2011, № 2

«ПРАКТИЧНА  ФІЛОСОФІЯ»

2011 - № 2 (40)

(редакція здійснює розпродаж номерів видання за минулі роки. Вартість примірника 20 грн.)

ФІЛОСОФІЯ, ДУХОВНІСТЬ, ОСОБИСТІСТЬ

Лебедь, Е. А. Философ в мире / Е. А. Лебедь // Практична філософія. - 2011. - № 2

На історико-філософському матеріалі, який включає як Східну, так і європейську традиції, аналізується екзистенційно-феноменологічний аспект положення філософа у світі, філософствування як самовідчуття життя.

Перепелица, О. Н. Homo Diaeticus / О. Н. Перепелица, О. В. Храброва // Практична філософія. - 2011. - № 2

Розглядаються мотиви і основні характеристики феномена індивідуальних режимів. Критично осмислюється Homo Diaeticus. Показано трансформація змісту режиму від античності до сучасності. Режим, на прикладі дієти, представлений як іманентний людині соціокультурний феномен. У дієті на практиці реалізується есенціалістська логіка гуманізму і специфіка буржуазного світосприйняття.

Прокофьев, А. В. Экологическая справедливость: теория, идеология, практика / А. В. Прокофьев // Практична філософія. - 2011. - № 2

Обговорюються три ключові теми: соціально-етична концептуалізація екологічної нерівності, ідеологія рухів за екологічну справедливість і складності інституціонального втілення ідеї екологічної справедливості.

НАУКА ТА ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Зарубицкий, К. Е. Квантово-механическое единство мира: физика и метафизика / К. Е. Зарубицкий // Практична філософія. - 2011. - № 2

Здійснена спроба філософської інтерпретації квантової механіки. Стверджується, що в квантовій реальності відсутній простір і час, завдяки чому можлива цілісність нашого світу. Розглянуті такі незвичні феномени як детермінація майбутнім, квантовий перехід та інші.

Іщенко, Ю. А. Біогносис як концепт і епістема / Ю. А. Іщенко // Практична філософія. - 2011. - № 2. — Закінчення. Початок у № 1.

Обстоюється думка, що в обґрунтуванні концепту «біогносису» потрібно виходити з дискурсу життя, який має своєю онтологією саме життя. Термін «дискурс» береться тут у значенні, близькому до його розуміння у сучасній лінгвістиці, де він виступає як «текст, який занурено у життя» (Н. Арутюнова), і тому постає опосередковуючою ланкою між текстом і контекстом. Це дозволяє зробити один текст контекстом іншого, внести елементи тексту у позамовні контексти, надати сенсу тексту.

Чешко, В. Ф. Социальная верификация – человеческие измерения фундаментальной науки и высоких технологий (casus биоэтики) / В. Ф. Чешко, Ю. В. Косова // Практична філософія. - 2011. - № 2. — Продовження. Початок у № 1.

Нова фаза еволюції науки характеризується тотальністю суб’єкта й об’єкта пізнання і технології (hіgh-hume). Як наслідок, спостерігається формування у дисциплінарній матриці сучасного – «людиномірного» - природничого знання мережевої структури, що включає у себе декілька парадигмальний «ядер» - атракторів. Проблема верифікації наукової теорії знову повертає свою філософсько-світоглядну актуальність, що входить у сферу цивілізаційної теорії і філософської антропології. Провідним принципом концептуальної адекватності теоретичної конструкції як роз’яснюючої моделі виступає не причинно-наслідкова детермінація, а когерентність - фрактальність ее елементів. У процесі соціальної верифікації відбувається інтеграція наукових теорій в існуючу систему ментальних й ціннісних засад духовної культури. Атрибут класичної науки – етична нейтральність наукового знання стає недосяжним в інструментальному плані ідеалом.

