1. ТИПІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

1.1. Виробничий та технологічний процес

Виробнича програма, містить номенклатуру виробів, що виготовляються (із зазначенням їх типів та розмірів), кількість виробів кожного найменування, які підлягають випуску протягом року, перелік та кількість запасних деталей до виробів, що випускаються.

Виробничий процес – сукупність окремих процесів, що здійснюються для отримання із матеріалів та полуфабрикатів готових машин (виробів).

Залежно від виробничої програми, а також технічних та економічних умов здійснення виробничого процесу усі різноманітні виробництва умовно поділяються на три основні види (або типи):

· одиничним (індивідуальним) називається таке виробниц-тво, при якому вироби виготовляються одиничними екземплярами, різноманітними за конструкцією або розмірами, причому повторність цих виробів рідкісна або зовсім відсутня;

· серійним називається таке виробництво, при якому виготовлення виробів виробляється партіями або серіями, які складаються із одноіменних, однотипних за конструкцією та однакових за розмірами виробів, що запускаються у виробництво одночасно. Основним принципом даного виду виробництва є виготовлення усієї партії (серії) цілком як у обробці деталей, так і у складанні. Поняття «партія» відноситься до кількості деталей, а поняття «серія» – до кількості машин, що запускаються у виробництво одночасно. Кількість деталей у партії та кількість машин у серії можуть бути різними;

· масовим називається виробництво, у якому при досить великій кількості однакових випусків виробів виготовлення їх ведеться шляхом безперервного виконання на робочих місцях одних і тих же постійно повторюваних операцій.

Технологічний процес – частка виробничого процесу, яка містить цілеспрямовані дії до зміни та (або) наступному визначенню стану предмета праці. Технологічним процесом називають послідовну зміну форми, розмірів, властивостей матеріалу або напівфабрикату з метою отримання деталі або виробу відповідно до заданих технічних вимог.

Зміст технології виготовлення виробів визначається не їх галузевою придатністю, а залежить від службового призначення виробів, вимоги до їх точності та кількісного випуску.

Технологічна операція – це закінчена частина технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці. Технологічна операція зв’язана, як правило, з діями з обробки чи складанні, тобто зі зміною форми, розмірів, властивостей матеріалу або поверхонь заготівок та утворенням роз’ємних або нероз’ємних з’єднань. До допоміжних операцій належать контроль, транспортування та інші види робіт, при яких розміри, форма, якість заготівок не змінюються. Технологічну операцію виконують звичайно на окремій одиниці обладнання (верстаті, автоматичній лінії і т.п.).

Операція є основою виробничого планування та обліку. За кількістю та складом операцій визначають необхідне число робочих, забезпечення обладнанням, інструментом, оснасткою.

Установом називається частина технологічної операції, що виконується при одному закріпленні деталі (або декількох деталей, що обробляються одночасно) на верстаті або у пристосуванні.

Позиція – кожне окреме положення деталі, займане нею відносно верстата при незмінному її закріплені.

Перехід – частина операції, яка характеризується незмінністю поверхні, що обробляється (або декількох поверхонь, що обробляються одночасно), різального інструменту (або декількох одночасно працюючих різальних інструментів) та режимів роботи верстата. Зміна тільки одного із перелічених елементів (поверхонь, що обробляються, інструмента або режимів різання) визначає новий перехід.

Технологічна операція поділяється на переходи – технологічні та допоміжні.

Технологічній перехід – закінчена частина технологічної операції, що характеризується постійністю застосовуваного інструменту та поверхонь, які утворюють обробкою або з’єднанням при складанні. При обробці різанням технологічний перехід характеризується отриманням нової поверхні або поєднання поверхонь. Обробку кожної поверхні заготовки здійснюють за один або декілька переходів;

Допоміжний перехід – закінчена частина технологічної операції, що складається з дій людини та (або) обладнання, що не супроводжується зміною форми, розмірів, параметрів шорсткості поверхні, але необхідними для виконання технологічного переходу, наприклад: установка заготовки що обробляється, її закріплення, зміна різального інструмента.

Технологічний перехід складається із робочих та допоміжних ходів.

Робочий хід – закінчена частина технологічного переходу, що складається з однократного переміщення інструменту відносно заготовки, супроводжуваного зміною форми, розмірами, якістю поверхні або властивостей заготовки. Робочий хід здійснюється при відносному переміщенні інструмента та заготовки за траєкторією. Траєкторія робочого ходу включає траєкторію підходу інструмента, траєкторію різання та траєкторію перебігу (виходу) інструмента.

Допоміжний хід – представляє собою закінчену частину технологічного переходу, що складається з однократного переміщення інструменту відносно заготовки, не супроводжуваного її змінами, але необхідного для підготовки робочого ходу. Розробку технологічного процесу виготовлення будь-якої машини слід починати з глобального вивчення службового призначення машини та критичного аналізу норм точності и технічних вимог. Далі у певній послідовності та з урахуванням кількісного випуску розробляється технологічний процес складання машин и її вузлів. Технологія виготовлення усіх деталей машини також ведеться в строго певній послідовності та  виконується  із з астосуванням  загальних  положень  і правил. Це зв’язує технологію зі службовим призначенням машини та забезпечує узгодженість рішень, що приймаються на різних етапах розробки технологічного процесу.