Удар струмом – це особливий вид травми, що виникає в результаті проходження електричного струму через тіло. Його наслідки залежать від характеристик струму (напруга, сила струму, змінний чи постійний) і шляху його проходження. Виділяють дві основні складові впливу струму – теплову та біологічну. 

Теплова дія спричиняє опік окремих ділянок шкіри і внутрішніх тканин. Опік виникає переважно у випадку тривалої дії струму. Біологічна дія пов’язана з впливом електричного струму на перебіг нервових процесів. Зокрема, проходження струму через серце може спричинити його зупинку. Проходження струму через мозок призводить до втрати свідомості, судом, а у важких випадках – до зупинки дихання. М’язи у відповідь на струм реагують інтенсивними спазматичними скороченнями, що унеможливлює здійснення контрольованих рухів.  

Випадкове короткочасне торкання металевого дроту під напругою може залишити на шкірі лише невеличку цятку світлого кольору – так звану електромітку. Більш небезпечною є ситуація, коли дитина бере оголений провід у руку або вставляє металевий предмет у розетку. М’язовий спазм, що виникає при цьому, не дає можливості розтулити пальці та припинити контакт із джерелом струму. Здогадатися про тривалий вплив електричного струму можна за судорожними неприродними посмикуваннями тіла дитини. 

Якщо дитина лежить непритомною поблизу електричного приладу або джерела струму, швидше за все, вона отримала ураження струмом, від якого і настала втрата свідомості.

Ураження електричним струмом дитини краще попередити. Це нескладно зробити, принаймні в межах власної квартири. Насамперед необхідно всі розетки обладнати системою захисту (поворотний механізм, захисні шторки або заглушки). Ізоляція на проводах подовжувачів має бути цілою, а розетки закриті спеціальними коробами. Електроприлади повинні мати неушкоджений корпус та бути заземленими. Вилки електроприладів і кабелі живлення мають бути добре ізольовані. 

Забезпечте постійний нагляд дорослих, якщо дитина перебуває в місці з потенційною небезпекою (наприклад, біля ялинки з електричною гірляндою). Часто мокрі руки дитини можуть стати причиною випадкового електричного ураження. Обов’язково пам’ятайте, що допомогу при електротравмі дитині можна надавати лише після вимкнення струму. В іншому випадку ви не лише не зможете допомогти дитині, а й ризикуєте власним життям.

Електричний щиток квартири необхідно обладнати якісною автоматикою. Вона має захищати не лише від короткого замикання, а й від витоку струму. 

Перше завдання вирішують автоматичні вимикачі, так звані автомати. Захист від можливих витоків струму (наприклад, якщо дитина вставила щось у розетку і це обумовило витік  струму із замкненого контуру) забезпечує пристрій захисного відключення (ПЗВ). 

Звичайно, це обладнання не допоможе уникнути удару струмом, але дія струму буде короткочасною та не зможе завдати значної шкоди. Пам’ятайте, що жодні запобіжні заходи не замінять вашої пильної уваги.

Завжди знаходьте час і пояснюйте дітям, що електроенергія хоч і вірний помічник у праці і побуті, однак вона може стати небезпечною для життя людини, якщо нею неправильно і недбало користуватися.

Правила електробезпеки вдома:

НЕ МОЖНА бавитись з електроприладами, встромляти пальці або будь-які предмети в розетку!

НЕ МОЖНА наливати воду у ввімкненні в електромережу чайники, праски, кавоварки!

НЕ МОЖНА витирати електричні прилади та проводи, штепсельні розетки та вимикачі мокрою ганчіркою!

НЕ МОЖНА ставити електроприлади поряд із диваном, ліжком, шторами тощо!

НЕ МОЖНА залишати без нагляду ввімкнені електроприлади!

НЕ МОЖНА вмикати одночасно до однієї розетки велику кількість електроприладів!

НЕ МОЖНА вмикати несправні електроприлади!

НЕ МОЖНА затискати електропроводи дверима, віконними рамами!

НЕ МОЖНА підвішувати речі на проводи, вимикачі та розетки!

НЕ МОЖНА доторкатися до кабелів або проводів, ізоляція яких пошкоджена!

НЕ МОЖНА користуватись електроприладами, проводи живлення яких мають пошкоджену ізоляцію!

НЕ МОЖНА витягати за шнур вилку з розетки!

НЕ МОЖНА самостійно розбирати чи ремонтувати електроприлади!

ОБОВ'ЯЗКОВО слідкуйте за тим, щоб після використання електроприладу, він був вимкнутий з розетки. Йдучи з дому, вимикайте електроприлади!

Діти на дорозі!

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечити безпеку руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

§ не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

§ не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

§ учити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

§ на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

§ перетинаючи вулицю нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

§ не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

§ учити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

§ не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

§ не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

§ не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу неї.

Телефон виклику міліції — «102».
Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

Безпека дітей на дорозі - дуже важлива тема. Сьогодні, щоб малечі було краще видно в темний час доби, використовується спеціальна світловідбиваюча тканина. Вона представляє із себе сигнальний матеріал, який починає яскраво підсвічуватись, коли на нього потрапляє світло. Завдяки цьому людину видно з досить великої відстані до 400 метрів.

Вставки з рефлективної тканини використовуються у виробництві спеціального робочого одягу деяких служб. Але останнім часом подібні деталі стали застосовуватися в особливих серіях дитячого одягу. Це допомогло з'єднати практичність і безпеку.

Купити світловідбиваючу тканину для безпеки дитини

Подібні матеріали дозволяють суттєво підвищити видимість людини в темний час доби, навіть на тротуарах або дорогах, які погано освітлюються. Дана якість була оцінена батьками, які переживають за своїх дітей, коли вони повертаються зі школи взимку або гуляють допізна. Навіть коли на одяг потрапляє зовсім мало розсіяного світла, водії будуть добре бачити, де розташовується малюк. Машину можна буде зупинити або уповільнити при необхідності.

