Тема: ЕЛЕКТРОННІ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ (ЕНМ)
План
1. Призначення та способи отримання електронних навчальних матеріалів
2. Комерційні електронні навчальні матеріали
3. Електронні навчальні матеріали відкритого досту
4. Засоби для створення електронних навчальних матеріалів
5. Засоби створення ЕНМ за шаблонами
6. Міжнародні стандарти
7. Робота автора з підготовки навчальних матеріалів підручника
1. Призначення та способи отримання електронних навчальних матеріалів
Навчальні матеріали зараховують до електронних, якщо їх інформаційне наповнення записане на електронних носіях пам'яті та може бути відтворене тільки за допомогою спеціальних електронних пристроїв.
Однак у сучасній термінології поняття електронний насамперед пов'язують із застосуванням комп'ютерної техніки, наприклад:
електронна пошта (e-mail),
електронна бібліотека (e-library),
електронне навчання (e-learning) тощо.
Оскільки ЕНМ призначені для наповнення комп'ютерних навчальних центрів змістовною інформацією, їх називають електронним наповненням (e-content). Запис і відтворення таких навчальних матеріалів здійснюється за допомогою комп'ютерної техніки, наприклад з використанням компакт-дисків (CD) й у форматі, що підходить для використання в електронних мережах.
У навчальному процесі застосовують ЕНМ різного призначення:
• електронні підручники, посібники та матеріали на основі конспектів лекцій для вивчення теоретичних положень предмету, що вивчається;
• електронні методичні розробки для підготовки до семінарських, практичних і лабораторних занять;
• віртуальні та дистанційні лабораторні роботи для формування дослідницьких умінь і підтвердження теоретичного матеріалу на практиці;
• комп'ютерні тренажери для відпрацювання навичок, які необхідні в обраному напрямі діяльності (напр., управління технологічними процесами, керування літаком тощо);
• електронні довідники, словники, перекладачі та бази даних, які використовуються у процесі навчання.
Існують такі шляхи отримання електронних навчальних матеріалів:
• придбання ЕНМ виробництва комерційних фірм;
• отримання ЕНМ із відкритих джерел в Інтернеті;
• створення ЕНМ власними силами навчального закладу. Розглянемо деякі особливості ЕНМ різного походження та їх застосування.
2. Комерційні електронні навчальні матеріали
На ринку програмних продуктів пропонується багато ЕНМ виробництва фірм, що спеціалізуються на розробці контенту. Комерційні фірми високого рівня мають потужну виробничу базу:
сучасну комп'ютерну техніку та програмне забезпечення,
студії аудіо- та відеозапису, на яких працюють висококваліфіковані програмісти,
режисери,
сценаристи.
Ці фірми здебільшого спеціалізуються на складних у розробці та виготовленні ЕНМ. Наприклад, створюють електронні підручники, насичені мультимедійними засобами подання інформації, такими як анімація, комп'ютерна графіка, звуковий супровід тощо. Підручники мають якісне художнє оформлення, містять системи пошуку та управління вивченням навчального матеріалу.
До складних ЕНМ, які створюють професійні контент-розробники, належать також віртуальні лабораторні практикуми та комп'ютерні тренажери. Очевидно, що виготовлення складних ЕНМ пов'язане з великими виробничими витратами. Тому комерційні електронні навчальні матеріали зазвичай мають значну вартість. Незважаючи на велику привабливість комерційних ЕНМ, вони не знаходять широкого застосування в навчальних закладах з обмеженими фінансовими можливостями.
3. Електронні навчальні матеріали відкритого досту
В Інтернеті можна знайти багато електронних навчальних матеріалів, відкритих для вільного використання, що виготовлені переважно в навчальних закладах і центрах дистанційного навчання.
Відеолекції. Масачуссетський технологічний інститут відкрив вільний доступ до бібліотеки своїх ЕНМ [2]. Крім лекційних матеріалів і підручників тут також можна отримати доступ до відеозаписів лекцій викладачів інституту.
