2014, № 2

«ПРАКТИЧНА  ФІЛОСОФІЯ»

2014 - № 2 (52)

(редакція здійснює розпродаж номерів видання за минулі роки. Вартість примірника 20 грн.)

СОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Лустенко, А. Ю. Темпоральні підґрунтя реальності буденного та проблема трансценденції / А. Ю. Лустенко // Практична філософія. - 2014. - № 2

Піднімаються питання рефлексії буденності та вкоріненості її буття у феномені темпоральності. Буденність визначається як реальність негативного плану стосовно офіційної культури в контексті її ідеальності, що і детермінує нелінійний характер традиції її осмислення. Визначається предметна диференціація між трансцендентним як метафізичною та ціннісною даністю та трансцендуванням як динамічною якістю буття екзистенції.

Осипов, А. А. Духовно-практическое освоение действительности как предпосылка формирования идеи антропокосмизма. Статья 2 : синтез уровней антро-бытия в отечественной философской традиции: Г. Сковорода, П. Юркевич, В. Соловьев / А. А. Осипов // Практична філософія. - 2014. - № 2

Зазначається, що спектр уявлень про духовно-практичний синтез сягає від безпосередньо-наслідувального екзистенціального символізму (Г. Сковорода) через усвідомлення цілісності як сукупної діяльності усіх органів тіла – тілесності (П. Юркевич) до дискурсивної аналітики «цілісного знання» (В. Соловйов).

Жуленков, А. В. Надличносная индивидуальность человека / А. В. Жуленков // Практична філософія. - 2014. - № 2

Сформульовано концепцію надособистісної індивідуальності людини, з точки зору трансперсональної філософії. Проаналізовано феномен самооточення з надособистісною індивідуальністю та його взаємозв’язок з феноменом екзистенційною тривоги. Запропоновано критерії оцінки людиною цінності життя і благополуччя будь-якої окремої особистості. Продемонстровано, яким чином ототожнення людиною себе із своєю надособистісною індивідуальністю веде до подолання суперечності між почуттям обов’язку та амбіціями.

Даренский, В. Ю. Тоталитаризм как экзистенциональный феномен / В. Ю. Даренский // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розглянуто проблему упереджень у дослідженнях тоталітаризму. Розглянуто ознаки тоталітаризму Нового часу та вплив соціокультурної ситуації Постмодерну на формування сучасного типу тоталітаризму. Визначено чотири основні упередження у сучасних інтерпретаціях тоталітаризму: 1) щодо тоталітаризму як виключно феномену руйнунування; 2) щодо тоталітаризму як виключно феномену нового варварства; 3) щодо тоталітаризму як виключно феномену колективізму та поглинання особистості «масою»; 4) щодо тоталітаризму як виключно феномену насильства.

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНИХ ПРАКТИК

Калуга, В. Ф. Особливості зв’язку творчості, наміру та чистої практики, їх місце в житті людини / В. Ф. Калуга // Практична філософія. - 2014. - № 2

Зазначається, що не маючи можливості встановити справжній зміст власної активності, все, що залишається людині, так це домогтися того, аби її активність приносила задоволення у творчість, у сув’язі з наміром. Дослідження присвячене особливостям та природи цих двох ключових екзистенціалів в бутті людини.

Олексенко, Р. І. Секуляризація чеснот протистанизму як підстава розвитку ринкових відносин / Р. І. Олексенко // Практична філософія. - 2014. - № 2

Зазначається, що ідеальний тип розглядається як методологічний інструмент історичних і конкретних соціальних досліджень, в яких істотну роль відіграє поняття «капіталістичного духу» М. Вебера. Зміст цього поняття досить рясногранний: це і нормативно обумовлений певний стиль життя, і етично визначений тип сприйняття та поведінки, і специфічний етнос тощо. Водночас веберевській теорії притаманна двошарова модель «капіталістичного духу», перший шар якого репрезентують утилітарні правила поведінки, а другий – релігійні норми. З огляду на це цілком зрозумілою виявляється позиція сучасного утилітаризму: чесність – корисна, бо вона приносить кредит. Тому чеснотами є пунктуальність, старанність, помірність та ін..

Озьмінська, І. Самосвідомість і мова: як інструменти пізнання внутрішнього духовного світу особистості / І. Озьмінська // Практична філософія. - 2014. - № 2

Аналізується взаємний зв’язок самосвідомості і мови у їх спрямованості на пізнанні (та розуміння) внутрішнього духовного світу особистості. Автор аналізує підходи сучасних європейських мислителів, підкреслює значення їх теоретичних побудов до розуміння внутрішніх духовних процесів людини. Автором філософія мови розглядається як частина філософії свідомості.

