища. Та часом не всі мають змогу дістатися укриття, та й загалом наскільки це безпечно? Військові, ДСНС та проєктанти будинків кажуть, що інколи краще залишатися вдома, аніж бігти в підвал, який може завалитися. Та, якщо й бігти, то що з собою брати і скільки сидіти, спробуємо розповісти у цьому матеріалі.

Типи сховищ

Існує 3 типи укриттів для цивільних – сховища, протирадіаційній укриття і найпростіші укриття, розповідають працівники Управління захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Перші дві групи споруд зазвичай більше віддалені від житлових чи приватних будинків. Це можуть бути сховища на території заводів, лікарень. Але через віддаленість вони не можуть слугувати укриттями в разі небезпеки.

Небезпеку можна перечекати у цокольних або підвальних приміщеннях, підземних паркінгах та підземних переходах

Небезпеку можна перечекати у цокольних або підвальних приміщеннях, підземних паркінгах та підземних переходах. Дуже добре, якщо вони мають два і більше виходів. Мешканці великих міст, де є метрополітен, можуть сховатися на платформах станцій або в переходах. На Буковині таких немає.

У документах з цивільного захисту зазначено, що у сховищі має бути:

• система вентиляції;

• підведене водопостачання та опалення;

• запас харчів.

На що звернути увагу під час пошуку укриття

На сайті МОЗ зазначають, що сховище – це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту».

Усі позначені укриття мають відповідальну особу, яка у разі небезпеки відчинить двері сховища. Якщо такої людини немає, необхідно звернутися до представництва місцевої влади щодо інформації.

Військові, які мають досвід перебування у нестабільних регіонах, таких як Лівія, Сирія тощо, дають поради як поводитися у разі загрози бомбардування чи ракетного удару.

Правило «двох стін»: від небезпеки вас має відділяти щонайменше 2 стіни. Бо одна ймовірно, зруйнується від удару, а друга вбереже від уламків стіни, скла тощо. Тому ховатися безпечно у місці, яке розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор та передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а в сховищі нема місця, залишайтеся біля опорних стін – вони витримають.

Правило 2-х виходів. Вам треба знати, що з укриття має бути щонайменше 2 виходи. Тому підвал чи гараж з одним виходом – це пастка. Його може завалити уламками будинку або під час пожежі вихід буде заблоковано. Проте сучасні підземні паркінги та підвали у більшості будинків спроєктовані безпечно. Крім кількох виходів вони оснащені датчиками диму та передбачені системи пожежогасіння.

Що треба знати про багатоквартирні будинки

- Можна заглибитись в конструкції будинків, але кожен другий – це споруди різних поколінь. Якщо дуже узагальнити, то перший поверх завжди може завалити, бо падатимуть уламки конструкції зверху. Верхні зазвичай більше небезпечні, бо на дах завжди може щось впасти, зруйнуватися конструкція», – зазначає архітектор Петро Короневич.

Що варто знати про безпеку сховків у багатоквартирному будинку:

• важливо пам’ятати, що опорні стіни – товщі. Якщо будинок буде валитися, біля опорної стіни залишиться безпечний трикутник;

• ховатися треба подалі від вікон та міжкімнатних дверей зі скляними елементами. Більшість склопакетів в Україні не гратовані, тобто вони не розіб’ються на дрібні уламки, а будуть летіти великими небезпечними фрагментами. Тому вінка треба щільно закрити, а двері зняти й замінити на цупкі ковдри;

• ванні кімнати проєктуються у темних кутках споруди. Тому вони доволі безпечні, за винятком тих, де облаштований газовий котел чи бойлер;

• не всі марші (прогони між поверхами) є безпечними. Це залежить від типу та віку будинку. У цегляних будинках вони є одним з найуразливіших місць;

• панельні (збірні) будинки можуть скластися, мов картковий будинок;

• у спорудах, що збудували після 1990-х – на сходах досить безпечно, бо сходові клітини будували монолітно-бетонним способом. Тобто це як стрижень будівлі, який залишається стояти під час руйнування. Навіть у надзвичайних ситуаціях кожен наступний марш стримуватиме руйнування від попереднього;

• каркасні (сучасні) будинки зараз – найкращі, бо під час руйнації більша частина все одно триматиметься на каркасі. Через те, що у ньому багато арматури, яка все зв’язує, йому не потрібні зовнішні стіни, щоб вистояти. 

