Співпраця церкви, школи і сім'ї

Виховання підростаючого покоління на засадах християнської моралі

Необхідне докладання спільних зусиль родини, церкви і школи  у вихованні підростаючого покоління для виходу із духовної кризи, яка панує в нашому суспільстві. Саме тому педагогічний колектив Лішнянської СЗШ під керівництвом директора школи В.І.Федишина працює над проблемою «Виховання підростаючого покоління на засадах християнської моралі». У цьому напрямі їм допомагають духовні настоятелі храму Архистратига Михаїла Лішнянського деканату Самбірсько-Дрогобицької Єпархії о.Олег Кекош і о.Олег Буга.

            Розуміючи, що більшість духовних вартостей дитині передає сім’я, вчительський колектив і священики стараються налагодити регулярні контакти з батьками, допомогти їм глибше ввійти в проблеми їх дітей, підкреслюючи їх першорядну роль і відповідальність за майбутнє дітей. На загальношкільних батьківських зборах обговорюються проблеми підростаючого покоління, підкреслюється важливість сімейного виховання, яке закладає в дитину духовні, національні і громадські вартості. Підкреслюється важливість присутності атмосфери любові, взаємоповаги в сім’ї, наслідком яких є свобода, а не нав’язування своєї позиції всім членам родини. До свободи повинно додаватися почуття справедливості, яке формується самим укладом життя в сім’ї, де всі її члени мають приділену власну ділянку відповідальності. Спільна праця збагачує також розумінням вартості і гідності самої праці.

У своєму житті кожен із нас має покликання, кожному з нас Бог дав якісь таланти. Ми покликані їх зреалізувати і примножити. На покликання священиків, батьків, учителів треба дивитися як на дар Божий. Вони є найперше вихователями, тобто вчителями.  Апостол Павло запитує «Чи всі учителі?» (1 Кор. 12:29). Апостол Яків твердить про велику відповідальність дару учительства: «між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо» (Як. 3:1). Головним критерієм оцінки таланту вихователя є його здатність любити дітей і не стільки зовнішньо,  «на показ», як внутрішньо, часто «приховано». Великий педагог Ушинський зазначає «Любов – є тією єдиною силою, яка дозволяє максимально наблизитися до людини, вникнути в її світ, а іноді душею поєднатися з нею». Ця любов є подібною до любові Бога, до якого ми можемо наблизитись через молитву. Найбільшим виявом любові до своїх вихованців є молитва за них. Але ця молитва не повинна бути однобокою. Необхідно власним прикладом показати підліткам важливість молитви. Преподобний Антоній Великий розповідав одну історію. Якось брат, котрому бракувало ревності у молитві, прийшов до святого Антонія, прохаючи його про молитву. Великий старець відказав: «Ані я, ані Господь не зглянеться над тобою, якщо ти сам не піклуватимешся про себе й не молитимешся Богові». Наші вихованці повинні пам’ятати, що через молитву ми уподібнюємся  до Христа, Котрий часто молився.

Тому головний акцент у вихованні підростаючого покоління    парафії             с.Лішня приділяється спільним молитвам. Усі свята у школі розпочинаються молебнем до Пресвятої Богородиці, на якому спільно моляться учні, батьки і вчителі, в церкві лунають до неба молитви за дітей матерів, які створили свою  молитовну організацію.

Святе Письмо запрошує нас до паломництва, до зустрічі з Богом. У нашому бурхливому світі, який зробив великі технічні відкриття, людина може за кілька годин подолати сотні кілометрів. Та все ж є моменти, коли ми хочемо зупинитись. Зупинитись від щоденного, бурхливого, емоційного життя. Зупинка полягає  в тому, щоб ми змогли  знайти час для Бога, почути Його, виявити Йому пошану, навчитись дякувати Господу. Особливим виявом пошани є проща, основним елементом якої є молитва і піст. Щороку відбуваються прощі, паломництва до святих місць, до мощів святих людей. Організовуються спільні прощі у Крехів, Зарваницю, Страч, Унів, Грушів, Почаїв, Гошів і інші святі місця., зустрічі чудотворних ікон і мощей святих та молитви зцілення. 

Гармонійне виховання особи здійснюється через гармонійне поєднання любові Бога і ближнього. Для того, щоб підвести  підлітків до вирішення їх проблем, вчителі через інтенсивне духовне життя повинні розв’язати найперше особисті проблеми,  інакше вони ризикують розглядати свою педагогічну діяльність як компенсацію невдач в особистому житті.   Для цього у Лішнянській школі часто організовуються бесіди між педагогічним колективом і отцями, в результаті яких вирішується багато внутрішкільних проблем і це сприяє згуртованості колективу.

Велика увага приділяється спільним літургійним зібранням. Неодноразово правляться Служби Божі за здоров’я учнів та їх батьків, вчителів. Церква молиться за успішний початок навчального року, за просвітлення розуму під час навчання, добре написання Зовнішнього незалежного оцінювання та  успішний вступ до навчальних закладів випускників.  Важливим моментом такої Літургії є спільне приступання до Тайни Сповіді і Причастя. Через сповідь учні, особливо підлітки, усвідомлюють їх свободу і відповідальність, вчаться реалізувати свою свободу у бік добра. Адже сповідь уся побудована на усвідомленні свободи, дозволяє пізнати себе в християнській перспективі, пережити власну гідність і відповідальність за ведений спосіб життя і показує існування перспективних змін у житті.