Балка Джальже

Характеристики

* Розташування — Городовиківський район (Винограднівське сільське муніципальне утворення і лише наприкінці балка входить в територію Дружнівського сільського муніципального утворення)

* Довжина балки — приблизно 12 км.

* Перепад висоти — від 80 метрів у верхів`ї і до 37 метрів у пониззі балки.

* Гідрографія — потік Джальже і штучні озера

* Грунти — злакові і полинно-різнотрав`янисті чорноземи (гумусовий горизонт 45-70 см, вміст гумусу в них досягає 4-6%, темно-сірого кольору) із переходом в полинно-степові кашта­нові грунти (гумусовий горизонт 20-35 см, вміст гумусу в них 1,3-2,9%.)

* Напрямок — із заходу на схід, а потім на північ.

* Початок балки — 46° 13′ 10″ північної довготи і 41° 58′ 14″ східної широти.

* Кінець балки — 46° 15′ 34″ північної довготи, 42° 04′ 14″ східної широти.

* На схилах балки розсташоване село Виноградне та хутір Ахнуд.

Топоніміка і споруди

* Балка Джельде розпочинається в селі Виноградне, саме село розкинулося вздовж цієї балки.

* Вздовж всієї балки протікає потік Джельже, на всьому його шляху насипані штучні дамби і утворені штучні озера.

* На 6 кілометрі балки, на її правому схилі стоїть хутір Ахнуд.

* У своєму пониззі балка пересікається з долиною річки Хагин-Сала.

* На схилах балки наявні кілька курганів та урвищ-ям.

Флора, фауна й екологія

* Флора, балкиДжальже, притаманна степовій полинно-злаковій формації, тут переважно ростуть дернові злаки: ковила Лесінга, вівсяниця валіська і більш засухостійкі види: тисячолисник благородний, полин австрійський, менше полин білий.

* Фауна балки представлена тваринами, птахами. Найбільшу групу складають гризуни. Серед хижаків лисиця, корсак и тхір степовий. Чимало перелітних птахів при своїх мандрах зупиняється в балці, на схилах балки гніздяться кряква, сіра качтка, червоноголовий нирок і кілька видів жайворонків, а з хижих птахів курганник та степовий орел зчаста літають над балкою.

* Головна екологічна проблема - це ерозія грунтів-схилів балки. Додатково на це впливають збудовані штучні ставки, які ставши накопичувачами води (задля посушливого періоду) спричиняють до більшому випаровуванню води, засоленню грунтів та вимиванням гумусовмістимих грунтів.

* Ще одним небезпечним фактором стає діяльність людини: розореннення схилів балки під сільськогосподарські угіддя, виїмка грунту, викидання відходів людської діяльності в балку.