• найвразливішими є зовнішні приміщення, які знаходяться по кутах споруд;

• найнебезпечніші – нижні та верхні поверхи. Адже снаряди та кулі під час вуличних боїв можуть потрапити на 1-2 поверх. Останні поверхи у небезпеці через повітряну загрозу.

Що може знадобитися у сховищі

Є військове «правило трьох»: 3 хвилини без повітря, 3 дні без води, 3 тижні без їжі. Тому в кожному укритті, в якому захочете заховатися, має бути автономна система кондиціювання та подачі води. Крім того, з собою треба взяти тривожний рюкзак, аптечку та запас їжі.

Якщо спускаєтеся до сховища з дітьми, то потрібні змінні та теплі речі, медикаменти, засоби гігієни, іграшки.

Якщо спускаєтесь з чотирилапим другом, не забудьте його документи, миску, воду та запас корму (хоча б на декілька днів).

Коли бігти в сховища та скільки там сидіти

Безперервні сирени – це сигнал про повітряну небезпеку. Це може бути попередження про артилерійській або ракетний обстріл. Сирени також дублюють на радіо та телебаченні. Коли ви почули безперервні сирени, це означає, що треба негайно переміститися в укриття, сховища або безпечні місця у квартирі.

Перебувати в укриттях варто до сигналу «Відбій повітряної тривоги». Про нього також сповіщають сирени, радіо та телебачення. Інформацію також дублюють в офіційних телеграм-каналах та у додатку «Повітряна тривога». Самовільно покидати сховища до цього сигналу може бути небезпечно для життя.

Джерело: https://pogliad.ua/news/life/advices/scho-treba-znati-pro-ukrittya-422182

Дії населення в умовах воєнного стану

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери. Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

• нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

• по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

• при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;

• зробити вдома запаси питної та технічної води;

• зробити запас продуктів тривалого зберігання;

• додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

• підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

• підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

• підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

• підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

• особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;

• при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

• знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;

• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

• уникати місць скупчення людей;

• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;

• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;

• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за ходом бойових дій;

• стояти чи перебігати під обстрілом;

• конфліктувати з озброєними людьми;

• носити армійську форму або камуфльований одяг;

• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

• перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

• збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

• намагатися розряджати і розбирати;

• виготовляти різні предмети;

• використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

• приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

• Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення.

 Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

Посібник 

із надзвичайного реагування в зоні дії ЗМУ

Про проведення заходів

 щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу

Підозрілі предмети на вулиці

Пам'ятка. Правила поведінки в умовах воєнного стану

Пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокаціі!

 Від цього залежить ваша безпека.

Дотримуйтесь порад: 

Носіть із собою документ, що посвідчує особу. 

Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям. 

Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою, уникайте місць скупчення людей.

За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора. 

Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

У жодному разі: 

Не повідомляйте про свої плани малознайомим людям, не сперечайтеся з ними.

Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин. 

Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі.

Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.

Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю. 

Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів. 

Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. 

Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. 

Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

Як прийняти те, що життя змінилось назавжди

        Перші вибухи, що пролунали по всій країні 24-го лютого, змінили нашу реальність. Страх невизначеності став на зміну мирному побуту, планам і мріям. Важливо, пройти складний процес прийняття того, що трапилось і адаптуватись до нового життя.

Що відбувається у момент змін і як із цим впоратись.

Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття. Стадії можуть чергуватись по-різному або проживатись “уперемішку”.

Прийняття змін — це передусім відсутність психологічного опору ситуації. Перша думка, яка вочевидь накрила багатьох “Я не можу в це повірити!”. Проте, чим довше опираєтися реальності, тим складніше перейти до адаптації та стати корисним.

Заперечення й заціпеніння — це адекватна захисна реакція психіки. Цей стан може супроводжуватись забудькуватістю та дезорганізованістю. Забуваєте, де поклали телефон, не можете знайти ключі.

