Для ваших знайомих. Подати заяву про вступ до ліцею можна, заповнивши форму: https://cutt.ly/kpelvstup
Група № 13. Пишемо в зошит:
24.10.2025. Урок № 12. Особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Філістери та ентузіасти.
Домашнє завдання:
Читати: Підручник О.М.Ніколенко 10 клас, ст. 52-54.
Переглянути сторінку уроку на сайті викладача і
виписати в зошит: дату, № уроку, тему уроку, опорний конспект.
Читати уривки повісті Гофмана "Крихітка Цахес", у підручнику О.М.Ніколенко 10 клас, ст. 56-58 (Розділ 2, 3).
В зошит виписати: час, місце подій, імена героїв, події, що відбуваються у розділах 2, 3, + 1-2 цитати на власний вибір.
На “Всеосвіті” завдання 10.11: гра + читання повісті
Читаємо Розділ І уривок "Про князівство Керепес"
Сьогодні ми поговоримо про сюжет і композицію літературного твору, щоб ви могли краще розуміти книги, які читаєте.
Сюжет — це послідовність подій, яка відбувається у творі. Уявіть собі, що ви дивитеся фільм або читаєте книгу. Сюжет — це все, що трапляється з персонажами від початку і до кінця історії. Наприклад, в романі про пригоди герой може спочатку знайти карту скарбів, потім вирушити в подорож, зустріти друзів та ворогів, і врешті-решт знайти скарб.
Композиція — це спосіб, у який автор організовує та розташовує ці події у творі. Вона включає:
Експозиція: початкова частина твору, де ми знайомимося з персонажами, часом і місцем дії.
Зав'язка: подія, яка запускає основний конфлікт або сюжетну лінію твору.
Розвиток дії: серія подій, яка розгортає основний конфлікт.
Кульмінація: найнапруженіший момент твору, де конфлікт досягає свого піку.
Розв'язка: завершення конфлікту та підведення підсумків.
Наприклад, у казці про Попелюшку, експозиція — це знайомство з її життям у будинку мачухи, зав'язка — отримання запрошення на бал, розвиток дії — підготовка до балу та зустріч з принцем, кульмінація — втеча з балу, залишивши черевик, а розв'язка — коли принц знаходить Попелюшку за черевиком і вони живуть щасливо.
Спробуємо розібратися зі змістом та структурою повісті Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" так, щоб це було зрозуміло навіть тим, хто ще не читав цей твір.
Сюжет
Сюжет цієї повісті побудований навколо маленького та потворного чоловічка на ім'я Цахес, якому фея Розабельверде дарує три чарівних волоски, що надають йому силу здаватися чудовим і талановитим, хоча насправді він лишається грубим і злим. Завдяки цим магічним властивостям, Цахес здобуває пошану та високі посади, хоча всі його заслуги насправді належать іншим людям.
Врешті-решт, студент на ім'я Бальтазар та його друзі дізнаються про магічні сили Цахеса і вирішують розкрити його справжню сутність. З допомогою мага Проспера Альпануса вони знищують чарівні волоски, і Цахес постає перед усіма в своєму справжньому вигляді. Повість завершується смертю Цахеса і весіллям Бальтазара.
Композиція
1. Експозиція: знайомство з персонажами та початковими обставинами. Ми дізнаємося про Цахеса, Бальтазара, фею Розабельверде та інших персонажів.
2. Зав'язка: Цахес отримує чарівні волоски, що змінюють його життя.
3. Розвиток дії: Цахес піднімається в соціумі, займаючи важливі посади та здобуваючи славу завдяки чужим заслугам.
4. Кульмінація: Бальтазар і його друзі розкривають правду про Цахеса та його чарівні волоски.
5. Розв'язка: знищення чарівних волосків та викриття справжньої сутності Цахеса, що призводить до його смерті.
Події повісті відбуваються в дуже освіченому князівстві, у якому немає місця магії та решті дурниць. Ось як Гофман розказує про реформу освіти в Керепесі, цитую: "Перше ніж розпочнемо освіту, себто перше ніж вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судноплавною, розведемо картоплю, полагодимо школи, понасаджуємо тополь і акацій, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо дороги й накажемо прищепити віспу, треба буде вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв, що самі не слухаються розуму та інших зводять з глузду своїми витребеньками". На вашу думку, як заплановані заходи сприятимуть розвитку освіти?
