Бурул

Переглянути збільшену карту

Бурул — поселення-хутір в Городовиківському районі в Калмикії. Є складовою частиною Южнівського сільського утворення.

Географія і розташування

Поселення-хутір Бурул — сільська спільнота, яка знаходиться в центральній частині Городовиківського району на окраїні північних схилів Ставропольської височини, які полого спускаються до Кумо-Маничської западини. Більшість цієї території, прийнято відносити саме до геологічного району Кумо-Маницької западини.

Ця спільнота розкинулася на висотах 82-75 метрів над рівнем моря. Зі сходу поселення впирається у болотянисту водойму, звідки бере свої початки степова балка Гахин із пересихаючим однойменним потоком Гахин (витоки на висоті 83 метри, стік при впаданні до пересихаючого озера Лиман Малий Бурукшун на висоті 62,5 метрів над рівнем моря). А кілометр західніше від поселення проходить Ростовський розподільчий водний канал №3, з якого бере початок Ростовськй розподільчий водний канал №4 і прокладений північними околицями поселення.

Ця громада замешкала на відстані близько 5,6 кілометра на північний схід від районного центру — Городовиківськ та в 15 кілометрах північно-західніше від околиць центру Южнівського сільського утворення. Географічні координати поселення: 46°08′10″ північної широти та 41°57′50″ східної довготи. Поселення-хутір територіально межує: закинутим поселенням Мале (на північному сході), з селом Виноградне (півночі), з селом Южний (на південному сході) та з містом Городовиківськ (на півдні).

Історичні замальовки

До середини 19 століття місцина, на якій зараз розкинувся поселення Бурул була необжитою. Хіба що місцеві калмицькі пастухи-кочівники зупинялися в балці та втамовували спрагу в тамтешніх джерелах.

Лише на початку ХХ століття тут було засновано хутір і названо на честь того, хто його обживав — виселеного українця Карпенко, який згодом заволодів багатьма земельними ресурсами і замешкав в столиці Росії — Санкт-Петербурзі.

Після Жовтневої революції в Росії і подальшого становлення радянської системи хутір Карпенко було перейменовано в Городовикове (уже на честь Городовикова О.І.). А коли в 1943 році почалася депортація калмиків хутір майже було зруйновано.

Лише в 1957 році калмицький народ був реабілітований та прийнято рішення про відновлення калмицької автономії. З тих пір місцева спільнота калмиків почала повертатися на свою маленьку батьківщину, а згодом до них долучилися ще й калмики-переселенці з інших сіл-поселень (яким не вдалося потрапити в межі Калмицької автономії).

Повернення калмиків ознаменувалося присвоєнням калмицької назви хутора — Бурул (бо він став місцем традиційного проживання калмиків бурульского роду). До речі, за калмицькою мовною традицією, ця назва трактується, як калицьке слово "буруул" (перекладається як"чалий", "бурий"). І лише в 1990 році цю назву села було узаконено (офіційно проведено перейменування).

Поселення Бурул славиться, перш за все, своїми людьми: механізаторами, працівниками свинного комплексу, птахівниками, а іншими трудовими людьми. Які після повернення з Сибіру, в 50 -х роках, з великим ентузіазмом почали створювати інфраструктуру села, побудувавши: свинарник та пташину ферму, нову початкову школу, а юрти були замінені житловими будинками. Найбільше цим процесом опікувався Сергій Кугультинович Чурюмов, очільник місцевої громади, якому потім було присвоєно звання Герой соціалістичної Праці.

Населення і соціальна сфера

В поселенні-хуторі Бурул в своїх господарствах мешкає близько 150 осіб (станом на 2011 рік).

Мешканці поселення можуть навчати своїх дітей в початковій школі. А молодь і школярі мають змогу відвідувати Южнівську середню школу. На поселенні-хуторі є фельдшерська амбулаторія.

4 кілометри на північний захід розкинувся лісистий масив під найменням Городовиківський дубовий гай - заповідна територія регіонального маштабу. Розташований вздовж Ростовського розподільчого каналу №3, а поруч нього, у відпочинкові зоні, було закладено районний піонерський табір.

Вулиці й дороги Бурула

Поселення-хутір Бурул складається з 2 вулиць (станом на 2013 рік), яким присвоєно Код ОКАТО 85205844003, код ІФНС 0801 та поштовий індекс 359065:

* вул. Північна;

* вул. Південна.

Довкола Бурула розвинута мережа автодорів, як місцевого, так і регіонального значення:

* Городовиківськ—Сальськ (далі аж до Ростова на Дону) — дорога регіонального значення, проходить в 2 кілометрах від села;

* Городовиківськ—Южний—Есто-Алтай—Яшалта — дорога місцевого сполученя, проходить в 3 кілометрах від села;

* Городовиківськ—Бурул—Есто-Алтай — дорога місцевого сполучення, проходить через село;

* Та кілька місцевих польових доріг для кращої комунікації та належного забезпечення сільськогосподарських робіт.