Віртуальні лабораторні роботи та демонстрації. В Інтернеті можна знайти віртуальні лабораторні роботи та практикуми з вільним доступом. Наприклад, відкриті для безплатного користування програми віртуальних симуляторів лабораторних робіт з хімії [3-6] і біології [7]. Такі практикуми можуть бути використані для навчання студентів, що вивчають природничі дисципліни.
Інтернет-ресурси мистецького спрямування. Наприклад, компанія Google запустила онлайн-проект "Google Art Project", який дає можливість будь-якому охочому побувати на віртуальній екскурсії у всесвітньо відомих музеях [9]. Наразі до проекту включені:
Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Третьяковська галерея, Версаль, Центр мистецтв королеви Софії у Мадриді, Національна галерея в Лондоні, Ермітаж, Музей Ван Гога в Амстердамі тощо (разом 17 музеїв). У ресурсі Google Art Project відтворені графічні 3D-зображення залів музею із вмонтованими електронними копіями картин (рис. 2.4).
Навчальні комп'ютерні мережі. Сучасні навчальні ресурси не тільки надають доступ до ЕНМ, але також мають засоби для планового проведення навчання. Ресурс побудовано так, що між його користувачами утворюються зв'язки. Вони формують спеціалізовану комп'ютерну мережу конкретного навчального призначення. Такі мережі, в яких користувачі об'єднуються за інтересами й базуються на спілкуванні та інтелектуальних внесках користувачів, часто називають соціальними [10]. Прикладом успішної соціальної мережі для вивчення іноземних мов і міжнародного спілкування є ресурс Livemocha [11]. Ресурс може бути використаний для вивчення більш ніж 38 мов, їх кіль- кість постійно збільшується. Мережа пропонує як платні, так і безплатні уроки та сервіси.
4. Засоби для створення електронних навчальних матеріалів
Електронні навчальні матеріали відрізняються за такими властивостями:
• технологічна складність створення;
• насиченість засобами відображення інформації;
• спосіб доставки до користувача;
• наявність засобів взаємодії із системами управління навчанням;
• відповідність стандартам.
Розглянемо ЕНМ, які можуть бути виготовлені в навчальному закладі, у порядку підвищення їх технологічної складності.
Прості програмні засоби для створення електронних навчальних матеріалів
Прикладна програма Word має широкий набір засобів для створення текстових документів із вбудованими таблицями, графіками, рисунками. Цією програмою викладачі користуються постійно для ведення робочої документації й написання звітів.
Підготовку до друку наукових статей або книг вони також зазвичай роблять у програмі Word при дотриманні спеціальних вимог видавця. Таким чином, навіть орієнтуючись на те, що матеріал буде випущений у друкарський спосіб, викладач спочатку створює електронний образ майбутнього друкованого видання (рис. 2.11). Очевидно, що цей матеріал може бути використаний у навчальному процесі ще до того, як він буде опублікований. Для цього матеріал оформлюють у вигляді окремого файла й розміщують на сервері навчального центру. У результаті автор матеріалу стає ще й видавцем електронного підручника. У такий спосіб викладач може самостійно видати електронні версії методичних розробок, задачників, конспектів лекцій тощо. Прикладна програма PowerPoint призначена для створення та проведення презентацій, які можуть бути використані в навчальному процесі. Лекційні презентації являють собою послідовний набір слайдів. Слайди містять ілюстрації, графіки, таблиці, схеми, на яких засобами програми можна зосередити увагу студентів, наприклад, виділяти певні елементі кольором (рис. 2.12), застосовувати динамічну появу написів
ЕНМ у форматі HTML. Недоліком навчальних матеріалів, створених в програмах Word і PowerPoint, є те, що їх формат не підтримує повноцінну взаємодію із системами управління навчанням. Такі ЕНМ зберігають у вигляді окремих файлів, які можна отримати через електронну пошту чи шляхом їх завантаження з FTP- чи веб-сервера. Використання цих матеріалів у комп'ютерних мережах набагато спрощується, якщо їх перетворити на HTML-формат (Hyper Text Markup Language – мова розмітки гіпертексту). Доступ до навчальних матеріалів у HTML- форматі користувачі одержують безпосередньо на навчальному сервері за допомогою стандартного Інтернет-браузера (Internet Explorer, Mozilla, FireFox, Opera тощо). Такі ЕНМ уже мають певні засоби взаємодії із системою управління навчанням, що дає можливість відстежувати успішність засвоєння матеріалу студентами.
