СОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
Лозе С. Неизбежность будущего – человек креативный / С. Лозе // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 3-9.
Дослідження складається з чотирьох смислових блоків. Перший присвячено обґрунтуванню зміни людських типів: від агресивного альфа-типа до рефлексуючого городянина Homo urbis. Другий блок ретроспективно розгортає шлях трансформації людини від боротьби за існування до творчості, третій розкриває механізм креативності як здатність дивитися у завтрашній день. Четвертий розділ показує створення урбанізованих територій як безпечних й водночас таких, що не потребують захисту внаслідок гіпотетичної гуманізації людських стосунків. Крім того автор розкриває етапи розвитку людини.
Бейлін М. В. Вимисел не є обман: роль наукової фантастики в формуванні картини наномайбутнього / М. В. Бейлін // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 9-14.
На основі ретроспективного аналізу сформованих в науково-фантастичній літературі науково-технічних прогнозів зроблено висновок про доцільність використання джерел даного жанру для прогнозування. Показано, що наукова фантастика органічно компліментарна футурології і повинна застосовуватися в комплексі з останньою. Розглянуто приклади зроблених в науково-фантастичній літературі нанотехнологічних прогнозів.
Газнюк Л. М. Трансформація дарообмінних відносин: культурно-антропологічні смисли / Л. М. Газнюк // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 14-19.
Розкривається культурно-антропологічна природа дарообмінних відносин і їх зв’язок з екзистенційними, моральними і релігійними проявами людської природи, які вимагають для свого дослідження методів нової філософської аналітики. З’ясовуються культурно-антропологічні смисли дарообмінних відносин, вплив «суспільства споживання» на ставлення до праці та винагороди за неї, розглядається потреба у справедливості як одна з основних духовно-моральних чеснот, що здатні трансформувати як соціально-економічні, так і морально-етичні відносини між людьми.
Саракун Л. П. Ідеї космополітизму в матеріалах Всесвітніх філософських конгресів / Л. П. Саракун // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 19-25.
Розглядаються ідеї космополітизму (як особливого типу світосприйняття і найбільш адекватного вираження стану транснаціонального простору, що формується під впливом глобалізації) у доповідях на Всесвітніх філософських конгресах. Розкривається роль філософії у становленні нової парадигми світоустрою.
Чаус А. Д. Трансформації особистості в культурі постмодерну / А. Д. Чаус // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 25-31.
Досліджено проблему трансформації особистості в умовах постмодерної культури. Описано трансформаційну модель особистості у контексті структури ”символічного Іншого”. Приділено увагу найголовнішим медіаторам у процесах особистісних перетворень. Зокрема висвітлено роль міфу як визначального чинника трансформації особистості в культурі постмодерну. Розглянуто специфіку постмодерного стану як принципово медіативного, плинного, з відсутністю центрованих світоглядних детермінацій. Окреслено шляхи подальших перетворень особистості в умовах постмодерної плюральності.
СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНИХ ПРАКТИК
Дзвінчук Д. І. Практична філософія про суспільство майбутнього та світу / Д. І. Дзвінчук // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 32-38.
Проаналізовано цілі і досягнення відомого в Україні часопису «Практична філософія». Відзначено його заслуги у формуванні науково-екологічного світогляду, вказано на брак прогностичних статей, які б враховували новітні досягнення науки і технологій. Виявлено недоліки традиційного бачення суспільства майбутнього як «інформаційного» і доведено, що воно буде суспільством знань. Вказано, що тоффлерівська інформаційна «третя хвиля» не є стрибком у базовому життєзабезпеченні людства. Більш вагомою зміною стануть нові енергетичні джерела і використання екологічно безпечних ноотехнологій. Відзначено наближення «ноохвилі» і запропоновано орієнтувати нашу вищу школу на підготовку нових фахівців і формування у них глибокої поваги до Вітчизни і земного довкілля.
Олексин І. Я. Аксіологічний вимір життєвого світу особистості / І. Я. Олексин // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 38-44.
Показано, що ієрархічна побудова цінностей завжди має як особистісний, так і конкретно-історичний зміст, оскільки однакові явища та предмети для тієї чи іншої особистості можуть складати різний ціннісний вимір, тому, що в різні історичні часи вона перебуває не лише у відповідній часовій, а й індивідуальній динаміці цінностей, що детермінують її життєвий шлях. Автором показано, що аналіз аксіологічного виміру життєвого світу особистості має здійснюватись крізь призму осмислення того, що матеріальні цінності слід розуміти як ціннісні характеристики предметів, що мають для особистості важливе значення, в той час як духовні цінності визначає інша сутність, саме ціннісних уявлень, що містять в собі приписово-оцінювальний смисл та обумовлюють її поведінку.