Пам'ятайте, згідно зі статистикою, кожен тринадцятий потерпілий від ДТП - це дитина! Захистіть свого малюка, придбавши на замовлення особливий матеріал зі світловідбиваючими властивостями.

Основні причини наїзду на пішоходів

Існує кілька причин, чому водії можуть наїжджати на пішоходів:

• На багатьох дорогах нашої країни погана освітленість або вона повністю відсутня, тому навіть на пішохідному переході не завжди бачать людей;

• У холодну пору року (коли найгірше видно), частіше використовують сірий, коричневий, чорний одяг;

• Різноманітні погодні фактори (сніг, туман, дощ) можуть заважати водіям;

• Неякісне дорожнє покриття заважає автомобілістам сконцентруватися.

Ми просто впевнені, невелика вставка з світлоповертального покриття допоможе значно збільшити безпеку. Подібні деталі є необхідними для дітей різного віку.

 Види світловідбивних матеріалів і їх переваги

 Багато виробників замислюються про зовнішній вигляд своєї продукції (дитячого одягу) і про практичність. Тому додають різні рефлективні вставки. Рекомендуємо недорого замовити в інтернет-магазині "Loom" спеціальні елементи, що світяться в темряві, якщо їх немає у вас. Це може бути:

• Стікери або наклейки - кріпляться до одягу за допомогою липучки;

• Термополоска приклеюється розігрітою праскою до будь-якого предмету гардеробу;

• Браслети жорсткі - їх можна скручувати, носити на руці або рюкзаку / сумці;

• Брелоки;

• Кулони;

• Шнурки на взуття;

• Значки.

Якщо ви бажаєте зробити малюка більш помітним на дорозі, варто придбати відразу кілька позицій і розподілити їх по всьому тілу. Тим більше, що їх вартість не вдарить по сімейному бюджету. Подібні елементи знизять ризик виникнення ДТП за участю дітей.

Такі деталі відрізняються наступними перевагами:

• Світловідображення має високу дальність (близько 350-400 метрів);

• Світло моментально відбивається назад автомобілісту;

• Для використання не потрібні спеціальні умови, а догляд завжди простий;

• Підсвічування легко помітити навіть під кутом в 45 градусів;

• Ціна невисока і підходить практично всім.

Навіть невелика смуга на шортах, штанах або куртці значно підвищить безпеку дитини на тротуарі або темній дорозі. Найбільш популярними є світловідбиваючі принти, флікери, наклейки, вставки в одязі. І всі ці різні форми ви можете без проблем придбати в інтернет-магазині "LOOM" і отримати максимальну вигоду від покупки.

Життя та здоров’я дітей залежить від нас з вами. Своїм особистим прикладом ми вчимо дошкільнят елементарним правилам руху, попереджаємо дорожньо-транспортний травматизм.

Єдність вимог до дитини з боку батьків та вихователів дошкільного закладу сприяє оволодінню дітлахами азбукою дорожнього руху.

Зверніть увагу дітей:

Ходити можна лише по тротуару та спеціальним пішохідним доріжкам, додержуючись правої сторони, щоб не заважати тим, хто йде назустріч.

Переходити проїжджу частину дороги потрібно в спеціально установленому місці: там, де є світлофор, або біла «зебра».

Переходячи дорогу, не потрібно поспішати. Спочатку подивіться наліво, а потім направо.

Діти дошкільного віку повинні переходити вулицю тільки разом з дорослими.

ПАМ’ЯТАЙТЕ !

ВИ – ПРИКЛАД ДИТИНІ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ В УСЬОМУ.

Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але зазвичай не замислюємося над цим, бо маємо досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Щоб убезпечити дитину від побутового травматизму, — по-перше, навчіть її правил безпеки життєдіяльності, по-друге — необхідно зменшити потенційну небезпеку в домівці.

Поясніть дитині потенційну небезпеку

• Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.

• Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.

• Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

Створіть умови для безпечного перебування вдома

Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:

• ставте ємкості з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;

• чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити їх і перекинути;

• встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині до­тягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;

• встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;

• в не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;

• не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити дитину в такому одязі;

• не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особ­ливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;

• не дозволяйте дитині спати в приміщенні, де встановлені газова плита чи газовий балон;

• не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо додану газу припинено;

• сірники мають бути недоступні дітям.

Подбайте про защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

Ножі, виделки, ножиці, тертки, шатківниці та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:

• працювати ножем обережно й на обробній дошці;

• не торкатись ріжучої поверхні руками;

• передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;

• під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

Для зберігання хімічних засобів оберіть місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.

У ванній кімнаті, як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все, що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.

Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.

Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.

Зоною підвищеної небезпеки є вікна й балкони. Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне — не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

Якщо необхідно залишити дитину вдома саму

Навчіть дитину:

• обслуговувати себе — сходити в туалет, вимити руки, налити собі води тощо;

• користуватися телефоном — щоб вона знала, як зателефонувати батькам, а також у аварійні служби. Налаштуйте на домашньому телефоні кнопку «швидкого набору», натиснувши на яку дитина зможе миттєво зв’язатися з кимось із батьків;

• нікому не відкривати вхідні двері. У батьків (бабусі з дідусем) є свої ключі, тож їй ліпше взагалі не підходити до дверей, якщо хтось чужий натисне вхідний дзвінок;

• самостійно гратися, малювати, ліпити, розфарбовувати тощо — поки батьків немає, дитина розважатиме себе у безпечний спосіб.

Чим раніше ви поясните малюкові правила безпечної поведінки на вулиці, тим вірогідніше, що він не забуде науку і зможе за потреби правильно скористатися цими уроками. Ваше завдання — навчити дитину правильно поводитися в екстремальних умовах.