І ще одне важливе питання: про яких “людей небезпечних настроїв” йде мова і чому їх так боїться новоспечена влада? І ці всі освічені люди підпадають під чари Цинобера. А Бальтазар, який із самого початку ставить під сумнів науку Моші Терпіна, думає лише про своє кохання, не піддається омані.
Як вважаєте, чому в казці Гофмана можновладці, науковці впадають в оману та бачать у Цинобері лише чесноти на двадцяти ґудзиках? А чуттєвий, замріяний Бальтазар — його справжнє обличчя?
Відповідь криється і в романтичній іронічній насмішці над навколишнім світом, і у світоглядній концепції самого Гофмана. Він вірив, що у світі є два різновиди людей: філістери, або ж простою мовою — обивателі, що зацікавлені лише в земних благах: грошах, владі тощо. Та ентузіасти, або ж митці. Ті, хто орієнтується на дух, мистецтво. Відповідно, Мош Терпін бачить Цинобера чепурним. А головне — бачить у ньому свій шлях до успіху, цитата:
“Він одружиться з моєю донькою і буде моїм зятем. Через нього я доскочу ласки в найсвітлішого князя Барсануфа і піднімусь драбиною, якою підіймається і мій чудовий Циноберик”. Справжній філістер, і додати нічого.
А закоханий поет Бальтазар або скрипач-віртуоз Сбіока бачать справжнє обличчя Цахеса, бачать однорогів, що пасуться на подвірʼї Проспера Альпануса, тобто бачать істину. У цьому контексті хочу навести один із монологів Бальтазара. Зверніть увагу на чуттєвість душі молодої людини, яка й іронізує з освіти в державі, і щиро говорить про любов до світу, цитую: “Князь Пафнутій запровадив освіту на добро й користь свого народу і своїх нащадків, а проте дещо дивовижне й незрозуміле в нас залишилось. Так би мовити, приємні дива для хатнього вжитку. Наприклад, із нікчемної насінини виростають височезні, стрункі дерева або всілякі овочі та городина, якою ми напихаємо своє черево. Адже ж дозволено різноманітним квіткам і метеликам на своїх пелюстках і крилах мати найблискучіші барви, ба навіть носити найдивніші письмена, про які ніхто й не знає, чи то олія, чи гуаш, чи акварель, і жоден майстер каліграфії не здатен прочитати те чудесне письмо, а не те що так написати! Го-го, референдарію, і зі мною часом діється щось чудне! Я кладу люльку й починаю ходити по кімнаті, а якийсь голос шепче мені, що я сам чудо, чарівник мікрокосмос порядкує мною і під'юджує на різні безглузді витівки! Але тоді, референдарію, я втікаю до лісу, споглядаю природу і розумію все, що говорять квіти, що журкоче струмок, і мене обіймає небесне блаженство!”.
Так ми бачимо протистояння двох світів і світоглядів. Риси обивателів на контрастному тлі з рисами митців особливо жалюгідні. І це лише один приклад викривальної частини твору. Інший — це змалювання державних службовців у творі. Претекстатус фон Мондшайн просить Цинобера прочитати князеві службову записку, цитата: “Я тут склав записку з приводу какатуського двору — сам склав, і прошу вас доповісти князеві, бо в вашій натхненній доповіді вона виграє”. Одразу бачимо підлабузництво. Та Гофман додає ще один викривальний аспект, дописуючи, цитую: “Записку, що нею хотів заробити собі славу міністр, склав, проте, не хто інший, як Адріан”. Тобто він хотів прокласти доріжку до Цинобера та князя улесливими словами, використовуючи роботу іншої людини. Уявили весь ступінь мерзотності? І таких викривальних ситуацій у повісті чимало.
