2011, № 3

«ПРАКТИЧНА  ФІЛОСОФІЯ»

2011 - № 3 (41)

(редакція здійснює розпродаж номерів видання за минулі роки. Вартість примірника 20 грн.)

ФІЛОСОФІЯ, ДУХОВНІСТЬ, ОСОБИСТІСТЬ

Бурова, О. К. Самосовершенствование: анахронизм или проект? / О. К. Бурова // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 3-8

Розглядається проблема самовдосконалення людини в умовах наявності серйозних перешкод для духовних пошуків. Обгрунтовується можливість збереження та реалізації тенденції піднесення людини в постмодерністській культурній ситуації.

Гриценко, В. С. Галеризм и эстетика – цена вопроса / В. С. Гриценко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 8-15

Розглядається специфіка естетичної експертизи витворів мистецтва, обґрунтовується необхідність відповідного експертного забезпечення продуктивного галеризму.

Додонова, В. І. Про тонкощі концептуальної дискусії щодо сутності раціональності у сучасному філософському дискурсі / В. І. Додонова // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 15-22

Подається розгляд існуючих у філософії концепцій раціональності. Досліджується сучасний дискурс з приводу з’ясування суті, критеріїв та визначення раціональності. Порівнюються два підходи до визначення раціональності: критеріальний і критико-рефлексивний.

НАУКА ТА ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Волик, О. Ю. Ціннісні орієнтації суб’єктів постнекласичних психологічних практик як можливий вихідний пунк їх концептуалізації / О. Ю. Волик // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 23-27

Представлені перспективи вироблення консенсусу між представниками психологічних практик у контексті постнекласичного типу раціональності через аксіологічний рівень їхньої концептуалізації.

Гардашук, Т. В. Щастя, природний капітал і фантом зростання / Т. В. Гардашук // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 27-36

Аналізуються чинники переходу до балансованого розвитку на засадах запровадження соціально-економічних моделей, орієнтованих на екологічні та етичні критерії, а також визначення планетарного індексу щастя (НРІ).

Сидоренко, С. А. Екологічні аспекти сучасних економічних стратегій в контексті сталого розвитку / С. А. Сидоренко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 37-44

Аналізуються проблеми становлення екологічної складової сталого розвитку. Наголошується, що досягнення показників сталого розвитку, які визначають високий рівень економіки та соціальних стандартів, потребує комплексності в дослідженнях умов становлення про-екологічних практик. Істотний вплив на впровадження про-екологічних практик здійснюють політичні та бізнес-структури, що можуть як сприяти, так і гальмувати становлення екобезпечної економіки.

Кравченко, Т. А. Философский анализ системы NBIC-конвергенции в контексте сетевой парадигмы / Т. А. Кравченко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 44-53

Розкривається сутність системи NBIC-конвергенції та особливості кожної з її складових. Основна увага приділена синергії технологій даної системи. Розкрита методологічна роль мережевої парадигми у становленні даної системи технологій та формуванні планератної цивілізації.

Мірошник, Г. В. Розвиток сучасних супертехнологій: перспективи і ризики / Г. В. Мірошник // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 53-58

Розглядаються перетворюючі можливості сучасних супертехнологій. Досліджуються антропологічний, аксіологічний і соціокультурний аспект їх розвитку. Аналізуються перспективи і ризики їх упровадження у суспільну практику.

Шевченко, М. О. Вплив індустрії хай-тек на гуманізацію / М. О. Шевченко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 58-62

Осмислюється у межах проблематики перетворення людини на постлюдину роль високих технологій. На цих засадах розглянуто переваги та недоліки використання високих технологій у гуманітарії та окреми висвітлюються загрози, які вини чинять.

ТІЛЕСНІСТЬ, ІДЕНТИЧНІСТЬ, ЛЮДИНОМІРНІСТЬ

Девтеров, І. В. Розуміння тілесності у кіберпросторі / І. В. Девтеров // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 63-67

Розглянуто сучасні соціально-філософські підходи до розуміння тілесності крізь призму віртуального простору.

Доброносова, Ю. Д. Підстави самоідентифікації та пізнання інтервізуальності сучасної культури / Ю. Д. Доброносова // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 67-77

Аналізуються підстави розуміння самоідентифікації, котрі становлять методологічне підгрунтя для осмислення інтервізуальності сучасної культури. Автор вказує на необхідність філософських засад у візуальному повороті як дослідницькому напряму.

