Вчитель-логопед

Графік роботи

Понеділок ………………….. 9.00 – 13.00

Вівторок …………………… 9.00 – 13.00

Середа ……………………... 9.00 – 13.00

Четвер ……………………... 9.00 – 13.00

П΄ятниця ………………….. 8.00 – 12.00

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями логопедичної групи "Дзвіночки", які мають недоліки мовленнєвого розвитку. 

Під час виховання дітей із ЗНМ вчитель-логопед, педагоги спеціалісти, вихователі розв'язують завдання, що визначені БП "Я у Світі", програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" у напрямках розумового, фізичного та естетичного розвитку дітей.  Але основним завданням є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.

Основні  структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда

 Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

Складнання індивідууальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

Співпраця із практичним психологом, соціальним педагогом, вихователем, учителем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.

Співпраця з медичним персоналом закладу та поліклініки.

Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

ставить звук (різними прийомами та методами);

закріплює поставлений звук у складах;

автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;

проводить диференціацію звуків;

відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи 

Фронтальні логопедичні заняття.

Підгрупові логопедичні заняття.

Індивідуальні логопедичні заняття.

Підготовка дітей логопедичної групи до участі в загальномасових дійствах, святах ДНЗ та урочистих заходах селища з привітальними виступами.

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Форми взаємодії з батьками 

Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з організацією діяльності спеціалістів у групі, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини. 

Оформлення тематичних  папок "Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда" в інформаційному осередку приймальної кімнати логопедичної групи та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

Дні відкритих дверей у логопедичній групі. Вони дають можливість познайомити батьків із напрямками і прийомами роботи з дітьми, викликати інтерес до діяльності корекційних педагогів.

Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

"Скринька довіри", яка практикується педагогами ДНЗ "Ромашка" не один рік. Її влаштовують у приймальній кімнаті і батьки мають можливість анонімно поставити запитання. Відповідь отримують у вигляді консультацій логопеда, психолога, соціального педагога, інструктора з фізкультури, медичної сестри.

"Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною  мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.

Консультація для вихователів

Театр і театралізована діяльність у практиці логопедичної роботи

    Підвищення ефективності колекційної роботи з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ) - одне з головних завдань, що стоять перед вчителями-логопедами і психологами дошкільних закладів. Сучасні спеціалісти в пошуках ефективних засобів корекції все більше орієнтуються на використання різних видів мистецтва. За останні роки виріс інтерес до механізму впливу мистецтва на дитину з ФФНМ. Психокорекційна програма, побудована на різноманітних видах мистецтва, може здійснити значний корекційний вплив, комплексно діючи на дітей.

    Для вирішення комплексу психокорекційних завдань вчитель-логопед дошкільного навчального закладу (ясла-садок) компенсуючого типу «Ромашка» одним із головних методичних засобів обрала театралізовану діяльність.

    Впровадження в практику роботи даного напрямку є надзвичайно перспективним.

Дитина з ФФНМ, засвоюючи свою роль в казці, потрапляючи в конкретне казкове середовище, виявляє активність і зацікавленість до участі в театралізованій діяльності, стає впевненою у правильній вимові звуків.

    Рання інтервенція в психічний розвиток дитини засобів театралізованої діяльності є етично обумовленою і правильною.

На думку Л.С. Виготського, проблеми в розвитку мовлення у дитини створюють умови для виникнення перешкод у спілкуванні з оточуючими, встановленні широких соціальних зв'язків, коли порушується "нормальне вростання дитини в культуру". Вчитель-логопед вважає, що організація корекційно-педагогічної допомоги дітям з ФФНМ повинна будуватися на основі становлення їх як суб'єктів спілкування. Для більш успішного подолання проблем порушення звуковимови особливу увагу слід надавати використанню творчих видів діяльності, особливо театралізованої.

    Театральне мистецтво таке близьке й зрозуміле дітям – адже в його основі лежить гра, найголовніша річ для малюка.

Як вважають сучасні авторитетні дослідники, мистецтвознавці, педагоги (О. Антипін, Л. Артемова, Г. Михайлова, М. Маньова, Е. Чурилова та ін.), великі можливості театралізованих ігор такі:

· беручи участь в театралізованій діяльності, діти ознайомлюються з навколишнім світом, а вміло поставлені педагогом питання спонукають дошкільників думати, аналізувати, робити висновки та узагальнення;

· з розумовим розвитком тісно пов’язана досконалість мовлення. Під час роботи над виразністю слів персонажів активізується словник дитини з ФФНМ, вдосконалюється звукова культура мовлення, його інтонаційний стрій. Виконуючи роль, дитина зрозуміло, чітко промовляє текст; оволодіває літературною мовою. У неї покращується діалогічне мовлення, його граматична будова;

· театралізовані ігри мають величезну роль для фізичного стану дитини, бо в процесі цих ігор активізуються всі життєві процеси;

· зміст театралізованих ігор має моральне спрямування: це доброта, дружба, чесність,сміливість тощо. Часто-густо у театралізованих іграх дитина перевтілюється в найулюбленіший , і як правило,позитивний образ, надаючи властиві цьому образу риси;

· театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань дитини, залучає їх до духовних цінностей;

· театралізовані гри розвивають емоційну сферу дитини, змушують її співчувати персонажам, співпереживати подіям, які розігруються у виставі;

· театралізовані ігри - це важливий засіб розвитку в дітей емпатії, тобто здібності розпізнавати емоційний стан людини за мімікою, жестами, інтонацією; вміння ставити себе на ї місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні засоби сприяння;

· театралізована діяльність дає змогу формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що літературні твори або казки для дітей дошкільного віку мають моральну направленість (дружба, доброта, чесність, сміливість та н.). Саме здібність дитини до ідентифікації з образом, який сподобався, допомагає педагогам через театралізовану діяльність здійснювати позитивний вплив на дітей;

· театралізована діяльність допомагає дитині розв’язувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажу. Це дає змогу побороти бо боязкість, невпевненість в собі, в «чистоті» свого мовлення, сором’язливість. Розвитку впевненості в собі та соціальних навичок поведінки сприяє така організація театралізованої діяльності дітей, коли кожна дитина має нагоду проявити себе в будь-якій ролі; сором’язливим, невпевненим у собі дітям допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили й можливості; невгамовним та неорганізованим - навчитися витримки;

· театралізовані ігри мають психологічний вплив на формування психологічного стану дитини.

    Наявність театралізованих умінь дає змогу кожній дитині з ФФНМ грати будь-яку роль, сприяє участі в сценічному діянні незалежно від таланту дитини, її емоційності та характерних особливостей. Так, «акторами» всіх свят, розваг, як правило, є одні й ті самі діти, в яких виходить краще, без особливих зусиль на те з боку педагога, що приводить до зазнайства одних дітей, формування в них неадекватної самооцінки та примирення з відсутністю здібностей і байдужості до цієї діяльності дітей з ФФНМ.