Embedded Files
Робота вчителів - дефектологів 2024-2025
Робота вчителів - дефектологів 2024-2025
Борисова Інна Володимирівна
учитель-дефектолог вищої категорії, має педагогічне звання " Учитель-методист" та педагогічний стаж понад 30 років.
Рекомендації від Борисової Інни Володимирівни
Рекомендації від Борисової Інни Володимирівни
Значення зорової гімнастики для здоров’я дитини
Зір – найважливіший фактор розвитку людини. Для чого нам потрібні очі? Очі в нас для того, щоб бачити все те, що відбувається навколо нас: світло чи темно зараз, розрізняти кольори навколишніх предметів, визначати їх розміри, відстань до них та між ними, напрямок руху, форму і так далі.
Народившись, малюк потрапляє у яскравий світ барв, звуків, запахів, рухів і тактильних вражень. Ці відчуття стають основою його розвитку. У маленької дитини практично немає зорового досвіду, знань, а порушення зору заважає їй отримати їх.
Зір і рух – нерозривні. І справді, очі – найрухоміший орган нашого організму. Дефіцит руху в житті сучасної людини неодмінно позначається на функціональних властивостях зорового апарату. Надзвичайно важливе зна- чення мають різні тренувальні вправи, що зміцнюють очні м’язи, попереджують їх ослаблення.
Зорова гімнастика- чудовий помічник у боротьбі за хороший зір.
Головне завдання гімнастики для очей у дітей- дошкільнят- це формування у малюків правильного уявлення про те, що про зір необхідно постійно піклуватись.
Користь гімнастики для очей:
Регулярна гімнастика підвищує працездатність очей, поліпшує зір, покращує кровообіг, попереджає розвиток деяких захворювань очей. Крім того, будь-який навчальний матеріал засвоюється більш ефективно.
Зорова гімнастика в дитячому садочку може проводитися в різних формах:
· ігрова п’ятихвилинка з різними предметами;
· використання зорових тренажерів (індивідульні, стельові, настінні);
· гімнастика за словесною інструкцією, з віршами;
· з опорою на схему і зорові мітки;
· електронна гімнастика
Дитині дошкільного віку подобається проведення гімнастики для очей як цікавої гри. Дитина у грі розкривається, їй цікаво. А те, що дитині цікаво, вона сприймає набагато швидше. Гра виховує впевненість у собі, чого не вистачає дітям із порушеннями зору.
Батьки теж повинні підтримувати позитивний ефект зорової гімнастики, намагаючись як найбільше і найкраще розвивати зір своєї дитини. Для цього вони можуть виконувати вправи для очей разом з дітьми вдома, у вільний
час, в ігровій формі.Така гра – дійовий елемент творчої співпраці батьків і дітей.
ПОГРАЙТЕ З ДІТЬМИ:
1.Простеж очима за схемами
2. Віршовані вправи для очей:
Очі щільно ми закрили –
це один, два, три, чотири.
Потім ширше розкриваєм,
Вдалині щось роглядаєм.
І поки ми розглядали
До шести порахували.
Щоб очі наші відпочили,
Робим це разів чотири.
Очі швидко обертаєм,
Головою не хитаєм.
Вліво раз, два, три, чотири.
Вправо стільки ж повторили.
По колу очі обертаєм
І все навколо розглядаєм.
Раз коло, два і три, чотири.
Щільніше очі ми закрили.
На п’ять і шість їх потримали
І потім знову закружляли.
Раз, два, три!
Очі догори!
На чотири та й на п’ять
Будем міцно їх стулять.
Знову очі догори
Ми рахуєм раз, два, три!
Очі щоб відпочивали
Дивимось ми вліво – вправо.
Потім блимаєм очима.
І знову ними вправо - вліво.
Не працювати є причина –
Очам даємо відпочинок!
Мерщій рівнесенько сідаймо.
Очима кліпать починаймо.
Особливості формування навичок просторової орієнтації у дітей з вадами зору:
Особливості формування навичок просторової орієнтації у дітей з вадами зору:
Навчання просторовому орієнтуванню можливе лише за умов індивідуального підходу до кожної дитини з вадами зору, врахування дефекту, вторинних відхилень, особливостей характеру та її попереднього життєвого досвіду. Чинне місце в корекційній роботі займає інклюзивна форма навчання.
До дошкільного закладу зараховуються діти, які мають направлення оПМПК з діагнозами: міопія, амбліопія, гіперметропія, косоокість, ЗНМ, заїкування.
В ДНЗ створені всі умови для лікування, розвитку і навчання дітей з особливими потребами. Різнобічний вплив на дітей проводиться у тісній взаємодії вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, психолога, інструктор з фізкультури, музичних керівників, вихователів, лікаря-офтальмолога, медичної сестри-ортоптистки. Працівники дошкільного закладу – це єдиний, творчий колектив однодумців, якому не байдужі діти з особливими потребами.
