Виноградне - Шин-Тьорли

Географія і розташування

Село Виноградне — сільська спільнота, яка знаходиться в північній частині Городовиківського району на окраїні північних схилів Ставропольської височини, які полого спускаються до Кумо-Маничської западини. Більшість цієї території, прийнято відносити саме до геологічного району Кумо-Маницької западини.

Ця спільнота розкинулася на висотах 110-58 метрів над рівнем моря. Із заходу його обрамляє Ростовський розподільчий водний канал №4 (головна водна артерія). А посеред села, наче розрізаючи його навпіл по всій довжині, утворилася степова балка Джальже із пересихаючим однойменним потічком Джальже (витоки на висоті 86 метрів, а стік при його впадінні до пересихаючої річки Хагин-Сала на висоті 36 метрів над рівнем моря).

Ця громада замешкала на відстані 16 кілометрів на північ від районного центру - Городовиківськ і має координати: 46°13′13″ північної широти та 41°58′46″ східної довготи. Село територіально межує: з селами Бурул, Южний та закинутим поселенням Мале (на півдні), з поселенням Крупський Ростовської області (заході), з селом Веселе (на півночі) та з селом-хутором Ахнуд (на сході).

Історичні замальовки

До почату 20 століття місцина, на якій зараз розкинулося село Виноградне була необжитою. Хіба що місцеві калмицькі пастухи-кочівники зупинялися в балці та втамовували там спрагу в джерелі, яке било з надр землі, неподалік. Невдовзі сюди почали навідуватися і естонські селяни, які втекли з Батьківщини в пошуках ліпшого хліба й поселилися в одному калмицькому селі, яке, згодом, і отримало відповідну назву — Есто-Хагінки.

Якраз, в 1922 році частина естонців, з уже розрізшогося Есто-Хагінки, вирішила перебратися на колишні орендні калмицькі землі, що в 20 верстах на південний захід від їхнього попереднього поселення. А, невдовзі, на уже обжите місце, хлинули струмки зубожілих та збідованих народностей з довколішніх сіл: німці, калмики, росіяни, українці та інші. Тоді ж село стало відоме під кількома назвами. І скоро вже німецькі колоністи нарекли село Шенталь, а калмики, і собі теж, називають Шин-Тьорли, а от росіяни, які в тих краях почали висаджувати виноградники, — називали його Виноградне. Відтак, у 1936 році тут уже проживало 360 жителів.

Але настали в історії села часи воєн та злигодгів. Так 28 серпня 1941 року, коли було оприлюднено указ Президії Верховної Ради СРСР про переселення німців, які проживали в районах Поволжя —німецькі родини повинні були депортовуватися із цього поселення. Через складнощі на фронті, постанову так і не втілили до кінця. А пізніше черга дійшла й до калмиків, і 28 грудня 1943 року почався процес їхньої депортації. Відтак в селі Шин-Тьорли (Шенталь) залишилася лише російська громада, і відповідна назва — Виноградне, яке й було передано уже до складу Ростовської області. Лише в 1957 році калмицький народ був реабілітований та прийнято рішення про відновлення калмицької автономії. З тих пір місцева спільнота калмиків почала повертатися на свою маленьку батьківщину, а згодом до них долучилися ще калмики-переселенці з інших сіл-поселень (яким не вдалося потрапити в межі Калмицької автономії).

Населення і соціальна сфера

В селі Виноградне в 698 господарствах мешкає 2232 особи (станом на 2011 рік).

А за адресою: 359062, Республіка Калмикія, Городовиківський район, село Виноградне, вулиця Октябрська 109, розсташована адміністрація Винограднівського сільского муніципального утворення.

Мешканці села відвідують свій власний будинок культури та бібліотеку. А молодь і школярі мають змогу відвідувати Виноградівську середню школу та Пролетарську початкову школу.

До соціальної інфраструктури села ще входять: дитячий садок «Потічок», детяча музична школа, будиноком–інтернат для пожилих мешанців, Винограднівская участкова сільска лікарня.

Вулиці й дороги Виноградного

В селі Виноградне налічується 13 вулиць (станом на 2013 рік), яким присвоєно Код ОКАТО 85205811001, код ІФНС 0801 та поштовий індекс 359062:.

* вул. Дідова;

* перевулок Західний;

* вул. Інтернаціональна;

* вул. Іпподромна;

* вул. Молодіжна;

* вул. Огородна;

* вул. Октябрьска;

* вул. Пролетарська;

* вул. Спортивна;

* вул.Будівельників;

* вул. Чапаєва;

* вул. Южна (або вул.Південна).

Довкола Виноградного розвинута мережа автодорів, як місцевого, так і регіонального значення:

* Городовиківськ—Сальськ (далі аж до Ростова на Дону) — дорога регіонального значення, проходить в 3 кілометрах від села;

* Городовиківськ—Виноградне—Веселе—Ульянівка — дорога місцевого сполученя, проходить через село;

* Городовиківськ—Ахнуд—Дружба — дорога місцевого сполучення;

* Та кілька місцевих польових доріг для кращої комунікації та належного забезпечення сільськогосподарських робіт.