Двір без небезпек. Сучасні малята починають гуляти без супроводу батьків набагато пізніше, ніж ми самі за часів свого дитинства. Але готувати крихітку до самостійних «виходів у світ» потрібно заздалегідь. Так, прогулюючись разом з малюком, обійдіть увесь двір і зверніть увагу на найнебезпечніші місця: люки, підвали, горища, будівельні майданчики. Важливо не просто сказати: «Сюди ходити не можна! Це небезпечно!» Треба пояснити дохідливо, чому саме не можна: у люк можна впасти, двері підвалу може хто-небудь закрити, і тоді дитина залишиться там (якщо малюка замкнули в підвалі, не треба кричати і плакати, краще щосили стукати в двері — так швидше хто-небудь почує і прийде на допомогу). Велику небезпеку можуть становити навіть припарковані біля будинку машини. Зазвичай малюки чітко засвоюють, що з машинами, що рухаються, треба бути вкрай обережними. А ось автомобіль, що стоїть, не викликає в них занепокоєння. Розкажіть дитині, що автомобіль може несподівано поїхати, і водій не помітить малюка, який, граючи, сховався за багажником. Тому не можна бігати, і тим більше ховатися навколо машин, а якщо під машину закотився м’ячик, треба звернутися по допомогу до дорослих. Малюки люблять грати в лікарню, магазин або «варити» для ляльок обіди на іграшковій плиті. Для цього вони рвуть рослини (траву, квіти, листя), що ростуть поблизу, збирають насіння. Однак дитина може спробувати приготовані «ліки» або ляльковий «суп» на смак. Але не всі рослини нешкідливі, як може здатися. Наприклад, у рицини, яку останніми роками часто-густо вирощують біля під’їздів будинків (у народі її називають «пальмою»), смертельно отруйне насіння. Малюкові досить проковтнути 2-3 насіннячка, щоб серйозно отруїтися. Обов’язково пояснюйте дитині, що жодні рослини, ягоди і насіння, зірвані на вулиці, не можна брати в рот. Для гри краще використовувати нешкідливі і добре знайомі рослини, наприклад кульбабу, подорожник, горобину. Гуляючи з малюком у дворі, ви маєте бути твердо впевнені, що навкруги немає відкритих каналізаційних люків. Статистика безжальна: сотні дітей гинуть і отримують травми саме з цієї причини. І тут не допоможуть жодні застереження «дивитися під ноги» і «не наступати». Захопившись рухливою грою, дитина може просто не помітити небезпеку. Тому не сподівайтеся на комунальні служби, а беріть ініціативу до своїх рук: проводьте з іншими батьками періодичну ревізію і закривайте люки дошками.

Правила екіпіровки. Одягаючи малюка на прогулянку, проведіть ревізію одягу. Краще, щоб він був без шнурків, якими можна зачепитися. Бажано, щоб взуття щільно фіксувалося на нозі і не «ковзало». Це зробить ігри дитини безпечнішими.

Життя на дитячому майданчику. Як добре, що у дворах є дитячі майданчики з гойдалками! І як одночасно погано, що вони є! Сучасні важкі залізні конструкції мають руйнівну силу. І якщо такі гойдалки на великій швидкості вдарять дитину, це може закінчитися погано. Дітлахи іноді не можуть правильно оцінити безпечну відстань. Тому ви чітко повинні пояснити дитині, що підходити до гойдалок можна тільки збоку, а обходити їх — на великій відстані. Сідати і злізати треба тільки тоді, коли гойдалки зупинені, і в жодному разі не можна з них стрибати. Розкажіть про те, до чого можуть привести порушення цих правил. Сильно вдарити малюка можуть і каруселі, якщо не дотримуватися елементарних правил безпеки.

Так само, як і у випадку з гойдалками, частіше нагадуйте крихітці, що підходити до каруселей, що крутяться, небезпечно. Спочатку треба дочекатися їх зупинки, і тільки потім сідати на сидіння. Звичайно, слід міцно триматися. Будь-який малюк знає, що драбинки, турніки, одним словом, спортивні снаряди — штука дуже цікава і весела. Вони розвивають спритність, витривалість, координацію рухів. І мама не заборонятиме вдосталь полазити і повисіти на них. Звичайно, за умови, що малюк робитиме все це з належною обережністю. Передусім зверніть увагу на покриття спортивного дитячого майданчика. Якщо це пісок, трава, тирса або, в крайньому випадку, дрібна щебинка — сміливо відпускайте туди дитину. Якщо ж майданчик забетонований або заасфальтований, краще пошукати інше місце для ігор. Навчіть дитину правильно сплигувати з драбинки або турніка. Коли дитина розгойдується на перекладині, стрибати треба в той момент, коли тіло починає рух назад. Інакше можна легко впасти.

Усілякі гірки — улюблена розвага дітлахів. Але мамам і татусям варто звернути увагу на їх стан, перш ніж дозволити своїй дитині скотитися з вітерцем. Якщо поручні або борти гірки дерев’яні, то батьки мають перевірити, наскільки добре оброблена поверхня, щоб уникнути заноз на дитячих ручках. Для дошкільнят висота гірки не повинна перевищувати 1,2 м. Перевірте, чи ціле покриття ската гірки, чи немає на ньому щербин. З «правильної» гірки крихітка скачується без зупинки до самого низу і не вилітає на землю, а затримується на спеціально підведеному виступі. Малюк повинен знати, що гірки — не місце для пустощів. Підніматися і з’їжджати треба уважно й акуратно, дотримуватися черги і в жодному разі не штовхати інших малят. Це може спричинити серйозну травму. Звичайно, увесь час стояти поряд з гіркою й опікати малюка не обов’язково. Але краще не випускати дитину з поля зору, щоб вчасно відреагувати на небезпечну поведінку дітей.

Даремно забороняти дітям лазити по деревах. Усе одно рано чи пізно вони випробують навколишні дерева на міцність. Щоб уникнути падінь і травм, краще навчити малюка робити це правильно. Передусім лазити краще тільки по старих деревах, з товстими стволами і гілками. Молоде деревце можна легко пошкодити, і воно загине, а сам малюк, ставши на тонку гілку, полетить униз. Спиратися треба тільки на товсті живі гілки і в жодному разі не на сухі. Слід спочатку перевірити міцність гілки, а тільки потім на неї ставати. І ще: стежте, щоб малюк під час лазіння чергував руки і ноги: наприклад, спочатку перехопив руку, потім переставив ногу. Опора на три кінцівки одночасно знижує небезпеку падіння.