Що робити на цій стадії:

відновити щоденну рутину (їжа, догляд за тілом, легкі фізичні навантаження)

говорити про свій стан з близькими людьми

дати собі час оговтатись й усвідомити ситуацію

Гнів настає як наслідок усвідомлення змін. Дратівливість і злість, пошук винних та відчуття несправедливості — особливо гострі в цей період.

Докторка психологічних наук Вікторія Горбунова радить допомагати собі та близьким проживати емоцію злості:

писати про свій гнів та інші емоції у щоденник

виговорювати їх вголос собі чи близьким

прокричатись

Торг — спроба відкласти прийняття рішення про життя в новій реальності. Характерні дії для цього стану:

домовляння з собою та близькими про якийсь план дій

багато сумнівів щодо дій, пошук якихось авторитетів, які скажуть, як краще вчинити

підготовка до прийняття рішення: панічна перевірка документів, скуповування продуктів, перезбирання дорожньої сумки

спроби відтягнути момент нових дій

Як діяти у цьому стані:

працювати зі своїми думками: повторювати собі, що думки не дорівнюють реальності!

змінити свій внутрішній фокус із сумнівів на пошук тих дій, що можуть допомогти вплинути на ситуацію

Депресія або апатія — збайдужіння, стан пригніченості й смутку, знижена працездатність, відсутність енергії. Може зникнути апетит, з’являтися порушення ШКТ.

Що робити:

встановити й дотримуватись режиму сну та харчування, щоденно приймати душ і вмиватись!

просити близьких про допомогу й підтримку

виконувати прості фізичні вправи

Прийняття.

Це момент усвідомлення того, що навіть у цій реальності можна знайти своє місце. Нехай одна людина і не може вплинути на глобальний перебіг подій, але є маленькі справи, які їй до снаги.

Розвинути й закріпити цей стан допоможе волонтерська діяльність у тому, що вам вдається. А також звісно, меми і жарти, які так щедро створюють люди, про події довкола.

Коли ви досягли стану прийняття нової реальності, почали шукати чи знайшли своє нове місце в ній — вам буде значно простіше допомагати іншим і зберегти своє життя та здоров'я.

Першотравенська міська рада - 

Відділ з питань цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи 

Головне завдання цивільного захисту КЗДО "Білочка" є:

– забезпечення готовності до проведення заходів щодо захисту дітей та працівників дошкільного закладу при будь-яких надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

– поліпшення в дошкільному закладі якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки і захисту життя в надзвичайних ситуаціях;

– удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників дошкільної установи із питань захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій;

– пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання і організації заходів щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації.

Нормативно-правові документи

Відповідно до чинного законодавства, в навчальних закладах України цивільний захист – постійна і обов’язкова складова управлінської діяльності керівника. Нормативні документи вимагають від керівника дошкільної установи постійної готовності функціонування об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру, підвищення якості навчання з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Керівник нашої дошкільної установи керується наступними нормативно – правовими актами у сфері цивільного захисту:

Закони України

Кодекс цивільного захисту України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту Українизі змінами, внесеними згідно із Законом № 389-VIII від 12.05.2015

Про захист населення від інфекційних хвороб

Про зону надзвичайної екологічної ситуації

Про об’єкти підвищеної небезпеки

Перелік основних документів з питань цивільного захисту, які повинні бути розроблені та відпрацьовані в навчальних закладах та при необхідності допрацьовані в період до проведення «Тижня безпеки дитини» або «Дня цивільного захисту»:

1. Наказ про організацію та здійснення заходів цивільного захисту в навчальному закладі.

— Завдання та обов’язки керівника навчального закладу та його заступника – Кодекс ЦЗ ст. 20;

— завдання та обов’язки посадової особи з питань ЦЗ – Кодекс ЦЗ п.2   ст.20 ;

— наказ МОН від 21.11.2016 р. №1400 ст.7;

— наказ МВС від 20.04.2017 р. №325 «Типове положення про підрозділ з питань ЦЗ суб’єкту господарювання» ст.6;

— побудова системи ЦЗ в закладі – ПКМУ від 09.09.2014 р. №11.

2. План реагування на надзвичайні ситуації (інструкція дій персоналу закладу освіти.

