балка Чалута

Характеристики

* Розташування — Городовиківський район (Южнівське сільське муніципальне утворення)

* Довжина балки — приблизно 6 км.

* Перепад висоти — від 68 метрів у верхів`ї і до 64,8 метрів у пониззі балки.

* Гідрографія — потічок Чалута і штучні водойми.

* Грунти — злакові і полинно-різнотрав`янисті чорноземи (гумусовий горизонт 45-70 см, вміст гумусу в них досягає 4-6%, темно-сірого кольору) із переходом в полинно-степові кашта­нові грунти (гумусовий горизонт 20-35 см, вміст гумусу в них 1,3-2,9%.)

* Напрямок — із заходу на схід.

* Початок балки — 46° 07′ 24″ північної довготи і 42° 05′ 00″ східної широти.

* Кінець балки — 46° 07′ 07″ північної довготи, 42° 08′ 50″ східної широти.

* Неподалік верхів`я балки розташоване поселення Цорос.

* Закінчується балка в межах западини сформованої лиманом Малий Бурукшун.

Топоніміка і споруди

* Балка Чалута повністю розміщена в Южнівському сільському утворенні.

* Вздовж всієї балки протікає потічок Чалута, а на всьому його шляху насипано кілька штучних дамб і утворені рукотворні водойми.

* На початках балки, по праву сторону від неї (2 кілометри на південь) стоїть поселення Цорос.

* У своєму пониззі балка пересікається з западиною сформованою лиманом Малий Бурукшун.

* На схилах балки наявні кілька курганів та урвищ-ям.

Флора, фауна й екологія

* Флора, балки Чалута, притаманна степовій полинно-злаковій формації, тут переважно ростуть дернові злаки: ковила Лесінга, вівсяниця валійська і більш засухостійкі види: тисячолисник благородний, полин австрійський, менше полин білий.

* Фауна балки представлена тваринами, птахами. Найбільшу групу складають гризуни. Серед хижаків лисиця, корсак и тхір степовий. Чимало перелітних птахів при своїх мандрах зупиняється в балці, на схилах балки гніздяться кряква, сіра качтка, червоноголовий нирок і кілька видів жайворонків, а з хижих птахів курганник та степовий орел зчаста літають над балкою.

* Головна екологічна проблема - це ерозія грунтів-схилів балки. Додатково на це впливають збудовані штучні ставки, які, ставши накопичувачами води (задля посушливого періоду), спричиняють до більшому випаровуванню води, засоленню грунтів та вимиванням гумусовмістимих грунтів.

* Ще одним небезпечним фактором стає діяльність людини: розореннення схилів балки під сільськогосподарські угіддя, виїмка грунту, викидання відходів людської діяльності в балку.