Катання на роликах або велосипеді — заняття, корисні в усіх відношеннях, але, в той же час, досить небезпечні. Передусім, потурбуйтеся про засоби захисту маленьких спортсменів. Усілякі шоломи, наколінники і налокітники — це не просто модні «примочки», а те, що вбереже малюка не лише від розбитих колін і обідраних рук, й від травм більш серйозних. Шолом для ролера обов’язково підбирайте з приміркою. Він повинен зручно сидіти на голові, закривати чоло, але не з’їжджати на очі. Будуть незайвими і спеціальні рукавички без пальців. Кататися на роликах краще в спеціально відведених для цього місцях. З велосипедом простіше, тільки обов’язково учіть малюка бути уважним до «пішоходів» і не розвивати високу швидкість там, де є вірогідність збити когось із малюків. Якщо вам разом з маленьким велосипедистом треба перейти проїжджу частину, обов’язково зніміть його з велосипеда і переведіть через дорогу за руку, ведучи велосипед окремо. І звичайно, ніколи не випускайте маленького «гонщика» з поля зору.

Бійки — нерідка причина серйозних травм у дітей. Частіше це доля хлопченят, але зустрічаються і задиристі дівчатка, які готові «розбиратися» з кривдником за допомогою кулаків. І кулаки — це ще пів біди. Часто в хід йдуть підручні предмети: палиці, залозки, камені та ін. Одна з головних причин дуже проста: діти ще не розуміють, наскільки серйозно можна поранити супротивника цими предметами. Спрацьовує звичайний кіношний стереотип: героя вдарили по голові здоровенним булижником, а він собі не лише живий, але й цілком здоровий. Подібні сцени спотворюють уявлення наших дітей про реальну силу удару, про біль, про те, наскільки насправді крихке вразливе людське життя. І хто як не мами і татусі повинні пояснити малюкам ці прості істини? Якби з усіма дітьми говорили про можливі наслідки таких ось бійок, дитячого травматизму було б дедалі менше.

Ще одна небезпека — великі і маленькі чотириногі, причому не лише бродячі, а й справжнісінькі домашні. Йдеться не стільки про небезпечні хвороби, які можуть переносити тварини, скільки про собачу агресію, жертвами якої іноді стають діти. Безперечно, ви повинні виховувати в дитині любов і довіру до братів менших, але малюк повинен чітко знати, що собаки бувають різні і не завжди добрі. До того ж, краще взагалі не підходити до незнайомих тварин. Розкажіть малюкові, що не можна розмахувати руками або палицею біля собаки. Він подумає, що його хочуть ударити, і може вкусити. Не слід гладити незнайомого собаку. Йому це може не сподобатися. Дитина повинна знати, як поводитися, якщо напав собака. Якщо поруч немає рятівного притулку — під’їзду або дерева — не слід утікати, собака все одно наздожене. Покажіть малюкові, як треба захистити лице і шию, притиснувши підборіддя до грудей і закрившись зігнутими в ліктях руками. Дорослі обов’язково прийдуть на допомогу.

Тому з батьків, хто хоч раз втрачав свою дитину (нехай лише на кілька хвилин), майже напевно відоме всеосяжне почуття паніки, яке сковує тіло і заважає тверезо мислити. Малюкові, який раптом виявив, що мами або татуся немає поблизу, не краще. Йому страшно одному в натовпі чужих людей. І навіть якщо ви намагаєтеся не випускати руку малюка в людних місцях, ситуації, коли дитина втрачається, трапляються не так вже і рідко. Але, якщо і батьки, і, головне, малюк чітко знають, як поводитися в екстремальних ситуаціях, біди не станеться. Навчімо свою крихітку правильної поведінки в громадських місцях, щоб нам ніколи не довелося переживати ці страшні хвилини.

У супермаркеті. Передусім, малюк має чітко засвоїти, що, здійснюючи з мамою і татом сімейні покупки у великому магазині, він не повинен втрачати батьків із виду. Тримати дитину увесь час за руку практично неможливо, адже ми раз у раз зупиняємося біля вітрин, беремо в руки якийсь товар, відволікаємося від малюка на короткий час. Спритному цікавому карапузові цього часу подеколи цілком достатньо, щоб відійти від батьків, загубитися в натовпі або затриматися у відділі іграшок. Тому привчайте дитину до думки, що не ви стежите за ним, а вона за вами. Якщо малюк вже не поміщається у візок для покупок, нехай тримається за нього рукою і неодмінно повідомляє вас про те, якщо хоче затриматися біля того або іншого товару. Тоді ви просто зупинитеся і почекаєте його. Розкажіть малюкові про те, що він повинен робити в разі, якщо раптом не виявив батьків поблизу. Вселіть дитині важливу думку: ви дуже її любите, піклується про неї і ніколи не лаятимете, навіть якщо малюк загубився з власної необережності, не виконавши ваших правил. Це допоможе йому згадати все те, чого ви його навчили, і вчинити правильно. Найкраще, що може зробити дитина, загубившись у натовпі, це залишатися на місці і чекати. Можна навіть сісти на підлогу. Рано чи пізно мама з татом неодмінно її знайдуть. Дитина повинна знати, що вона в жодному разі не має виходити з магазину, щоб «почекати батьків біля машини». На жаль, не в усіх супермаркетах є охорона, яка не випустить дитину саму на вулицю. Розкажіть, а ще краще покажіть малюкові тих людей, до яких можна звернутися по допомогу: міліціонери, охоронці, службовці супермаркету, касири. Одним словом, усі люди в уніформі. Їм можна довіритися, вони допоможуть. Ні з ким іншим, нехай навіть ця людина здається доброю і хорошою і обіцяє відвести до мами, дитина йти за жодних обставин не повинна. Якщо хтось намагається відвести її силою, нехай голосно кричить: «Тато! Мамо!» Малюк, який уміє добре говорити повинен знати на пам’ять своє ім’я, прізвище, домашню адресу і, добре б, телефон. Цю інформацію треба вивчити з дитиною та обов’язково повторювати час від часу. Якщо ім’я і прізвище малюки запам’ятовують добре, то адресу часто забувають. Було б не погано, вирушаючи з дитиною в людні місця, покласти в кишеню її одягу записку з ім’ям, прізвищем, адресою і номерами мобільних телефонів батьків. Ще краще, вигравіювати ці дані на металевій пластинці, прикріпити на ланцюжок і пристібати всередині кишені дитячих брюк, щоб малюк її ненароком не загубив. Зараз у продажу можна знайти спеціальні брелки, куди записується вся інформація про дитину.

