Устрій Калмикії за часи її існування

За віки існування калмицької общини вона базувалася на своєму племінному союзі — об`єднанні чотирьох великих калмицьких (ойратських) племен: торгутів, хошоутів, дербетів та хойтів.

Калмицька спільнота, згідно своїм звичаєвим і кастовим устоям, впродовж віків встановила свій усталений адміністративний устрій, який базувався на такій адмінодиниці, як Хотон. Пізніше, хотон отримав свої складові — аймак, який сам по собі був утворенням окремих аїлів.

Уже за часі приєднання Калмикії до Російського царства (і в подальшому, імперії) — царські чиновники нав`язали калмикам свої устрої.

Внаслідок адміністративного районування радянською владою від 25 листопада 1920 року терени Калмикії були розбиті на 10 улусів (назва зберігалася згідно національного устою):

1— Богоцохурівський улус — ставка Єнотаївськ

2— Великодербетівський — ставка Башанта

3— Ікіцохурівський — ставка Яшкуль

4— Калмицький Базар — ставка Калмицький Базар (Калмбазар)

5— Мало-Дербетівський — ставка Тундутово

6— Маничівський — ставка Еліста

7— Харахусівський — с.

8— Хошеутівський (Олександрівський) — ставка Шамбай

9— Еркетенівський — ставка Лагань

10— Яндико-Мочажний — ставка Долбан

Невдовзі, 22 лютого 1921року, додатково було сформовано Ремонтинський (Ремонтненівський) уїзд з центром в Ремонтне

Та недовго проіснували ті перші адмін-утворення, незабаро, наприкінці 1921 року, були проведені, так звані, укруплення: Ікіцохурівський і Харахусівський улуси об`єдинали в один Ікицохуро-Харахусівський улус; а з Богоцохурівського, Калмицького Базару і Хошеутівського улусів сформували Приволзький улус. Відтак, станом на 1 серпня 1921 року Калмикію утворювали 7 улусів, 1 уїзд, 1 окремий аймак:

1— Великодербетівський — ставка Башанта

2— Ікіцохуро-Харахусівський — ставка Яшкуль

3— Мало-Дербетівський — ставка Тундутово

4— Маничівський — ставка Еліста

5— Приволзький — Єнотаївськ

6— Еркетенівський — ставка Лагань

7— Яндико-Мочажний — ставка Долбан

Окремішньо ще вважалися Ремонтинський (Ремонтненівський) уїзд та Кумский аймак.

Зрештою, саме в таких межах і проводилися подальші адміністративно-територіальні зміни в 20-30 роках 20 століття — яких виявилося чимало. Улуси то збільшувалися, то вилучалися, змінювалися їх межі та керівництво — таким чином і відбувалося становлення радянської влади в Калмикії. Так:

* в 14.02.1923 році Ікіцохуро-Харахусівський улус перейменований в Ікіцохурівский улус, ліквідовано Приволжський, Еркетенівський улуси, знову відновлено Богоцехурівський, Калмицький Базар, Хошеутівський улуси.

* 14.01.1924 року знову створено Еркетенівський улус.

* 25.05.1925 році Ремонтненівський уїзд бупо передано до складу Сальского округу Північно-Кавказького краю.

* 1.01.1926 року в Калмикії знову налічується 9 улусів: Богоцохурівський, Великодербетівський, Ікицохурівський, Калмицький Базар, Мало-Дербетівський, Маничівський, Хошеутівський, Еркетенівський, Яндико-Мочажний;

* січень 1930 року поділ на улусы було скасовано, відбувався перехід на районне ділення.

* відтак 1.05.1930 року Калмикія складалася з 5 районів, 1 міста (виділенного в самостійну адміністративно-господарську одиницю): Западний ( центр Башанта), Приволзький (Джакуївка та Калмицький Базар), Приморський (Долбан), Сарпинський (Деде-Ламин та Малі Дербети), Центральний (Улан-Ерге) та місто Еліста;

* в 1934 році утворено Чорноземельський район з центром в селі Яшкуль;

* 25.01.1935 року скасовано Приморський район і утворено Долбанський та Лаганьський райони;

* 24.01.1938 року скасовано Центральний район та утворено Кетченерівський, Мало-Дербетівський, Приютинський, Троїцький, Улан-Хольський, Юстинський, Яшалтинський райони.