Корсак, К. В. XXI століття: ноорозвиток людства і порятунок від колапсу на базі ноотехнологій / К. В. Корсак // Практична філософія. - 2011. - № 2

Доведено, що суспільство майбутнього буде спиратися на нешкідливі для біосфери ноотехнології і може мати назву «ноосуспільство». Його поява через ноорозвиток прискориться у разі суспільної підтримки освітньо-наукового комплексу та модернізації змісту загальної і спеціальної підготовки молоді, зокрема, використання нових дисциплін (інтегрованого «Природознавства-XXI» та інших).

Воронов В.Т. Системное конструирование цепи детерминаций в судебно- медицинской практике / В.Т. Воронов // Практична філософія. – 2011. – № 2

Сабадуха, В. О. Я-концепція науковця в умовах антрополого-глобальної катастрофи / В. О. Сабадуха // Практична філософія. - 2011. - № 2

Досліджено еволюцію поглядів учених на призначення науки та смисл їхньої діяльності. Доведена вичерпність чинних світоглядно-методологічних засад діяльності вчених. Сформульовано принципи діяльності вченого в умовах антрополого-глобальної катастрофи.

Доброносова, Ю. Д. Самоідентифікація перед сучасними викликами: інтенсифікація множинності і незавершеності / Ю. Д. Доброносова // Практична філософія. - 2011. - № 2

Подається розгляд взаємозв’язку між особливостями постіндустріального суспільства та контекстом постмодерної культури. Увага зосереджується на незавершеності ідентичності, множинності ідентичності та на імідж-ідентичності як новій формі самоідентифікації.

Кудря, І. Г. Сучасні типи ідентичності в інформаційному суспільстві / І. Г. Кудря // Практична філософія. - 2011. - № 2

Досліджується проблема ідентичності в сучасній соціальній теорії. Поєднавши разом різні теоретичні традиції, автор прагнув висвітлити і розвинути дискусію щодо ідентичності та її значення в інформаційному суспільстві.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

Марченко, О. В. Освітній простір епохи середньовіччя: проекція символічної реальності / О. В. Марченко // Практична філософія. - 2011. - № 2

На основі історико-філософського аналізу визначальних структурних та змістовних ознак розвитку освіти у добу Середньовіччя виявлено закономірності становлення універсально-символічного освітнього простору, а також основні суперечності, що виникли у процесі його конституювання.

Дольська, О. О. Моделі раціональності в освіті (до питання про трансформаційні процеси в освіті) / О. О. Дольська // Практична філософія. - 2011. - № 2

Пропонується методологічний підхід до розуміння трансформаційних процесів в освіті. Пропонуються моделі раціональності в освітянській практиці, серед яких особлива увага приділяється моделі комунікативної раціональності та її інваріантам. Автор вважає, що діагностика стану освіти повинна враховувати концепцію трансформацій раціональності. Аналіз концепції підкреслює людино-творчий і соціально-перетворюючий потенціал раціональності в освіті.

Данильян, О. Г. Особливості організації правового виховання у СРСР / О. Г. Данильян, Ю. Ю. Калиновський // Практична філософія. - 2011. - № 2

Проаналізовано основні підходи до організації правового виховання у СРСР. Розглянуто позитивні та негативні риси правового виховання у радянський період. Показано особливості впливу на процес правового виховання молодіжних організацій, засобів масової інформації, партійних та державних органів.

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНИХ ПРАКТИК

Горлинський, В. В. Культура безпеки і сталого розвитку суспільства / В. В. Горлинський // Практична філософія. - 2011. - № 2

Досліджується поняття, специфічні функції і зміст культури безпеки і сталого розвитку. Проаналізовано ціннісні засади суспільства як чинник його безпеки і сталого розвитку. Висвітлено спектр гуманітарних загроз, що виникають у соціальній сфері українського суспільства.