Завгородня, О. Д. Екзистенція і діяльність / О. Д. Завгородня // Практична філософія. - 2014. - № 2

Висвітлюється діалектичний взаємозв’язок понять «екзистенція» і «діяльність», які можуть перебувати в полярній протилежності, але не можуть існувати одне без одного. Показано певну спільність витоків цих категорій у філософії минулого та їх неявну спорідненість у філософських системах XX ст. Як приклад реальної єдності понять «екзистенція» і «діяльність» в аналізі конкретних суспільних явищ розглянуто філософію історії К. Ясперса.

Волобуєва, С. В. Девіантна поведінка як феномен соціальної реальності: наукова інтерпретація і оцінка явища / С. В. Волобуєва // Практична філософія. - 2014. - № 2

Здійснюється ґрунтовний соціально-філософський аналіз науково-методичних розвідок щодо сутності та змісту девіантності. Розглянуто девіацію як соціальний феномен. Впорядковано термінологічний простір поняття «девіації». Визначено об’єктивні та суб’єктивні фактори, що свідчать про девіантні процеси в сучасному суспільстві. Проаналізовано існуючі у сьогоденні типології і класифікації соціальних девіацій.

Воронюк, О. Л. Трансгресивне середовище автентичної екзистенції в кінофільмі Бернардо Бертолуччі «Останнє танго в Парижі» / О. Л. Воронюк // Практична філософія. - 2014. - № 2

Наприклад даної художньої кінострічки аналізується трансгресивне середовище автентичного модусу екзистенції. Спираючись на теоретичні положення філософії екзистенціалізму, визначаються основні риси даного середовища та робиться висновок про його принципову відмінність від буденного анонімного соціуму.

Григор’єв, В. Й. Творчість як цивілізаційний феномен XXI століття / В. Й. Григор’єв // Практична філософія. - 2014. - № 2

Досліджується місце і роль інновацій як самоцінного і одночасно інструментального ставлення до творчості в реаліях суспільства, яке перебуває на постіндустріальному етапі модернізації. Показано, що інновація як нововведення, котре підлягає комерціалізації, в цілому і репрезентує природу сучасної творчості практично у всіх сферах діяльності.

Низовцев, Ю. М. Наступающий информационный коллапс как основной фактор гибели цивилизации / Ю. М. Низовцев // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розглядається питання: чи настане кінець нашої цивілізації? Наводяться гіпотетичні часові межі загибелі цивілізації. Виявлені глибинні причини вже розпочатого процесу розпаду, основним з яких є збій у функціонуванні цивілізації як складної системи в умовах інформаційного колапсу з наступним розпадом всіх її структур.

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Попов, В. Б. Движение / изменение / развитие: логика тринитарности / В. Б. Попов // Практична філософія. - 2014. - № 2

Для осмислення еволюційно-девелопломентарисьтського дискурсу в його цілісності пропонується задіяти принцип іпостасної тринітарності, розробленої ще каппадокійською школою. Це дозволить, з одного боку, відобразити єдність їхньої процесуальної сутності, а з іншого – їх «перетікання» один в одного.

Препотенська, М. П. Постмодерніський дискурс мегаполісу / М. П. Препотенська // Практична філософія. - 2014. - № 2

Філософи-постмодерністи склали особливу призму для аналізу урбаністичних проблем: мегаполіс розглядається як втілення хаосмосу, еклектики, театралізації, культу споживання, гіперреальності симулякрів. Ідеї «архітектури нагляду» та гетеротопії М. Фуко, «кінця міста» Ж. Дірріди, показ людини епохи як міського кочівника у Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі – значні методологічні орієнтири для осягнення буття мешканця мегаполісу, яке може презентуватися через типи яппі, зомбі, туриста.

Соловйов, О. В. Чи може підтвердити сучасне знання про мозок людини «Факт забуття» елітами своїх соціальних зобов’язань / О. В. Соловйов, В. О. Сабадуха // Практична філософія. - 2014. - № 2

Доведено, що концепція ієрархії сутнісних сил людини має нейропсихологічне підґрунтя. Проаналізовано механізм діяльності мозку різного рівня соціально-психологічної зрілості. Виявлено об’єктивні та суб’єктивні причини невиконання елітами їхніх соціальних функцій.