— ПКМУ від 09.01.2014 р. №11 ст.28;

— ПКМУ від 26.06.2013 р. №443 ст.5;

— ПКМУ від 09.08.2017 р. №626 «Порядок розроблення планів діяльності ЄДС ЦЗ»;

— телефонограма ДСНС від 20.02.2015 р. №03-2618/171;

— телефонограма ДСНС від 06.03.2015 р. №17-3/739.

3. Документація комісії з питань надзвичайних ситуацій навчального закладу.

— ПКМУ від 09.01.2014 р. №11 ст.11;

Наказ МОН від 21.11.2016 р. №1400 ст.7;

ПКМУ від 17.06.2015 р. №409 «Типове положення про місцеву комісію ТЕБ та НС»; Кодекс ЦЗ ст.6.

4. Документація евакуаційної комісії закладу (посадової сосби, на яку покладено виконання обов’язків даної комісії).

— Кодекс ЦЗ ст.33;

— ПКМУ від 30.10.2013 р. №841 ст.22;

Наказ МВС від 10.07.2017 р. №579 «Методика планування заходів евакуації». 

5. Документація захисної споруди (за наявності).

— Кодекс ЦЗ ст.32;

ПКМУ від 10.03.2017 р. №318 «Порядок створення, утримання фонду захисних споруд ЦЗ та ведення його обліку»;

Наказ МНС від 09.10.2006 р. №635 «Інструкція щодо утримання захисних споруд в мирний час».

6. Документація загальної підготовки працівників.

— Кодекс ЦЗ ст.39-41;

— ПКМУ від 26.06.2013 р. №444;

ПКМУ від 23.10.2013 р. №819;

Наказ ДСНС від 08.08.2014 р. №458 «Програма загальної підготовки працівників»;

Організаційно-методичні вказівки з підготовки населення області до дій у НС на поточний рік.

7. Документація щодо проведення Дня цивільного захисту або Тижня безпеки дитини (з документами об’єктового тренування).

- Наказ МОН від 21.11.2016 р. №1400 ст.3 п.13;

Лист ДСНС від 24.04.2017 р. №16-6361/161 «Проведення навчань, тренувань»;

Організаційно-методичні вказівки з підготовки населення області до дій у НС на поточний рік.

8. Документація Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності (за кожний семестр).

— Наказ МОН та ДСНС від 16.04.2014 р. №462/204 «Про проведення тижнів знань з основ безпеки життєдіяльності».

9. Документація Місячника ЦЗ.

— Організаційно-методичні вказівки з підготовки населення області до дій у НС на поточний рік.

10. Журнал інструктажу персоналу навчального закладу з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у НС та відомості з перевірки знань з пожежної безпеки.

— Кодекс ЦЗ ст.40 п.4;

— наказ МОН від 15.08.2016 р. №974 «Правила пожежної безпеки в закладах освіти»;

— Наказ МВС від 30.12.2014 р. №1417 «Правила пожежної безпеки в Україні».

11. Наказ про підсумки виконання заходів з ЦЗ в поточному році та завдання на наступний рік.

— Наказ ДСНС від 12.07.2016 р. №335 «Примірний перелік документів з питань ЦЗ».

12. Папака робочих документів керівника навчального закладу з питань ЦЗ.

Заходи з цивільного захисту 

з працівниками закладу:

• опрацьовані «Інструкції з охорони життя і здоров’я дітей»;

• проведений цільовий інструктаж;

• проведене тренування з  відпрацювання дій дітей та   працівників у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

Заходи з дітьми:

• заняття та бесіди з ОБЖД;

• читання та обговорення художніх творів з відповідної теми;

• розглядання та обговорення наочного матеріалу;

• ігри з дітьми;

• образотворча діяльність;

• тренування.

Заходи з батьками:

• бесіди та консультації;

• інформація в батьківські куточки;

• інд. бесіди з батьками з тематики БЖД.                                                

               Відповідно до статті  34 Закону України  «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» всі категорії населення зобов’язані вивчати основні способи захисту від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, прийоми надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами  захисту, а також дотримуватися  заходів безпеки.

Сімейний план дій

 при надзвичайних обставинах

У сім’ї потрібно розробити план дій при надзвичайних обставинах. В усіх членів сім’ї мають бути номери телефонів, адреси електронної пошти, номери пейджерів один одного для термінового зв’язку.