Луценко, Л. М. К проблеме взаимосвязи культуры, общества и власти в информационну эпоху / Л. М. Луценко // Практична філософія. - 2011. - № 2

На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел розглянуто основні проблеми взаємозв’язку культури, суспільства і влади. Зроблена спроба самостійного осмислення взаємодії культури і суспільства, суспільства і влади, влади і культури в глобальному інформаційному просторі.

Стовпець, О. В. Соціально-філофський аспект проблеми трансформації власності / О. В. Стовпець // Практична філософія. - 2011. - № 2

Вивчаються актуальні соціально-економічні, правові, культурні та філософські питання, що виникають на фоні трансформації власності.

Некрасов, А. И. Свое и чужое в истории / А. И. Некрасов // Практична філософія. - 2011. - № 2

Йдеться про відчуження як перехід свого у чуже. Своє є те, з чим індивід складає духовну єдність, в чому він утверджує себе як особистість. Своє стає чужим, якщо систематично не задовольняються потреби і бажання індивіда. Проводиться порівняння історій Римського імперії і Радянського союзу з точки зору виникнення в цих суспільстввах явища відчуження.

Кожем’якіна, О. М. Легітимативний потенціал довіри в сучасному глобалізованому соціумі / О. М. Кожем’якіна // Практична філософія. - 2011. - № 2

Здійснено аналіз проблеми співвідношення довіри та легітимності. Окреслено функціональне навантаження довіри щодо визнання владного панування, а також визначено роль довіри в процесі демократичної легітимації в контексті розгляду теоретичних положень концепції Е. Гідденса, Ю Габермаса, П. Розанваллона, О. Гьоффе.

Козловець, М. А. Глобалізація: витоки, сутність та характерні риси / М. А. Козловець // Практична філософія. - 2011. - № 2

Здійснено соціально-філософський аналіз феномена глобалізації, її витоків і сутності. Доведено, що під впливом глобалізації формується якісно нова цілісність світу, а її родовою ознакоює посилення взаємозалежності світу на всіх рівнях: локальному, національному, регіональному, глобальному й у всіх вимірах: економічному, політичному, соціокультурному. Аргументовано, що глобалізація як історична форма єдності світової спільноти супроводжується процесами локалізації, фрагментації.

Гужва, А. А. Парад как секуляризированный ритуал / А. А. Гужва // Практична філософія. - 2011. - № 2

Розглядається соціокультурна практика парадної ходи як певний канал партиципації, що супроводжується суспільним екстатичним станом і за визначених умов створює нові ідентичності та зміцнює існуючі. Показано ґенезу явища параду, помпезні історичні прояви та сучасні реалізації.

ПРАКТИЧНА ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

Нельга, О. В. Політична нація – пріоритетна форма соціальної інтеграції в сучасній Україні: етнорелігійний контекст / О. В. Нельга // Практична філософія. - 2011. - № 2

Вивчається сутність політичної нації та ролі етнічного чинника у процесі її формування. Особливу ж увагу приділено етнорелігійній детермінованості цього процесу, показу обмежених можливостей відповідної детермінанти та перспективам зміщення традиційної етнорелігійності модерною.

Остащук, М. Б. Поняття сакральності екологічної сфери в екологічній теорії / М. Б. Остащук // Практична філософія. - 2011. - № 2

Досліджується поняття сакральності екологічної сфери в екологічній теорії як сучасному науковому напрямі. Аналізується концепція сакральності простору в контексті аксіологічної парадигми взаємодії людини із навколишнім середовищем.

Голець, О. Я. Символ «начала» в контексті досвіду безумовного / О. Я. Голець // Практична філософія. - 2011. - № 2

Символ «начала» розглядається на трьох рівнях: рівні безпосереднього переживання; рівні міфу; рівні спекулятивної обробки. На рівні безпосереднього переживання будь-який прояв Безумовного має характер «ультимативної стурбованості». На рівні міфу Безумовна реальність існує у вигляді ідеального початкового часу або космогонії, а на рівні спекулятивної розробки – як ідеальний онтологічний стан світу та людини, або є простан, що протистоїть актуальній онтологічній ситуаціїі до якої світ має повернутися. Цей стан характеризується цілісністю та нероздільністю.