Важливо, що ЕНМ у форматі HTML можуть бути отримані з навчальних матеріалів, створених в форматі Word. Перетворення матеріалів з формату Word на HTML здійснюють за допомо- гою спеціальних HTML-редакторів (напр., Adobe Dreamweaver, додаток 2).
5. Засоби створення ЕНМ за шаблонами
Шаблонні технології дають можливість суттєво підвищити якість ЕНМ практично без ускладнення засобів їх створення. Для цього використовують спеціалізовані прикладні програми, у роботі з якими автору пропонують сформувати кожну сторінку електронного підручника шляхом заповнення шаблонів. Шаблон містить поля для внесення тексту, рисунків, анімацій. Сторінку компонують за допомогою візуального редактора WYSIWYG – (What You See Is What You Get – що бачиш, те й отримуєш), в якому при редагуванні документ виглядає максимально наближеним до свого остаточного варіанту. Прикладні програми такого типу зазвичай входять до складу систем управління навчанням (напр., Moodle, Illias) [15, 16]. Але відомі й такі, що запрропоновані як окремі програмні пакети. Прикладом вдалого засобу створення електронних підручників за шаблонними технологіями є програмна розробка CourseLab [17].
Це потужний і водночас простий у використанні засіб для швидкого створення інтерактивних навчальних матеріалів. Для застосування CourseLab не треба мати навичок програмування та володіти мовою HTML. Матеріал підручника формують з окремих блоків – об'єктів. CourseLab містить бібліотеку стандартних об'єктів і шаблонів, яку можна поповнювати із різних джерел, у тому числі й створених користувачем. Доступ до об'єктів і шаблонів отримують через зручний інтуїтивний інтерфейс. Об'єктний підхід дає можливість додавати до підручника будь-яке мультимедійне наповнення (звук, відео, об'єкти Flash, Shockwave, Java). Програмне забезпечення CourseLab має засоби імпорту у навчальний матеріал презентацій формату Microsoft PowerPoint, а також містить убудовані засоби створення анімаційних об'єктів із можливостями синхронізації звукового супроводження, створення тестів і проведення тестувань рівня знань студентів. При створенні підручника автор відбирає готові об'єкти із бібліотеки CourseLab і створює додаткові, користуючись шаблонами. Він розробляє сценарій багатооб'єктних взаємодій, послідовності появи об'єктів, їх розташування на сторінках підручника. Створення підручника за цим сценарієм забезпечують засоби, закладені до програми CourseLab. Таким чином, роботу з програмним забезпеченням CourseLab автор підручника сприймає як взаємодію з "чорною скринькою". Йому не обов'язково знати про механізми її роботи. Закладаючи необхідні інформаційні матеріали до відповідних місць шаблона на вході "чорної скриньки", на виході автор отримує мультимедійний електронний підручник, придатний для розповсюдження комп'ютерними мережами, запису на компактдиск або на будь-який інший носій. Вигляд сторінки підручника, призначеного для вивчення англійської мови, демонструє рис. 2.14. Зазначимо, що в шаблонах, об'єктах та елементах управління підручників, що створені за розглянутою технологією, зазвичай зберігають однотипний дизайн. Студенти звикають до нього, тому легко переходять від одного підручника до іншого.
6. Міжнародні стандарти
Для створення електронних навчальних матеріалів використовуються різні програмні середовища. ЕНМ можуть суттєво відрізнятися за будовою та механізмами взаємодії між внутрішніми блоками. У той самий час ЕНМ повинні мати уніфіковані компоненти, якщо передбачається їх використання у складі систем управління навчанням (СУН). Такі компоненти призначені для встановлення зв'язку та обміну службовою інформацією між СУН та ЕНМ. Наприклад, це компоненти, призначені для обміну даними моніторингу роботи студента над матеріалом (Tracking).
Міжнародні стандарти, що регламентують технологію створення електронних навчальних матеріалів, розглянуто в додатку 3.