Моя міліція мене береже. Дуже важливо ніколи, за жодних обставин не лякати дитину вартою порядку («Балуватимешся, тебе міліціонер забере!») Не робіть цього самі і не дозволяйте іншим. Може вийти, як у розповіді Носова «Міліціонер». Хлопчика так залякали міліцією, що, загубившись, він аж ніяк не хотів називати ім’я та адресу дуже доброму і співчутливому представникові цієї хорошої професії.

На вокзалі, в аеропорту. Тут чинні всі правила, про які йшлося вище. Тільки стежити за малюком треба ще ретельніше, адже й небезпек на вокзалі набагато більше, ніж у магазині. Щоразу, коли ви опиняєтеся на вокзалі або в аеропорту, вирушаючи в подорож, нагадуйте дитині правила поведінки. Звертайте її увагу на те, що вона в жодному разі не повинна нікуди від вас відходити, не запитавши дозволу. У випадку, якщо малюк загубиться, можна звернутися по допомогу до міліціонерів, охоронців, касирів.

У метрополітені. Заходячи у вагон потягу, міцно тримайте дитину за руку і пропускайте попереду себе. Про всяк випадок поясніть дитині, як поводитися, якщо вона опинилася у вагоні, двері зачинилися, а ви залишилися на пероні. Навіть якщо вам здається, що з вами такого ніколи не станеться, краще бути готовим до будь-яких несподіванок. Малюк повинен знати, що, проїхавши одну станцію, йому слід вийти з вагону, відійти вбік від краю перону і чекати вас. А ви неодмінно приїдете наступним поїздом. Якщо ж усе сталося з точністю до навпаки (мама поїхала, а малюк залишився на пероні), то і тут немає приводу для паніки. Треба відійти від краю платформи (краще сісти на лавку, якщо така є поблизу) і чекати маму.

У парку, в лісі. Прогулянки в парку — чудова можливість приємно провести час усією сім’єю. І для того, щоб такий відпочинок не перетворювався для вас на суцільне «нервування», змалечку для дитини має бути абсолютним табу занадто далеко йти від вас. Звичайно, ходити в парку виключно за ручку з мамою безглуздо. Але ось втікати і, особливо, «ховатися» від неї просто неприпустимо. Малюк має знати, що бігати і грати йому можна тільки там, де видно батьків, а ті, у свою чергу, повинні бачити його. Не рідкісні випадки, коли під час сімейного пікніка в лісі, поки дорослі розпалюють вогнище або смажать шашлик, малюки шукають собі розваги самостійно. І відбувається, як у тій казці про Машу і Ведмедя: деревце за деревце, кущик за кущик, ось і відійшли досить далеко від табору. Загубитися в лісі дуже легко. І дуже страшно. Але якщо ваш малюк чітко засвоїв, що ТРЕБА ЗАЛИШАТИСЯ НА МІСЦІ, ви дуже швидко його відшукайте. Дорослі в цьому випадку повинні розділитися, відправившись на пошуки одночасно в різних напрямках, періодично гукаючи дитину. Малюк, у свою чергу, теж повинен голосно кликати на допомогу. Дуже корисно для прогулянок на природі купити дитині хороший свисток. І в тому випадку, якщо вона загубилася в лісі або парку, свист буде добре чути на сотні метрів. Якщо в парку або в лісі є ставок, знадобиться ваша додаткова увага. Причому навіть зовсім невелика глибина може становити небезпеку для малюка. Не дозволяйте йому одному підходити до води, а зробіть це разом. Якщо берег пологий, малюк може пограти у воді під вашим невпинним спостереженням. Якщо ж берег обривистий, жодному разі не випускайте руку дитини зі своєї і не підходьте близько до краю.

Обережно: незнайомець!

Навіть якщо ваша дитина ще занадто мала, щоб гуляти без дорослих і відпускати її одну на вулицю ви доки не збираєтеся, вона має чітко засвоїти основні правила спілкування з незнайомими людьми.

Більшість з нас прищеплює дітям, що треба бути вихованим і ввічливим по відношенню до людей, не грубити і не брехати. Усе це, звичайно, так. Але саме тихі, виховані діти частіше стають жертвами злочинців. Адже їх так просто обдурити, а самі вони привчені завжди говорити дорослим тільки правду. Що робити? Невже треба ростити малюка брехуном і грубіяном? Грубіяном ростити не треба, а ось втлумачувати йому, що серед хороших і добрих людей іноді трапляються й погані, просто необхідно.

З раннього дитинства дитина повинна чітко

знати важливі правила:

Ø  Ніколи не розмовляй з незнайомими людьми і нічого в них не бери.

Ø  Ніколи не сідай у машину до незнайомця і нікуди з ним не ходи.

Ø  У незнайомої людини не можна брати НІЧОГО: ні цукерки, ні іграшки, ні подарунки, ні щось, що «треба передати мамі».

