Южний

Переглянути збільшену карту

Южний — селище в Городовиківському районі в Калмикії. Є складовою частиною Южнівського сільського утворенн та є його адміністративним центром.

Географія і розташування

Селище Мирний — сільська спільнота, яка знаходиться в центральній частині Городовиківського району на окраїні північних схилів Ставропольської височини, які полого спускаються до Кумо-Маничської западини. Більшість цієї території, прийнято відносити саме до геологічного району Кумо-Маницької западини.

Ця спільнота розкинулася на висотах 93-82 метри над рівнем моря. Селище знаходиться на рівнинній площині, лише двома кілометрами північніше знаходиться степова балка Гахин із пересихаючим однойменним потоком Гахин (витоки на висоті 83 метри, стік при впаданні до пересихаючого озера Лиман Малий Бурукшун на висоті 62,5 метрів над рівнем моря). А північно-східними околицями селища проходить Ростовський розподільчий водний канал №3, який і є головною водною артерією поселення.

Спільнота Южного замешкала на відстані близько 5,2 кілометра на північний схід від районного центру — Городовиківськ. Географічні координати поселення: 46°06′10″ північної широти та 42°01′10″ східної довготи. Поселення-хутір територіально межує: закинутим поселенням Цорос (на сході), з поселенням Бурул (півночі), з селом Розенталь (на півдні) та з містом Городовиківськ (на заході).

Історичні замальовки

До середини 19 століття місцина, на якій зараз знаходиться селище Южний була необжитою. Хіба що місцеві калмицькі пастухи-кочівники із хотону Цорос або Башанти зупинялися в балці, поблизу, та втамовували спрагу в тамтешніх джерелах.

Історія селища Южний розпочалася в 1955 році у зв'язку з утворенням зернового господарства «Южний», ще тоді Ростовської області, сформованого на базі радгоспу № 112 Ростовській області (з метою освоєнням цілинних земель). Це зерногосподарство розташовувалося у Південно-Західній частині Калмикії, організоване, як новий цілинний радгосп на місці колишніх колгоспів: імені Леніна, імені Сталіна, імені Куйбишева,..... на землях Кердатинського, Цевдняківського, Бурульського, Цоросівського, Потап-Біляївського, Зюнгар-Кюбетівського аймаків Західного району тодішньої Калмицькій АРСР.

Перші житлові будинки були зведені на центральній садибі в 1955 році. Невдовзі, в 1957 році калмицький народ був реабілітований та прийнято рішення про відновлення калмицької автономії. З тих пір місцева спільнота калмиків почала повертатися на свою маленьку батьківщину, а згодом до них долучилися ще й калмики-переселенці з інших сіл-поселень (яким не вдалося потрапити в межі Калмицької автономії). Відтак, нове поселення — стало новим прихистком для знедолених сімей. Поселенці калмики одразу ж прийнялися за розбудову свого поселення та становлення свого побуту. Особливо інтенсивно розвивалася виробнича і соціальна інфраструктура в радгоспі в 60-і роки, поставали: школи, магазини, клуби, лікарні, ремонтні майстерні, пункти технічного обслуговування, склади та інші будови. З проведеенням Ростовського розподільчогоо водного каналу ще більше покращилися умови життя і праці южненців.

Багато хто із вихідців Южного стали відомими в краї та республіці, починаючи від першоцілинників, різних національностей: Акулова П., Зайцева Н.М., Арабаджієва Е.М., Прасько В.Л, Шкарупи А.С., Шкарупи Н.Т., Петрика Н.М., Федорова Л.Я., Коннова А.Н ., Лапшина Н.Ф., і закінчуючи працівниками соціально-культурного сектору (Ольга Оконівна Чурюмова — лауреат численних відзнак та нагород; Олег Джорджиєв — кавалер ордена Червоної зірки, посмертно; Таїна Курилова — поетеса, публіцист і суспільний діяч Калмикії).

Після розвалу СРСР, мешканці Южного не розчарувалися, а зі ще більшою наснагою продовжили свої трудові звершення. І незважаючи, що з 11 лютого 1999 року радгосп «Южний» було реорганізовано, а правонаступником став сільськогосподарський виробничий кооператив «Южнийний» — він не втратив своєї ваги в економіці та становлення добробуту мешканців селища.

Населення і соціальна сфера

В селищі Южний в своїх господарствах мешкає близько 700 осіб (станом на 2011 рік).

Мешканці поселення можуть навчати-виховувати своїх діток в дитячому садочку. А молодь і школярі мають змогу відвідувати Южнівську середню школу. На поселенні-хуторі є медична амбулаторія.

На східній околиці селища на захід розкинувся лісисто-парковий масив Цоросівський лісовий гай, який вважається заповідно-відпочинковою зоною краю.

У селищі є газопровід, водопровід, дороги та під'їзди з твердим покриттям. На території селища знаходяться: Южна лікарська амбулаторія, Южнівське відділення поштового зв'язку та Южнівська телефонна станція.

Ступа Просвітлення. Відкрита в жовтні 2004 року. Субурган висотою одинадцять метрів, білосніжний, з розгорнутими ритуальними знаменами. Він унікальний тим, що його верхівку увінчують чотири божества — Будда Шак'ямуні, Авалокітешвара, Ваджрапані і Манджушри. Вони розташовані по чотирьох сторонах світу і покликані захищати від напастей та злих сил. Усередині субургану — молитовний барабан з десятьма мільйонами мантр.

Вулиці й дороги Южного

Селище Южний складається з 10 вулиць (станом на 2013 рік), яким присвоєно Код ОКАТО 85205844002, код ІФНС 0801 та поштовий індекс 359065:

* вул. Амур-Санана;

* провулок Східний;

* провулок Західний;

* вул. Кірзаводська;

* вул. О.Джорджиєва;

* вул. Перша;

* вул. Північна;

* вул. Тимирова;

* вул. Центральна;

* вул. Цілинна.

Довкола Южного розвинута мережа автодорів, як місцевого, так і регіонального значення:

* Городовиківськ—Тахта (далі аж до Ставрополя) — дорога регіонального значення, проходить в 2одному кілометрі від села;

* Городовиківськ—Южний—Есто-Алтай—Яшалта — дорога місцевого сполученя, проходить через саме селище;

* Та кілька місцевих польових доріг для кращої комунікації та належного забезпечення сільськогосподарських робіт.