Дружне - Фріденталь

Географія і розташування

Хутір Дружне — сільська спільнота, яка знаходиться в північній частині Городовиківського району на окраїні північних схилів Ставропольської височини, які полого спускаються до Кумо-Маничської западини. Більшість цієї території, прийнято відносити саме до геологічного району Кумо-Маницької западини.

Ця спільнота розкинулася на висотах 80-77 метрів над рівнем моря. Із заходу село обрамляє Ростовський розподільчий водний канал №4 (головна водна артерія). А впритул села, з півночі, утворилася степова річкова долина Хагин-Сала із пересихаючою однойменною річкою Хагин-Сала (витоки на висоті 60 метрів, стік при впаданні до лиману Хагин-Сала на висоті 13,5 метрів над рівнем моря, який є складовою озера Манич-Гудило).

Ця громада замешкала на відстані 30,5 кілометрів на північ від районного центру - Городовиківськ і має координати: 46°17′33″ північної широти та 42°03′42″ східної довготи. Село територіально межує: з селами Ульянівка, Есто-Алтай (зі сходу), з поселеннями Березівка (на захід) та Романівка Ростовської області (на півночіі), з селом-хутором Ахнуд та селом Веселе (з півдня).

Історичні замальовки

До почату 20 століття місцина, на якій зараз розкинулося село Другне була необжитою. Хіба що місцеві калмицькі пастухи-кочівники зупинялися в долині річки Хагин-Сала та втамовували там спрагу в джерелі, яке било з надр землі, неподалік. Невдовзі сюди почали навідуватися селяни-переселенці, які втікали з Батьківщини в пошуках ліпшого хліба й поселялися довкола. Так на початку XX століття у Великодербетівському улусі виникають нові осілі поселення (з числа осілих калмиків та переселенців селян). І отримало це поселення назву Фріденталь (названо на честь німецьких колоністів). А, невдовзі, на уже обжите місце, хлинули струмки зубожілих та збідованих народностей з довколішніх сіл: німці-лютерани (в першу чергу), калмики, росіяни, українці та інші. Відтак, у 1936 році тут уже проживало біля 231 житель.

Але настали, в історії села, часи воєн та злигодгів. Так 28 серпня 1941 року, коли було оприлюднено указ Президії Верховної Ради СРСР про переселення німців, які проживали в районах Поволжжя — частину німецьких родин було депортовано із цього поселення. А пізніше черга дійшла й до калмиків, і 28 грудня 1943 року почався процес уже їхньої депортації. Відтак у селі Фріденталь залишилася лише слов`янська громада, і, відповідно тому, його було перейменовано в хутір Дружне, та було передано уже до складу Ростовської області.

Лише в 1957 році калмицький народ був реабілітований, тоді ж було прийнято рішення про відновлення калмицької автономії. З тих пір місцева спільнота калмиків почала повертатися на свою маленьку батьківщину, а згодом до них долучилися ще й калмики-переселенці з інших сіл-поселень (яким не вдалося потрапити в межі Калмицької автономії).

Населення і соціальна сфера та економіка

В селі Дружне, в 36 господарствах, мешкає 93 особи (станом на 2011 рік).

Мешканці села відвідують свій власний будинок культури, бібліотеку та оздоровлюються в невеличкому ФАПі. А молодь і школярі мають змогу відвідувати Дружнівську початкову школу.

На річці Хагин-Сала, яка протікає неподалік (2 кілометри на південь), було побудовано кілька дамб, задля формування природніх водойм-накопичувачів. Таким чином селяни отримали можливість ефективного господарювання (себто зрошування земель). На жаль, з часом почав відбуватися процес засолення водойм і грунтів, відтак більшість рукотворних озер на цій річці стали соленими, тільки кілька з них (що у верхів`ях і в межах Веселого) ще вважаються прісними, хоч і мають велику долю засоленості.

Вулиці й дороги Веселого

В хуторі Дружне від села Фріденталь залишилися лише 2 вулиці (станом на 2013 рік), яким присвоєно Код ОКАТО 85205815002, код ІФНС 0801 та поштовий індекс 359061:.

* вул. Лиманна;

* вул. Сальська;

Довкола Фриденталя розвинута мережа автодорів, як місцевого, так і регіонального значення:

* Городовиківськ—Сальськ (далі аж до Ростова на Дону) — дорога регіонального значення, проходить в 17 кілометрах від села;

* Яшалта—Сальськ (далі аж до Ростова на Дону) — дорога регіонального значення, проходить в 10 кілометрах від села;

* Городовиківськ—Виноградне—Веселе—Ульянівка — дорога місцевого сполученя, проходить 11 кілометрах від села;

* Городовиківськ—Ахнуд—Дружне — дорога місцевого сполучення, що проходить через село;

* Та кілька місцевих польових доріг для кращої комунікації та належного забезпечення сільськогосподарських робіт.