Лекція
Тема: Соціальна інноватика.
План
1. Основні поняття соціальної інноватики. Інновація.
2. Інноваційний процес. Інноваційна діяльність. Види інновацій.
3. Фази життєвого циклу інновації. Інноваційний проект. Інноваційний потенціал проекту.
Основні поняття соціальної інноватики. Інновація. Інноваційний процес. Інноваційна діяльність. Види інновацій. Фази життєвого циклу інновації. Інноваційний проект. Інноваційний потенціал проекту
Соціальна інформатика є науковою базою формування інформаційного суспільства і включає в себе чотири (4) основних напрямки наукових досліджень:
вивчення інформаційних ресурсів суспільства і потреб суспільства в них,
дослідження інформаційного потенціалу суспільства,
дослідження закономірностей розвитку інформаційного суспільства,
дослідження нових можливостей і проблем особистості в інформаційному суспільстві.
Соціальна інформатика надає можливість:
одержують уявлення про роль інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, про основні види засобів масової інформації та взаємодію людини з такими засобами;
засвоюють юридичні та морально-етичні норми роботи з інформаційними даними і програмними продуктами;
отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості.
Соціальна інноватика - сучасна галузь наукового знання, яка дозволяє зрозуміти зміни, що відбуваються як в об'єкті, так і в суб'єкті соціального управління. Сьогодні процес соціального управління все більшою мірою пов'язаний із створенням, освоєнням і поширенням інновацій.
Інновація - це результат інвестування в розробку і отримання нового знання, раніше не застосовувалася ідеї по оновленню сфер життя людей (технології, виробу, організаційні форми існування соціуму, такі як освіта, соціальна робота, управління, організація праці, обслуговування, наука, інформатизація і т .буд.) і подальший процес їх впровадження (виробництва), з фіксованим отриманням додаткової цінності (прибуток, випередження, лідерство, пріоритет, докорінне поліпшення життя людей, якісну перевагу, креативність, прогрес).
Новація (лат. novatio — оновлення, зміна) — продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт.
Таким чином, інновації пов'язані з процесом: інвестиції - розробка - процес впровадження - отримання якісного поліпшення.
Інноваційний процес – процес перетворення наукового знання в фізичну реальність, тобто це процес створення, освоєння та розповсюдження нововведення, що задовольняє новим суспільним потребам. В результаті здійснення науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт одержують інноваційний продукт (новини), а запровадження його у господарську практику визнається за інновації (нововведення).
Інноваційний продукт (новина) – це науково-дослідна або дослідно-конструкторська розробка нової технології чи продукції з виготовленням експериментального зразка або дослідної партії.
Згідно із законодавством України інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Інноваційна діяльність здійснюється в різних видах, а саме в створенні нових видів продукції з якісно новими властивостями, у вдосконаленні технології та організації виробництва.
Виділяють наступні види інновацій:
продуктові – це створення нових товарів або послуг, які орієнтуються на попит, що формується. Вони проявляються у вигляді нових продуктів, засобів виробництва (машин, устаткування, сортів сільськогосподарських рослин, порід тварин і ліній птиці);
технологічні – це вдосконалення технології виробництва існуючих товарів (послуг);
організаційні – вдосконалення організаційних структур управління підприємствами. Вони включають нові методи й форми
організації діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва;
економічні – вдосконалення методів господарського управління через функції прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;
соціальні – різні форми активізації людського чинника, зокрема підвищення рівня професійної підготовки персоналу підприємства, поліпшення умов праці та охорона здоров'я людей.
Поняття «інновація» у Законі України «Про інноваційну діяльність» звучить так: «Це новостворені (застосовані) й (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери».
У зазначеному Законі вказано, що об'єктами інноваційної діяльності є:
• інноваційні програми і проекти;
• нові знання та інтелектуальні продукти;
• виробниче обладнання і процеси;
• інфраструктура виробництва і підприємництва;
• організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
• сировинні ресурси, засоби їх видобування і перероблення;
• товарна продукція;
• механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.
Інноватор — особа, яка ініціює процес упровадження інновації і бере на себе відповідальність за його реалізацію.
Винахід – результат науково-дослідницьких і дослідноконструкторських робіт (НДДКР), що відображає принципово новий механізм.
Життєвий цикл інновації /товару/ – період від зародження ідеї, створення новинки /нового товару/ та її практичного використання до моменту зняття з виробництва
Кожен етап життєвого циклу інновації охоплює кілька стадій, які відрізняються за змістом робіт:
1. Етап розроблення. Включає стадії зародження ідеї, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для перетворення ідеї на придатний для промислового виготовлення продукт, розроблення технології його виробництва.
2. Етап виведення на ринок. На цьому етапі відбуваються налагодження технологічного процесу, випуск пробної партії та її ринкова апробація, формування стратегії та каналів збуту. На цьому етапі прибуток відсутній, оскільки витрати перевищують доходи від продажу.
3. Етап зростання. Період швидкого сприйняття нового товару ринком і швидкого зростання прибутків.
4. Етап зрілості. Характеризується уповільненням темпів збуту внаслідок придбання товару більшістю покупців. Товар перестає бути новинкою. Цим етапом життєвий цикл інновації фактично завершується.
5. Етап занепаду. Різке падіння збуту і зниження прибутків. Товар знімають з виробництва.
Найскладнішим є етап розроблення товару, особливо для складної інновації, створення якої передбачає попередні дослідження ефективності технічного рішення взятого за її основу, конструкторське розроблення дослідного зразка, його апробацію, вдосконалення, розроблення технології виготовлення тощо. Цей процес може бути тривалим і не завжди завершується успіхом.