Ці ж номери і адреси мають бути в учителів школи, де вчаться ваші діти, на роботі, у ваших родичів і близьких знайомих  тощо.

Необхідно домовитися про те, кому дзвонити в екстреній ситуації. Краще всього вибрати родича, що живе в іншому кінці міста, тому що при теракті або при лиху в районі часто уривається зв’язок, внаслідок чого додзвонитися один до одного неможливо.

Родичеві, що живе в іншому районі, у разі лиха потрібно повідомити, де ви знаходитеся, чи все з вами в порядку.

Він передасть це членам вашої сім’ї. Також необхідно призначити місце зустрічі, де ви зможете зустрітися з членами вашої сім’ї в екстреній ситуації. У разі евакуації, обов’язково візьміть з собою ваш набір предметів першої необхідності та документи.

Поведінка в натовпі

Терористи часто вибирають для атак місця масового скупчення народу. Окрім власне вражаючого чинника терористичного акту, люди гинуть і отримують травми ще і в результаті тисняви, що виникла внаслідок паніки. Тому необхідно пам’ятати наступні правила поведінки в натовпі:

Виберіть найбільш безпечне місце.

Воно має бути якнайдалі від середини натовпу, трибун, сміттєвих контейнерів, ящиків, залишених пакетів і сумок, скляних вітрин, парканів і огорож.

У разі виникнення паніки обов’язково зніміть з себе краватку, шарф.

При тисняві потрібно звільнити руки від усіх предметів, зігнути їх в ліктях, застебнути одяг на усі гудзики.

Не можна хапатися за дерева, стовпи, огорожу.

Потрібно старатися усіма силами утриматися на ногах.

У разі падіння необхідно згорнутися клубком на боці, різко підтягнути ноги, і постаратися піднятися по ходу руху натовпу.

Не привертайте до себе увагу провокуючими висловлюваннями і викрикуванням гасел.

Не наближайтеся до агресивно налаштованих осіб і груп осіб.

Не втручайтеся в сутички, що відбуваються.

Постарайтеся покинути натовп.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність реально оцінювати ситуацію.

Евакуація

Евакуація — комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місцях) у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей.

Загальна евакуація — комплекс заходів, що здійснюються для всіх категорій населення в окремих регіонах держави. Проводиться шляхом вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних засобів на відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його частини пішки.

Повідомлення про евакуацію може надійти не лише у разі виявлення вибухового пристрою і ліквідації наслідків здійсненого терористичного акту, але і при пожежі, стихійному лихові тощо. Отримавши повідомлення від представників влади або правоохоронних органів про початок евакуації, зберігайте спокій і чітко виконуйте їх команди.

Якщо ви знаходитеся в квартирі, виконайте наступні дії:

Візьміть особисті документи, гроші і цінності.

Відключіть електрику, воду і газ.

Надайте допомогу в евакуації літнім  і важко хворим людям.

Обов’язково закрийте вхідні двері на замок — це захистить квартиру від можливого проникнення мародерів.

Не допускайте паніки, істерик і поспіху. Приміщення залишайте організовано.

Повертайтеся в покинуте приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб. Пам’ятайте, що від узгодженості і чіткості ваших дій залежатиме життя і здоров’я багатьох людей.

Загальні правила безпеки при загрозі терорестичного акту

До терористичного акту неможливо підготуватися заздалегідь, тому слід бути насторожі завжди. Слід проявляти особливу обережність на багатолюдних заходах з тисячами учасників, в популярних розважальних закладах, гіпермаркетах.

Звертайте увагу на підозрілих людей, предмети, на будь-які підозрілі дрібниці. Повідомляйте про усе підозріле співробітникам правоохоронних органів.

• Ніколи не приймайте від незнайомців пакети і сумки, не залишайте свій багаж без нагляду.

• У сім’ї має бути план дій в надзвичайних обставинах, в усіх членів сім’ї мають бути записані номери телефонів, адреси електронної пошти.

• Необхідно заздалегідь призначити місце, де ви зможете зустрітися з членами вашої сім’ї в екстреній ситуації.