Хом’як, Н. О. Відчуження як чинник формування соціально-антропологічних рис людини в урбанізованому суспільстві / Н. О. Хом’як // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 44-50.
Досліджено вплив відчуження на формування соціально-антропологічних рис людини. В сучасному світі відчуження набуває тотального характеру, проникає у всі сфери життєдіяльності особи, змінюючи її якості. Проаналізовані проблема маргіналізації особистості в умовах урбанізації, виникнення нових форм відчуженняв урбанізованому суспільстві, які спричиняють появу та актуалізацію таких людських особливостей, як індивідуалізм, самотність, відособленість, мобільність, непостійність, тривога, почуття безсилля. Зазначено, що місто, з одного боку, ускладнює існування людини, а з другого – напрацьовує механізми для подолання окреслених вище негативних тенденцій.
Gerasymenko D. Case-law and the hypothetical imperative approach: in danger of decaying democratic ideals = Прецедентне право та принцип гіпотетичного імперативу: небезпека нівелювання ідеалів демократії / D. Gerasymenko // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 50-55.
Розглядається існуючий зв’язок між мораллю і правом в контексті сучасного суспільства, яке прагне все більше стверджувати свою демократичність. Представлені два можливих підходи до розгляду моралі і права як двох взаємодоповнюючих сфер, а саме позицій природного права і правового позитивізму. Останній часто розглядають як реально-існуючу загрозу для побудови відкритого громадянського суспільства, проте як було показано, дану критику навряд можна вважати обґрунтованою. Це базується на тому, що політика використовує напрацювання обох теорій, як плацдарм для побудови власної аргументації націленої на те, що б переконати кожного члена соціальної спільноти в тому, що зміцнює демократію і що її руйнує. Проаналізовано вплив який справляє політика на сучасне бачення моралі і права в регулюванні суспільних відносин.
ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Ильин И. В. Камера обскура как источник метафоры идеологии в произведении К. Маркса и Ф. Энгельса «Немецкая идеология» / И. В. Ильин // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 56-69.
Аналізується камера обскура як джерело метафори ідеології в роботі Карла Маркса та Фрідріха Енгельса «Німецька ідеологія» (1846). Гіпотеза Джонатана Крері про те, що звернення до камери обскури було обумовлено розвитком фізіологічній оптиці та нового виду спостерігача-глядача, була частково підтверджена за допомогою дослідження рукописної спадщини основоположників марксизму до 1846 року. В результаті було з’ясовано, що фізіологічна оптика, як й деякі інші соціальні чинники (візуальномісткі сфери праці, офтальмологія), стали найбільш загальним контекстом для цієї метафори, але не можуть пояснити звернення К. Маркса и Ф. Енгельса саме до камери обскури. Було доведено, що безпосередніми джерелами звернення до камери обскури стали роботи Жана Поля та Джона Локка, а підставами для звернення: 1) антіромантізм (критика дереалізації посейбічного світу), 2) антіемпірізм (критика гносеологічної теорії віддзеркалення) та 3) антіфейєрбахіанство (критика споглядального, позаісторичного матеріалізму). На підставі проведеного дослідження було зроблено висновок щодо поняття ідеології в теорії К. Маркса та Ф. Енгельса до 1846 року: камера обскура як джерело метафори ідеології ілюструє активність спотворення дійсності в ідеології та пасивність ідеології в суспільній практиці.
Мандрищук Л. А. К’єркеґор як предтеча філософії екзистенції та джерело філософування Ясперса / Л. А. Мандрищук // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 69-79.
К’єркеґор до початку XX ст. залишався для світової філософії маловідомим. Одним із перших філософів, який почав вивчати його тексти, був Ясперс. Розглядається роль Ясперса у поширені ідей К’єркеґора в академічному філософському середовищі, а також вплив К’єркеґора на філософію Ясперса. Зокрема йдеться про вплив ідей К’єркеґора на Ясперсові філософські погляди на феномен екзистенції людини і її пізнання, феномени миті, свободи та страху.
Пустовит С. В. От нормостатистической модели здоровья к фундаментальной жизненной ситуации пациента. Вклад Г. -Г. Гадамера / С. В. Пустовит, В. В. Березина // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 79-91.
Представлено критичний аналіз нормостатістіческой типологічної медицини і наукової концепції здоров’я. Розкривається онтологічної сенс феномена здоров’я як фундаментальної життєвої ситуації пацієнта, важливими складовими якої виступають: ситуативність, фактичність, діалог, спільність з іншими людьми, тілесність тощо. Розглядається внесок Г. -Г. Гадамера в розвиток сучасних уявлень про здоров’я з позиції трансцендентальної феноменології та герменевтики, феномена тілесності і діалогу як «базового розуміння» лікаря і пацієнта. Робиться висновок про необхідність включення в сучасну наукову картину здоров’я альтернативних концепцій і парадигм здоров’я: споживчої, психосоматичної, валеологічної, біоетичної.
