2017, № 3

Павлов В. Л. Социальные ориентиры общества соединенных славян / В. Л. Павлов // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 23-34.

Досліджуються соціальні орієнтири однієї з декабристських організацій – Товариства об’єднаних слов’ян. Особлива увага приділяється аналізу його програмних документів. Розглядається історія становлення та функціонування Товариства, роль його членів у підготовці збройного повстання декабристів в Україні.

ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ І РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Дудченко А. В. Богослов’я символу і проблема співвідношення поцейбічного і потойбічного в теології Олександра Шмемана / А. В. Дудченко // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 35-42.

Досліджується богослов’я символу одного з найбільш впливових православних богословів другої половини XX ст. О. Шмемана. На основі аналізу його інтелектуальної спадщини доведено центральне значення богослов’я символу в його оригінальній богословській системі. Богослов’я символу веде до холістичної релігійної філософії, яка розглядає матеріальний світ та світ духовний як одну та єдину цілісну реальність.

Горбенко В. И. Эволюция представлений современных протестантских теологов о герменевтическом методе Апостола Павла / В. И. Горбенко // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 42-49.

Розглядається еволюційна зміна в розумінні новозавітних листів, де Павло, розглядається не як богослов, який використовує Писання з метою доведення правомірності Християнської віри або формулює систематичні затвердження теологічної «істини», а як богослов, зацікавлений в богословської рефлексії, показуючи приклад діалектичної взаємодії з Писанням. Ми бачимо Павла, який, будучи творчим мислителем з багатою уявою, пропонує замість догми – драму іскуплення людства, частиною якої став сам, і закликає своїх читачів побачити себе частиною цієї ж драми іскуплення, використовуючи Писання як підставу для етичного дискурсу.

Денисенко А. В. Суперечливий Лютер: інший погляд на реформатора / А. В. Денисенко // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 50-56.

Автор зауважує, що більшість пересічних громадян мають сформоване, але все ж таки шаблонне уявлення про життя Лютера та початок німецького протестантизму. Для того, щоб визначити роль Лютера, його місце в історії християнства і у всесвітній історії, необхідно, перш за все, переосмислити шаблонну інтерпретацію фактів, які ми зазвичай зустрічаємо в популярній історіографії. На напередодні святкування 500 років від дня Реформації слід подивитися на Лютера з іншого, не звичного, боку. Спробувати відкинути весь свій протестантський пафос і спробувати підійти до його фігури не заангажовано. Звернути увагу не тільки на велич, а й на суперечності, які були притаманні його особистості. Важливо вивчати не тільки ідеї Лютера, але і його життя, яке багато в чому залежало від того історичного і культурного контексту, в якому він знаходився. Реальне, а не прикрашене, життя Лютера кидає виклик не тільки нашим богословським поглядам, а й нашим забобонам про його життя.

Заремба Е. М. Православна церква в Україні в історіософських побудовах світових духовно-релігійних центрів / Е. М. Заремба // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 56-66.

Аналізується місце українського православ’я в історіософських побудовах світових духовно-релігійних центрів. У результаті дослідження виявлено, що різні історіософські, богословсько-канонічні та міфонаративні концепції стосовно статусу і перспектив давньої Київської митрополії пов’язані з боротьбою Константинопольського і Московського патріархатів за вплив у світовому православ’ї. Українське та російське православ’я привертає все меншу увагу католицьких, греко-католицьких і протестантських богословів, що пов’язано із процесами глобалізації християнства та важливістю навернення Азії.

Ковалив П. М. Теория карательного замещения: критический анализ / П. М. Ковалив // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 66-74.

Доводиться, що теорія карального заміщення, яка на сьогоднішній день є домінуючою в євангельському християнстві, має серйозні богословські та етичні проблеми, відірвана від історичного розуміння Церквою сенсу жертви Христа і являє спотворене уявлення про Бога та спасіння. Криза юридичної сотеріології пов’язаний з суперечністю її положень біблійного світогляду. Розвиток біблеїстики призводить протестантизм до поступової відмови від юридичної сотеріології і пов’язаної з нею теорії карального заміщення. Ці процеси відкривають нові можливості для екуменічного богословського діалогу.

Подорожній Ю. А. Основні риси української теології визволення / Ю. А. Подорожній // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 74-80.

Аналізуються процеси формування української теології визволення. Доведено, що ця теологія знаходиться під значним впливом ідей лібералізму. Соціальна справедливість є лише одним із аспектів майбутнього ідеального стану суспільства, до якого прагнуть українські християни. Найбільш важливими вважаються цінності політичної та духовної свободи. Головною загрозою для свободи бачиться першість культу споживання як нової громадянської релігії. Альтернативою поневоленню стає повернення до форм солідарності, характерних для раннього християнства.

Русин И. И. Концепция миссии в современном протестантском богословии / И. И. Русин // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 81-88.

Розглядаються трансформації в розумінні місії протестантським богослов’ям. Процес формування місіології повинен починатися з формування місіонерської герменевтики, яка визнає Писання як місіонерський феномен і дозволять формувати місіологію на основі всього Писання, а не на окремих текстах. Місія, незважаючи на те, що здається дією Церкви насправді є атрибут Бога. Божа місія засновує Церкву і її місію. Оскільки Церква засновується Божою місією, вона в самому своєму бутті місіонерська. У Церкви, таким чином, немає іншої місії, крім участі в місії Отця, Сина і Святого Духа. Зважаючи на це Церква повинна розглядати світ як цільову середу перебування і служіння. Те, що місія є Божа місія демонструється ще і тим, що Христос є втіленою моделлю, архетипом місії Церкви.