Калуга, В. Ф. Роль інтерпретації в формуванні цілісної картини світу, індивідуальної та колективної ідентичності / В. Ф. Калуга // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 77-82

Зазначається, що звичний для індивіда світ, власна ідентичність інших своєю об’єктивністю та водночас завершеністю і цілісністю завдячують, перш за все, інтерпретації – властивості Homo Sapiens узгоджувати власні чуттєві сприйняття з синтаксисом, тобто конвертувати приватні відчуття в інтерсуб’єктивні поняття. Висвітлюється дослідження ролі інтерпретації в існуванні людини та спільноти.

Рогинская, М. А. Дезинтегрированный человек: о российском хронотопе кризиса / М. А. Рогинская // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 82-89

Подається аналіз переживання суб’єктивної та соціальної темпоральності в пострадянській Росії періоду трансформації. Вихідним пунктом стає метафора «дезінтегрованої людини», кинутої у вир трансформаційної кризи. Хронотипом її життя є «віртуальний» простір, неспіввіднесенний ані з поставленим під сумнів минулим, ані з імовірним сьогоденням тощо.

Газнюк, Л. М. Смертельная болезнь: экзистенциональные переживания / Л. М. Газнюк, Ю. А. Семенова // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 89-93

Зазначається, що смертельна хвороба розглядається як криза у житті, специфічна життєва ситуація. Аналізуючи етапи процесу вмирання і реакції на них людини, розглядається вплив смертельної хвороби на поведінку людини. Критична ситуація може стати поворотним моментом у житті людини. Смерть розуміється не як просто фізичне помирання тіла людини, але й як екзистенційні переживання, втрата значимих відносин, зміна способу життя, життєвого стилю, образу мислення, відношення до себе, оточуючого світу й основних екзистенційних проблем.

Бабушка, Л. Д. Людиномірність як система координат в гуманітарному поступі нації / Л. Д. Бабушка // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 94-98

Вивчається проблема людиномірності як домінуючій системі координат в контексті гуманітарного поступу нації. Мета дослідження полягає у філософському аспекті осягнення феномена людиномірного, а саме рівня самоусвідомлення. Значна увага приділена питанням розробки гуманітарної політики нації, її пріоритетам.

Пінчук, Є. А. Ідея людини в філософських традиціях античної доби / Є. А. Пінчук // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 98-105

Подається розгляд основних позицій антропологічних традицій філософування, представлених у роботах ранніх давньогрецьких авторів. Виокремлюються міфологічний, натурфілософський та соціокультурний типи розуміння природи людини, її походження та призначення.

Волковинська, В. О. Феноменологічне тлумачення соціально-психологічних досліджень конформної поведінки та поняття «ситуація» / В. О. Волковинська // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 106-114

На прикладі вивчення причин конформізму в соціальній експериментальній психології можна визначити специфіку ситуативних факторів формування поведінки, а також специфіку ситуації як такої. Результати цих досліджень підтверджують наявність смислової складової ситуації. Застосування феноменологічного методу призводить до опису ситуації в якості конституйованого феномена.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ТА СУСПІЛЬНІ ПРАКТИКИ

Котовська, О. П. Творчість, творець і педагог: спроба міждисциплінарного осмислення / О. П. Котовська // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 114-120

Подається дослідження інтуїтивних і логічних складових творчого мислення. Автор ставить перед собою завдання відповісти на три головні запитання, а саме: «що таке творчість?», «хто такий творець», «який творець є справжнім педагогом?». Розмірковуючи над універсальними засадами творчості та її значенням у процесі виховання, автор приходить до висновку, що першочергова мета творця-педагога – вчити через вибір.

Порало, І. В. Роль, місце і значення інформаційних відносин у процесах якісного розвитку освітньої системи України / І. В. Порало // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 121-127

Досліджується каузальність проблеми ефективності методик якісного розвитку української освіти в умовах нової соціальної організації як проблема різниці між темпами розвитку цілого і частини у структурі системи. Актуалізовано потребу централізації інформаційних відносин як комплексного системного підходу у дослідженнях сучасної освітньої проблематики.

Редколіс, О. М. Інформаційна агресія як складова впливу на громадську думку та політичні процеси / О. М. Редколіс // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 128-132

Проаналізовано деструктивні особливості інформаційного впливу на громадську думку. Проаналізовано проблему переходу конструктивного інформаційного впливу на громадську думку в політичну пропаганду. Останння може, в свою чергу, перерости в інформаційну агресію та політичне насилля, що несе в собі загрозу стабільності управлінських процесів та безпеки держави.

Кітов, М. Г. Комуністична утопія як специфічна форма прояву віртуальної реальності / М. Г. Кітов // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 133-139

Досліджується культурологічне поле формування руської комуністичної утопії як специфічної форми прояву віртуальної соціальної реальності. Акцентовано увагу на небезпеці надмірного «занурення» у віртуальну реальність, що може призвести не лише до психологічного дискомфорту, а й до фічизного страждання. Саме такою надмірною «зануреністю» у світ соціальної радянської утопії можна пояснити психологічні стреси певної частини людей при розвалі СРСР.

