балка Суха Тахта

Характеристики

* Розташування — Городовиківський район (Южнівське сільське муніципальне утворення) та Ставропольський край.

* Довжина балки — приблизно 27 км.

* Перепад висоти — від 115 метрів у верхів`ї і до 62,5 метрів у пониззі балки.

* Гідрографія — річка Суха Тахта, штучні водойми, болота та Городовиківське водосховище.

* Грунти — злакові і полинно-різнотрав`янисті чорноземи (гумусовий горизонт 45-70 см, вміст гумусу в них досягає 4-6%, темно-сірого кольору) із переходом в полинно-степові кашта­нові грунти (гумусовий горизонт 20-35 см, вміст гумусу в них 1,3-2,9%.)

* Напрямок — із заходу на схід.

* Початок балки — 45° 57′ 27″ північної довготи і 42° 04′ 56″ східної широти.

* Кінець балки — 45° 58′ 28″ північної довготи, 42° 18′ 38″ східної широти.

* На правому березі балки розташоване поселення Східний (Ставропольського краю).

* Закінчується балка в межах рівнини сформованою річкою Кевсала (в Ставропольському краю).

Топоніміка і споруди

* Балка Суха Тахта розпочинається в Южнівському сільському утворенні Калмикії, а закінчується на Ставропільщині (хоч раніше це теж були терени підвласні калмикам).

* Всі топоніми балки мають калмицьке походження.

* Вздовж всієї балки протікає річка Суха Тахта, яка є пересихаючою, хоча вздовж неї насипано кілька штучних дамб і утворені рукотворні водойми.

* Орієнтовно, на 4 кілометрі балки знаходиться велике рукотворне озеро — Городовиківське водосховище.

* У своєму пониззі балка пересікається з великою болотистою рівниною сформованою річкою Кевсала, яка є складовою Кумо-Маницької западини.

* На схилах балки наявні кургани та урвищ-ями, частина балки є розореною під сільськогосподарські угіддя.

* Початки балки знаходяться поблизу калмицького поселення Шин-Бядл (3 кілометри південніше села), а десь на 15 кілометрі балки, на її правому схилі, розсташувалося російське поселення Східний.

Флора, фауна й екологія

* Флора, балки Суха Тахта, притаманна степовій полинно-злаковій формації, тут зростають, переважно, дернові злаки: ковила Лесінга, вівсяниця валійська і більш засухостійкі види: тисячолисник благородний, полин австрійський, менше полин білий.

* Фауна балки представлена тваринами, птахами. Найбільшу групу складають гризуни. Серед хижаків лисиця, корсак и тхір степовий. Чимало перелітних птахів при своїх мандрах зупиняється в балці, на схилах балки гніздяться кряква, сіра качтка, червоноголовий нирок і кілька видів жайворонків, а з хижих птахів курганник та степовий орел зчаста літають над балкою.

* Головна екологічна проблема - це ерозія грунтів-схилів балки. Додатково на це впливають збудовані штучні ставки, які, ставши накопичувачами води (задля посушливого періоду), спричиняють до більшому випаровуванню води, засоленню грунтів та вимиванням гумусовмістимих грунтів.

* Ще одним небезпечним фактором стає діяльність людини: розореннення схилів балки під сільськогосподарські угіддя, виїмка грунту, викидання відходів людської діяльності в балку та однойменний потік.