Ернст Теодор Амадей Гофман відомий своєю схильністю до змішування реальності і фантазії, і його твори часто відхиляються від класичних канонів. У "Крихітці Цахес" Гофман використовує елементи романтизму і фантастики, щоб створити сатиричну і навіть гротескну картину суспільства свого часу. Така свобода в побудові сюжету та структури дозволяє Гофману порушувати традиційні канони, створюючи унікальні літературні твори. Так само він порушує канон односюжетності повісті. Ми розглянули один із спрощених варіантів аналізу сюжету твору. У повісті "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" є не одна, а кілька сюжетних ліній та позасюжетних елементів. Основна сюжетна лінія, на нашу думку, стосується самого Цахеса і його пригод завдяки чарівним волоскам. Хоча автор уроків на платформі ВШО, пані Мирослава вважає, що “Головна сюжетна лінія — це події з життя Бальтазара: саме йому випало на долю подолати зло та отримати за це винагороду.”
Розглянемо інші важливі сюжетні лінії:
Фея Розабельверде та її магічні впливи.
Правителі Керепесу: князі Деметрій і його син Пафнутій.
Професор Мош Терпін та вчений Птоломеус.
Бальтазар та його кохання до Кандіди.
Діяльність Проспера Альпануса: історія мага, який допомагає Бальтазару розкрити правду про Цахеса.
Перегляньте матеріали уроку по підручниках О.Ісаєвої та О.Ніколенко (див. нижче), презентацію "Фантастична історія злету та падіння Цахеса..." (викл. Химинець А.А.).
Повість
Епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка).
Обговорення:
Дайте розгорнуті відповіді на питання :
1) Яке Ваше перше враження від Цахеса?
2) Чому Бальтазар та Ліза помічали те, чого не бачили інші?
3) Чи заслуговує Цахес такого фіналу?
4) Ви вважаєте фея зрозуміла свою помилку до кінця?
5) Чи подолав б Бальтазар зло Цахеса без допомоги Проспера Альпануса?...
Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, задоволених собою та своїм існуванням, які слухняно грають свої безглузді ролі, і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього». Життя, як правило, вселяє в них жах, тому вони втікають у свій внутрішній світ, але й там не знаходять спокою. На які категорії поділяються герої цього твору?
«КРИХІТКА ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР» (1818).
Підручник: Ніколенко ст.50-51Дія повісті відбувається у фантастичному князівстві Керепесі, де правлять князі Пафнутій і Барсануф. Оповідь розпочинається з опису поневірянь бідної селянки Лізи, яка потерпає через злигодні, а також через те, що в неї народився син-потвора Цахес. У ті часи народження дитини з фізичними особливостями вважалося карою та викликало несприйняття оточення та суспільства в цілому. Випадково Лізу з Цахесом побачила добра фея Рожабельверде, яка вирішила виправити природну несправедливість і нагородити його чарівним даром. Відтоді всі приписували Цахесу найкращі риси, вчинки й успіхи інших людей. Тепер його стали шанобливо називати Цинобером. Він швидко піднімається сходинками кар’єри. Це — брутальна, духовно обмежена, аморальна та зухвала людина, але чари феї посприяли: Цахес посідає високі посади й отримує відзнаку — Орден зелено-плямистого тигра. Під впливом чар Цинобера перебувають не тільки правителі та їхнє оточення, а й прекрасна Кандида та її батько — професор університету Мош Терпін, який із радістю віддає доньку заміж за «надзвичайно обдарованого й талановитого юнака».
Сюжет повісті є не послідовним. Розповідач перериває повістування про теперішні події описами минулих часів, про те, як люди жили раніше й що сталося внаслідок реформи освіти, запровадженої князем Пафнутієм та його міністром Андресом, колишнім камердинером. Освітою вони називали посилення суворих порядків у державі, боротьбу з небезпечними настроями, вільнодумством мешканців. Переслідуванням були піддані феї та люди, які втілювали свободу думки та вчинків. Фея Рожабельверде теж була серед тих, кого переслідували, проте вона змогла вижити у світі насильства й духовних обмежень, хоча й оселилася в притулку та змінила своє ім’я на Рожа-Гожа-Зеленава, а потім — на Рожа-Гожа. Однак фея не перестала творити добро й різні дива. Проте навіть ці дива не могли змінити усталені порядки в державі, де на посади призначали зовсім не тих, хто на них заслуговував, де не цінували чесну працю, мистецтво, вільну думку.