ФІЛОСОФІЯ МОВИ ТА ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

Стасенко, С. А. Идея двухуровневой семантики в гуманитарном познании / С. А. Стасенко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 140-145

Подається аналіз основних положень концепції дворівневої семантики. Такі положення – блокування законів несуперечності та виключеного третього у відношенні порівняння базових речень теорії, а також урахування передумов процесу теоретичного пізнання – є плодотворним в гуманітарному пізнанні. Ілюстраціями цього положення є аналіз антиномій лібералізму, теоретична інтерпретація основ математики, формальне тлумачення релігійної віри та низка інших прикладів.

Остащук, І. Б. Інтертекстуальність сакральної символіки / І. Б. Остащук // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 145-151

Висвітлено поняття інтертекстуальності як важливий інструментарій дослідження релігійних символічних текстів. Запроваджено поняття «сакрально-символічна інтертекстема», на основі якого проаналізовано окремі юдейські та християнські конотації символіки світла.

Васильев, А. А. Библейская картина культурогенеза / А. А. Васильев // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 151-161

Пропонується побудова біблійної картини культурогенезу засобами гіпотетико-дедуктивної методології. На теоретичному рівні біблійної культури розглядається тріада концептів «традиція», «жертва», «антиномія», актуальна на всьому просторі біблійної культури. На практичному рівні ключові події біблійної історії, виходячи з їх концептуального змісту, згруповані в культурній парадигмі.

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Руденко, Б. Б. Особливості формування методологічних засад юридичного знання у новий час: Г. Гроцій і Т. Гоббс / Б. Б. Руденко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 162-169

Рогожа, М. М. «Промова до польської шляхти: про турецьку загрозу» Станіслава Оріховського-Роксолана і флорентійський громадський гуманізм (соціально-етичний аналіз) / М. М. Рогожа // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 169-173

Подається соціально-етичний аналіз промови українського гуманіста часів Відродження Станіслава Оріховського-Роксолана. Вказані основні відмінності рутенського й флорентійського громадського гуманізму.

Поліщук, Н. П. Філософія прагматизму: «комерціалізм» чи інтелектуалізація соціальних практик? / Н. П. Поліщук // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 173-182

Дослідження спрямоване на спростування поширених стеріотипів про тотожність прагматизму і меркантилізму («комерціалізму», за Расселом) як головного практичного регулятиву у діях індивіда і спільнот та про філософію прагматизму як теоретичне виправдання цієї тотожності. Застосований філософський підхід до цих питань спирається на вирізнення інтелектуалізації як особливого аспекту актуальних соціальних практик. У контексті філософії прагматизму ця особливість полягає у пріоритетному врахуванні чинника майбутнього у розгортанні соціальних змін. Цей чинник невіддільний від акцентування на плюралістичному різноманітті й відповідному узгодженні (не синтезі) різних позицій задля досягнення конкретних практичних результатів. Праці американських прагматистів, головним чином Д’юї, Джеймса, Рорті, становлять вагоме джерело аргументів, які наводяться у дослідженні.

Ситніченко, Л. А. Сучасна німецька практична філософія: трансформація трансцендентальної парадигми / Л. А. Ситніченко // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 183-192

Вивчається сучасна німецька практична філософія. Особлива увага приділена ангалізу місця трансцендентальної парадигми та змінам, які відбувалися в її розумінні від К.-О. Апеля до О. Гьоффе. З’ясовано зв’язок та відмінність інтерпретацій трансцендентального аргументу у практичній філософії цими видатними філософами.

Усов, Д. В. Комунікативна версія теорії суспільної угоди: Ю. Габермас / Д. В. Усов // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 193-197

Досліджуються основні поняття та принципи комунікативної версії теорії суспільної угоди Ю. Габермаса та її місце в проблемному полі сучасної політичної філософії. З’ясовано також зв’язок та відмінність між теоріями суспільної угоди Ю. Габермаса та Дж. Ролза.

ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ

Мелков Ю. А. Рецензия на журнал "Сократ" (№ 3/2011)

Проект «Людиномірність як світоглядна настанова в науці та суспільстві XXI ст.» // Практична філософія. - 2011. - № 3. - С. 200-215

Зазначено, що в 2011 році Благодійна організація «Центр практичної філософії» розпочала роботу над новим науково-дослідним проектом. Запропоновано ознайомитись з тезами учасників, що окреслюють основні підходи до розуміння поняття людиномірності та можливі напрями досліджень, які плануються проводити в межах роботи проекту.