Запитала в молитві у Господа я...
Запитала в молитві у Господа я :
«Чи професія «вчитель» є справді моя?»
Задивилась в мовчанні на образ святий
І чекала на відповідь в тиші німій.
У великих очах й на маленьких вустах
Прочитала я сказане Господом: « так ,
Ти – учитель, дітей зустрічаєш щодня
І про них запитаю колись тебе Я.
Чи завжди твоє серце відкрите було,
Чи любов дарувало, надію й тепло,
Тим, хто щиру усмішку тобі посилав
Й материнської ласки від тебе чекав.
Нелегка твоя праця, Я знаю, та все ж
Лиш тоді ти потіху і радість знайдеш,
Коли дітям зумієш віддати усе,
Що з них кожен пізніше у світ понесе:
Справжню віру, що силу життєву дає,
Світлу мудрість, що часто в пригоді стає.
І любов ,- це безмежне й палке почуття
Та й усе, що є сенсом людського життя».
У молитві схилилась й замислилась я
Чи професія «вчитель » є справді моя.
Чую голос тихесенький Хтось подає:
« Так , учитель покликання справді твоє,
Та немало покликаних є на землі
І багато із них для дітей вчителі.
Але вибраних мало, про це не забудь
Християнським по правді учителем будь».
Олена Лучищак