Маленька церква в школі

Маленька капличка у школі стала центром великої будівлі. Тут не почуєш веселих криків дітвори, не побачиш пустощів старших учнів. Кожен з них ніби зупиняє цю мить свого життя і поринає у атмосферу миру і любові. Звідси розпочинається робочий день віруючих працівників і учнів, сюди вони приходять помолитися перед кожною важливою справою: контрольною роботою чи екзаменом або тестом, виступом на виховних заходах, відкритим уроком чи виховною годиною і у інших потребах свого життя.Можливістю помолитися у капличці у приміщенні школи учні, вчителі і технічний персонал школи завдячують отцеві Олегу Кекошу, у якого зародилася мрія побудови каплички та директору школи Федишину Володимиру Івановичу, який підтримав це добре починання і допоміг втілити його в життя. Він працював разом із майстрами, шукав спонсорів для цієї доброї справи, залучав батьків учнів. І так, завдяки спільним зусиллям церкви, школи і батьків, і за Божим Благословенням, 7 квітня 2008 року, у велике свято Благовіщення, відбулося посвячення каплички. Цей день став Днем школи, який щороку збирає весь колектив у церкві на святковій Літургії і продовжується спільною молитвою біля каплички.

Невеличке святе місце у школі має велике значення для виховання учнів підліткового віку, так як вони вчаться через спілкування з Богом і між собою через опанування мистецтва молитви. Молитовна спільнота найкраще сприяє особистому відкриттю для себе віри і ствердженню її як життєвої позиції. Учні повніше усвідомлюють своє особисте покликання, тобто не індивідуальне (самоствердження), а суспільне покликання (служіння). Прикладом такого служіння для них повинні бути духовні отці, батьки і вчителі.