Робота спирається на наукові і практичні розробки Національної Академії педагогічних наук України, Інституту корекційної педагогіки, провідних дефектологів України. Корекційно – педагогічну роботу педагоги втілюють за "Програмою для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з вадами зору" та корекційно – відновлюваних карт педагогічного супроводу дитини.
В основу планування педагогічного процесу та корекційно-реабілітаційної роботи по формуванню конкретних уявлень та реальних знань дітей про оточуюче середовище покладено навчання за лексичними темами – блоками.
Тифлопедагог Борисова Інна Володимирівна має вищу дефектологічну освіту, вищу кваліфікаційну категорію, та педагогічне звання "Старший учитель". В своїй роботі реалізує вимоги Базового компоненту дошкільної освіти, враховуючи специфіку роботи з дітьми які мають вади зору. Поглиблено працює з питання сенсорного виховання, яке сприяє розвитку всіх органів чуття. Цілеспрямовано формує у дітей пошукові способи сприймання та орієнтації при виконанні завдань, розвиває зорову увагу до властивостей і співвідношень предметів, вміння враховувати ці властивості в практичних ситуаціях, розвивати зорові функції та вдосконалювати зорове сприймання.
Борисова І. В., тифлопедагог КЗДО № 319 компенсуючого типу для дітей з порушеннями зору та мовлення, м. Дніпро:
"Для успішної реалізації завдань освітнього процесу необхідним є оволодіння новими педагогічними технологіями з урахуванням особистісно-орієнтованої взаємодії педагога і дитини, нових форм та змісту їх співпраці, використання нових моделей обладнання, створення умов для індивідуальних корекційних занять. Сучасній системі навчання та виховання дошкільників з вадами зору властива також тенденція до соціальної інтеграції, бо після закінчення відповідного дошкільного закладу компенсуючого типу діти йдуть до масової школи. І визначити, відчути своє місце в навколишньому світі, зробити цей перехід з одного соціального середовища в інше менш травматичним для дитини і допомагають саме навички орієнтування у просторі та в нових обставинах життя і навчання.
Орієнтування в просторі розглядається тифлопедагогами як здатність дитини визначити своє місцезнаходження серед предметів і об’єктів, що її оточують, напрямок вибраного руху, вміння знаходити предмет або об’єкт в закритому чи відкритому просторі.
Діти з вадами зору навчаються навичок орієнтації у просторі в дошкільних закладах компенсуючого типу .Навіть незначне порушення зору призводить до того, що дитина має труднощі при орієнтуванні. Такі діти невпевнені у собі, замкнені, відчувають психологічний дискомфорт, менше спілкуються.
Для них характерне також недостатньо точне розуміння й використання слів, що позначають просторові напрямки. Специфічність орієнтації виявилася в труднощах формування навичок практичного орієнтування на власному тілі. Спостерігались труднощі й при самообслуговуванні. Також цим дітям було важко запам’ятовувати великий обсяг інформації, у них були проблеми з розвитку дрібної моторики, що призводило до порушення графічних навичок.
Отже, діти з порушеннями зору відстають у просторовому розвитку від своїх однолітків.
Своєчасно формувати навички орієнтування та мобільності, попередити виникнення вторинних відхилень у розвитку дитини з відповідною вадою зору можливо за реалізації спеціальної програми.
Форми роботи з розвитку просторової орієнтації можуть бути різні, але основною є комплексне заняття, що включає дидактичні й корекційно-розвивальні ігри, організацію зорового пошуку, екскурсію за обраним маршрутом та інші.
Теми занять теж ускладнюються відповідно віку та зорової патології дитини:
З метою підтримки у дітей зацікавленості до навчання орієнтуванню в просторі слід проводити заняття в ігровій формі, використовувати спеціальні посібники, звукові іграшки та дидактичні ігри, доступні для сприймання дитини.
Ми пропонуємо проводити такі ігри на формування просторових уявлень і орієнтування:
Лабіринти.
Слухові диктанти.
”Що справа? Що зліва?”
”Скажи, де знаходиться?”
”Знайди скарб”.
”Ряди і стовпчики”.
”Проклади доріжку”.
”Знайди за запахом”.
”Впізнай на дотик”.
Виконання інструкцій (“Помахай дітям правою рукою”).
Складання відповідей на запитання з використанням просторових термінів(“В якій руці у тебе іграшка?”).
Малювання (проліплювання) схем за словесним описом.
Робота з мозаїкою.
”Водії і пішоходи”.
Отже, треба так організувати роботу з розвитку просторової орієнтації у дітей із зоровими порушеннями, щоб забезпечити її послідовність, успішність та ефективність."
ВАДИ ЗОРУ - НЕ ПЕРЕШКОДА ДЛЯ ПОВНОЦІННОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
ВАДИ ЗОРУ - НЕ ПЕРЕШКОДА ДЛЯ ПОВНОЦІННОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
Наші діти відкривають для себе світ образів та кольорів.
Наскільки багатий, різнобарвний, реалістичний цей світ - буде залежити від нас, дорослих.
Page updated
Google Sites
Report abuse