Найбільш поширеним є стандарт SCORM (Shareable Content Object Reference Model), в якому поєднано розробки провідних міжнародних організацій [19]. У ньому закладено спосіб створення ЕНМ з об'єднання окремих невеликих частин навчального матеріалу. Стандарт також регламентує формат метаданих для обміну інформацією між електронними навчальними матеріалами та системою управління навчанням. Програмний засіб для створення та передавання таких метаданих може бути доданий до програмних оболонок ЕНМ, що виготовляють у різних середовищах, тоді ЕНМ стає SCORM – стандартизованим. Зазначимо, що вимога відповідності стандартам актуальна тільки у випадку, коли ЕНМ планують використовувати у стандартизованих системах управління навчанням. ЕНМ, що застосовують незалежно від інших програмних засобів, можуть бути створені без дотримання вимог стандартизації.
7. Робота автора з підготовки навчальних матеріалів підручника
Головною діючою особою в роботі зі створення електронного підручника є АВТОР.
Зазвичай роботу автора найбільш успішно виконує викладач, який має великий досвід у читанні лекцій з предмету, для якого розроблюється ЕНМ. Викладач розробляє зміст навчального матеріалу, крім того, виконує роль сценариста та режисера в пошуку ефективних засобів викладання матеріалу та його сприйняття. Викладач також розробляє змістовну та методичну частини завдань для тестувань рівня засвоєння вивченого матеріалу.
Електронний текст. Модулі. Роботу над змістовною частиною ЕНМ АВТОР починає зі створення електронної копії текстового матеріалу. За основу беруться тексти лекцій чи паперові видання автора. Набір матеріалів в електронному вигляді переважно роблять за допомогою текстового редактора Word. При підготовці текстової частини АВТОР розробляє методичні та технологічні засоби, що підвищують ефективність підручника у комп'ютерній версії. З методичних міркувань навчальний матеріал розбивають на окремі частини – модулі. Об'єм матеріалу в модулі приблизно відповідає одній лекції. Передбачається, що студент вивчить матеріал модуля за 1–2 заняття. Модуль називають за темою вивчення та формулюють назви підтем. Ці назви буде використано при створенні інтерактивного сервісу ЕНМ – Зміст. Він дає можливість викликати для розгляду кожну тему, незалежно від інших. Модуль закінчується розділами Висновки та Контроль рівня засвоєння матеріалу.
Модульний принцип побудови електронного підручника надає можливості:
• зручного користування підручником;
• управління навчанням студентів за допомогою СУН;
• застосування інтерактивних технологій навчання;
• впровадження модульно-рейтингової організації навчального процесу;
Комп'ютерні ілюстративні та допоміжні засоби. Безпосередньо під час створення текстового наповнення підручника 40 АВТОР вибирає місця розташування ілюстративних і допоміж- них засобів. Їх зміст і прив'язка до тексту полегшують розуміння й запам'ятовування навчального матеріалу.
До ілюстративних засобів відносять:
• рисунки, фотографії і графічні матеріали;
• комп'ютерні анімації;
• інтерактивні демонстрації;
• аудіо- та відеозаписи.
Допоміжні засоби в електронних підручниках:
• гіперпосилання;
• глосарій;
• бібліографія;
• спеціалізовані бази даних;
• пошуковя системя підручника;
• засоби контролю рівня засвоєння навчального матеріалу;
• допомога користувачу.
Змістовне наповнення всіх цих засобів забезпечує АВТОР. Він використовує не тільки власні матеріали, але може їх добирати з інших джерел. При запозиченні матеріалів необхідно дотримуватись норм законодавства з охорони авторських прав [20]. В одних випадках для цього достатньо вказати джерело інформації, в інших – отримати згоду автора чи видавництва. Це зауваження стосується всіх матеріалів, що розглядатимуться в подальшому. Найбільш розповсюджені та ефективні програмні оболонки для створення та обробки ілюстративних матеріалів наведені в додатку 1.
