потік Кердата

Характеристики

* Розташування — Городовиківський район (Южнівське сільське муніципальне утворення)

* Довжина балки — приблизно 8 км.

* Перепад висоти — від 98 метрів у верхів`ї і до 65 метрів у пониззі балки.

* Ркльєф — балка Кердата і штучні водойми.

* Грунти — злакові і полинно-різнотрав`янисті чорноземи (гумусовий горизонт 45-70 см, вміст гумусу в них досягає 4-6%, темно-сірого кольору) із переходом в полинно-степові кашта­нові грунти (гумусовий горизонт 20-35 см, вміст гумусу в них 1,3-2,9%.)

* Напрямок — із заходу на схід.

* Початок потоку — 46° 02′ 35″ північної довготи і 42° 01′ 23″ східної широти.

* Кінець потоку — 46° 04′ 00″ північної довготи, 42° 09′ 35″ східної широти.

* На правому березі балки розташоване поселення Амур-Санан.

* Закінчується потік в межах западини сформованої лиманом Солодкий.

Топоніміка і споруди

* Потік Кердата тече повністю в Южнівському сільському утворенні.

* В калмиків його звикли називати Кердата, що перекладається, як "воронячий".

* Вздовж всієї течії потоку Кердата, утворилася однойменна балка і по всій іі довжині насипано кілька штучних дамб і утворені рукотворні водойми.

* Орієнтовно, на 5 кілометрі по правій стороні від потоку знаходиться поселення Амур-Санан.

* У своєму пониззі потік пересікається з западиною сформованою лиманом Малий Бурукшун, і впадає до його складової - лиману Солодкий

* На схилах балки наявні кілька курганів та урвищ-ям.

Флора, фауна й екологія

* Флора, потоку Кердата, притаманна степовій полинно-злаковій формації, тут зростають, переважно, дернові злаки: ковила Лесінга, вівсяниця валійська і більш засухостійкі види: тисячолисник благородний, полин австрійський, менше полин білий.

* Фауна балки представлена тваринами, птахами. Найбільшу групу складають гризуни. Серед хижаків лисиця, корсак и тхір степовий. Чимало перелітних птахів при своїх мандрах зупиняється в балці, на схилах балки гніздяться кряква, сіра качтка, червоноголовий нирок і кілька видів жайворонків, а з хижих птахів курганник та степовий орел зчаста літають над балкою.

* Головна екологічна проблема - це ерозія грунтів-схилів балки. Додатково на це впливають збудовані штучні ставки, які, ставши накопичувачами води (задля посушливого періоду), спричиняють до більшому випаровуванню води, засоленню грунтів та вимиванням гумусовмістимих грунтів.

* Ще одним небезпечним фактором стає діяльність людини: розореннення схилів балки під сільськогосподарські угіддя, виїмка грунту, викидання відходів людської діяльності в балку та однойменний потік.