Солдатська, І. І. «Між Своїм і Чужим», або протиставлення порядкового / позапорядкового у політичному контексті / І. І. Солдатська // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розглянуто феноменологічну інтерпретацію феномену Чужого, що повсякчас пронизує повсякденний людський досвід. Такий контакт інколи є болісним і проблематичним, але водночас він провокує до певних конструктивних змін, що постають у вигляді своєрідної відповідальності на домагання Чужого. Також ґрунтовно аналізується феномен політичної спільноти і те, яким чином відбувається конституювання нового порядку чи суспільного ладу.

Вышинский, С. Д. За вуалью реальности. Гностические аспекты постмодерна / С. Д. Вышинский // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розглядаються аспекти гностичних інтерпретацій постмодернової ситуації і проблеми становлення мережевої реальності. Означуються тенденції подвоєння дійсності та плюралізація ідентичностей у віртуальному просторі. Пропонується нове прочитання суб’єкт-центрованої філософії.

ЕТИЧНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ, АКСІОЛОГІЯ

Горохолінська, І. Ціннісні орієнтири особи в умовах глобалізації: питання поваги до «іншого» / І. Горохолінська // Практична філософія. - 2014. - № 2

Здійснюється аналіз ціннісних орієнтирів модернової особистості в умовах політичних, економічних, соціальних та культурних криз. Ключовою категорією морального самовизначення особистості доби глобалізації визнається повага до «іншого». Осмислюється моральні колізії українських реалій соціально-політичного життя в контексті заявленої проблеми. Розтлумачуються шляхи плекання порваги до гідності іншої людини засобами зміни системи освіти та однозначного вибору пріоритету євроінтеграційного вектору соціально-ціннісної розбудови.

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Савельева, М. Ю. Парадоксы мышления Максимилиана Волошина / М. Ю. Савельева // Практична філософія. - 2014. - № 2

Досліджується взаємозв’язок стильових особливостей творчого мислення та географічного простору. Зокрема, особливості мислення Максиміліана Волошина під час його перебування в Коктебелі. Показано, що, перебування в умовах історичного зародження рефлексії, поет відкрив у собі здатність до міфотворчості, яка проявлялася в несуперечливому відношенні до навколишньої дійсності і прагненні самого поета знайти загальну і конкретну підставу єдності себе зі світом. Результатом такого відкриття стало створення особливої – міфологічної – поетики, що наділяє слово силою реального світу і реальної дії.

Ільїна, А. В. «Навколо кола»: трансцендентальна деконструкція метафізики / А. В. Ільїна // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розглядається функція метафори кола у філософії Ж. Деріда. Демонструється, що визначальна для нашої метафори смислова амбівалентність відповідає засадам і прийомам деконструктивної стратегії. Через застосування метафори кола аналізується спосіб зв’язку між деконструктивною та трансцендентальною настановами.

Сафонік, Л. М. Множинність буттєвих смислів як дорога до радості буття у філософії Ф. Ніцше / Л. М. Сафонік // Практична філософія. - 2014. - № 2

Наголошується на тому, що філософія Ф. Ніцше – це відкриття дороги множинним буттєвим смислам, які і виступили підґрунтям сенсу життя людини та сприяли утвердженню онтологічної свободи на радості буття. Підкреслюється, що Ф. Ніцше, заради вирішення проблеми сенсу буття відмовляється від старої метафізичної традиції дуальності світів. Акцентується увага на тому, що Ф. Ніцше на місце метафізичного дуалізму видимості та сутності, а також причинно-наслідкового зв’язку ставить кореляцію феномена та смислу. Підсумовується, що завдяки елементу влади у волі людина має надію на радість у бутті від того, що вона не раб, не пасивний приймач чужих цінностей, а має змогу сама творити буттєві смисли, вартості, а також, наповнювати життя сенсом.

ФІЛОСОФСЬКІ ПІДВАЛИНИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Ібрагімова, М. М. «Філософія олімпізму»: комерціалізація ідеалів чи девальвація цінностей? / М. М. Ібрагімова // Практична філософія. - 2014. - № 2

Враховуючи те, що олімпійських рух набув широкого розповсюдження у всьому світі, необхідна консолідація філософів, вчених, громадських діячів, яка вивчала б нову соціокультурну ситуацію у спорті, пов’язану з негативними наслідками його існування в реаліях ринкової економіки, і відповідно, комерціалізації.

ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

Малюта, К. О. Філософія ісмаїлізму: особливості дослідження питання у науковому світі / К. О. Малюта // Практична філософія. - 2014. - № 2

Пропонується короткий огляд основної джерельної бази, присвяченої філософії ісмаїлізму. Увага приділяється виокремленню конкретних питань, що цікавлять різних дослідників, а також низки проблем, які постають перед авторами у процесі роботи.

