Для мам і тат, що виховують малят

Початок навчання дитини в 1-му класі — складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності — це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам. Звикання до школи — тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другій половині потрібно більше часу.

Адаптаційний період у шестирічок більш тривалий, ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка працездатність. Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного, функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.

У вересні хворіють більшість дітей, деякі скаржаться на втому, головний біль.

Саме про це попереджають медики.

Це фізіологічна адаптація дітей. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем. Діти швидко звикають до класовода. Але проблема в тому, що інших дорослих вони не сприймають як вчителів. Для малечі існує школа, директор, завуч і класний керівник.

Біологічна адаптація — це пристосування до нового режиму навчання й життя. Траплялися випадки запізнень на уроки. Режим дня змінився не лише у дітей, а й у батьків в першу чергу.

Психологічна адаптація — це входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням навчальної діяльності. Всі спілкуються між собою, знаходять партнерів для гри. Діти вже звикли до певних правил: привітання, шикування для переходу в інший клас або в їдальню, миття рук перед сніданком, закінчення уроку по дзвіночку класного керівника. Більшість дітей дотримуються правил поведінки в школі, в їдальні, але потребують постійного нагадування. Особливо, під час перерви. Діти не вміють самостійно складати портфель до школи, самостійно підготуватися до уроку вміють не всі.

Соціальна адаптація — це процес входження до учнівського колективу. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).

Розглянемо чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:

- функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.

- вік початку систематичного навчання: не випадково

- стан здоров’я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.

- рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий сад, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;

- особливості життя дитини в сім’ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім’ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім’ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;

- психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);

- раціональна організація учбових занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров’я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;

- відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.

Можна виділити наступні ознаки адаптації дитини до школи:

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.

2.Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.

3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.

4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяці. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально — психологічну ситуацію.

Дезадаптація

Причини дезадаптації:

1. Відсутність позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).

2. Не сформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками (комунікативні труднощі).

3. Незнання вчителем індивідуально-психологічних особливостей дитини, авторитарний характер педагогічної діяльності вчителя.

4. Невідповідність режиму, методів виховання і в школі.

5. Недостатній інтелектуальний розвиток дитини, відсутність допомоги з боку батьків і вчителя.

Ознаки дезадаптації : підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка.

Прояви дезадаптації: відставання від програми; швидка втомлюваність; недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими; підвищена тривожність, плаксивість; глибокий спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні.

При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

Правова абетка для батьків

Право - це сукупність встановлюваних і охоронюваних державною владою норм і правил, що регулюють відносини людей у суспільстві.

Правова культура включає в себе безпосередні дії людини, її поведінку в різних, часто непередбачених, життєвих ситуаціях. Вона передбачає вміння і готовність особистості вирішувати свої життєві проблеми, жити серед людей, спілкуватися з ними, орієнтуючись на морально-правові норми.

Дошкільнята тільки починають освоювати ази морально-правової культури. Ознайомлення з правами носить пропедевтичний характер і готує дитину до засвоєння демократичних цінностей і прав людини в подальшому. Дітям-дошкільнятам доступні лише самі загальні уявлення про свої права і свободи, закріплених у міжнародних та державних документах, а також способи їх реалізації в різних життєвих ситуаціях. Це ставить перед педагогами дошкільних установ такі завдання:

Допомогти дитині зрозуміти і осмислити свої елементарні права.
Формувати почуття самоповаги, поваги до власних прав і прав інших людей.
Розвивати прагнення дитини реалізовувати свої права, не порушуючи прав оточуючих його людей.

Вирішенню цих завдань сприяє правове виховання і навчання правам людини.

Перш ніж познайомити дитину з правами, його треба підвести до усвідомлення себе як особистості, повноцінного члена суспільства, розуміння своєї індивідуальності та людської гідності.

Правове виховання дошкільника починається з виховання у нього почуття власної гідності, поваги до самого себе. Тільки поважає самого себе і свої права людина здатна по-справжньому поважати інших людей та їх права.

Тому в дошкільному закладі і сім'ї необхідно створити атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги його особистості, а самій дитині надати можливість реалізовувати свої людські права Він повинен володіти свободою вибору, проявляти активність, ініціативність, самостійність, мати можливість висловлювати власну думку, проявляти шанобливе ставлення до думки інших, вміти надавати допомогу і приймати її. Без цього не можуть розвиватися такі необхідні кожній людині громадянські якості, як активність, самостійність, рішучість, відповідальність.