* відтак, стангом на 1.10.1938 року Калмикія поділялася на 13 районів (колишніх улусів) і одне місто, яке не входило до складу районів: Долбанський, Лаганьський, Західний, Кетченерівський, Мало-Дербетівський, Приютинський, Приволзький, Троїцький, Улан-Хольський, Юстинський, Яшалтинський, Сарпинський, Чорноземельський райони і місто Еліста.

Напередодні війни, літом 1941 року, Калмикія й далі поділялася на 13 районів і одне місто республіканського подпорядкування:

* В часі 2-ї Світової війни адміністративний поділ залишався незмінним. Незважаючи на те, що при окупації Калмикії німецькими військами й велися розмови про повернення до розподілу на улуси і певні зміни в кордонах і адміністративних одиницях, але таким змінам завадило швидке звільнення краю від німецьких загарбників та повернення радянської влади.

* А після маштабного звинувачення калмицького народу в колабораціоналізмі (на користь німецьких військ) сталінсько-радянським режимом було прийнято рішення по ліквідації калмицької автономії, відтак з 27 грудня 1943 року:

* до складу Астраханської області передані місто Еліста й Долбанський, Кетченерівський, Лаганьський, Приволзький, Троїцький, Улан-Хольський, Чорноземельський, Юстинський райони;

* до складу Ростовської області передані Західний і Яшалтинський райони;

* до складу Сталінградської області передані Мало-Дербетівський і Сарпинський райони;

* до складу Ставропольського краю переданий Приютнинський район.

Після реабілітації калмицького народу і відновлення автономної області у складі Російської федерації, до її складу, з 1 січня 1958 року, входило 10 районів, 1 місто республіканського підпорядкування (місто Еліста):

1— Західний — селище Башанта

2— Каспийський — селище Каспийське

3— Приозерний — поселення Сухотинске (з 1960 року село Радянське)

4— Приютненський — село Приютне

5— Сарпинський — село Садове

6— Цілинний — поселення Целинне (село Троїцьке)

7— Чорноземельський — поселення Комсомольске

8— Юстинський — поселення Буруне (з 1961 року Цаган Аман)

9— Яшалтинський — село Яшалта

10— Яшкульський — поселення Яшкуль

І в подальшому такий адміністративний поділ Калмикії, як і її територія, залишався незмінним. Лише мали місце декотрі невеличкі уточнення адміністративних меж та перейменувань районів, так:

* 01.04.1960 року Західний район був перейменований в Городовиківський район;

* 1.02.1963 року відбулося "укруплення" і були ліквідовані Каспійський, Приютненський, Яшалтинський, Яшкульський район;

* 12.01.1965 року знову відновили Каспійський, Приютненський, Яшкульський райони та утворили Ікі-Бурульський район;

* 11.12.1970 році відбулися нові перетурбації меж районів, оскільки було утворено Малодербетівський район;

* 13.05.1977 році чергові перетурбації, оскільки було утворено Октябрський район;

* 01.09.1990 року Приозерний район було перейменовано в Кетченерівський район;

* а 1995 році Каспійському району було повернуто його історичну назву - Лаганьський район.

А станом на 1.01.2001 року Калмикія є автономною територіальною одиницею Російської Федерації, що складається з 13 районів, і столиці краю - міста республіканського підпорядкування. Відтак, до складу Калмикії входить: 3 міста, 112 сільських муніципальних утворень та 273 сільских населенних пунктів:

1— Городовиківський район — місто Городовиківськ

2— Ікі-Бурульський район — селище Ікі-Бурул

3— Лаганьський район — місто Лагань

4— Малодербетівський район — село Малі Дербети

5— Октябрський район — селище Великий Царин

6— Кетченерівський район — селище Кетченери

7— Приютненський район — село Приютне

8— Сарпинський район — село Садове

9— Цілинний район — село Троїцьке

10— Чорноземельський район — селище Комсомольське

11— Юстинський район — селище Цаган-Аман

12— Яшалтинський район — село Яшалта

13— Яшкульський район — селище Яшкуль

14— Столиця краю — місто Элиста