• У разі евакуації візьміть з собою набір предметів першої необхідності і документи.

• Завжди дізнавайтеся, де знаходяться резервні виходи з приміщення.

У будинку необхідно зміцнити і опечатати входи в підвали і на горища, встановити домофон, звільнити сходові клітини і коридори від предметів, що їх захаращують.

Треба організувати чергування мешканців вашого будинку, які регулярно обходитимуть будівлю,

спостерігаючи, чи все в порядку, звертаючи особливу увагу на появу незнайомих облич

і автомобілів, розвантаження мішків і ящиків.

Якщо стався вибух, пожежа, землетрус, ніколи не користуйтеся ліфтом.

Намагайтеся не піддаватися паніці, що б не сталося, пам’ятайте, що паніка може спровокувати терористів і прискорити теракт, а також перешкодити владі запобігти злочину або зменшити його наслідки.

До терористичного акту неможливо підготуватися заздалегідь, тому слід бути насторожі завжди. Слід проявляти особливу обережність на багатолюдних заходах з тисячами учасників, в популярних розважальних закладах, гіпермаркетах.

Набір для виживання

У кожній сім’ї необхідно мати готовий і упакований набір предметів першої необхідності. Він може істотно допомогти виживанню у разі екстреної евакуації або забезпечити виживання сім’ї, якщо лихо застигло її у будинку.

Напевно він ніколи не знадобиться вашій сім’ї. Але краще бути готовим до будь-яких несподіванок. Для упаковки речей скористайтеся сумками, що застібаються на «блискавці», краще всього, водонепроникними. Комплект має бути максимально компактним, щоб його легко можна було захопити з собою.

Приблизний набір речей, які можуть забезпечити виживання, щонайменше впродовж 72 годин.

• Засоби індивідуального захисту: протигази здодатковими фільтрами, дитячі протигази, киснева маска, респіратори.

• Аптечка, в якій мають бути: анальгін, ацетилсаліцилова кислота, гіпотермічний (що охолоджує) пакет, сульфацил натрію, джгут кровоспинний, бинт стерильний, бинт нестерильний, атравматична пов’язка, лейкопластир бактерицидний, серветки кровоспинні, розчин діамантового зеленого, лейкопластир, бинт еластичний трубчастий, вата, нітрогліцерин, валідол, пристрій для проведення штучного дихання, аміака розчин, вугілля активоване, корвалол, ножиці.

• Зневоднена суха їжа; мультивітаміни.

• Казанок.

• Запас води.

• Туалетне приладдя.

• Бензинова і газова запальнички, а також непромокальні сірники.

• Два ліхтарі з додатковими батареями і лампочками.

• Міцний довгий мотузок.

• Два ножі (з викидним і звичайним лезами).

• Дощовики, брезентовий костюм, нижня білизна, шкарпетки, капелюхи, сонцезахисні окуляри,

• рукавички, високі чоботи (краще, гумові).

• Свічки.

• Голки, нитки.

• Гачки для риболовлі і ліска.

• Сухе паливо.

• Комплект столового приладдя.

• Монтування.

• Набір інструментів.

• Намет.

• Радіо з ручним живленням.

          Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо - для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.

У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.

В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.

Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально - коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.

У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це - досвід закордонних фахівців, адаптований для України.

Види надзвичайних ситуацій розрізняють за їхнім характером: техногенні, природні, соціальні та воєнні. Перелік цих ситуацій і відповідно алгоритм дій досить довгий, тому ми наводимо у дописі порядок дій під час лише деяких надзвичайних ситуацій з огляду на ризики їх виникнення.

Читайте рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій: https://bit.ly/3IhELTI 

 тероризм;

 захоплення будівлі;

 евакуація з будівлі;

 насильницьке вторгнення та загроза масового насильства;

 перестрілка та вибухи;

 телефонний тероризм;

 захоплення транспорту;

 пожежа. 

«Увага всім!» - сигнал оповіщення у місті Першотравенську

На виконання розпорядження міського голови від 10.02.2021 № 34-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Дніпропетровської області у місті Першотравенську на 2021 рік», телефонограми департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 15.11.2021 № 443, телефонограми виконавчого комітету Першотравенської міської ради від 12.11.2021 міський відділ освіти повідомляє, що 24 листопада 2021 року о 13.55 у місті Першотравенську буде проводитися комплексна перевірка системи централізованого оповіщення населення з практичним запуском електричних сирен та подачею сигналу «УВАГА ВСІМ!».