Савельева М. Ю. ”Ваш роман ещё принесёт вам сюрпризы” (постмодернистские метаморфозы Михаила Булгакова) / М. Ю. Савельева // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 91-104.
Аналізується сюжет роману ”Майстер і Маргарита” з позиції концепції співвідношення автора та героя М. Бахтіна.
Санников, С. В. Лютер или Ленин: два Октября. Компаративный анализ духовных основ и морально-этических установок реформации и революции / С. В. Санников // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 104-120.
Проводиться порівняльний аналіз передумов, способів вираження і кінцевих результатів двох епохальних потрясінь в історії цивілізації – Реформації XVI ст. в Західній Європі і Революції XX ст. в Євразії. Розглядається діяльність знакових фігур цих подій – Мартіна Лютера і Володимира Ілліча Леніна. Ці особи не тільки втілили ідеї політичних, економічних і культурологічних змін відповідної епохи, а й будували свою діяльність на абсолютно різних ціннісних установках.
Туренко В. Є. Специфіка погляду Аристотеля на дискурс дружби та любові в «Риториці» / В. Є. Туренко // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 121-126.
Детально висвітлюються основні аспекти розуміння Аристотеля дискурсу дружба, який наповнений, на його думку, як позитивними так і негативними моментами. Виявлено, що позитивний аспект Аристотель вбачає в постійному бажанні блага другу, проте він наголошує, що в дискурсі дружби неминуче можуть виникати моменти страждання, болю і випробувань (смуток, нудьга тощо). Доведено, що античний філософ наголошує на перфекційній сутності дискурсу любові. На погляд Стагірита, саме за допомогою близьких та коханих людей ми стаємо кращими один для одного та корисно значущими для суспільства.
Павлов В. Л. Cмысловые и логические особенности этического учения Аристотеля. Часть четвертая. ””средние” книги ”евдемовой” и ”никомаховой” этик” / В. Л. Павлов // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 127-135.
Досліджується етичне вчення Аристотеля. Виділені смислові та логічні особливості т. з. середніх книг його «Евдемової» і «Нікомахової» етик. Проаналізовано трактування філософом у цих книгах права, правосудності і неправосудності, справедливості і несправедливості, форм освоєння людиною світу, відхилень від доброчесності, задоволення. Показані сильні і слабкі сторони аргументації формульованих ним положень і висновків.
ФІЛОСОФСЬКІ ПІДВАЛИНИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
Білогур В. Є. Розвиток спортивної науки в умовах змін спортивних цінностей / В. Є. Білогур // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 136-140.
Вивчаються спортивні цінності, які виконують роль аксіологічного ґрунту вибору потреб, інтересів, переживань, цілей, планів, способів реалізації спортивної діяльності. Спортивні цінності відображають внутрішній стан буття людини у загальнонаціональному аспекті, так як вони є формою існування нації, індивідуального і вселюдського. Соціально-філософський аналіз свідчить, що саме тому спорт як субстанційна основа розвитку особистості надає смисл індивідуальному буттю, що завжди трансформується у певних видах спортивної практики і виступає елементом самого життєвого процесу індивіда.
Попова О. Б. Соціально-етичні процеси у сфері спорту через призму вітчизняної преси / О. Б. Попова, Н. Д. Соколова // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 141-148.
Аналіз матеріалів вітчизняної преси про спорт, спортивну конкуренцію, про видатних особистостях та подіях у сфері спорту. Преса приділяє значну увагу етико-моральним питанням та проблемам, що виникають у спортивному процесі. Дослідження спортивних журналістів являють собою важливий емпіричний матеріал для соціально-філософського та історико-філософського дослідження.
СТУДЕНТСЬКІ СТОРІНКИ
Узунова Н. Д. Після діалектики і метафізики (Маркс vs нестача теорії) / Н. Д. Узунова // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 149-152.
Розглядаються критичні зауваження щодо статусу філософії марксизму. В першу чергу, увага приділяється питанню про необхідність покладання наслідування філософської думки Геґеля, а також проблема заміни у процесі інтерпретації ключових категорій. Автор пропонує ідею регламентації критики, яка витікає із неправомірності пере-опису за допомогою негенетичних щодо континентального марксизму категорій.
Шеремет О. І. Ціннісний вимір праці в сучасності / О. І. Шеремет // Практична філософія. - 2017. - № 2. — С. 153-156.
Досліджуються сучасні тенденції в аксіологічному вимірі праці. На конкретних прикладах показано, як інновації, науковий та технологічний прогрес впливають не лише на форми праці, але на ввесь комплекс цінностей і мотивів праці. У результаті аналізу, ми спрямовані виявити стратегію розвитку етики праці в сучасності.