Корпусні деталі машин у загальному випадку можна поділити на групи. Деталі цих груп мають певну загальність службового призначення, що визначає наявність сукупності однакових поверхонь та ідентичне за формою конструктивне виконання. Це, у свою чергу, визначає особливості технологічних рішень, що забезпечують досягнення необхідних параметрів точності у процесі виготовлення деталей кожної групи (рисунок 3.1).
Перша група – корпусні деталі коробчастої форми у вигляді паралелепіпеда, габарити яких мають однаковий порядок. До цієї групи відносяться корпуси редукторів, корпуси коробок швидкостей, коробок подачі, шпиндельних бабок. У більшості випадків основними базами таких корпусів є плоскі поверхні, а допоміжними – головні отвори та торці, які призначені для базування валів та шпинделів.
Друга група – корпусні деталі з гладкими внутрішніми циліндричними поверхнями, довжина яких перевищує їх діаметральні розміри. До цієї групи відносяться блоки циліндрів, двигунів та компресорів, корпуси різноманітних циліндрів та золотників, пнемо- та гідроапаратури, корпуси задніх бабок, що забезпечують базування пінолі та заднього центру. У відносності до службового призначення внутрішні циліндричні поверхні повинні мати підвищенні вимоги за точністю діаметральних розмірів та точністю геометричної форми. Ці циліндричні поверхні зазвичай працюють на знос. Тому до них пред’являють високі вимоги за шорсткістю та стійкістю проти спрацювання.
Третя група – корпусні деталі складної просторової геометричної форми. До них відносяться корпуси парових та газових турбін, відцентрових насосів, колекторів, трійників, вентилів, кранів. Складна просторова форма та геометричні розміри таких корпусів призначені для формування необхідних потоків руху газів або рідини. До цієї групи відносяться також складні за формою корпусні деталі ходової частини машин – картер заднього мосту, корпус поворотного важеля та ін.
Четверта група – корпусні деталі з направляючими поверхнями – столи, супутники, каретки, полозки, супорти, повзуни, планшайби. У процесі роботи ці деталі здійснюють зворотно-поступовий або обертовий рух по направляючим поверхням і забезпечують точне відносне переміщення заготовок, що обробляють та різального інструменту.
П’ята група – корпусні деталі типу кронштейнів, кутників, стояків плит та кришок. Ця група об’єднує найбільш прості за конструкцією корпусні деталі, які виконують функції допоміжних опор для забезпечення необхідної точності відносного положення окремих механізмів, валів, зубчастих коліс. Різноманітні базуючи поверхні корпусних деталей з точки зору їх функціонального призначення можна віднести до категорії основних або допоміжних баз. Основними базами, за допомогою яких корпусні деталі з’єднуються зі станинами, рамами або іншими корпусами, у більшості випадків є плоскі поверхні або сполучення плоскої поверхні та одного або двох базових отворів. При цьому частіше реалізуються схеми базування за трьома площинами або площиною та двома отворами. У деталей типу столів, кареток, супортів комплект основних поверхонь утворюється сполученням парних поверхонь направляючих. Допоміжними базами корпусних деталей є головні отвори, по ним базуються шпинделі, вали, а також плоскі поверхні та їх сполучення, які визначають положення різних вузлів та деталей, що з’єднуються – кришок, фланців та ін.
Рисунок 3.1 – Представники корпусних деталей
