Батьки і підлітки (інтернет, стосунки з однолітками)

Багатьом в підростаючому поколінні інтернет-спілкування майже повністю замінює реальне життя, комп'ютер для таких дітей стає єдиним способом зняти напругу, впоратися зі складними переживаннями.

Ще одна часта проблема, з якою до нас звертаються батьки - складності їхньої дитини у відносинах з однокласниками чи найближчим середовищем. Причому це буває як у дітей сором'язливих, боязких, так і у імпульсивних, фізично дуже міцних хлопців, яким через свою імпульсивність важко регулювати свою поведінку. Такі підлітки часто визнають на консультаціях, що не можуть утримати себе в рамках. Їх поведінка створює дискомфорт і одноліткам, і вчителям, та і їм самим заважає.

На протязі декількох місяців при медіаторстві психолога підліток оволодіває навичками вибудовування відносини з однолітками. На перших зустрічах затиснуті, бояться, що якщо вони поділяться своїми переживаннями, їх відкинуть. Консультації допомагають стати більш відкритими, що дуже важливо для спілкування з однолітками.

Консультування дає підлітку відмінну можливість навчитися вибудовувати довірчі відносини, помічати маніпуляції і обходитися з ними, позбавлятися від стереотипів щодо себе та інших, домовлятися в ситуації конфлікту.

Скутість підлітка, його нелюдимость і самотність, яку він відчуває в сім'ї. За нинішнього ритму життя така внутрішня самотність нерідка і у зовні благополучних, забезпечених сім'ях. Батьки віддають дитину в гарну школу, в секції, гуртки, ні в чому їй не відмовляють, але так втомлюються на роботі, що навіть у вихідні не знаходять сил поспілкуватися з нею, не можуть налагодити навіть найпростіший контакт з його внутрішнім світом.

Близькі стосунки - і між подружжям і між батьками та дітьми - завжди вимагали душевних зусиль, а людям інстинктивно властиво уникати напруги. І чим більших зусиль вимагає спілкування з іншою, тим частіше у людей виникає бажання ухилитися від цього спілкування.

З підлітком просто не буває - у нього вікова криза, період перебудови відносин з однолітками, з суспільством, з собою, з батьками, і по-людськи можна зрозуміти батьків, які, стикаючись із зміною своєї дитини, його грубістю, непередбачуваною поведінкою, відчувають безсилля і відступають. А завантаженість роботою начебто поважна причина - для нього ж і стараються.

Насправді втеча від проблем найчастіше лише посилює їх. Батькам важливо знаходити сили для діалогу, враховуючи таку особливість віку, як бажання підлітком придбати більше самостійності. Бажання природне, в 11-15 років більшості стає цікавіше спілкуватися з однолітками, ніж з батьками. Але визнаючи право підлітка на автономію, пошук власного шляху, своєї філософії, свого кола знайомств, важливо пам'ятати, що він, хоч сам цього може не усвідомлювати, потребує підтримки батьків і в зіткненні з кордонами, збудованими батьками.

Без таких кордонів дорослішання неможливо, тому виховання підлітка не можна звести до підтримки і ніжним словами - не менш важливо домовитися з ним, що можна, а що не можна, у кого в родині які обов'язки. Пояснити, що спільне проживання на одній території передбачає відповідальність і необхідність досягнення домовленостей. Тут батькам важливо не переплутати стійкість і виразність з приниженням і жорстокістю.

Підлітковий психолог

Юрій Іванов