Порядок дій з одержанням сигналів оповіщення відповідно до пам'ятки про порядок оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та воєнного характеру, а також порядку укриття в захисних спорудах (тимчасових укриттях), що додається.

«Увага всім!» - сигнал оповіщення у місті Першотравенську

На території Дніпропетровськоъ області управлінням цивільного захисту облдержадміністрації буде проводитися комплексна перевірка територіальної системи централізованого оповіщення, 29.09.2021 о 13.55 будуть увімкнені електросирени тривалістю 3 хвилини для передачі сигналу "Увага всім!" та подальшою передачею мовної інформації для населення.

«Увага всім!» - сигнал оповіщення у місті Першотравенську

31 березня 2021 року о 13.55 у місті Першотравенську буде проводитися комплексна перевірка системи централізованого оповіщення населення з практичним запуском електричних сирен та подачею  сигналу «УВАГА ВСІМ!» 

Увага! На дорогах ожеледиця!

        Відповідно до попередження про небезпечне метеорологічне явище І рівня небезпечності Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології протягом 13-16 січня 2021 року прогнозуються складні погодні умови:

-   пройдуть опади у вигляді снігу, мокрого снігу;

-   на дорогах області ожеледиця, налипання мокрого снігу:

-   вітер посилюватиметься до 15-20м/с;

-   температура повітря знизиться –12°, -18° морозу вночі та –10°, -16° вдень.

15 січня на дорогах Дніпропетровської області збережеться ожеледиця. Рівень небезпечності І (жовтий).

        Погіршення погодних умов, через ожеледицю, може призвести до ускладнення обстановки на автодорогах, збільшення випадків ДТП, порушення руху транспорту на окремих ділянках доріг та вулиць.

Прогнозується:

15 січня: хмарна погода. Невеликий сніг. На дорогах ожеледиця. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 3-8о, вдень 1-6о морозу.

16 січня: хмарно з проясненнями. Вночі місцями невеликий сніг, вдень без опадів. На дорогах ожеледиця. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура  вночі  12-17о морозу,  вдень 9-14о морозу.

Шановні громадяни! 

Ожеледиця підвищує ризик травмування пішоходів. В автомобілях, погіршується зчеплення коліс транспорту з поверхнею доріг, що різко збільшує кількість аварій на транспорті. Щоб не потрапити у небезпечну ситуацію, рятувальники радять бути обережними та без нагальної потреби не виходити на вулицю.

«Увага всім!» - сигнал оповіщення у місті Першотравенську

25 листопада 2020 року о 13.55 у місті Першотравенську буде проводитися комплексна перевірка системи централізованого оповіщення населення з практичним запуском електричних сирен та подачею  сигналу «УВАГА ВСІМ!» (вкладення - "Пам'ятка оповіщення").

Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період (Кодекс ЦЗ України ст.4)

В системі освіти ця проблема вирішується різними шляхами, один з яких - цілеспрямована підготовка учасників освітньо-виховного процесу до оволодіння уміннями діяти в умовах надзвичайних ситуацій.

У зв’язку зі змінами основоположної законодавчої бази тематичні терміни і поняття, зокрема «цивільна оборона», «невоєнізовані формування цивільної оборони» , «воєнний час», «засоби індивідуального захисту», «режим повсякденної діяльності», «перша долікарська допомога» приведено у відповідність до КЦЗ, тобто «цивільний захист», «формування цивільного захисту», «особливий період», «засоби радіаційного та хімічного захисту», «режим повсякденного функціонування», «домедична допомога».

Робота з цивільного захисту в КДНЗ «Білочка»  розпочинається з 1-го січня та триває до грудня поточного року. Відповідальною особою є керівник  закладу, який організовує роботу з цивільного захисту та підготовку працівників до дій в режимах повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації і надзвичайного стану. Питання цивільного захисту включають у програму навчання працівників дошкільного закладу з безпеки життєдіяльності.