Внесення до електронних навчальних матеріалів елементів комп'ютерного управління навчанням
Можливість управління навчанням має бути закладена до структури навчального курсу. Для цього, як було вказано в п. 2.3.1, матеріал розбивають на модулі. АВТОР планує систему зв'язків між ними. Структура цієї системи майже повністю визначає методику застосування підручника для навчання студентів.
Можна назвати два види систем зв'язків:
перший – жорстко послідовний зв'язок,
другий – розгалужений, що передбачає вза- ємозв'язок між усіма модулями.
У першому випадку студент вивчає матеріал підручника, переходячи від одного модуля до наступного; у другому – може обирати послідовність вивчення модулів на власний розсуд. Рішення про готовність перейти до наступного модуля студент приймає самостійно. У названих випадках наявності системи зв'язків між модулями ще недостатньо для управління навчанням. Для цього необхідне внесення до ЕНМ правил управління, що базуються на регулюванні дозволів на перехід між модулями.
Відомо кілька рівнів індивідуальної адаптивності навчання.
Адаптивність першого рівня (найпростіша) полягає в наданні студенту можливості вибору найзручнішого для нього темпу вивчення матеріалу. Більш високі рівні адаптивності пов'язують з можливостями призначення індивідуального порядку вивчення студентом матеріалу підручника.
Важливою особливістю електронного підручника, яка може бути реалізована за допомогою комп'ютерних технологій, є інтерактивність.
Під інтерактивністю розуміють безпосередню реак- цію підручника на дії студента (взаємодію).
Література.
Learn English Using English Discoveries [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://techno-ware-esl.com./– Title from the screen. 2. Free Online Course Materials MIT OpenCourseWare [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://ocw.mit.edu/index.htm./– Title from the screen. 3. Online Resources for Teaching and Learning Chemistry [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.chemcollective.org/applets/vlab.php./– Title from the screen. 4. Сrocodile Сhemistry Software [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.crocodile-clips.com/en/Crocodile_Chemistry//– Title from the screen. 5. Virtual Chemistry Laboratory [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/images/6/60/VLab.1.5.RU.zip /– Title from the screen. 6. Virtual Chemistry [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.chem.ox.ac.uk/vrchemistry/– Title from the screen. 7. STAR: Genetics – Home [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://star.mit.edu/genetics/index.html?gclid=CJaupIzR47ACFUVc3wodiSx61w/– Title from the screen. 8. Жарких, Ю.С. Віртуальний фізичний лабораторний практикум як складова ланка дистанційного навчання / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоче- нко, Б.Б. Сусь, О.В. Третяк // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгома- нова. – 2010. – Вип. 22. – С. 116-120. 9. Google Art Project [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.googleartproject.com/ru./– Title from the screen. 10. Cоциальные сети [Electronic Resource]. – Режим доступа : URL : http://www.social-networking.ru./– Название с экрана. 11. Language Learning with Livemocha, Learn a Language Online – Free! [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http//www.livemocha.com./– Title from the screen. 12. The World Digital Library. [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.wdl.org/en/./– Title from the screen. 13. Bookeye Scanners and Copiers Specifications [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.aisolutionsinc.com/bookeye.htm./– Title from the screen. 14. Стародруки [Electronic Resource]. – Режим доступу : URL : http://rarebooks.univ.kiev.ua./– Назва з екрана. 15. Moodle.org: Open-Source Community-Based Tools for Learning [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://moodle.org./– Title from the screen. 16. ILIAS E-Learning [Electronic Resource]. – Mode of access : URL : http://www.ilias.de./– Title from the screen. 