За ситуації, коли дитині пропонують піти або поїхати куди-небудь з незнайомцем («подивитися колекцію Барбі», «знятися в кіно», «погодувати кошенят» тощо), малюк повинен відповідати тільки одне: «Зараз я спитаю дозволу в мами». Дитина має бути готова і до провокації з боку незнайомця: «Я думав, що ти вже великий, а ти досі в мами дозволу запитуєш!» Відповідь і в цьому випадку має бути тверда і однозначна. Поясніть малюкові, що якщо хто-небудь схопив його за руку і кудись тягне або намагається заштовхати в машину, дозволені АБСОЛЮТНО всі методи самооборони. Можна грубити, брехати, брикатися, кусатися, кричати. До речі, кричати в подібній ситуації треба не «Допоможіть!», а «Це не мій папа (мама)!

Мене звуть так-то, подзвоніть моїм батькам по номеру такому-то!» Змалечку пояснюйте дитині, що її тіло належить тільки їй і ніхто не має права доторкатися до неї без її згоди. Намагайтеся не обіймати і не цілувати дитину, якщо вона в цей момент цього не хоче. І ніколи не дозволяйте цього робити іншим людям. Малюк повинен чітко знати, що ніхто не має права брати його на руки без дозволу мами, а якщо таке сталося, то цілком можна поводитися не дуже виховано: голосно кричати і навіть брикатися. Вселяйте дитині, що ви ніколи не попросите незнайому людину забрати її з дитячого садка. І якщо щось подібне станеться, малюк не повинен нікуди йти з цією людиною, навіть якщо незнайомець запевняє, що його попросила мама (папа, бабуся тощо). Нагадуйте про все це частіше, частіше, частіше! Діти так легко забувають усе те, чого ми їх навчаємо.

Більшість нещасних випадків з дітьми можна запобігти, передбачаючи все, що може зробити дитина, створивши необхідні умови для безпечної життєдіяльності. У рамках суспільного дошкільного виховання неможливо вирішити весь коло проблем, пов'язаних з безпекою дитини, тому велика роль у цьому питанні належить батькам. Сила і стійкість сімейних впливів пов'язана з тим, що вони постійні і тривалі, повторюються в різноманітних життєвих ситуаціях. У родині є об'єктивні можливості включення дітей у побутову господарську діяльність, де і купуються навички безпеки. Дітям дуже подобається повторювати дії дорослих - це допомагає їм самим відчути себе дорослими.

Чомусь притягальною силою володіє для дітей вогонь. Спостерігаючи за тим, як користуються вогнем старші - запалюють газову плиту, розводять вогонь у печі, спалюють сміття, -діти хочуть, щоб їм дали спробувати, скажімо, розпалити багаття або запалити сірник.

Якщо поблизу трапляється пожежа, дитину так і тягне піти подивитися на вогонь, тому дуже важливо, щоб діти запам'ятали з малих років: із вогнем погані жарти, так як він легко може вийти з-під контролю і стати по-справжньому небезпечним. Маленьким дітям не можна грати з запальничкою і сірниками: від однієї випала з рук запаленого сірника або спалахнув коробка станеться пожежа, який охопить килим, фіранки, меблі і, нарешті, всю квартиру, а переляканий дитина просто втече. Ось чому в руках маленьких дітей вогонь особливо небезпечний.

Коли дитини старшого дошкільного віку вчать поводитися з вогнем або коли він просто стоїть біля запаленої плити, поруч обов'язково повинен бути хто-небудь із старших і уважно спостерігати за ним, щоб не трапилося біди.

Треба пам'ятати, що причиною пожежі можуть стати не лише дитячі пустощі з сірниками, запальничками, свічками, але й несправна електропроводка, не вимкнений з електричної мережі електроприлад (чайник, праска, фен, телевізор).

Електричний струм, що змушує працювати прилади, - наш помічник, але він може бути небезпечним і навіть викликати пожежу. Запах горілої гуми, паруючий проводок, що нагріваються при роботі розетка і вилка, проскакивание іскри під час увімкнення та вимкнення вилки з розетки - все це може призвести до пожежі.

Ось деякі правила, які треба дотримуватися:

• Йдучи з дому, закрийте газові конфорки, вимкніть з розеток всі електроприлади, погасіть світло.

• Не користуйтеся несправними електроприладами і проводкою.

• Вставте заглушки на розетки.

• Не накривайте лампи і світильники тканиною або папером.

• Не дозволяйте дітям гратися біля новорічної ялинки з петардами, бенгальськими вогнями, хлопавками.

• Влаштовуйте феєрверки на вулиці подалі від житлових будинків.

• Не зберігайте на кухні легкозаймисті рідини (бензин, гас, лаки, фарби, ацетон, спирт, рідкі олії). Їх слід зберігати в спеціальних пляшках або банках в металевому шафі і подалі від вогню.

• Якщо в будинку є піч, то ввечері, перед сном, загасіть вогонь повністю.

• Не сушіть білизну над газовою плитою.

Між педагогами та батьками має бути повне взаєморозуміння, так як різні вимоги, що пред'являються дітям в закладі дошкільної освіти і вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресивність.

З допомогою гри вихователі пропонують дітям наступний алгоритм поведінки:

Якщо в будинку щось загорілося -

швидко піти або вибігти з кімнати або квартири, розповісти про це дорослим і просити їх зателефонувати за номером «101», мамі на роботу;

подзвонити самостійно за номером «101» і сказати, що в будинку пожежа, при цьому обов'язково треба назвати свою домашню адресу.

Якщо в квартирі багато диму -

низько пригнувшись, рухатися до дверей, прикриваючи ніс і рот мокрою хусткою, рушником; загорівся одяг - падати і, катаючись, збивати вогонь.

Батьки повинні навчити дітей користуватися номером пожежної охорони. Це вміння може виникнути і закріпитися в процесі спеціального тренінгу, при цьому батьки не повинні забувати про профілактику хибних викликів.

Шановні батьки!

Щоб не допустити пожежі, необхідно дотримувати таких правил пожежної безпеки:

•  зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

• не дозволяти дітям розводити багаття;

• не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

• не дозволяти користуватися газовими приладами;

• не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

• не залишати малолітніх дітей без нагляду;

• не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

• не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

• не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

• не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

•  не сушити речі над газовою плитою;

• не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

• не влаштовувати піротехнічних заходів з балкону та поряд з будівлею;

• не палити в ліжку.