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Малахова, Е. В. Критика метафизики в европейской мысли XVIII – нач. XIX в. / Е. В. Малахова // Практична філософія. - 2011. - № 2

Подається розгляд проблеми меж філософського знання в єропейській думці за доби Гаскали, європейського Просвітництва. Аналізуючи, з одного боку, рецепцію ідей Канта про критику догматичної філософії в літературі європейського просвітництва, а з іншого антифілософську полеміку в рабиністичній літературі доби, автор просліджує вплив кантіанських ідей про критику метафізики та антимонії людського розуму на власне європейські просвітницькі, довколапросвітницькі та хасидські тексти.

Савельева, М. Ю. Личностный еритерий абсолюта: мифологические аспекты мышления Владимира Соловьева / М. Ю. Савельева // Практична філософія. - 2011. - № 2. — Закінчення. Початок у № 1.

Висвілюється проблема осягнення Абсолюту за допомогою цілісного знання, що була поставлена В.С. Соловйовим, не могла бути розв’язаною засобами раціоналістичної методології. Цим пояснюється постійне стихійне звертання мислителя до міфологічного способу ставлення до світу. Основні риси міфологічного характеру мислителя Соловйова: співпадіння суб’єкта і об’єкта пізнання, натурфілософський зміст понятійного апарату, обґрунтування особистісної природи Абсолюту.

Мірошниченко, В. С. Теорія прогресу й процес секуляризації в питанні осмислення культурології всеєдності / В. С. Мірошниченко // Практична філософія. - 2011. - № 2

Досліджується теорія прогресу й процес секуляризації як явища, котрі сприяють осмисленню і демонструють актуальність культурології всеєдності. В основі дослідження лежить творча спадщина С.Л. Франка.

Попков, В. В. Переосмысление Н. Бердяевым концепции революции / В. В. Попков // Практична філософія. - 2011. - № 2

Викладено погляди М. Бердяєва на сутність персоналістичної революції. На думку філософа, ця революція кардинально відрізняється від усіх соціальних революцій. Соціальні революції виявлялися лише зміною однієї форми зовнішнього закріпачення особистості іншою. Персоналістична революція веде до емансипації особистості від усіх форм зовнішнього закріпачення. Її здійснення буде означати закінчення історії як історіїзовнішнього закріпачення особистості.

ПОЛЕМІКА

Душейко, А. А. Дарвінізм та його вплив на суспільну свідомість, мораль і політику держав / А. А. Душейко, А. В. Покровська // Практична філософія. - 2011. - № 2

У дослідженні, автори стверджують, що дарвінізм – це складова частина марксистської комуністичної ідеології, втілення найспотворенішого уявлення про світ і місце людини в ньому, протиприродне, антинародне, атеїстичне вчення, яке завело людство до непрохідних нетрів, вихід з яких – органічне поєднання науки, філософії, релігії та створення на цій основі світогляду й ідеології III тисячоліття.

Гардащук Т. В., Рижко В. А. Рецензії на статтю Душейко А. А. "Дарвінізм та його вплив на суспільну свідомість, мораль і політику держав"

ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ

Сидоренко Л. І. Традиція та сучасність в філософії біології та медицини. Рецензія на книгу: Попов М. В. Науково-філософський ужинок (вибране) (1962-2010 рр.)

Герасимчук А. А. Знайти себе у глобалізованому світі. Рецензія на монографію: Козловець М. А., Ковтун Н. М. Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізації

Кислюк К. В. Рецензія на книгу: Суковата В. А. Обличчя Іншого: тілесні образи Іншого в культурній антропології

Міжнародний міжвузівський науково-практичний семінар «Роль філософських дисциплін у формуванні сучасного світогляду студентів»