83 17. Редактор электронных курсов CourseLab [Электронный ре- сурс]. – Режим доступа : URL : www.courselab.ru./– Название с экрана. 18. Жарких, Ю.С. Застосування продуктів Macromedia в організації електронного навчання / Ю.С. Жарких, О.О. Ларін // Вісник Київ. ун-ту. Сер. Кібернетика. – 2005. – Вип.6. – С. 65-68. 19. Жарких, Ю.С. Міжнародні стандарти електронних навчальних матеріалів / Ю.С. Жарких, Ю.В. Рудник // Вісник Київ. ун-ту. Сер. Кібер- нетика. – 2005. – Вип.6. – С. 60-62. 20. Про авторське право і суміжні права : Закон України (у редакції Закону України від 11.07.01 № 2627-III) // Голос України. – 2001. – № 146. 21. Федорук, П.І. Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних Internet-технологій / П.І. Фе- дорук. – Ів.-Франківськ : Плай, 2008. – 326 с. 22. Жарких, Ю.С. Мультимедійний підручник "Історія України" / Ю.С. Жарких, О.О. Ларін, Ю.В. Рудник, К.О. Третяк – 80 Min / 700 MB. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ІІ; 124 Mb RAM ; Windows 2000, XP; – Назва з контейнера. 23. Жарких, Ю.С. Лабораторні роботи в дистанційному навчанні / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, Б.Б. Сусь, О.В. Третяк, А.Г. Шкавро // Но- вий колегіум. – 2009. – № 5. – С. 45-53. 24. Жарких, Ю.С. Проблеми організації лабораторного практикуму в процесі електронного навчання / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, Б.Б. Сусь, А.Г. Шкавро // Наук. записки Терноп. пед. ун-ту. – Тернопіль, 2011. – Вип.1. – С. 72-78. 25. Жарких, Ю.С. Науково-методичні й навчальні проблеми віртуа- льного лабораторного практикуму / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, Б.Б. Сусь // Теорія та методика електронного навчання : зб. наук. праць. – Вип. 1. – Кривий Ріг : Видав. відділ НметаАУ. – 2010. – С. 93-100. 26. Prieto-Blázquez, J. An Integrated Structure for a Virtual Networking Laboratory / J. Prieto-Blázquez, J. Arnedo-Moreno, J. HerreraJoancomartí // IEEE Transactions on Industrial Electronics. – 2008. – V. 55. – № 6. – P 308-318. 27. Ma, J. Hands-on, Simulated, and Remote Laboratories: A Comparative Literature Review / J. Ma, J.V. Nickerson // ACM Computer Service. – 2006 – V. 38. – № 3. – P. 7–10. 28. Noor, A. K. Simulation of Physical Experiments in Immersive Virtual Environments / A.K. Noor, T.M. Wasfy // Engineering Computations: Int. J. for Computer-aided Engineering and Software. – 2001. – V. 18. – № 3-4. – P. 515– 538. 29. Жарких, Ю.С. Організація віртуальних лабораторних практику- мів при вивченні фізики / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, Б.Б. Сусь, О.В. Третяк // зб. наук. праць Кам'ян.-Поділь. ун-ту. Сер. педагогічна. – Кам'янець-Подільський, 2008. – Вип.14. – С. 128-131. 84 30. Бунак, С.В. Віртуальні вимірювання в симуляторах лаборатор- них робіт з фізики / С.В. Бунак, Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, О.В. Тре- тяк, А.Г. Шкавро // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Фізико-математичні науки. – 2009. – Вип. 1. – С. 171-176. 31. Жарких, Ю.С. Об'єднання навчальних ресурсів університетів для створення дистанційних лабораторних практикумів / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко. Б.Б. Сусь, О.В. Третяк О.В. // Вища школа. – 2011. – №10. – С. 71-81. 32. Zharkikh, Y.S. Integration virtual experiments content into e-learning courses / Y.S. Zharkikh, S.V. Lysochenko, B. B Suse, O.V. Тretyak // Матер. Междунар. научно-практ. конф. "Дистанционные технологии в образовании–2011. Караганда : КЭУ. – C 134-138. 33. Жарких, Ю.С. Электронные лабораторные практикумы как об- ъединенный учебный ресурс / Ю.С. Жарких, С.В. Лысоченко, Б.Б. Сусь, О.В. Третяк // Матер. ХІ междунар. научно-метод. конф. "Физическое образование: проблемы и песпективы развития". – М. : МПГУ – 2012. – Ч. 2. – С.141-145. 34. Жарких, Ю.С. Універсальні вимірювально-керуючі комплекси / Ю.С. Жарких, С.В. Лисоченко, О.В. Третяк // Вісн. НТУ. – Харків : ХПИ. – 2005. – №35. – С. 85-93.