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей уміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше в дитини знань, тим більше небезпеки з боку навколишнього середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись таких правил:

§    не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

§    учити дитину користуватися дверним вічком;

§    не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

§    учити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

§    забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

§    забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

§    не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

§    запобігати формуванню в дитини жорстокого ставлення до тварин;

§    не дозволяти дражнити тварин;

§    не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

§    не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

§    не дозволяти визирати у відчинене вікно;

§    учити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

§    вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей

берегти своє життя та здоров’я!

Шановні батьки!

Суспільство вкрай стурбоване станом травмування та загибелі дітей. За статистичними даними щорічно гине величезна кількість дітей в наслідок аварій, утоплення, удушення, у вогні. Лише вдумайтеся: в середньому щодня в нашій країні через нещасні випадки гине чотири дитини, щотижня – одна школа втрачає клас дітей, щороку, в мирний час – країна втрачає півтори тисячі юних громадян!

Нещастя стається саме тоді, коли діти залишаються напризволяще, де небезпека чатує на кожному кроці: вдома – коли працюють електропобутові прилади та є вільний доступ до сірників та запальничок, вибухонебезпечних предметів, хімічних речовин; на вулиці – в умовах стрімкого потоку транспорту; під час відпочинку у лісі, горах, біля водойм. Діти стають заручниками обставин, а їх легковажне ставлення до вогню, води, незнання елементарних правил безпеки часто є першопричинами сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки!

Звертаємося до Вас з проханням: не залишайте дітей без нагляду, дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей! Навчайте їх культури поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, водою, газовими та електричними приладами, різного виду небезпечними речовинами та предметами.

Пам’ятайте: безпека ваших дітей залежить тільки від вас самих!

Сподіваємося, що тільки у співпраці ми зможемо вирішити основну проблему людства – збереження найціннішого скарбу – життя!

Навчити дітей безпечній поведінці - це означає привчити їх до певного способу життя. У дитини повинен виробитися захисний механізм, який автоматично спрацює в потрібний момент.

· Вивчайте літературу, присвячену безпеці дітей. Хоча більшість правил поведінки, що сприяють підвищенню рівня безпеки дітей, загальновідомі, проте корисно дізнатися думку з цього приводу людей, які професійно займаються цією справою: психологів, педагогів, співробітників міліції.

· Враховуйте вік дитини та її особливості. Поки ваш малюк робить свої перші кроки чи знаходиться ще в колясці, ніяким правилам безпечної поведінки його не навчиш. Його життя - повністю в руках батьків, дідусів і бабусь.

Маленькі діти повинні перебувати не просто під наглядом дорослих, а бути постійно у них на виду.

Дитині три-чотири роки. Вона повинна уміти називати частини свого тіла, у тому числі й інтимні; розуміти різницю між "хорошими" і "поганими" дотиками; оцінювати незнайомця; просити дозволу у мами прийняти від когось цукерку. Дітлахи цього віку (або трохи старші) повинні знати свої ім'я, прізвище, адресу, телефон.

Домагайтеся, щоб діти повністю довіряли вам. Ця довіра вкрай важлива. Ніщо не дає так багато для розуміння вашої дитини, як її щирі розповіді, а іноді і крики душі - про її біди, тривоги, сумніви, труднощі, з нею неважко визначити, наскільки дитина вміє орієнтуватися в різних ситуаціях, чи може постояти за себе. Тому як би ви не були зайняті, не відмахуйться від дитини, якщо вона хоче з вами поділитися. Навіть малюк зі своїм лепетом має право бути вислуханим.

Якщо дитина намагається заговорити з мамою чи батьком про щось, що її хвилює, відштовхнути його своєю байдужістю - непрощенна помилка, яка може дорого обійтися і дитині, і батькам. Навпаки, потрібно вміти викликати дітей на розмови. Під час таких бесід "по душам" доречно згадати випадки зі свого дитинства. Діти зазвичай дуже жваво відгукуються на такі спогади: виявляється, моя мама була такою ж маленькою, як і я, і з нею теж траплялися різні "страшні" історії.

Якщо вам стало відомо, що дитина поступила правильно в скрутних обставинах, треба обов'язково похвалити її. Це допоможе їй бути більш упевненою в подальшому. Якщо дитина поступила неправильно, не потрібно кричати, лаяти її - спокійно поясніть допущену помилку і розкажіть про можливі наслідки.

Лише маючи постійний контакт з дитиною, можна судити про те, якою мірою вона потребує вашої опіки, наскільки їй можна довіряти, надавати "свободу" (залишати одною в будинку, просити сходити в магазин, дозволити з'їздити до товариша і т. д.)

Тут потрібно враховувати ще одну обставину: якщо дитина не мала контакту з батьками, не довіряля їм, вона шукає розуміння, душевної участі у інших людей і в інших місцях. Цим дуже часто користуються злочинці, граючи роль "добрих" дядьків.

Не залякуйте!

Чи будь-яку кримінальну інформацію можна повідомляти дітям?

Зрозуміло, ні. Фахівцями давно помічено, що спроби батьків убезпечити дитину від злочинних посягань, розповідаючи їй страшні історії, іноді призводять до зворотного результату - ваш малюк у складній небезпечної ситуації стає більш вразливим, оскільки викликаний в нього страх настільки паралізує його, що він не в змозі що-небудь самостійно зробити.

Страх пригнічує інтуїцію дитини, "змазує" інстинктивно правильну реакцію. Тому якщо дітям і повідомляється та чи інша кримінальна інформація, то її потрібно виразити в словах, які б не травмували маленької людини, особливо якщо вона з розвиненою уявою і вразливою психікою.

Мета "безпечного" виховання - вселити дитині впевненість у її можливостях, в тому, що якщо вона буде суворо дотримуватись певних правил поведінки, вона не потрапить в небезпечну ситуацію, а якщо і станеться таке, то знайде з неї вихід.