За допомогою засобів фантастики Е. Т. А. Гофман викриває світ філістерів, де люди прагнуть грошей і високих посад не завдяки особистим здібностям і працелюбності, а завдяки наближенню до владарів. Так, Цахес робить стрімку кар’єру лише за допомогою трьох золотих волосин, якими наділила його фея Рожабельверде. Професор Мош Терпін сподівається через шлюб своєї дочки з Цахесом теж обійняти вигідну посаду й покращити фінансове становище. Навіть мати Цахеса прагне заробити хоча б трохи грошей на своєму синові-потворі: коли він був живий, вона жебракувала, усім показуючи його, а коли він помер, продавала цибулю на його похоронах.
Князі та їхнє оточення не знають, що таке чесно працювати задля держави, не дбають про народ, а всі державні інституції зайняті абсолютно марними справами, як-от: засідання орденської комісії, що визначала кілька тижнів, як потрібно носити Орден зелено-плямистого тигра — зі скількома ґудзиками.
Філістерство не тільки панує в князівському оточенні, а й проникає в молодіжне середовище. Так, студент Фабіан повчає свого приятеля Бальтазара, щоб той займався лише практичними справами, а не витрачав час на заняття поезією й споглядання природи. Кохання Бальтазара до прекрасної Кандиди та написання віршів викликають у Фабіана насмішки, він не вірить у різні дива, не бачить ніякого сенсу в мистецтві. Але зустріч із чарівником Проспером Альпанусом і подальші пригоди з Бальтазаром переконали його в іншому.
Ентузіасти. Студент Бальтазар утілює поетичне світобачення. Саме йому, творчій особистості, відкривається краса природи, він чує її музику, здатний на глибокі почуття й на втілення прекрасного в мистецтві слова. Однак поява Цахеса стає на заваді не тільки його діяльності як поета, а й щастя з коханою. Успіх поеми Бальтазара приписують нікчемі Циноберу, а Кандида, перебуваючи, як і всі, у захваті від Цахеса, віддає йому руку й серце.
Університети в добу романтизму відігравали визначну роль у поширенні передових поглядів та ідей. Так, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у м. Єні в студентському середовищі виникло поняття «філістер». Цим словом студенти, носії нової свідомості, називали містян-бюргерів, обмежених суто прагматичними інтересами. Слово філістер походить з нім. Philister — філістимлянин. У Біблії філістимляни — народ, який переслідував євреїв, тому за євреїв вступилися Бог і біблійні герої (Самсон, Давид, Мойсей та ін.). Між німецькими студентами й містянами-бюргерами виникали сутички, що нерідко завершувалися кривавими бійками. У 1693 р. пастор під час промови на похованні одного зі студентів, убитого містянами, процитував слова Даліли з її звернення до Самсона: «Філістимляни йдуть на тебе, Самсоне!» З того часу слово філістер уживається в значенні «людина з обмеженим світоглядом, самозадоволена, яка не цінує знання, науку, мистецтво, не має естетичних і моральних пріоритетів; неосвічений обиватель, що відрізняється прагматичною поведінкою й не має духовних потреб; людина заскорузла, дріб’язкова, без ідеалів, раб міщанської моралі».
У казковому світі Е. Т. А. Гофмана на допомогу поетові й ентузіастові Бальтазару приходить чарівна сила добра. Маг і чародій Проспер Альпанус вирішив допомогти студентові відновити справедливість. Але для того Бальтазар мусив побачити й відчути внутрішнім зором таємну силу Проспера Альпануса. Бальтазар вірив у нього — і його віра була винагороджена. Проспер Альпанус домовився з феєю Рожею-Гожею про те, щоб знешкодити Цинобера, дав героєві чарівний предмет (маленький лорнет), щоб знайти чарівні золоті волосинки на голові Цахеса й вирвати їх, відкривши всім його справжню сутність. Отже, Бальтазар як казковий герой винагороджується чарівником за своє вірне кохання, поетичний талант і прагнення боротися зі злом. У фіналі він перемагає Цахеса, одружується з Кандидою. Вони живуть довго та щасливо в прекрасному маєтку, Бальтазар займається творчістю, а Кандида — домашнім господарством і сімейним затишком. Щасливий фінал утілює ідеал письменника про перемогу добра над злом, ентузіастів — над світом філістерів.