Виховання в дусі прав людини спрямоване на формування у дитини почуття справедливості, загальної рівності прав і можливостей. Тому неприпустимі несправедливість, заходи впливу, що принижує людську гідність дітей, порушують їх право бути коханими, рівними серед інших.

Правова освіта дошкільнят передбачає ознайомлення юних громадян з конкретними і зрозумілими їм правами.

Дітям доступні такі чотири групи прав:

Права на гідне існування, виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.
Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.
Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.
Права на свободу слова, думки та діяльності.

Знайомство дітей з їхніми правами доцільно здійснювати в двох напрямах: "Я мої права", "Я і права інших людей". Це сприяє розумінню таких простих і водночас складних істин, як: "Мої права - це мої можливості, мої свободи", "Мої права закінчуються там, де починаються права іншої людини".

Правове виховання та навчання дитини гармонійно поєднується з його громадянським, моральним, трудовим і валеологічним вихованням, а також тісно взаємопов'язано з основними розділами базисної програми "Пралеска".

Елементарні правові знання включаються до загального і необхідний дітям комплекс знань про життя. Вони є доповненням до знань про навколишній світ, соціальної дійсності.

Виховання громадянина, що бере активну участь в житті суспільства, передбачає знайомство з правом на освіту, придбання професії за своїм вибором, правом на працю.

Ознайомлення з правами людини сприяє моральному становленню особистості дитини, формування етичних уявлень, гуманних почуттів і взаємовідносин, допомагає прищепити повагу до себе і іншим людям. Знайомлячись з правами, діти вчаться зважати на думку та інтересами інших людей (право на власну думку), захищати слабких (право на особливий захист), справедливо вирішувати виникаючі суперечки і конфлікти, адекватно оцінювати свої дії і вчинки.

Збереження і зміцнення здоров'я кожної дитини - одне з найважливіших завдань. У процесі ознайомлення з правами діти дізнаються про відповідальність за своє здоров'я, необхідності його берегти і зміцнювати, освоювати способи оздоровлення і безпечної поведінки.

Необхідно також пам'ятати, що початкове формування морально-правової культури у дітей багато в чому залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури педагогів та батьків, а також ефективності засобів та методів первісної правової освіти.

Кілька коротких правил:

1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи( навіть у пориві гніву), говорити дитині, що вона гірша за інших.

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.

4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослим.

6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

8.Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це не вигідно.

9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.

10. Не домагайтеся успіху силою. Примус - найгірший варіант морального виховання.

11. Визнайте право дитини на помилку.

12. Думайте про дитячий "банк" щасливих спогадів.

13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.

14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Шановні батьки!

освітня реформа

"НУШ - нова українська школа".

Пропонуємо Вам ознайомитись зі змінами,

які відбудуться у сучасному освітньому просторі завдяки цій реформі.

Більше інформації за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – це назва реформи загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – це освіта нових сенсів, дитиноцентризму і поваги до кожної людини.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня до дитини школа. А для батьків вона – відкрита, чесна і націлена на співпрацю.

Головна ідея Нової української школи – компетентнісне навчання.

Це означає, що учні не просто будуть набувати знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Для НУШ створено новий Стандарт освіти і нові програми.

Компетентність – це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватись цими знаннями, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

ЗАКОН "ПРО ОСВІТУ" ЗАКЛАВ ТАКІ КОМПЕТЕНТНОСТІ:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання упродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

РОБОТА В КОМАНДІ. Дуже складно передбачити, у якому світі житимуть наші діти – адже він швидко змінюється. Проте із впевненістю можна сказати, що їм потрібно буде вміти працювати в команді й співпрацювати. Саме тому значну частину навчального часу в НУШ буде присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

ДОСЛІДЖЕННЯ І ВМІННЯ ВЧИТИСЯ. Уміння вчитися – це ще одна навичка, яка стане в пригоді кожній людині. Адже у світі, який швидко змінюється, потрібно не відставати, а значить – уміти самостійно навчатись. Саме тому навчання в НУШ буде побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цоьму. Діти часто навчатимуться, граючись. Це означає, що вони опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. Вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру (тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань) учні зможуть дізнатись набагато більше.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЬ. Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому – одне з важливих завдань Нової української школи. Тому дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного і не робити людині щось, що їй неприємно. Цьому, зокрема, навчатимуть під час ранкового кола – щоденної зустрічі, на якій діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя, або ж просто говоритимуть на цікаві їм теми.

ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ. У реальному світі немає мононаукових процесів – кожен пов’язаний з різними науками. Аби діти розуміли взаємозв’язки й мали цілісну картинку світу, у початковій школі пропонується інтегрувати (тобто об’єднати) предмети. Це означає, що, наприклад, рослини вивчатимуть не тільки з точки зору ботаніки , а й додаватимуть до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови й літератури.

СПОНУКАЛЬНЕ, А НЕ КАРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ. Оцінка – це не покарання. Вона має фіксувати, на якому рівні перебуває дитина, і показувати ціль, до якої має прямувати дитина. Саме тому в першому і другому класах не буде балів, а протягом усього навчання пропонується використовувати вербальне оцінювання. Мета – оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Адже для якогось учня вивчити, скільки буде 2+2, може бути складнішим завданням, ніж для іншого вивчити всю таблицю множення. А отже, кожна дитина має отримувати винагороду за свої старання і розуміти, що робить успіхи. Також у кожної дитини буде портфоліо особистих досягнень – добірка усіх поробок і творів, які вона робитеме на уроках.

ПРАВО НА ПОМИЛКУ. Помилка – це складова пізнання і дослідження. Саме тому в НУШ не каратимуть за помилки, а спонукатимуть дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки – це запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ. Школа, доступна для всіх. Саме тому двері всіх шкіл розкриваються перед дітьми з особливими освітніми потребами. Чимало цих дітей почнуть навчання у звичайних класах та разом з усіма вчитимуться читати, писати, дружити й працювати в команді. Аби допомогти вчителеві, у таких класах працюватимуть асистенти.

НОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НУШ. Щоб описане вище навчання стало можливим, учні мають перебувати в новому освітньому середовищі. Тому з Держбюджету виділено один мільярд гривень на обладнання для класів. Це – парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах, нова техніка і розвивальні ігри. Окрім того, на стіни в класах пропонують вішати не звичні “класні куточки”, а поробки, зроблені спільно з дітьми, та матеріали, що спонукатимуть дитину до роздумів – цікаві запитання, головоломки тощо. Разом з паперовими підручниками учні отримають електронні – їм не доведеться носити важкі книжки. Загалом навчання йтиме у ще більш захопливій формі. Кожен клас буде забезпечений меблями, дошками і посібниками. На це з Держбюджету виділено ще мільярд гривень спеціальної освітньої субвенції. Батькам не потрібно буде це закуповувати, а школи зобов’язані звітувати про використані кошти на своїх або сайтах управлінь освіти.

НОВИЙ УЧИТЕЛЬ. У 21 сторіччі учитель перестав бути єдиним джерелом знань, а отже – він повинен опанувати нову роль. З ретранслятора він має перетворитись на помічника, ментора дитини, який супроводжує її у процесі пізнання і досліджує світ разом із нею. Учитель і дитина – це партнери, тому рішення щодо роботи на уроці вони приймають спільно. Своїм запитанням дитина може спрямувати урок, а правила поведінки в школі та за її межами вчителі й учні будуть випрацьовувати разом. Усі вчителі, які взяли перші класи у 2018/2019 навчальному році, вже пройшли спеціальне навчання, аби 1 вересня бути готовими працювати по-новому.

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА. Батьки разом з учителями та адміністрацією школи мають спільну мету – щаслива і успішна дитина. Тому стосунки між цими 3-ма категоріями побудовані, насамперед, на співпраці, взаєморозумінні й бажанні разом йти до мети. Нова українська школа працюватиме прозоро – тому щорічно має публікувати звіти про отримані та використані кошти, і не має права примусово збирати гроші з батьків. НУШ дослухається до думки батьків і завжди прагне працювати з ними спільно. У НУШ пропонують відійти від традиції публічного обговорення успішності учнів на батьківських зборах. Навчальні результати – тема індивідуальних консультацій з батьками, а на загальних зборах вирішуються важливі для класу і школи питання.

Page updated

Google Sites

Report abuse