Клочко, В. В. Трансформація міфологічної свідомості як передумова соціального міфу сучасності / В. В. Клочко // Практична філософія. - 2014. - № 2

Досліджується трансформація міфу від первинної форми як стихійного художнього освоєння світу до сучасних квазіформ на зразок інструменталізму, тоталітарного мислення та ін..

Кононенко, Є. Г. Місце і роль феномена індивідуальної віри в концепції розвитку римо-католицької церкви початку XXI століття / Є. Г. Кононенко // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розглядається роль секуляризаційних процесів у бутті сучасної Римо-Католицької церкви. Робиться спроба проаналізувати діяльність інституту Папства початку XXI с. в контексті формування індивідуальної релігійності вірян.

Таранов, С. В. Теолого-екзистенційні аспекти становлення ко-екзистенції / С. В. Таранов // Практична філософія. - 2014. - № 2

Розкривається зміст поняття фундаментальної інтенції, яке логічно випливає з вчень теологічного екзистенціалізму. Проаналізовано можливість застосування цього концепту для розвитку герменевтики та комунікативної філософії. Показано, що розуміння може здійснюватись крізь призму проблем кінченості людського існування і прагнення її подолання. У свою чергу комунікація може реалізовуватись на ґрунті цього розуміння і фундаментальної інтенції до Буття.

Тіменик, З. І. Етнонаціональне й віровизнавче у філософорелігійній ідеї істинності та повноти (між)релігійних комунікацій: методологічні спостереження (зі спадщини В. Зіньківського, М. Шлемкевича) / З. І. Тіменик // Практична філософія. - 2014. - № 2

На підставі текстів Василя Зіньківського й Миколи Шлемкевича уперше розкрито взаємообумовленість етнічного та віровизнавчого при функціонуванні досліджуваної ідеї. Обґрунтовується думка про закономірну гармонізацію комплексу виниклих процесів у (між)релігійних комунікаціях і міждисциплінарному просторі.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

Шелюк, Л. Зміст і проблеми впровадження демократичної вищої освіти / Л. Шелюк // Практична філософія. - 2014. - № 2

Йдеться про розвиток діалогових, демократичних відносин між студентами та викладачами, як основи для розвитку системи освіти, здійснення громадянського виховання, соціалізації, засвоєння соціальних та професійних етичних норм.

Москалик, Г. Суб’єкт, об’єкт та основні напрями комунікаційного процесу в системі освіти / Г. Москалик // Практична філософія. - 2014. - № 2

Зазначається, що у сучасній педагогіці освіта все більше розглядається як спільна продуктивна діяльність суб’єктів освітнього простору. Тому навчання і виховання постають процесами педагогічної комунікації та дидактичної взаємодії. Отже, педагогічна взаємодія виявляється ключовим аспектом освіти, а гуманістично орієнтований освітній процес – засадою педагогічної взаємодії суб’єкта й об’єкта навчання в якому обидва вони є рівноправними партнерами. Як обмін інформацією педагогічний комунікаційний процес забезпечує не тільки розгортання пізнавальної активності людини, але й застосування нею одержаних знань в особистій практиці.

Йосипенко, О. М. Альтернативи голізму та атомізму як методологічна проблема філософії мови / О. М. Йосипенко // Практична філософія. - 2014. - № 2

Аналізуються дві методологічні настанови у філософії мови, голізм та атомізм. Доводиться наявність цих опозицій в інших галузях філософії та соціальних наук. На прикладі протистояння «граматичної філософії» та семіологічної філософії показуються переваги голістського підходу та виявляється антропологічний вимір філософії лінгвістичного повороту.

Асаєва, В. В. Концептуально-методологічні принципи формування нової філософської стратегії мультикультурної освіти / В. В. Асаєва // Практична філософія. - 2014. - № 2

Здійснено аналіз концептуально-методологічних принципів формування нової філософської стратегії мультикультурної освіти. Обгрунтовано необхідність розробки нової філософської стратегії мультикультурної освіти.

Кондратьєва, А. В. Інноваційна природа освітнього менеджменту / А. В. Кондратьєва // Практична філософія. - 2014. - № 2

На основі аналізу теоретичних джерел визначена сутність освітнього менеджменту. Розглянуто філософські засади менеджменту в освіті в контексті глобалізаційних змін. Розкрито сутність та значення сучасних інноваційних технологій в управлінні освітніми закладами. Окреслено деякі аспекти методологічних засад освітнього менеджменту. Визначено основні напрямки розвитку менеджменту освітніх інновацій. Встановлено, що забезпечення якісного управління процесами функціонування та розвитку закладів освіти. Визначено основні проблеми розвитку освітнього менеджменту в Україні.