Сучасному поколінню важко уявити ті умови, в яких довелося жити лішнянам. Низькі халупи, покриті соломою, маленькі вікна, похилі тини, а разом з хатою маленький хлівець, де містилася корова, коні. Ось так виглядало наше село в давнину. І великим щастям для села в давнину було наявність школи, бо не кожне село могло в ті часи мати її.
Перша згадка про Лішнянську школу при церкві датується в 1786 роком. Та хоч в селі впродовж тривалого часу існувала школа, кількість селян, що знали грамоту, була дуже мала.
Однак уже на початку ХІХ ст. поширення освіти бере під свою опіку австрійська держава. Така робота здебільшого проводилася у так званих « камеральних » селах, тобто державних, а Лішня якраз була таким селом. В 1816-1818 рр. за старанням новопризначеного пароха села Василя Комарницького була побудована нова цегляна школа. Цікаво відзначити, що навчання в цьому приміщенні відбувалося до 1965 р. і сам будинок зберігся і сьогодні, але в іншій якості. Першими вчителями цієї школи був священик, а пізніше сюди було направлено вчителя. Велику допомогу школі в ті часи надавало церковне братство, яке офірувало для школи підручники для навчання і ці пожертви були непоодинокими.
До 1919 р. викладання в школі велося українською мовою, а після завоювання Галичини Польщею пілсудчики відкрито нищили українські школи. Не оминула ця доля і нашу школу. Директором школи став поляк Владислав Бонка, його дружина Катерина - вчителем школи. Обоє не знали української мови, тому викладання велося польською мовою, незважаючи на те, що з 1924 р. офіційно батьки могли обирати мову викладання, і більшість обирала рідну мову.
З встановленням радянської влади в 1939 р. школа стає українською. Директором школи стає поляк за походженням Крупа.
Під час німецької окупації школа продовжувала навчати. Директором в цей час був Іваненко Василь Іванович.
З 1946 року колектив школи поповнюється вчителями направленими з Східної України. Школа тепер розміщується в 3-ьох пристосованих приміщеннях.
До 1961 року директором школи працює Хобта Л.Є.,після неї посаду цю займає Кухтяк В.М. , який керує школою до 1971 року. Змінює його Гловацька М.С., під керівництвом якої у селі будується нова середня школа на 625 учнівських місць. І 1 вересня 1980 році школа вперше відчинила двері для учнів. Тепер в школі працювало 35 вчителів, які навчали 415 учнів. За трудові успіхи працівників школи було відзначено високими нагородами: Хомусяк Є.Д., завуча школи і вчителя математики - званням « Відмінник народної освіти СРСР», а Андрусів В.І., Волошин Г.І., Гловацьку М.С., Губар Н.А., Лучечко Б.А.. , Федик Г.І. – званням « Відмінник народної освіти УРСР».
З 1984 р. директорами Лішнянської школи були Андрусів В.І., Пугач В.М., Лужецький Г.Ф., Федишин В.І. Всі вони вклали часточку своєї душів в школу, щоб зробити все для учнів і вчителів.
На сьогоднішній день педагогічний колектив очолює Соломчак О.М., яка прикладає великі зусилля з вчителями, щоб школа змінилася згідно сьогодення. Багато випускників, повертаючись до школи як батьки, звертають увагу на кращі зміни, які відбуваються в НВК. Тут працює потужний вчительський колектив, який ставить перед собою завдання виховати всесторонньо розвинуту людину, громадянина і патріота своєї країни.