Стрижачук Ф. В. Проблема зла у філософському теїзмі Річарда Свінберна / Ф. В. Стрижачук // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 88-94.

Розглядається одна з найбільш складних світоглядних проблем теїзму – проблема зла – у викладі відомого британського філософа-теїста Річарда Свінберна. Проблема зла у філософському теїзмі Р. Свінберна, в якому він приводить і досліджує відомі класичні і некласичні аргументи на користь існування Бога, виступає у якості аргументу проти існування Бога. Сама проблема зла у Свінберна розпадається на дві проблеми: власне проблема існування у Богом створеному світі фізичного та морального зла і проблема прихованості Бога. Дослідивши названі проблеми, Свінберн приходить до висновку, що проблема існування фізичного та морального зла дещо послаблює кумулятивний аргумент на користь існування Бога, але не робить існування Бога неймовірним. А проблема прихованості Бога не спричиняє ні посилення ні послаблення аргументації на користь існування Бога.

Тацюн Р. И. Основные принципы отношений государства и церкви в теологии украинского евангельского христианства / Р. И. Тацюн // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 94-102.

Проаналізовано богословські принципи, які пропонуються в сучасному українському протестантському богослов’ї як основа для системи державно-церковних відносин. Виявлено, що, згідно із цими принципами, церква і держава покликані до служіння суспільству заради досягнення спільного блага, демократії, свободи. Співпраця держави і церкви бажано і можливо тільки при збереженні автономії кожного з цих суспільних інститутів.

Хром’як М. В. Святоотцівска традиція тлумачення новозавітнього наративу про Преображення Христа: внесок Григорія Ніського / М. В. Хром’як // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 103-109.

Розглянуто історію та ґенезу тлумачення сюжету Преображення Христового у період, що був наступним щодо новозавітнього часу. Преображення Христове знаходиться в одному із центральних місць євангельської розповіді. Сам текст Нового Завіту дає кілька можливих прикладів інтерпретацій цього наративу, від есхатологічного до антропологічного, та навіть христологічного. У подібному руслі тлумачили цей наратив і Отці Церкви: Іриней Ліонський, Климент Олександрійський, Оріген та кападокійці, але екзегетичний метод кожного з них мав щось унікальне. Розглянуто тлумачення Преображення в інтерпретації Отців Церкви, що передували та вплинули на Григорія Ніського, а також його власний вклад у християнське богослов’я Преображення, що зазнало найбільшого розвитку згодом у працях Діонісія Ареопагіта, Максима сповідника та візантійських містиків.

Хром’як Н. Л. Вчення про Слово Боже Карла Барта: основні ідеї в контексті сучасного богословського дискурсу / Н. Л. Хром’як // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 109-116.

Подається експлікація вчення К. Барта про Слово Боже, з якого він і розпочинає свою багатотомну працю «Церковна догматика», через висвітлення теологом догматики, основою для якої має бути Слово Боже.

Чорноморець Ю. П. Візантійські джерела ідеологеми «Москва – Третій Рим» та її сучасні інтерпретації: релігієзнавчий аналіз / Ю. П. Чорноморець // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 116-120.

Аналізуються новітні наукові дані про джерела ідеологеми «Москва – Третій Рим». Виявлено, що розповсюдження відповідних ідей було наслідком не лише есхатологічного платонізму православної історіософії, але й результатом переосмислення теорій із послання 1393 року Вселенського патріарха Антонія IV великому князю Василю І. Доведено, що це послання відобразило певне спотворення класичної візантійської теорії відносин держави та церкви. Саме ідеї цього послання стали каталізатором для формування середньовічних імперських теорій про Москву як третій Рим.

ФІЛОСОФСЬКІ ПІДВАЛИНИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Дутчак М. В. Життєтворчість та плюралістична методологія у науковій царинні фізичної культури і спорту / М. В. Дутчак, М. М. Ібрагімов // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 123-133.

Започатковується новий проект постнекласичної методології у фізкультурно-спортивній галузі знань, який передбачає вияв 1) особливостей впливу метафізичного на фізичне; 2) антропологічного на природне; 3) натурального на уявне, віртуальне. У такому сенсі загально культурологічна категорія «життєтворчість» розглядається як теоретичний ланцюг, що надає результатам у фізкультурно-спортивній діяльності культурно-історичного смислу як тілесних практик. Вони, в свою чергу, дають можливість визначення напряму розвитку чи занепаду у антропогенезі. Доводиться, що конструювання теоретичної частини фізичної культури і спорту передусім передбачає окреслення висхідних принципів побудови предметного поля наукових досліджень у контексті культурно-історичних практик життєтворчості.

РЕЦЕНЗІЇ

Калина М. С. Актуальні питання сучасної феноменології спорту / М. С. Калина // Практична філософія. - 2017. - № 3. — С. 133-138.

Розкриваються актуальні питання сучасної феноменології спорту в контексті загальних тенденцій розвитку філософії XXI століття. Зокрема, приділяється значна увага питанням культурно-цивілізаційної приналежності феномену спорту в глобальному світі. Робиться акцент на те, що спорт почав формуватися як соціокультурний феномен в рамках західної цивілізації, проте сучасна глобальна культура є значно складнішою та відрізняється від своїх витоків XIX та початку XX століття. Також, аналізується важлива проблема осмислення людської тілесності через спорт та нове бачення вирішення цієї проблеми у віртуальній культурі сучасного суспільства споживання.