Займайтеся з дітьми систематично. Навчання безпечній поведінці - це робота на багато років. Тут однією-двома бесідами нічого не досягнеш, а тим більше криком, погрозами або запотиличниками.

Кожна навичка безпечної поведінки відпрацьовується поступово. Перевіряйте, чи засвоїла дитина сказане вами. З'ясовуйте, що виявилося незрозумілим. Вже підкреслювалося, що дотримання правил безпеки повинно бути доведено до автоматизму. Тільки тоді гарантується безпека дитини.

Використовуйте найрізноманітніші форми навчання. Для самих маленьких - це ігри з ляльками (лялька загубилася, ляльку хоче відвезти чужий дядько на машині і т.д.). Для дітей старшого віку - розігрування відповідних сценок (і вдома, і на вулиці), розповіді про дітей, які правильно вели себе в небезпечній ситуації, питання: "А як ти вчиниш, якщо ...", згадані розповіді-спогади.

Будьте прикладом для своїх дітей. Всі ваші зусилля можуть бути зведені нанівець, якщо ви самі в повсякденному житті нехтуєте правилами безпечної поведінки. Якщо ви перш ніж відкрити двері, не заглядаєте в очко, то навряд чи це буде робити і ваша дитина.

Проявляйте участь до чужих дітей. Якщо ви стали мимовільним свідком небезпечної ситуації, в яку потрапила та чи інша дитина (вона загубилася, її кудись насильно ведуть, саджають в машину і т. д.), не будьте байдужим. Є фізична можливість рішуче втрутитися - дійте! Якщо немає такої можливості - запам'ятайте прикмети підозрілих осіб, номер автомашини, напрямок руху і негайно повідомте до міліції.

Сьогодні ви допомогли чужій дитині, завтра хтось інший так само рішуче і мужньо буде діяти і врятує вашого.

Шановні батьки!

Настала зима. Діти із захопленням чекають зимових розваг, але

звертаємо Вашу увагу на небезпеку взимку під час ожеледиці

та в період низьких температур.

Пам’ятайте:

Ø Під час прогулянки з дітьми перевіряйте місця, де гулятимете, на наявність небезпечних предметів.

Ø Одягайте дитину відповідно до погодних умов. Пам’ятайте, що обличчя, руки та ноги є найбільш уразливими до морозу.

Ø Не допускайте перебування дітей без нагляду, особливо біля відкритих водоймищ. Будьте уважними під час перебування на вкритих кригою річках та інших водоймищах.

Ø Пам’ятайте, що кататися на льодових доріжках можна тільки в одному напрямку і в місцях, віддалених від проїжджої частини.

Ø Пам’ятайте про безпеку дитини під час ігор у сніжки, катання на санчатах, лижах та ковзанах.

Ø Не допускайте перебування дітей під дахами, щоб уникнути травмування падаючими бурульками, снігом.

Ø Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людей.

Ø Будьте обережні, бережіть себе та дітей – це запорука безпечного перебування на вулиці при погіршенні погодних умов, особливо у зимовий період.

Пам’ятайте!

Найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації –

До неї не потрапляти.

Будьте прикладом для своєї дитини.

Ні в якому разі не можна використовувати піротехнічні вироби з дефектами - розірвані, м'яті, підмочені, з тріщинами і іншими ушкодженнями корпусу або гніту. Корпуси якісних феєрверків виготовляють з паперу або легко руйнуються пластмасових деталей, які швидко втрачають швидкість і, навіть впавши на людину з великої висоти, не можуть привести до травм.

Не можна носити петарди в кишенях, кидати під ноги, направляти на людей, спалювати їх в багатті, розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам. Використовуйте їх тільки за призначенням і згідно з інструкцією.  Не можна застосовувати феєрверк під гілками дерев, лініями електропередачі і безпосередній близькості від вогненебезпечних предметів.  Не можна нахилятися над піротехнічним пристроєм в момент підпалювання гніту. Після припинення феєрверку протягом 5хвилин забороняється наближатися до нього. Якщо не спрацював пристрій забороняється підпалювати повторно. 

Найголовніше: маленькій дитині не можна брати в руки ні один з феєрверків, включаючи хлопавки та бенгальські вогні. 

Лише з 5-6 років діти можуть акуратно потримати бенгальські вогні, якщо попередньо їм доступно пояснили правила технікибезпеки. Дошкільнику навіть можна дозволити вистрілитихлопавкою, якщо дорослий направить його руки так, як того вимагають правила.

Уже закінчилась зима, і весняне сонечко зігріває нас своїм теплом, але небезпека може чекати і такі сонячні дні. 

Щоб вберегти дитину від біди, потрібно пам’ятати і дотримуватись таких правил:

Пам’ятайте:

Ø  Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.

Ø  Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям. Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.

Ø  Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).

Ø  Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Вдома тримайте ці речі в недоступному для дітей місці.

Ø  Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, навчайте правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.

Ø  Запобігайте формуванню в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.

Ø  Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.

Ø  Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.

Ø  Пам’ятайте, що на початку весни лід на водоймищах уже не такий міцний і може легко тріснути. Не дозволяйте дітям грати на льоду та поблизу водоймищ.

Ø  Навесні пробуджується природа, з’являються перші квіти, і прогулянка в лісі чи не найкращий спосіб провести час, але стежте за дітьми в лісі, щоб вони не відходили від вас далеко. Поясніть дитині, як слід поводитися, заблукавши в лісі.

Ø  Погода навесні дуже мінлива і непередбачувана, тому вдягайте дитину відповідно до погоди і простежте, щоб у садочку було і тепле, і легке вбрання.

Ø  Наприкінці весни вже може бути досить спекотно, тому стежте за дотриманням питного режиму дитини та щоб вона не виходила на вулицю без головного вбрання.

Ø  Весна — це час для роботи в городі, на дачі, у полі. Під час перебування дітей на дачі стежте, щоб вони не грали знаряддям праці (лопата, сапка, граблі, вили тощо).

Ø  Також пам’ятайте, що вже з’явилися комахи, укуси яких можуть викликати алергічні реакції.